Повалення монгольського ярма.

Урок 27

Тема: Утворення та зміцнення Московської держави

Мета:

§ дати уявлення про виникнення і розвиток Московського князівства,

§ охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Івана ІІІ, систему державного управління, діяльність московських князів,

§ ознайомити з основними пам’ятками культури, побутом населення;

§ продовжувати формувати навички встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

§ виховувати інтерес до вивчення історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Основні поняття: «централізація», «боярська дума», «берестяні грамоти», «сказання», «літописи», «кормління», «намісник», «централізована держава», «монголо-татарське іго», «ярлик», «баскак».

Основні дати та події:

§ 1380 р. — Куликовська битва;

§ 1480 р. — кінець ординського панування.

Історичні особистості: Дмитро Донськой, Іван III, Афанасій Нікітін, Феофан Грек, Андрій Рубльов, Іван Калита.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Назвіть найважливіші торгові й оборонні центри Північно-Східної Русі.

2. Які факти можуть свідчити про високий розвиток у Новгороді ремесла і торгівлі?

3. Яким було управління в Новгороді і Пскові?

4. Які обов’язки покладалися на князя?

5. Розкажіть про Невську битву.

6. Розкажіть про битву на Чудському озері?

7. Розкажіть про Олександра Невського.

8. Яке руське князівство почало посилюватися в XII ст.?

9. Які події пов’язують ім’я Андрія Боголюбського й столицю нашої держави?

III. Мотивація навчальної діяльності

Перша згадка про Москву відноситься до 1147 р. У XIII ст. на території Русі встановлюється монголо-татарське іго. У цей час з невеликого містечка Москва перетворилося на велике князівство, князі якого вступили у боротьбу за ярлик на велике княжіння. Особливо Московське князівство посилилося за часів Івана Калити. Саме московський князь Дмитро Донськой завдав поразки монголо-татарам, але на цьому напади монголо-татар на Русь не припинилися, остаточно з ігом було покінчено у 1480 р..

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Дмитрій Донськой і Куликовська битва.

2. Правління Івана ІІІ.

3. Повалення ординського іга і народження Московської держави.

4. Державне управління.

5. Культура і повсякденне життя.

1. Московське князівство від заснування до XIV-XV ст..

Робота з картою

Після розпаду Київської Русі між князівствами Північно-Східної Русі — Тверським, Московським, Городецким та ін. — точилася боротьба за панування на цих руських землях.

Політичним центром стає місто Твер, князі якого отримали ярлик на велике княжіння у Володимирі. Їхніми суперниками стають московські князі.

Робота в групах

Опрацювавши текст підручника, групи мають підготувати повідомлення.

1-а група. Зовнішня політика Івана ІІІ.

ОР

Зовнішня політика

1. Приєднав князівства: Ярославське, Рязанське, Новгородське, а також Карелію, верхів’я Ками, Приуралля.

2. Вів війни з Литвою за білоруські та українські землі, підкорив Вяземське та Чернігово-Сіверське князівств.

3. Звільнення від ординського ярма

Внутрішня політика

1. Посилення влади московського князя.

2. Ухвалення Судебника 1497 р.

3. Посилення закріпачення селян.

4. Створено систему управління: великий князь — боярська дума — намісники.

Повалення монгольського ярма.

Робота за випереджальним завданням та з підручником

Запитання:

Між ким відбулась битва на Куликовому полі?

Хто очолював військо русичів та монголів?

Яке мала значення Куликовської битви для розвитку Московського царства?

4. Культура Московського князівства.

V. Закріплення вивченого матеріалу

VI. Підсумок уроку

У ІХ ст. на Сході Європи виникла держава Київська Русь. Фактично вона розпалася на окремі князівства на початку ХІІ ст., які зберігали династичну єдність. Монгольська навала остаточно визначила різність історичної долі князівств. Частина з них потрапили до склади Литви та Польщі, частина зберегла незалежність, решту опинились під монголо-татарським ігом.

Попри монгольське панування московські князі розгорнули боротьбу за об’єднання земель Північно-східної Русі під своєю владою. Не гребуючи будь-якими засобами вони домоглися свого. Це викликало занепокоєння у татар. Зрештою сторони вирішили з’ясувати стосунки на полі бою. Куликовська битва 1380 р. відкрила шлях до скинення ярма. Це сталося 1480 р. за правління Івана ІІІ. Він провів цілу низку реформ, які в основному завершили консолідацію земель Північно-Східної Русі в єдину Московську державу, зміцнив владу великого князя, який став іменуватися государем. На карті Європи постала нова централізована держава, що повела боротьбу за панування у Східній Європі.

Після падіння Константинополя Московська держава залишилася єдиною православною країною. Це дало привод Москві проголосити себе «третім Римом» і правонаступницею Візантії.

VII. Домашнє завдання

§4.2, тести, галерея

Тестові завдання

1. Відновіть хронологічну послідовність.

а) Правління Калити;

б) втрата зору Василем II;

в) Куликовська битва;

г) піднесення Москви.

2. У чому полягало історичне значення перемоги руських військ на Куликовому полі?

а) Руські війська вперше змогли здобути перемогу над татаро-монголами;

б) Північно-Східна Русь отримала повну незалежність;

в) перемога позитивно вплинула на об’єднавчий процес руських земель;

г) закріпилося міжнародне становище Північно-Східної Русі.

3. Визначте причини перемоги на Куликовому полі.

а) Успішно розроблений план битви московським князем Дмитром Івановичем;

б) чисельна перевага російських військ;

в) участь у битві майже всіх руських;

г) місячне затемнення, яке налякало ординське військо.

Відповіді: 1 б, а, г, в; 2 а; 3 а.

4. Розв’яжіть кросворд.

1) Відомий живописець Русі, візантійського походження. (Феофан)

2) Купець із Твері, що здійснив подорож до Персії та Індії. (Нікітін)

3) Перегородка з іконами у православному храмі. (Іконостас)

4) Відомий живописець Русі XV ст., творчості якого притаманні плавні лінії та спокійні тони. (Рубльов)

5) Поема, присвячена Куликовській битві. («Задонщина»)

6) Місто, де винайдено найбільше берестяних грамот. (Новгород)

7) Прізвисько московського князя Івана I. (Калита)

8) Боротьба за місце при князівському дворі. (Місництво)

9) Одна з найбільш відомих ікон роботи Андрія Рубльова. («Трійця»)

10) Щорічний опис подій. (Літопис)

«Портретна галерея»

2. Цей російський князь не відзначався войовничістю, був розумним, хитрим і вертким. Ці якості й допомагали йому, коли доводилося мати справу з ворогом. Він зміг отримати ярлик на велике княжіння; постійно дбав про внутрішню та зовнішню безпеку свого князівства, суворо переслідував розбійників і злодіїв, що нападали на купців. Мав прізвисько від назви мішка з грошима. (Іван Калита)

3. За описом літопису, він був високим на зріст, широкоплечий, міцної статури, з шапкою чорного волосся та великою бородою. Хоробрий воїн, завжди ходив у бій у перших рядах. Розумний. Наказав будувати «град Москву камен». Здобув значну перемогу над Ордою. (Дмитро Донськой)

4. За описами літописців, він був високим на зріст, мав привабливу зовнішність, був людиною розсудливого розуму, діяв обережно, поступово відступаючи перед очевидною небезпекою. Остаточно підпорядкував Новгород владі Москви, прийняв титул «государя всія Русі». Звільнив руські землі від ординського іга. (Іван III)

5. Художник-іконописець, приїхав на Русь з Візантії, працював у Новгороді та Москві. Лінії художника називали блискавками. (Феофан Грек)

6. Учень Феофана Грека, який створив свій неповторний стиль, прийняв чернечий постриг, написав ікону «Трійця». (Андрій Рубльов)

7. Тверський купець. Вирушив Волгою до країн Сходу. Побував у Персії та Індії. Написав книгу про свої мандри. (Афанасій Нікітін)

Утворення та зміцнення Московської держави

• ⇐ Назад
• 12