Особливості розвитку країн Сходу.
Урок № 29
Тема: Індія
Мета:
§ сформувати уявлення учнів про держави на півострові Індостан і про культуру та релігію середньовічної Індії;
§ створити умови для розуміння причин утворення Делійського султанату та імперії Моголів і збереження кастового ладу в Індії;
§ розглянути державний устрій індійських держав;
§ установити зв’язок між релігійним та побутовим життям індійців; охарактеризувати видатних історичних діячів та досягнення індійської культури;
§ розвивати вміння порівнювати держави Індії з європейськими країнами; висловлювати власну думку щодо наслідків завоювань.
Обладнання: підручник, карта світу, Азії, контурні карти, роздавальний матеріал.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Основні поняття та назви: гуни, раджа, Делі, Делійський султанат, імперія Великих Моголів, варни, касти.
Основні дати та події:
ü V ст. - розпад імперії Гуптів,
ü 1206-1526 рр. - період існування Делійського султанату,
ü 1398 р. - похід Тимура до Індії,
ü 1526 р. - похід Бабура, заснування імперії Великих Моголів.
Історичні постаті:Махмуд Газневі, Мухаммад Гурі, Кутб уд-дін Айбек, Ала ад-дін Мухаммад, Тимур, Бабур, Акбар.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Фронтальне опитування
1. Коли і як було створено державу турків-османів?
2. Назвіть основні битви, внаслідок яких турки підкорили Балкани.
3. У яких роках відбулися хрестові походи європейських країн проти турків-османів? Чим вони завершилися?
4. Які держави знищили турки-османи під час своїх завоювань ХІV-ХV ст.?
5. Визначте фактори, які сприяли завоюванням турків-османів.
6. Яка битва відстрочила падіння Візантії на 50 років?
7. Визначте сильні риси війська турків-осман.
8. У якому році припинила своє існування Візантійська імперія?
9. Якими були наслідки падіння Візантійської імперії?
10. Як здійснювалося управління Османською імперією?
11. З якою метою було створено військо яничар?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Особливості розвитку країн Сходу.
Хоча ці цивілізації багато в чому різняться, вони мають і деякі спільні риси, що дають змогу оцінювати їх як такі, що належать до одного типу — східного, який відмінний від західного.
Характерні риси цивілізацій Сходу:
· держава є верховним власником землі.
· хто має владу, той має власність;
· основа суспільства і держави — сільська громада;
· приватна власність відіграє лише допоміжну роль, а панівною є держава;
· наявність великих міст, які передусім відігравали роль адміністративних, релігійних центрів, а також центрів міжнародної торгівлі.
На відміну від Європи, чітку межу переходу країн Сходу від епохи стародавнього світу до Середньовіччя провести майже неможливо. У них не було таких величезних змін, як в Європі. Країни Сходу розвивалися, як і в попередні століття, у своїх традиційних межах.
Чим ефективніше працював державний апарат, тим регулярніше і в достатньому обсязі збиралися податки. Держава була міцною і могутньою. Її могутність зростала від продуктивності праці селянина чи ремісника.
Але якщо в цьому чіткому механізмі траплялися збої, то життя всього суспільства порушувалося: повстання, голод, загибель держав тощо.
Збої цієї системи відбувалися через дві головні причини: коли обсяги податків через нерозумну політику правителів перевищували можливості виробництва або після зовнішнього вторгнення, яке руйнувало традиційну систему життя.