IV.Закріплення нових знань і вмінь учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Опитування.

3дійснюється перевірка домашнього завдання за запитаннями і завданнями підручника. Для розвитку асоціативного мислення стосовно історичних подій можна запропонувати учням відповісти на ряд додаткових запитань:

1. Порівняйте причини падіння ЦР та Гетьманату .

2. 3а яких обставин розпочалося нове вторгнення військ більшовицької Росії в Україну?

3. Які, на вашу думку, основні причини спонукали падіння Української Держави?

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Інтервенція Антанти па півдні України.

Розповідь учителя.

Після поразки країн австро-німецького блоку Антанта, щоб перешкодити наступові більшовиків на Україну, вирішила замінити окупаційні німецькі гарнізони своїми.

У листопаді 1918 р. військові кораблі Антанти з'явились на рейді Одеси і Севастополя. Чисельна кількість військ складала майже 60 тис. чоловік.

Поки транспорти з військами союзників дісталися чорноморських портів, практично вся територія України опинилась під контролем директорії. 14 грудня її війська увійшли в Одесу. Між військами Відновленої УНР та білогвардійцями зростало напружене протистояння, з'явилися випадки збройних сутичок. Виконуючи вимогу Країн Антанти, війська Директорії залишили Одесу.

Припустіть, за яких умов Антанта погодилася б підтримати Директорію. (У разі підпорядкування її А. Денікіну і боротьби з більшовиками. )

Директорія прийшла до влади в критичний момент: на півдні Висадилися війська Антанти, на заході загрожувала Польща, на півночі й сході - Росія ...

Більшість населення півдня України зустріли війська Антант з ворожістю. Ліві соціалістичні партії включились у боротьбу проти окупантів, організовували підпілля та форували партизанські загони. Більшовики робили головну ставку на пропагандистську роботу серед військ інтервентів.

Поразка основних військових сил. Директорії.

Розповідь учителя

Як уже зaзначалося, на сиситуацію в Україні впливав розгул отаманщщини. У січні 1919р. два колишні Петлюрівські отамани Григор'єв і Зелений оголосили про свій перехід на бік paдянcької влади і розпочали партизанську, боротьбу проти Директорії. В їхніх загонах нараховувалося майже 50 тис. бійців.

Своєрідним епіцентром бойових дій збройних формувань Н. Махна була Катеринославщина.

Які відносини були між Директорією і махновцями?

Xapактеpнi ознаки цього періоду:

– прогресуючий пaраліч влади,

– наростання хаосу і безвладдя,

– єврейські погроми,

– розквіт отаманщини.

За таких умов радянські війська П. Дибенка 27 січня 1919р. захопили Катеринослав. Друга повстанська дивізія увійшла до Пoлтaви і в районі Кременчука переправилась на правий берег Дніпра. Група Ю. Сабліна тим часом займала донецькі міста і з’єдналась із російськими військами, що стримували натиск деніківців. Поразка Директорії стала очевидною.

5 лютого 1919p. війська УНР залишили Київ, а навесні радянська влада була встановлена по всій території України

Після вимушеного переїзду з Києва до Вінниці Директорія розпочинає переговори з Антантою. Французьке командування в Одесі висунуло ультимативні вимоги: реорганізувати уряд УНР і саму Директорію вилучивши з її складу представників соціалістичних партій, реформувати армію УНР та підпорядкувати її Антанті нарівні з Добровольчою армією А. Денікіна. Це призвело до відставки В. Винниченка і голови уряду УНР В. Чехівського. Відтак значно посилилися позиції в Директорії С. Петлюри, який порвав з УСДРП. В. Винниченко й В. Чехівський виїхали за кордон. Емігрували М. Грушевський, М. Шаповал.

Проте курс на союз з Антантою виявився безперспективним.

Бесіда.

Учні методом взаємного обміну думками, до чого їх заохочує вчитель, визначають причини поразки Директорії. Після обговорення в зошитах занотовується короткий висновок:

1) суперечлива внутрішня політика;

2) відсутність моделі державотворення;

3) протистояння політичних лідерів;

4) катастрофічно слабка армія;

5) міжнародна ізоляція, несприятливі зовнішньополітичні обставини:

6) втрата контролю над розвитком подій;

7) відсутність єдності національно-демократичних сил;

8) у результаті реформ ослабла її соціальна опора.

 

IV.Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Бесіда.

1. Чому Червона Армія так швидко змогла потіснити Директорії?

4. Чи була поразка Директорії закономірною? Чому?

5. Скільки протрималася влада Директорії?

6. Яким був результат переговорів Директорії з Антантою?

 

V. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Лише півтора місяці проіснував у Києві уряд УНР - Директорія, що виник на хвилі боротьби проти гетьманату та німецько-австрійських окупантів, але втриматись при владі так і не зміг.

 

VI. Домашнє завдання

Опрацювати конспект і текст підручника.

 

Отаманщина (як синонім використовується термін «махновщина»)-

1) засилля різноманітних збройних формувань в умовах відсутності реальної державної влади;

2) період в історії визвольних змагань.