Об’єднання Волинського і Галицького князівств.
Урок 19
Тема: Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.
Мета:
§ формувати в учнів знання про процес утворення та зміцнення Галицько-Волинської держави за часів Романа Мстиславича;
§ розвивати в учнів вміння аналізувати історичні факти, документи, працювати з картою, визначати місце особистості в історичному процесі;
§ виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, повагу до видатних державних діячів.
Основні поняття: Галицько-Волинська держава.
Обладнання: карти, картки з джерелами інформації, портрет Романа Мстиславича.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Основні дати:
§ 1199 р.- похід Романа Мстиславича на Галич. Об’єднання Волинського і Галицького князівств у єдину державу.
§ 1205 р.- загибель Романа Мстиславича.
§ 1206-1238 рр.— боротьба нащадків Романа Мстиславича за відновлення Галицько-Волинської держави.
§ 1213 р.- проголошення боярина Володислава Кормильчича галицьким князем.
§ 1214 р. - угода в Спіші між правителями Угорщини та Польщі про поділ Галицько-Волинського князівства між собою.
§ 1238 р.- утвердження Данила в Галичі.
§ 1239 р.- установлення зверхності Данила над Києвом. Завершення відновлення спадщини батька.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь
Аналіз залікових робіт
Завдання на повторення
1.Що таке політична роздробленість?
2.Коли постали Галицьке і Волинське князівства?
3.Які відмінності були між двома князівствами?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Об’єднання Волинського і Галицького князівств.
У середині ХІІ ст. в Галицькому князівстві черговий раз розгорілася боротьба між боярами і князем.
Боярство збагатилося і зміцніло в попередні роки. Вони намагалися в будь-який спосіб її ослабити сильну владу князя.
За сина Ярослава Осмомисла Володимира (1187-1198 рр.), конфлікт із боярами набув ще більшого розмаху.
Володимир не радився з ними у своїх справах і був схильним до пияцтва і розпусти.
Бояри організували проти нього повстання і змусили князя шукати рятунок в Угорщині. Але угорський король ув’язнив Володимира і, захопивши Галич, посадив там княжити свого сина.
Проте влада іноземців не влаштувала галичан, і вони підняли проти них повстання, запрошуючи на галицький трон то волинського князя Романа Мстиславича, то сина Івана Берладника Ростислава.
Тим часом Володимир зміг утекти з полону до імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси, який допоміг відновити його владу в Галичі в обмін на 2000 гривень сріблом щороку.
Подальше правління Володимира мало чим відрізнялося від попереднього, проте йому вже довелося налагодити стосунки з боярами.
Зі смертю Володимира припинилася династія галицьких князів, оскільки сини князя були в заручниках в угорського короля, до того ж їхня мати не належала до княжого роду.
Роман Мстиславич (1170-1205).
- Зробив ставку не на бояр, а на служиле дворянство й городян і з їхньою допомогою розправився з противниками.
- Завоював симпатії простого люду, який потерпав від свавілля, жорстокості й міжусобної боротьби місцевої аристократії.
- Зміцнивши своє становище.
- З другої спроби він у 1199 р. оволодів Галичем і об'єднав під своєю владою Волинське й Галицьке князівства.
- Зробив кілька вдалих походів проти литовців, захопив багато полонених і використовував їх на найтяжчих роботах.
- «Романе, Романе, лихим живеш, Литвою ореш»,—докоряли князю одні сучасники.
- Інші з піднесених тонах прославляли його за успішні походи проти половців: «Кинувся на поганих як лев, сердитий був як рись, нищив їх як крокодил, переходив їхню землю як орел, бо був хоробрий як тур».
- Переможні походи на Польщу додали авторитету волинському князеві.
- Слава про Романа Мстиславича рознеслася повсюди й пробудила в українців надію на припинення міжусобних чвар удільних князів, відновлення могутності та єдності Київської Русі.
- Коли під його стінами у 1202 р. з'явилися дружини волинського князя, кияни не боронили місто. Без опору піддалися йому й навколишні землі.
- Роман Мстиславич створив державу, територія якої простяглась від Карпат до Дніпра й за розмірами не поступалася Священній Римській імперії Фрідріха Барбаросси.
Спроби Романа Мстиславича запровадити федеративний устрій на Русі зустріли рішучий опір інших князів і не були здійснені.
Але при цьому Роман Мстиславич був у зеніті слави.
Його величали «великим князем», «царем», «самодержцем всієї Русі», а іноземні правителі воліли за краще підтримувати з ним дружні стосунки, ніж ворогувати.
У Галичі знайшов притулок вигнаний візантійський імператор Олексій Ангел, а папа римський у 1204 р. взамін прийняття католицизму запропонував українському князеві польські міста й королівську корону. Правда, на цю пропозицію Роман Мстиславич з гідністю відповів, що поки в нього при боці меч, доти він буде сам добувати собі володіння, «як батьки й діди наші множили землю Руську».
Роман Мстиславич відігравав помітну роль в житті Угорщини й Польщі. В 1205 р. він втрутився в міжусобицю польських князів, вирушив з військом у похід, але з невеликим авангардом потрапив у засідку й загинув під Завихвостом.
Створена Романом Мстиславичем Українська держава трималася переважно на сильній особистості князя і вже цим були приречена на розпад.
Вдова Романа Мстиславича Ганна зі своїми прибічниками й нечисленною дружиною та малолітні сини Данило і Василько не могли встоятипроти галицької боярської олігархії з її невгамовним бажаннямвідділитися від Волинського князівства.
На запрошення галицьких бояр і з відома угорського короля Андрія II у 1206 р. Галич захопили сини героя «Слова о полку Ігоревім» новгород-сіверського князя Ігоря.
Ганна із синами мусила тікати спочатку до м. Володимира, а потім під захист польського короля.
Галицько-Волинське князівство розпалося на Галицький, Звенигородський та Володимирський уділи.
Почалася міжусобна боротьба бояр ї князів.