Нахарківському з’їзді було проголошено встановленнярадянської влади в Україні

Загострення конфлікту між УЦР і Тимчасовим урядом.

16.07.1917 р. Центральна Рада ухвалила «Статут вищого управління України»

Про що йшлося в цьому статуті?

1)Генеральний секретаріат мала формувати Центральна Рада

2)ГС мав звітувати перед ЦР і Тимчасовим урядом

Для затвердження статуту в Петроград поїхала делегація на чолі з В. Винниченком (представники Генерального секретаріату)

Голова Тимчасового уряду Керенський рішуче виступив проти затвердження Статуту.

Переговори представників ЦР і Тимчасового уряду завершилися безрезультатно.

 

Замість затвердження Статуту Тимчасовий уряд

Р. видав документ під назвою «Тимчасова інструкція» для Генерального секретаріату

В даній інструкції була значно обмежена автономія України.

1)Генеральний секретаріат мав бути підпорядкований Тимчасовому уряду

Вплив Генерального секретаріату поширювався на п’ять губерній (Київська, Волинська, Подільська, Полтавська і Київська)

2)Контроль над промисловими губерніями переходив до Тимчасового уряду

3)Генеральний Секретаріат не міг займатися військовими, продовольчими, судовими справами

Новий ГС мав би очолити Д.Дорошенко, але він не дійшов згоди з Грушевським і ГС знову очолив В. Винниченко

 

Вересень 1917 р. у Києві відбувся З’їзд народів Росії.Почесним головою цього з’їзду був обраний М. Грушевський.

На зїзди прибуло 92 представники 12 національностей

Які рішення були прийняті на з’їзді?

1)Право вільного вживання рідної мови

2)Створення Ради народів (до якої мали увійти по 4 представники всіх національностей)

Центром Ради народів мав стати Київ.

У жовтні 1917 р. ЦР взяла курс на скликання Всеукраїнських установчих зборів.

На початку листопада 1917 р. у справу втрутився Тимчасовий уряд.

Зокрема, В. Винниченко отримав телеграму з’явитися в Петроград для пояснень з приводу скликання Всеукр. установчих зборів.

Винниченко приїхав у Петроград 25.10 саме в той день коли було скинуто Тимчасовий уряд в хоті Жовтневої революції (до влади прийшли більшовики і почали радянізацію Росії).

 

Після Жовтневої революції 1917 р. відбувся ІІ Всерос.зїзд Рад робітн. і солд. депутатів (25-27.10) утворив новий рос. уряд під назвою Рада народних комісарів (Раднарком) на чолі з В. І. Леніним

 

 

Більшовики видали такі 2 документи як Декрет про мир (у якому йшлося про початок мирних переговорів з Німеччиною та її союзниками) і Декрет про землю (який скасував приватну власність на землю і надавав право на землю всім громадянам Росії, які хотіли її обробляти)

Жовтневу революцію в Росії підтримали жителі Донбасу. В інших містах України народ підтримував партії, що входили до складу Центральної Ради.

 

В таких умовах

07.11.1917 р. був прийнятий ІІІ Універсал Центральної Ради, який проголошував створення Української Народної Республіки (УНР)у складі федеративної Росії.

Основні положення ІІІ Універсалу Центральної Ради:

1. Найвищий закон. орган – Центральна Рада

2. Вищий виконавч. орган – Генеральний секретаріат

3. Було визначено державні кордони УНР (Харківська, Катериносл., Херсонс, Таврійс.губернії)

4. Скасовано смертну кару, запров. 8-годин. робочий день

 

Листопад 1917 р. відбулися вибори до Всерос. установчих зборів

 

04.12.1917 р. у Києві розпочав роботу Перший Всеукраїнський з’їзд Рад

У день відкриття з’їзду рос. Раднарком надіслав до Києва «Маніфест до укр. народу з ультимативними вимогами»

У ньому зроблено спробуобґрунтувати свої претензії на владу в Україні

Якщо протягом 48 год. ГС не приймає то може бути оголош. відкрита війна.

Генеральний Секретаріат відхилив вимоги Раднаркому. Війна між Росією і УНР стала неминучою.

Під час з’їзду укр. більшовики у складі 127 осіб переїхали до Харкова

 

Після відхилення ультиматуму владою УНР Раднарком дав наказ розпочати наступ.

Р. російські війська зайнялиХарків.

Вже у Харкові відновив свою роботу Всеукраїнський з’їзд Рад

Нахарківському з’їзді було проголошено встановленнярадянської влади в Україні

 

 

Назву держави більшовики у Харкові не змінили і вона залиш. УНР

Було сформовано перший радянс. уряд України, який отримав назву – Народний секретаріат

До його складу увійшли Є. Бош, В. Затонський, М. Скрипник, Ф. Сергєєв (Артем)

Назва уряду була скопійована з київс. Генерального секретаріату.

Новоутворений уряд негайно визнав Україну федеративною частиною Росії, поширив на її територію усі декрети рос. Раднаркому, скасовано всі розпорядження Центральної Ради.

 

Перша війна РСФРР і УНР (грудень 1917 – березень 1918 рр.)

Захопивши Харків більшовицькі війська почали просуватися далі по території України. Усі сили більшовики спрямували на захоплення Києва.

Для цього було створено три групи армій, які мали наступати з різних сторін:

Перша група – з Харкова

Друга – з Гомеля (Білорусь)

Третя – з Брянська (Росія)

Загальний наступ рад.військ розпочався 25.12.1917

 

Крім окремих частин добровольців Україна на грудень 1917 р. майже не мала війська, бо Винниченко раніше не захотів створення регуляр. українс. армії.

Саме з Харкова 18.01.1918 було сплановано похід на Київ.

 

У той час в Києві сформувався студентський курінь (молоді студенти і гімназисти, які стали на захист України від рад.влади), що нараховував близько 300 чол.

Серед них – студенти Укр.народ. університету і учні Кирило-Мефод.гімназії.

Без будь-якої підготовки юнаки під керівництвом сотника Омельченка 27.01. вирушили на фронт.

Наступного дня о 4 год ранку вони зупинилися поблизу залізничної станції Крути за 18 км від Ніжина.

Це – важливий залізничний вузол на шляху до Києва.

З боку України – 420 осіб, з боку більшовиц. влади – 5600 осіб.

 

29.01.1918 відбувся бій під Крутами.

Протягом 5 годин українські підрозділи стримували атаки ворога. Коли у захисників Крут закінчилась зброя – вони відступили. Один загін студентів і гімназистів потрапив у полон. Полонені були розстріляні. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих.

 

Захоплення більшовиками влади в Києві. Постання робітників заводу «Арсенал»

29.01.1918 р. – підбурені більшовиками робітники заводу «Арсенал» повстали проти Центральної Ради

Після кількох днів боїв завод було взято штурмом. Понад 200 робітників загинули або були розстріляні. Не менших втрат зазнали і війська, що штурмували завод.