Роз­по­діл ба­лів, при­сво­є­них сту­де­н­там

Примітка. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» – 3 бали, «4» – 2 бали, «3» – 1 бал, «2» – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 66.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчального процесу та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 22 балів.

До складання підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які:

· відвідали усі аудиторні заняття (практичні заняття та лекції),

· при вивченні модулю набрали мінімальну кількість балів.

Студенту, який не виконав усі передбачені види робіт з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану; йому дозволяється відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Повторне складання (перескладання) підсумкового модульного контролю проводиться:

· під час канікул,

· впродовж двох додаткових тижнів після закінчення весняного семестру.

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2 разів.

Змістовий модуль 1.

Цитологія

Заняття 1

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

У прак­ти­ч­ній ро­бо­ті лі­ка­ря ча­с­то ви­ни­кає не­об­хід­ність про­ве­с­ти мі­к­ро­ско­пі­ч­не до­слі­джен­ня. Су­час­на гі­сто­ло­гія ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ши­ро­ким впро­ва­джен­ням ком­пле­к­с­них ме­то­дів до­слі­джен­ня: мі­к­ро­ско­пі­ч­но­го, гі­сто­хі­мі­ч­но­го, еле­к­т­ро­нно-мі­к­ро­с­ко­пі­ч­но­го, ска­ну­ю­чо­го, ав­то­ра­ді­о­гра­фі­ч­но­го, ме­то­ду жи­вих клі­тин і транс­пла­н­та­ції ор­га­нів і тка­нин, які до­зво­ля­ють все­бі­ч­но ви­вча­ти бу­до­ву і фу­н­к­цію клі­тин і ор­га­нів у но­р­мі та при па­то­ло­гі­ї. Для цьо­го лі­кар по­ви­нен зна­ти, які іс­ну­ють су­час­ні ме­то­ди мі­к­ро­ско­пії гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ратів, як взя­ти ма­те­рі­ал для до­слі­джен­ня і, у ра­зі не­об­хід­но­с­ті, ви­го­то­ви­ти пре­па­рат і умі­ти йо­го «про­чи­та­ти».

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. По­нят­тя про ос­но­в­ні при­ла­ди, які за­сто­со­ву­ють­ся для мі­к­ро­ско­пі­ч­них до­слі­джень (ка­фе­д­ра ме­ди­ч­ної та біо­ло­гі­ч­ної фі­зи­ки).

2. При­ви­ла ро­бо­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

3. Ос­но­в­ні ві­до­мо­с­ті про ба­р­в­ни­ки; їх хі­мі­ч­ний склад і вза­є­мо­дія із субстратом (ка­фе­д­ра біо­не­о­р­га­ні­ч­ної та біо­фі­зи­ч­ної хі­мії).

Роз­по­діл ча­су

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 14-20 у під­ру­ч­ни­ку «Гістологія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Тех­ні­ка ви­го­то­в­лен­ня по­стій­но­го гі­сто­ло­гі­ч­но­го пре­па­ра­ту.

2. Пра­ви­ла взят­тя ма­те­рі­а­лу для гі­сто­ло­гі­ч­но­го до­слі­джен­ня.

3. Фі­к­са­ці­я. Суть фі­к­са­ції і ре­чо­ви­ни, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для про­ве­ден­ня її.

4. Зне­во­д­нен­ня і за­ли­в­ка гі­сто­ло­гі­ч­но­го ма­те­рі­а­лу.

5. Пе­ре­ва­ги і не­до­лі­ки за­ли­в­ки у па­ра­фін і це­ло­ї­дин.

6. Ви­бір аде­к­ва­т­но­го ме­то­ду за­ли­в­ки.

7. Ви­го­то­в­лен­ня зрі­зів за до­по­мо­гою сан­но­го мі­к­ро­то­ма.

8. Фа­р­бу­ван­ня гі­сто­ло­гі­ч­них зрі­зів. Ба­р­в­ни­ки. По­нят­тя про ок­си­фі­лію та базофі­лі­ю.

9. За­клю­чен­ня гі­сто­ло­гі­ч­но­го ма­те­рі­а­лу.

10. Прин­цип конс­тру­к­ції сві­т­ло­во­го мі­к­ро­ско­па. Вла­с­ти­во­с­ті лінз. По­нят­тя про абе­ра­ці­ю.

11. Роз­ді­ль­на зда­т­ність мі­к­ро­ско­па. Збі­ль­шен­ня мі­к­ро­ско­па.

12. Спе­ці­а­ль­ні ме­то­ди мі­к­ро­ско­пії: темнопольова, фа­зо­во-ко­н­т­ра­с­т­на, поляриза­цій­на, уль­т­ра­фі­о­ле­то­ва та лю­мі­не­с­це­н­т­на.

13. Пра­ви­ла ро­бо­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом.

14. Прин­цип бу­до­ви еле­к­т­ро­нно­го мі­к­ро­ско­па.

15. Прин­ци­пи під­го­то­в­ки ма­те­рі­а­лу для до­слі­джен­ня за до­по­мо­гою електронно­го мі­к­ро­ско­пу.

16. Прин­ци­пи куль­ту­ри тка­нин та клі­тин.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал

· таб­ли­ці і схе­ми,

· по­стій­ні гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти,

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії,

· сві­т­ло­вий мі­к­ро­скоп,

· сан­ний мі­к­ро­том,

· гі­сто­ло­гі­ч­ні ба­р­в­ни­ки,

Додаток 1

Граф логічної структури

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

За­вдан­ня 1. Ви­вчи­ти ета­пи об­ро­б­ки біо­ло­гі­ч­но­го ма­те­рі­а­лу при ви­го­то­в­лен­ні по­стій­но­го гі­сто­ло­гі­ч­но­го пре­па­ра­ту.

За­вдан­ня 2. Ви­го­то­ви­ти гі­сто­ло­гі­ч­ний зріз за до­по­мо­гою мі­к­ро­то­му.

За­вдан­ня 3. За­фа­р­бу­ва­ти па­ра­фі­но­вий зріз ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном, обезводи­ти йо­го, про­сві­т­ли­ти і за­клю­чи­ти у ка­над­сь­кий ба­ль­зам.

За­вдан­ня 4. По­ди­ви­ти­ся зріз під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом, по­рі­в­ня­ти обарвлений зріз з не обарвленим. Ви­я­с­ни­ти, які ба­р­в­ни­ки забарвлю­ють яд­ро і ци­то­пла­з­му.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І.)

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайков-ський. Ки­їв: «Кни­га-плюс», 2003. – С. 5, 14-20.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1993. – С. 5-11.

3. Па­ла­па В.Й. Ме­то­ди­ч­ні роз­ро­б­ки «Мі­к­ро­ско­пі­ч­на тех­ні­ка», Ужго­род, 1999, С. 10-14.

4. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч.1І. Під редакці­єю А.­С­.­Го­ло­ва­ць­ко­го і В.Й.Па­ла­пи. Ужго­род, 1997.

5. Гі­сто­ло­гі­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А­.­Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 5-41.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ос­но­вы ги­с­то­л­ги­че­с­кой тех­ни­ки. О.­В­.­Во­л­ко­ва, Ю.­К­.­Е­ле­ц­кий. М., 1982.

2. Па­то­ги­с­то­ло­ги­че­с­кая тех­ни­ка и прак­ти­че­с­кая ги­с­то­хи­ми­я. Р.Лил­ли. М., 1969.

За­нят­тя 2

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Еу­ка­рі­о­ти­ч­на клі­ти­на є еле­ме­н­та­р­ною жи­вою си­с­те­мою, яка скла­да­єть­ся із трьох ос­но­в­них стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів: пла­з­мо­ле­ми, ци­то­пла­з­ми і яд­ра. Клі­ти­на за­без­пе­чує роз­мно­жен­ня, пе­ре­да­ван­ня спа­д­ко­вої ін­фо­р­ма­ції, ріст органі­з­му, про­це­си ада­п­та­ції, фі­зі­о­ло­гі­ч­ну і ре­па­ра­ти­в­ну ре­ге­не­ра­цію в ньо­му. Не­клі­тин­ні еле­ме­н­ти – сим­п­ла­с­ти, си­н­ци­тії та між­клі­тин­на ре­чо­ви­на – є похідни­ми клі­тин або про­ду­к­та­ми їх жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті і ра­зом з клі­ти­на­ми беруть участь у по­бу­до­ві ор­га­ні­з­му лю­ди­ни. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­ні змі­ни в кліти­нах є ос­но­вою роз­ви­т­ку па­то­ло­гі­ч­них про­це­сів (спа­д­ко­вих за­хво­рю­вань, за­па­ль­них про­це­сів, дис­тро­фії, пу­х­лин та ін.). Да­ні ци­то­ді­а­г­но­с­ти­ки ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у клі­ні­ч­ній прак­ти­ці (до­слі­джен­ня фо­р­ме­них еле­ме­н­тів крові, клі­тин епі­те­лію та ін.) для уто­ч­нен­ня ді­а­г­но­зу.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Ци­то­ло­гі­я. За­га­ль­ний план бу­до­ви клі­ти­ни (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

2. Вмін­ня пра­цю­ва­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 21-30 у під­ру­ч­ни­ку «Гістологія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Пред­мет і за­вдан­ня ци­то­ло­гі­ї.

2. Клі­тин­на те­о­рія; суть та ос­но­в­ні по­ло­жен­ня.

3. Ос­но­в­ні фо­р­ми ор­га­ні­за­ції жи­во­го.

4. Ви­зна­чен­ня по­нят­тя «клі­ти­на».

5. Фо­р­ма клі­тин і фа­к­то­ри, що її ви­зна­ча­ють.

6. Стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти про­то­пла­з­ми клі­ти­ни.

7. Гі­а­ло­п­ла­з­ма, її склад.

8. Фі­зи­ко-хі­мі­ч­ний стан та вла­с­ти­во­с­ті про­то­пла­з­ми клі­ти­ни.

9. Су­час­ні уяв­лен­ня про бу­до­ву пла­з­мо­ле­ми (ци­то­ле­ми) як уні­вер­са­ль­ної стру­к­ту­ри клі­тин­ної ор­га­ні­за­ці­ї.

10. Фу­н­к­ції пла­з­мо­ле­ми. Транс­ме­м­б­ран­ний транс­порт.

11. Між­клі­тин­ні ко­н­та­к­ти: кла­си­фі­ка­ція, бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня.

12. Вклю­чен­ня; ви­зна­чен­ня, від­мін­ність від ор­га­нел, кла­си­фі­ка­ція, бу­до­ва.

13. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка не­клі­тин­них стру­к­тур: сим­п­ла­с­тів, си­н­ци­ті­їв та між­клі­тин­ної ре­чо­ви­ни.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

ос­но­в­ні стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти клі­ти­ни:

· пла­з­мо­ле­му,

· ци­то­пла­з­му,

· яд­ро;

вклю­чен­ня

· лі­пі­дів,

· глі­ко­ге­ну,

· пі­г­ме­н­ту ме­ла­ні­ну;

не­клі­тин­ні стру­к­ту­ри:

· сим­п­ласт,

· си­н­ци­тій, між­клі­тин­ну

· ре­чо­ви­ну спо­лу­ч­ної тка­ни­ни.

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

· ос­но­в­ні стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти клі­ти­ни: пла­з­мо­ле­му, ци­то­пла­з­му, яд­ро;

· стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти пла­з­мо­ле­ми: еле­ме­н­та­р­ну біо­ло­гі­ч­ну мем­бра­ну, над­ме­м­б­ран­ний і під­ме­м­б­ран­ний ша­ри;

· вклю­чен­ня лі­пі­дів, глі­ко­ге­ну, пі­г­ме­н­ту ме­ла­ні­ну;

· між­клі­тин­ні ко­н­та­к­ти: про­с­тий ад­ге­зи­в­ний, ко­н­такт за ти­пом за­м­ка, десмо­со­му, на­півде­с­мо­со­му, щіль­ний за­ми­ка­ль­ний ко­н­такт, не­к­сус, синапс.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 1: вклю­чен­ня лі­пі­дів у ге­па­то­ци­тах ак­со­ло­т­ля.

Пре­па­рат № 2: вклю­чен­ня пі­г­ме­н­ту ме­ла­ні­ну в клі­ти­нах шкі­ри зе­м­но­во­д­но­го.

Пре­па­рат № 3: вклю­чен­ня глі­ко­ге­ну у ге­па­то­ци­тах ак­со­ло­т­ля.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І):

1. Еу­ка­рі­о­ти­ч­на клі­ти­на (пла­з­мо­цит).

2. Щіль­но роз­та­шо­ва­ні клі­ти­ни пе­чі­н­ки (ге­па­то­ци­ти).

3. Ку­ля­с­та клі­ти­на (лі­м­фо­цит).

4. Ке­ли­хо­по­ді­б­на клі­ти­на (ек­зо­к­ри­но­цит).

5. Клі­ти­на з від­ро­с­т­ка­ми (ней­ро­цит).

6. Ци­лі­н­д­ри­ч­на клі­ти­на.

7. Бе­з’я­де­р­ні клі­ти­ни (ери­т­ро­ци­ти)

8. Бе­з’я­де­р­ні стру­к­ту­ри (тром­бо­ци­ти).

9. Ба­га­то­яде­р­на стру­к­ту­ра – сим­п­ласт (во­р­си­н­ка хо­рі­о­на).

10. Між­клі­тин­на ре­чо­ви­на (пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та спо­лу­ч­на тка­ни­на).

11. Схе­ма мо­ле­ку­ля­р­ної бу­до­ви клі­тин­ної обо­ло­н­ки (пла­з­мо­ле­ми).

12. Еле­к­т­ро­нно мі­к­ро­ско­пі­ч­не зо­бра­жен­ня пла­з­мо­ле­ми.

13. Фа­го­ци­тоз.

14. Мі­к­ро­пі­но­ци­тоз мі­к­ро­во­р­си­н­ка­ми ен­до­те­лі­о­ци­тів кро­во­но­с­них ка­пі­ля­рів.

15. Мі­к­ро­пі­но­ци­тоз в ен­до­те­лі­о­ци­тах кро­во­но­с­но­го ка­пі­ля­ра.

16. Ви­ді­лен­ня се­к­ре­ту з ке­ли­хо­по­ді­б­ної клі­ти­ни.

17. Про­с­тий ко­н­такт між дво­ма епі­те­лі­а­ль­ни­ми клі­ти­на­ми.

18. Си­с­те­ма між­клі­тин­них ко­н­та­к­тів.

19. Вста­в­ний диск. З’єд­нан­ня кар­діо­мі­о­ци­тів.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти:

1. Клі­ти­ни ве­ре­те­но­по­ді­б­ної фо­р­ми (ізо­льо­ва­ні гла­д­кі мі­о­ци­ти ки­ш­ки).

За­ба­р­в­лен­ня: ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном; збі­ль­шен­ня: × 900 (іме­р­сія). Зве­р­ну­ти осо­б­ли­ву ува­гу на фо­р­му клі­ти­ни, яка має ве­ре­те­но­по­ді­б­ну фо­р­му і за­го­с­т­ре­ні кі­н­ці, їх па­ли­ч­ко­по­ді­б­ні яд­ра.

2. Об­ля­мі­в­ка сто­в­п­ча­с­тих епі­те­лі­о­ци­тів во­р­си­н­ки тон­кої ки­ш­ки.

За­ба­р­в­лен­ня: ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном; збі­ль­шен­ня: × 900. Зве­р­ніть ува­гу на те, що апі­ка­ль­на ча­с­ти­на клі­ти­ни ви­гля­дає сві­т­лі­шою і по­сму­го­ва­ною (облямів­ка) за ра­ху­нок на­яв­но­с­ті мі­к­ро­во­р­си­нок. Сму­ж­ки роз­мі­ще­ні перпендику­ля­р­но до апі­ка­ль­ної по­ве­р­х­ні клі­ти­ни, ма­ють ви­гляд то­не­нь­ких гус­то роз­мі­ще­них лі­ній ро­же­во­го ко­льо­ру (мі­к­ро­во­р­си­н­ки мо­жуть бу­ти чі­т­ко іде­н­ти­фі­ко­ва­ні тіль­ки при еле­к­т­ро­нно-мі­к­ро­с­ко­пі­ч­но­му до­слі­джен­ні).

3. Між­клі­тин­на ре­чо­ви­на пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни.

За­ба­р­в­лен­ня за­лі­з­ним ге­ма­то­к­си­лі­ном; збі­ль­шен­ня: × 900 (іме­р­сія). Зве­р­ніть ува­гу на на­яв­ність ве­ли­кої кі­ль­ко­с­ті во­ло­к­ни­с­тих стру­к­тур, роз­мі­ще­них у безстру­к­ту­р­ній амо­р­ф­ній ре­чо­ви­ні.

Додаток 2

Граф логічної структури

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак, Ю.Б.Чайков-ський. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 21-33, 50.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­Лу­цик, А.­Й­.­І­ва­но­ва, К.С.Ка­бак. Львів: Мир, 1992. – С. 12-22.

3. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. ІІ. Під редакці­єю А.­С­.­Го­ло­ва­ць­ко­го і В.Й.Па­ла­пи. Ужго­род, 1997.

4. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­И­.­А­фа­на­сь­е­ва, Н.А.­Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 42, 49-56, 73.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н.В.Па­сє­ч­ка. те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Ги­с­то­ло­ги­я. А. Хэм и Д.Ко­р­мак. М.: Мир, 1982, т. 3.

2. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­В­.­А­л­ма­зов, Л.С.Су­ту­лов. М.: 1978. С. 6-10, 29-32, 62.

3. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Вол-ко­вой, Ю.­К­.­Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996. С. 6-13, 21-23.

4. В.Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Пе­те­р­бург, 1999. – С. 31-42, 75-76.

5. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.­Г­.­У­лу­м­бе­ко­ва, Ю.­А­.­Че­лы­ше­ва. ГЭ­О­ТАР, М., 1997. – С. 19-34.

Заняття 3

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Ос­но­в­ни­ми стру­к­ту­р­ни­ми ком­по­не­н­та­ми ци­то­пла­з­ми клі­ти­ни є гі­а­ло­п­ла­з­ма, ор­га­не­ли і вклю­чен­ня. В ци­то­пла­з­мі від­бу­ва­ють­ся ва­ж­ли­ві про­це­си життєді­я­ль­но­с­ті: роз­ще­п­лен­ня і за­сво­єн­ня ор­га­ні­ч­них ре­чо­вин та утво­рен­ня ене­р­гії, си­н­тез спе­ци­фі­ч­них для клі­ти­ни бі­л­ків, ву­г­ле­во­дів і жи­рів, їх депонуван­ня і се­к­ре­ці­я. Ці ­про­це­си за­без­пе­чу­ють спе­ци­фі­ч­ні фу­н­к­ції клі­тин, а ра­зом з тим і жит­тє­ді­я­ль­ність усьо­го ба­га­то­клі­тин­но­го ор­га­ні­з­му. По­ру­шен­ня стру­к­ту­ри і ме­та­бо­лі­з­му ор­га­нел ве­де до ви­ни­к­нен­ня ря­ду за­хво­рю­вань, а нагро­ма­джен­ня вклю­чень в клі­ти­ні (бі­л­ко­ва, жи­ро­ва та ву­г­ле­во­д­на дис­тро­фія) є па­то­мо­р­фо­ло­гі­ч­ним ді­а­г­но­с­ти­ч­ним кри­те­рі­єм па­то­ло­гі­ч­но­го про­це­су.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Знан­ня бу­до­ви стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів клі­ти­ни (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

2. Умін­ня пра­цю­ва­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом (ка­фе­д­ра біо­ло­гії, фі­зи­ка).

3. Умін­ня «чи­та­ти» еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії (курс гі­сто­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 33-50 у під­ру­ч­ни­ку «Гістологія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Ви­зна­чен­ня по­нят­тя «ор­га­не­ла».

2. Кла­си­фі­ка­ція ор­га­нел.

3. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня мем­бран­них ор­га­нел: ен­до­пла­з­ма­ти­ч­ної сі­т­ки, ком­пле­к­су Го­ль­джі, мі­то­хо­н­д­рій, лі­зо­сом і пе­ро­к­си­сом.

4. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня не­ме­м­б­ран­них ор­га­нел: ри­бо­сом, центро­со­ми, мі­к­ро­тру­бо­чок і мі­к­ро­фі­ла­ме­н­тів.

5. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня ор­га­нел спе­ці­а­ль­но­го при­зна­чен­ня: мікро­во­р­си­нок, мі­о­фі­б­рил, то­но­фі­б­рил, ней­ро­фі­б­рил.

6. Бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня ві­йок і джгу­ти­ків.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах клі­ти­ни:

· ком­плекс Го­ль­джі,

· мі­то­хо­н­д­рії,

· центро­со­му;

· вій­ки,

· джгу­тик.

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях:

ком­плекс Го­ль­джі:

· ци­с­те­р­ни, пу­хи­р­ці, ва­ку­о­лі;

мі­то­хо­н­д­рії:

· зо­в­ні­ш­ня мем­бра­на, вну­т­рі­шня мем­бра­на, кри­с­ти, ма­т­рикс;

лі­зо­со­ми:

· пе­р­вин­на лі­зо­со­ма, вто­рин­на лі­зо­со­ма, за­ли­ш­ко­ве тіль­це, мем­бра­на, мат­рикс;

пе­ро­к­си­со­ма:

· мем­бра­на, ма­т­рикс, щіль­на се­р­це­ви­на;

ри­бо­со­ма:

· ве­ли­ка і ма­ла суб­оди­ни­ці;

центро­со­ма:

· ди­п­ло­со­ма, центрі­о­ля, центро­с­фе­ра, три­пле­ти мі­к­ро­тру­бо­чок;

· мі­к­ро­фі­ла­ме­н­ти;

· мі­ко­р­т­ру­бо­ч­ки (по­пе­ре­чній і по­здо­в­ж­ній роз­рі­зи);

спе­ці­а­ль­ні ор­га­не­ли:

· мі­о­фі­б­ри­ли;

· ней­ро­т­ру­бо­ч­ки;

· вій­ки з ба­за­ль­ним тіль­цем;

джгу­тик:

· си­с­те­ма ду­п­ле­тів мі­к­ро­тру­бо­чок

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 4: ком­плекс Го­ль­джі у псе­в­до­уні­по­ля­р­них ней­ро­нах спинномозко­во­го не­р­во­во­го ву­з­ла.

Пре­па­рат № 5: центро­со­му у бла­с­то­ме­рах яй­це­клі­ти­ни ас­ка­ри­ди, що дро­би­ть­ся.

Пре­па­рат № 6: мі­то­хо­н­д­рії у клі­ти­нах ка­на­ль­ців ни­р­ки.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І):

21. Гра­ну­ля­р­на ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка.

22. Гла­д­ка ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка.

23. Ком­плекс Го­ль­джі – пла­с­ти­н­ча­с­тий ком­плекс.

24. Мі­то­хо­н­д­рі­я.

25. Лі­зо­со­ми.

26. Пе­ро­к­си­со­ма.

27. Ри­бо­со­ми.

28. Клі­тин­ний центр – центро­со­ма..

29. Мі­к­ро­фі­ла­ме­н­ти у ци­то­пла­з­мі епі­те­лі­а­ль­ної клі­ти­ни.

30. Мі­к­ротру­бо­чки у ци­то­пла­з­мі епі­те­лі­а­ль­ної клі­ти­ни.

31. Мі­о­фі­б­ри­ли у ци­то­пла­з­мі м’я­зо­вої клі­ти­ни (кар­діо­мі­о­цит).

32. Ней­ро­т­ру­бо­ч­ки у ци­то­пла­з­мі не­р­во­вої клі­ти­ни.

33. Вій­ки (апі­ка­ль­на по­ве­р­х­ня вій­ча­с­тих клі­тин епі­те­лі­а­ль­ної пла­с­ти­н­ки сли-зової обо­ло­н­ки но­со­вої по­ро­ж­ни­ни).

34. Джгу­тик (хво­с­то­вий від­діл спе­р­ма­то­зо­ї­да).

Додаток 3

Граф логічної структури

Граф логічної структури

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти

1. Ми­го­т­ли­ві вій­ки епі­те­лі­а­ль­них клі­тин тра­хе­ї.

За­ба­р­в­лен­ня: ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном; збі­ль­шен­ня: × 900 (іме­р­сія). Вій­ки роз­мі­ще­ні на апі­ка­ль­ній по­ве­р­х­ні епі­те­лі­а­ль­них клі­тин.

2. Су­к­ци­на­т­де­гі­д­ро­ге­на­за у ци­то­пла­з­мі (мі­то­хо­н­д­рі­ях) клі­тин.

За­ба­р­в­лен­ня: со­ля­ми те­т­ра­зо­лія; збі­ль­шен­ня: × 900 (іме­р­сія).

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­. Лу­цик, А.­Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайков­сь­кий. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 33-50.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­ Д­.­ Лу­цик, А.­ Й­.­ І­ва­но­ва, К. С. Ка­бак. Львів: Мир, 1993. С. 22-30.

Додаток 5

Граф логічної структури

3. Го­ло­ва­ць­кий А.­ С­.­, Па­ла­па В.Й. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, цитології та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. Ужго­род, 1997.

4. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю. ­И­.­ А­фа­на­сь­е­ва, Н. А­.­ Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 56-72.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н. В. Па­сє­ч­ка. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А. Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М.: Мир, 1982, т. 3.

2. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.В­.­ А­л­ма­зов, Л.С. Су­ту­лов. М.: 1978. С. 19-28.

3. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волко­вой, Ю.­ К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996. С. 14-21.

4. В.Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Петер-бург, 1999. – С. 42-74.

5. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э. ­Г­.­ У­лумбекова, Ю. А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997. – С. 42-57.

Заняття 4

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Знан­ня тон­кої бу­до­ви яд­ра клі­ти­ни і осо­б­ли­во її хро­мо­со­м­но­го апа­ра­ту над­зви­чай­но не­об­хід­не для ро­зу­мін­ня су­ті пе­ре­да­чі спа­д­ко­вої ін­фо­р­ма­ції, для ді­а­г­но­с­ти­ки хро­мо­со­м­них за­хво­рю­вань і роз­ро­б­лен­ня за­хо­дів про­фі­ла­к­ти­ки на­ро­джен­ня не­мо­в­лят із спа­д­ко­ви­ми де­фе­к­та­ми.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти ін­тер­фа­з­но­го яд­ра (ка­фе­д­ра біо­ло­гії).

2. Хро­мо­со­ми. По­ру­шен­ня ка­рі­о­ти­пу. Хво­ро­би, пов’язані із по­ру­шен­ням стру­к­ту­ри хро­мо­сом.

3. Умін­ня пра­цю­ва­ти із сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом.

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 51-71 у під­ру­ч­ни­ку «Гістологія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Яде­р­ний апа­рат клі­ти­ни і йо­го зна­чен­ня у фу­н­к­ці­о­ну­ван­ні клі­ти­ни.

2. Фа­к­то­ри, що обу­мо­в­лю­ють рі­з­но­ма­ні­т­ність фо­р­ми і ве­ли­чи­ни яд­ра.

3. Яде­р­но-ци­то­п­ла­з­ма­ти­ч­не від­но­шен­ня як по­ка­з­ник фу­н­к­ці­о­на­ль­но­го ста­ну клі­ти­ни.

4. За­га­ль­на бу­до­ва яд­ра і йо­го стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів.

5. Яде­р­на обо­ло­н­ка. Пе­ри­ну­к­ле­а­р­ний про­с­тір.

6. Бу­до­ва і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня по­ро­во­го апа­ра­ту яд­ра.

7. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка яде­р­ця.

8. Хро­ма­тин: хі­мі­ч­ний склад, ви­ди, зна­чен­ня.

9. Хро­мо­со­ми: хі­мі­ч­ний склад, бу­до­ва, зна­чен­ня; рі­з­ни­ця в бу­до­ві між хромосо­мою і хро­ма­ти­ном.

10. Роль стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів клі­ти­ни у її ме­та­бо­лі­з­мі на при­кла­ді си­н­те­зу бі­л­ків і не­бі­л­ко­вих стру­к­тур.

11. Ре­а­к­ція клі­тин на зо­в­ні­ш­ні впли­ви.

12. Клі­тин­ний цикл. Ви­зна­чен­ня. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка пе­рі­одів ін­тер­фа­зи.

13. Не­пря­мий по­діл клі­ти­ни (мі­тоз), йо­го біо­ло­гі­ч­не зна­чен­ня. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка фаз мі­то­зу.

14. Пря­мий по­діл клі­ти­ни (амі­тоз), йо­го біо­ло­гі­ч­не зна­чен­ня.

15. Ос­но­в­ні від­мін­но­с­ті мі­то­зу клі­тин ро­с­лин­них і тва­рин­них ор­га­ні­з­мів.

16. G0-пе­рі­од жит­тє­во­го ци­к­лу клі­ти­ни. Да­ти ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку клі­тин, що перебу­ва­ють у цьо­му пе­рі­оді.

ІІ­І. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

· яд­ра рі­з­ної фо­р­ми,

· яде­р­на обо­ло­н­ка,

· ге­те­ро­хро­ма­тин,

· яде­р­це,

· ка­р­ти­ни рі­з­них фаз мі­то­зу.

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

· ка­рі­о­п­ла­з­ма,

· ка­рі­о­ле­ма (яде­р­на обо­ло­н­ка):

· зо­в­ні­ш­ня мем­бра­на ка­рі­о­ле­ми,

· вну­т­рі­шня мем­бра­на ка­рі­о­ле­ми,

· пе­ри­ну­к­ле­а­р­ний про­с­тір,

· яде­р­на по­ра;

· еу­х­ро­ма­тин,

· ге­те­ро­хро­ма­тин,

· при­ме­м­б­раннй ге­те­ро­хро­ма­тин,

· на­вко­ло­яде­р­це­вий ге­те­ро­хро­ма­тин

· яде­р­це:

· фі­б­ри­ля­р­ний ком­по­нент,

· гра­ну­ля­р­ний ком­по­нент.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми, му­ля­жі;

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти, слай­ди;

· еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ї.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

І. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 7: мі­тоз клі­тин ко­рі­н­ця ци­бу­лі.

Пре­па­рат № 8: мі­тоз клі­тин пе­чі­н­ки ак­со­ло­т­ля.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. І).

ІІ. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних мікрофо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посіб­ни­ко­ві, ч. І):

39. Яд­ро кру­г­лої фо­р­ми.

40. Фра­г­мент яд­ра.

41. Яд­ра ви­до­в­же­ної і елі­п­со­по­ді­б­ної фо­р­ми.

42. Стру­к­ту­ра яде­р­ця.

ІІ­І. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти:

1. Ядро бо­бо­по­ді­б­ної фо­р­ми мо­но­ци­та пе­ри­фе­рій­ної кро­ві.

За­ба­р­в­лен­ня: за Ро­ма­нов­сь­ким-Гі­м­за. Збільшення: х 400.

2. Ядро па­ли­ч­ко­по­ді­б­ної фо­р­ми. Гла­д­ка м’я­зо­ва клі­ти­на.

За­ба­р­в­лен­ня: ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном. Збільшення: х 400.

3. Статевий хро­ма­тин у лей­ко­ци­тах.

За­ба­р­в­лен­ня: азу­ром ІІ і ео­зи­ном. Збільшення: х 400.

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­ Лу­цик, А.­Й­.­ І­ва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайков­сь­кий. Ки­їв: Кни­га плюс. 2003. – С. 51-71.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­ Д­.­ Лу­цик, А.­ Й­. ­І­ва­но­ва, К. С. Ка­бак. Львів: Мир, 1993. – С. 31-43.

3. ­Го­ло­ва­ць­кий А.­С­., Па­ла­па В.Й. Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч. І. Ужго­род, 1997.

4. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей Ю.­ И­.­ А­фа­на­сь­е­ва, Н. А­.­ Ю­ри­ной. М., 1989. – С. 73-92.

5. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н. В. Па­сє­ч­ка. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А. Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М.: Мир, 1982, т. 1.

2. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­ В­.­ А­л­ма­зов, Л. С. Су­ту­лов. М.: 1978. С.39-55.

3. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волко­вой, Ю. К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М.: 1996. С. 24-26.

4. В. Л. Бы­ков. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Петербург, 1999. – С. 76-103.

5. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.­ Г­.­ У­лу­м­бе­ко­ва, Ю.­ А­.­Челышева. ГЭ­О­ТАР, М., 1997. – С. 34-41.

За­нят­тя 5

Ко­н­т­ро­ль­ні за­пи­тан­ня

(див. «Ко­н­т­ро­ль­ні за­пи­тан­ня» до прак­ти­ч­них за­нять 1-4).

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

(див. «Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції» до прак­ти­ч­них за­нять 1-4).

Змістовий модуль 2.

ембріологія

За­нят­тя 6

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Ем­б­рі­о­ло­гія – це за­га­ль­но бі­о­ло­гі­ч­на ди­с­ци­п­лі­на, яка ви­вчає за­ко­ни утворен­ня за­ро­д­ка і про­цес йо­го роз­ви­т­ку. В ком­пле­к­сі ме­ди­ч­них ди­с­ци­п­лін во­на за­ймає ва­ж­ли­ве мі­с­це, яв­ля­ю­чись од­ні­єю із фу­н­да­ме­н­та­ль­них ди­с­ци­п­лін у ме­ди­ч­ній під­го­то­в­ці май­бу­т­ньо­го лі­ка­ря.

Ем­б­рі­о­ло­гія не­об­хід­на для то­го, щоб зро­зу­мі­ти ос­но­в­ні за­ко­но­мі­р­но­с­ті вну­т­рі­ш­ньо­ут­ро­б­но­го роз­ви­т­ку і йо­го ви­до­вих осо­б­ли­во­с­тей у пред­ста­в­ни­ків рі­з­них кла­сів тва­рин у зв’я­з­ку з рі­з­ни­ми умо­ва­ми жит­тя їх, а та­кож специфічніс­тю по­хо­джен­ня.

Знан­ня за­ко­нів ем­б­рі­о­ло­гії дає змо­гу ус­пі­ш­но бо­ро­ти­ся з та­ки­ми недугами, які призводять до розвитку чо­ло­ві­чої або жі­но­чої не­плі­д­ності, що ста­ють де­да­лі по­ши­ре­ні­ши­ми у роз­ви­ну­тих кра­ї­нах сві­ту, ви­би­ра­ти стать майбу­т­ньої ди­ти­ни, ство­рює мо­ж­ли­вість для ран­ньо­го про­гно­зу­ван­ня вад розви­т­ку то­що.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на біо­ло­гія: роз­ви­ток ви­щих хре­бе­т­них

(ка­фе­д­ра за­га­ль­ної біо­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пис ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те і ви­вчіть ма­те­рі­ал у під­ру­ч­ни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під реда­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін. на стор. 72-81, на­вча­ль­но­му по­сі­б­ни­ку «Ембріоло­гія» під ре­да­к­ці­єю Ку­зів О.­Є. на стор. 4-27 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дайте від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Ем­б­рі­о­ло­гі­я. Зміст. На­у­ко­ві на­пря­м­ки. Зна­чен­ня для біо­ло­гії та ме­ди­ци­ни.

2. За­га­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ета­пів ем­б­рі­о­ге­не­зу ви­щих хо­р­до­вих тва­рин і люди­ни.

3. Ста­те­ві клі­ти­ни. Бу­до­ва спе­р­ма­то­зо­ї­да.

4. Мор­фо­ло­гі­ч­на та фу­н­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка яй­це­клі­ти­ни. Ти­пи яйцеклітин.

5. За­плі­д­нен­ня. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ета­пів.

6. Ха­ра­к­тер дро­б­лен­ня рі­з­них ти­пів яй­це­клі­тин пі­с­ля за­плі­д­нен­ня; від чо­го зале­жить ха­ра­к­тер дро­б­лен­ня.

7. Ти­пи бла­с­тул: епі­б­ла­с­ту­ла, пе­ри­бла­с­ту­ла, це­ло­б­ла­с­ту­ла, ам­фі­б­ла­с­ту­ла, диско­б­ла­с­ту­ла, мо­ру­ла.

8. Га­с­т­ру­ля­ці­я. Ви­зна­чен­ня по­нят­тя. Ти­пи га­с­т­ру­ля­ці­ї. Біо­ло­гі­ч­не зна­чен­ня га­с­т­ру­ля­ці­ї.

9. За­ро­д­ко­ві ли­с­т­ки: ек­то­де­р­ма, ен­до­де­р­ма та ме­зо­де­р­ма, їх по­хі­д­ні.

10. Ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток ла­н­це­т­ни­ка як ти­по­вий при­клад роз­ви­т­ку хордових тва­рин. За­ро­д­ко­ві ли­с­т­ки ла­н­це­т­ни­ка і їх ди­фе­ре­н­ці­а­ці­я.

III. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри:

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

Яй­це­клі­ти­на у яє­ч­ни­ку кі­ш­ки:

· яд­ро,

· оо­п­ла­з­ма,

· бли­с­ку­ча зона,

· про­ме­ни­с­тий ві­нець;

Спе­р­ма­то­зо­ї­ди мор­сь­кої сви­н­ки:

· го­ло­вка,

· ший­ка,

· хво­с­тик;

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

· джгу­тик спе­р­ма­то­зо­ї­да

· яд­ро яй­це­клі­ти­ни

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти

· еле­к­т­ро­но­гра­ми

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

1. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 9: спе­р­ма­то­зо­ї­ди мор­сь­кої сви­н­ки.

Пре­па­рат № 10: яй­це­клі­ти­на у яє­ч­ни­ку кі­ш­ки.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч.I).

За­ма­лю­ва­ти схе­ми:

1. ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток ланцетника;

3. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії:

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних мікрофо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посіб­ни­ко­ві, ч. І):

37. Джгу­тик спе­р­ма­то­зо­ї­да.

38. Яд­ро яй­це­клі­ти­ни. ­

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Лу­цик О. Д., Іва­но­ва Н. М., Ка­бак К. С., Чай­ков­сь­кий Ю. Б. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. – Ки­їв: «Кни­га-плюс», 2003. – С. 72-81.

2. Лу­цик О. Д., Іва­но­ва Н. М., Ка­бак К. С. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. – Львів: Мир, 1993. – С. 363-369.

3. Ю. Б. Чай­ков­сь­кий, О.­ І. Де­ль­цов, С. Б. Ге­ра­ще­н­ко. Прак­ти­кум з гістології, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії (на­вча­ль­ний по­сі­б­ник). Іва­но-Франківськ, – 1996.

Додаток 8

Схема типів дроблення та гаструляції

4. О. Є. Ку­зів. Ем­б­рі­о­ло­гія (на­вча­ль­ний по­сі­б­ник). «Укр­ме­д­к­ни­га», Терно­піль – 1998. – С. 4-29.

5. Головацький А. С., Палапа В. Й. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. 1. Ужгород, 2007.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Мануилова Н. А. Гистология с основами эмбриологии. Москва, «Просвещение», 1973. – С. 67-79, 89-114,125-142.

2. Ги­с­то­ло­гия. Уче­б­ник по­д редакцией проф. Ю. Н. Афа­на­сь­е­ва, проф. Н. А. Юри­ной, М. Ме­ди­ци­на, 1999. С. 93-104.

3. Ели­се­ев В. И., Ан­фа­на­сь­ев Ю.­И., Ко­то­в­с­кий Е.Ф. – Ат­лас микроскопи­че­с­ко­го и уль­т­ра­ми­к­ро­с­ко­пи­че­с­ко­го стро­е­ния кле­ток, тканей и ор­га­нов – М., Ме­ди­ци­на, 1978

4. Ал­ма­зов Ю. В., Су­то­лов И. В. – Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. М., Ме­ди­ци­на, 1978.

5. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию) под ред. Э.Г. Улу­м­бе­ко­ва. ГЭОТАР, Мо­с­к­ва, 1997.

6. А. Хем, Д. Кормак. Гістологія. М. Мир, 1983.

За­нят­тя 7

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Опи­сан­ня ем­б­рі­о­на­ль­них ста­дій роз­ви­т­ку хре­бе­т­них тва­рин ста­ло ос­но­вою для ро­зу­мін­ня осо­б­ли­во­с­тей ем­б­рі­о­ге­не­зу лю­ди­ни. Ва­ж­ли­вий ме­тод дослідження в ем­б­рі­о­ло­гії – по­рі­в­ня­ль­ний, який до­зво­ляє кра­ще зро­зу­мі­ти проце­си за­плі­д­нен­ня, дро­б­лен­ня та га­с­т­ру­ля­ції у лю­ди­ни, якщо по­рі­в­нювати їх із аналогічними процесами у пта­хів та сса­в­ців.

Знан­ня вад роз­ви­т­ку до­по­ма­гає про­во­ди­ти ус­пі­ш­ну їх ко­ре­к­цію під час ем­б­рі­о­ге­не­зу лю­ди­ни.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на біо­ло­гія: роз­ви­ток ви­щих хре­бе­т­них

(ка­фе­д­ра за­га­ль­ної біо­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пис ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те і ви­вчіть ма­те­рі­ал у на­вча­ль­но­му по­сі­б­ни­ку «Ембріологія» під ре­да­к­ці­єю Ку­зів О.­Є. на стор. 29-37 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дайте від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Осо­б­ли­во­с­ті роз­ви­т­ку ви­щих хре­бе­т­них тва­рин (на при­кла­ді пта­хів). Характе­ри­с­ти­ка дро­б­лен­ня і фо­р­му­ван­ня бла­с­ту­ли.

2. Га­с­т­ру­ля­ці­я. Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка фаз га­с­т­ру­ля­ці­ї.

3. Осьо­вий ком­плекс ор­га­нів, йо­го роз­ви­ток.

4. Фо­р­му­ван­ня і бу­до­ва про­ві­зо­р­них ор­га­нів: се­ро­з­ної обо­ло­н­ки, ам­ні­о­на, жов­т­ко­во­го мі­ш­ка і ала­н­то­ї­са.

5. Ем­б­рі­о­ге­нез сса­в­ців (на при­кла­ді роз­ви­т­ку кро­ли­ка). За­плі­д­нен­ня, дро­б­лен­ня і бу­до­ва бла­с­ту­ли. Га­с­т­ру­ля­ці­я. Фо­р­му­ван­ня осьо­во­го ком­пле­к­су ор­га­нів.

6. Фо­р­му­ван­ня хо­рі­о­на, йо­го зна­чен­ня у жит­тє­ді­я­ль­но­с­ті за­ро­д­ка. утво­рен­ня і бу­до­ва во­р­син хо­рі­о­на: пе­р­вин­них, вто­рин­них і тре­тин­них.

7. Ди­фе­ре­н­ці­а­ція пе­р­вин­них во­р­син хо­рі­о­на.

8. Пла­це­н­та. Фу­н­к­ці­ї. За­га­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка рі­з­них ти­пів пла­цент: епітеліохо­рі­а­ль­ної, де­с­мо­хо­рі­а­ль­ної, ен­до­те­лі­о­хо­рі­а­ль­ної, ге­мо­хо­рі­а­ль­но­ї.

III. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри:

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

По­пе­ре­чний зріз за­ро­д­ка ку­р­ки (96 го­дин ін­ку­ба­ції):

· ек­то­де­р­ма,

· ен­до­де­р­ма;

Ком­плекс осьо­вих ор­га­нів:

· со­міт: де­р­ма­том, мі­о­том і скле­ро­том;

· спла­н­х­но­том: па­рі­є­н­та­ль­ний і ві­с­це­ра­ль­ний ли­с­т­ки, що об­ме­жу­ють поро­ж­ни­ну це­ло­му;

· не­р­во­ва тру­б­ка,

· хо­р­да.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

1. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 11: По­пе­ре­чний зріз за­ро­д­ка ку­р­ки (96 го­дин ін­ку­ба­ції).

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч.I).

За­ма­лю­ва­ти схе­ми:

1. ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток пта­хів;

2. ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток сса­в­ців.

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Ю. Б. Чай­ков­сь­кий, О.­ І. Де­ль­цов, С. Б. Ге­ра­ще­н­ко. Прак­ти­кум з гістології, ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії (на­вча­ль­ний по­сі­б­ник). Іва­но-Франківськ, – 1996.

2. О. Є. Ку­зів. Ем­б­рі­о­ло­гія (на­вча­ль­ний по­сі­б­ник). «Укр­ме­д­к­ни­га», Терно­піль – 1998. – С. 29-37.

3. Головацький А. С., Палапа В. Й. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. 1. Ужгород, 2007.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. Мануилова Н. А. Гистология с основами эмбриологии. Москва, «Просвещение», 1973. – С. 67-79, 89-114,125-142.

2. Ги­с­то­ло­гия. Уче­б­ник по­д редакцией проф. Ю. Н. Афа­на­сь­е­ва, проф. Н. А. Юри­ной, М. Ме­ди­ци­на, 1999. С. 93-104.

3. Ели­се­ев В. И., Ан­фа­на­сь­ев Ю.­И., Ко­то­в­с­кий Е.Ф. – Ат­лас микроскопи­че­с­ко­го и уль­т­ра­ми­к­ро­с­ко­пи­че­с­ко­го стро­е­ния кле­ток, тканей и ор­га­нов – М., Ме­ди­ци­на, 1978

4. Ал­ма­зов Ю. В., Су­то­лов И. В. – Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. М., Ме­ди­ци­на, 1978.

5. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию) под ред. Э.Г. Улу­м­бе­ко­ва. ГЭОТАР, Мо­с­к­ва, 1997.

6. А. Хем, Д. Кормак. Гістологія. М. Мир, 1983.

Заняття 8

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Ем­б­рі­о­ге­нез лю­ди­ни ті­с­но по­в’я­за­ний з прак­ти­ч­ною ме­ди­ци­ною, зо­к­ре­ма з аку­шер­с­т­вом та гі­не­ко­ло­гі­єю, ме­ди­ч­ною ге­не­ти­кою, ен­до­кри­но­ло­гі­єю, а також мо­ле­ку­ля­р­ною біо­ло­гі­єю і біо­хі­мі­є­ю. Екс­пери­ме­н­та­ль­ний ме­тод досліджен­ня в ем­б­рі­о­ло­гії по­ді­ля­єть­ся на де­кі­ль­ка ти­пів, які ві­ді­гра­ють важливу роль. Осо­б­ли­ве зна­чен­ня має ме­тод екс­пе­ри­ме­н­та­ль­ної те­ра­то­ло­гі­ї. До­в­гий час вва­жа­ли, що ано­ма­лії роз­ви­т­ку обу­мо­в­ле­ні ли­ше спа­д­ко­ви­ми факто­ра­ми. Вплив ін­фе­к­ції, ал­ко­го­лю, ра­ді­а­цій­но­го опро­мі­нен­ня і ря­ду ін­ших фа­к­то­рів спри­яє не­га­ти­в­ним змі­нам окре­мих ста­дій ем­б­рі­о­ге­не­зу або мо­жуть при­ве­с­ти до за­ги­бе­лі за­ро­д­ка.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь.

За­га­ль­на біо­ло­гія: роз­ви­ток ви­щих хре­бе­т­них (ка­фе­д­ра за­га­ль­ної біо­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те і ви­вчіть ма­те­рі­ал у під­ру­ч­ни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін. на стор.79-96, на­вча­ль­но­му по­сі­б­ни­ку «Ембріологія» під ре­да­к­ці­єю Ку­зів О.Є. на стор. 37-56 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дайте від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Ем­б­рі­о­на­ль­ний роз­ви­ток лю­ди­ни. Осо­б­ли­во­с­ті дро­б­лен­ня зи­го­ти. Утворення мо­ру­ли і бла­с­то­ци­с­та.

2. Ім­план­та­ці­я. Фа­зи ім­план­та­ці­ї.

3. Ти­пи жи­в­лен­ня за­ро­д­ка до і пі­с­ля ім­план­та­ці­ї.

4. Утво­рен­ня епі­б­ла­с­та і гі­по­бла­с­та, ам­ні­о­на і жо­в­т­ко­во­го мі­ш­ка.

5. Ди­фе­ре­н­ці­а­ція пе­р­вин­них во­р­си­нок хо­рі­о­на.

6. Га­с­т­ру­ля­ці­я. Утво­рен­ня за­ро­д­ко­вих ли­с­т­ків. По­нят­тя про за­ро­д­ко­ві за­ча­т­ки.

7. За­ро­док лю­ди­ни на 4 ти­ж­ні роз­ви­т­ку. Фо­р­му­ван­ня не­р­во­вої тру­б­ки, со­мі­тів та ки­ш­ко­вої тру­б­ки. Ди­фе­ре­н­ці­а­ція ме­зо­де­р­ми на со­мі­ти, не­ф­ро­то­ми та спла­н­х­но­то­ми. Ди­фе­ре­н­ці­а­ція со­мі­тів на де­р­ма­то­ми, мі­о­то­ми і скле­ро­то­ми.

8. Ме­зе­н­хі­ма, її утво­рен­ня, бу­до­ва і роль у ем­б­рі­о­ге­не­зі. По­хі­д­ні ме­зе­н­хі­ми.

9. Ди­фе­ре­н­ці­а­ція ек­то­де­р­ми і ен­до­де­р­ми.

10. Осо­б­ли­во­с­ті ор­га­но- і гі­сто­ге­не­зу.

III. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри:

А. На схе­мах:

ран­ній ем­б­рі­о­ге­нез лю­ди­ни

· зи­го­та

· те­м­ні бла­с­то­ме­ри

· сві­т­лі бла­с­то­ме­ри

· вну­т­рі­шня клі­тин­на ма­са

· тро­фо­б­ласт

· ем­б­рі­о­б­ласт

· за­ро­д­ко­вий щи­ток

· епі­б­ласт

· гі­по­бласт

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми,

· слайди,

· гістологічні препарати.

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом схе­му ем­б­рі­о­на­ль­но­го розвитку лю­ди­ни.

(див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч. I.).

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Лу­цик О.Д., Іва­но­ва Н.М., Ка­бак К.С., Чай­ков­сь­кий Ю.Б. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни.– Ки­їв: «Кни­га-плюс», 2003. С. 79-96.

2. Лу­цик О.Д., Іва­но­ва Н.М., Ка­бак К.С. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. – Львів: Мир, 1993. – С. 363-378.

3. Головацький А.С., Палапа В.Й. – Альбом-посібник з гістлогії, цитології та ембріології, ч. 1. – Ужгород, 2007.

4. О.Є.Ку­зів. Ем­б­рі­о­ло­гія (на­вча­ль­ний по­сі­б­ник). «Укр­ме­д­к­ни­га», Терно­піль – 1998. С. 37-56.

Б. Додаткові:

1. Ю. Б. Чай­ков­сь­кий, О.­ І. Де­ль­цов, С. Б. Ге­ра­ще­н­ко. Прак­ти­кум з гістоло­гії ци­то­ло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії (на­вча­ль­ний по­сі­б­ник). Іва­но-Франківськ,– 1996.

2. Ели­се­ев В. И., Афа­на­сь­ев Ю.­ И., Ко­то­в­с­кий Е. Ф. – Ат­лас микроскопиче­с­ко­го и уль­т­ра­ми­к­ро­с­ко­пи­че­с­ко­го стро­е­ния кле­ток, тканей и ор­га­нов – М., Меди­ци­на, 1978.

3. Ал­ма­зов Ю. В., Су­то­лов И. В. – Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и.

М., Меди­ци­на, 1978. С. 84-93, 95-97, 99-101-102, 105-106.

4. Томас В. Садлер. Медична ембріологія за Лангманом. – «Наутіліус»,

Львів, 2001.

Додаток 10

Граф логічної структури

Додаток 11

Граф логічної структури

Додаток 12

Граф логічної структури

5. Ги­с­то­ло­гия. Уче­б­ник под редакцией проф. Ю. Н. Афа­на­сь­е­ва, проф. Н. А.

Юри­ной, М., Ме­ди­ци­на, 1989.

6. Ги­с­то­ло­гия, уче­б­ник по­д редакцией проф. Ю.Н. Афа­на­сь­е­ва, проф. Н. А.

Юри­ной, М. Ме­ди­ци­на, 1999.

7. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию) под ред. Э. Г. Улу­м­бе­ко­ва. Ю.А.Челышева. ГЭ­О­ТАР, Мо­с­к­ва, 1997.

Заняття 9

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Утво­рен­ня про­ві­зо­р­них ор­га­нів, зо­к­ре­ма пла­це­н­ти, забезпечує нормальний роз­ви­ток за­ро­д­ка. Ва­ж­ли­ву роль при цьо­му ві­ді­гра­ють за­хи­с­ні стру­к­ту­ри пла­це­н­та­р­но­го ба­р’є­ру, які мо­жуть бу­ти про­ни­к­ни­ми для де­яких шкі­д­ли­вих ре­чо­вин. Ви­вчен­ня впли­ву фа­к­то­рів зо­в­ні­ш­ньо­го і вну­т­рі­ш­ньо­го сере­до­ви­ща на роз­ви­ток ор­га­ні­з­му до­зво­ли­ло роз­ви­ну­ти вчен­ня про осо­б­ли­ві пе­рі­оди роз­ви­т­ку (як впродовж пренатального, так і постнатального онтогенезу) – кри­ти­ч­ні пе­рі­оди, коли організм найбільш чутливий до цих факторів; якщо ці фактори діють під час ембріогенезу, особливо раннього, це може призвести до виникнення вад.

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

За­га­ль­на біо­ло­гія: роз­ви­ток ви­щих хре­бе­т­них (ка­фе­д­ра за­га­ль­ної біо­ло­гії).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 40 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 45 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пис ри­су­н­ків – 5 хв.

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те і ви­вчіть ма­те­рі­ал у під­ру­ч­ни­ку «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін. на стор. 96-110, на­вча­ль­но­му по­сі­б­ни­ку «Ембріоло­гія» під ре­да­к­ці­єю Ку­зів О.­Є. на стор. 56-66 та у ле­к­ці­ї.

ІІ. Дайте від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Ран­ній ем­б­рі­о­ге­нез лю­ди­ни. Утво­рен­ня, будова та роль в ембріогенезі прові­зо­р­них ор­га­нів: хо­рі­о­на, жо­в­т­ко­во­го та ам­ні­о­ти­ч­но­го мі­ш­ків, алантоїса.

2. Си­с­те­ма «ма­ти-плід». Осо­б­ли­во­с­ті пла­це­н­та­р­но­го кро­во­обі­гу. Бу­до­ва пупови­ни.

3. Зв’я­зок за­ро­д­ка лю­ди­ни з ма­те­рин­сь­ким ор­га­ні­з­мом за допомогою плаценти та пу­по­ви­ни.

4. Пла­це­н­та: фо­р­му­ван­ня, бу­до­ва та фу­н­к­ці­ї­.­п­ло­до­вої і ма­те­рин­сь­кої ча­с­тин.

5. Пла­це­н­та­р­ний (ге­ма­то­хо­рі­а­ль­ний) ба­р’єр: ви­зна­чен­ня, стру­к­ту­р­ні компонен­ти і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня. Від­мін­но­с­ті бу­до­ви во­р­син хо­рі­о­на у пе­р­шій та дру­гій по­ло­ви­нах ва­гі­т­но­с­ті.

6. Ос­но­в­ні ета­пи ем­б­рі­о­на­ль­но­го роз­ви­т­ку лю­ди­ни.

7. Осо­б­ли­во­с­ті ем­б­рі­о­ге­не­зу лю­ди­ни.

8. По­нят­тя про кри­ти­ч­ні пе­рі­оди роз­ви­т­ку за­ро­д­ка лю­ди­ни.

9. Ем­б­рі­о­на­ль­на ін­ду­к­ція як один з ре­гу­лю­ю­чих ме­ха­ні­з­мів ем­б­рі­о­ге­не­зу.

Додаток 13

Типи плацент

III. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри:

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

Пла­це­н­та:

· які­р­на во­р­си­н­ка

· деци­ду­а­ль­ні клі­ти­ни

· ла­ку­на

· фі­б­ри­но­їд Ро­ра

· стру­к­ту­ри ге­ма­то­хо­рі­а­ль­но­го ба­р’є­ру: ци­то­тро­фо­б­ласт, синцитіотрофоб­ласт.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

1. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 12: пла­це­н­та жі­н­ки (пло­до­ва і ма­те­рин­сь­ка ча­с­ти­ни.

Пре­па­рат № 13: пу­по­ви­на.

(ме­то­ди­ка про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом з гі­сто­ло­гії, ч.I).