Циліндричні епі­те­лі­о­ци­ти по­ве­р­х­не­во­го епі­те­лію шлу­н­ка.

За­ба­р­в­лен­ня: ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном, му­ці­ка­р­мі­ном. Збільшення: х 400.

Зве­р­ніть ува­гу на на­яв­ність у апі­ка­ль­ній ча­с­ти­ні клі­тин гра­нул сли­зо­во­го секре­ту, за­фа­р­бо­ва­но­го му­ці­ка­р­мі­ном у че­р­во­ну­ва­то-ро­же­вий ко­лір (на препара­тах, оба­р­в­ле­них ге­ма­то­к­си­лі­ном і ео­зи­ном, се­к­рет ви­гля­дає безбарвним або сла­бо ба­зо­фі­ль­ним).

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­. Лу­цик, А.Й. Іва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайков­сь­кий. Ки­їв: «Кни­га –плюс»,2003.- С. 111-126.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­ Д­.­ Лу­цик, А. Й. Іва­но­ва, К. С. Ка­бак. Львів: Мир, 1993. – С. 44-51.

3. Гисто­ло­гия. Под ре­да­к­ци­ей В. Г. Ели­се­е­ва и со­авт. М.,1983.

4. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н. В. Па­се­ч­ка. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

 

Додаток 14

 

Граф логічної структури

 

Додаток 15

 


Граф логічної структури

 

Додаток 16

 

Граф логічної структури

 

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А.­ Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М., Мир, 1983, т.2.

2. Головацький А. С., Палапа В. Й. – Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. 1. – Ужгород, 2007.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.­ В­.­ А­л­ма­зов, Л. С. Су­ту­лов. М., 1978.

4. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волко­вой, Ю.­ К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М., 1996.

5. Бы­ков В. Л. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Пе­те­р­бург, 1999.

6. Гисто­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных ме­ди­ци­н­с­ких за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.­ Г­.­ У­лу­м­бе­ко­ва,
Ю.­ А. Че­лы­ше­ва. ГЭ­О­ТАР, М., 1997.

 

Заняття 12

Те­ма: Кров і лі­м­фа.  
Ме­та: 1. Зна­ти дже­ре­ла роз­ви­т­ку і кла­си­фі­ка­цію тка­нин вну­т­рі­ш­ньо­го середови­ща ор­га­ні­з­му. 2. Зна­ти кла­си­фі­ка­цію фо­р­мен­их еле­ме­н­тів кро­ві та лі­м­фи, дже­ре­ла їх утво­рен­ня, осо­б­ли­во­с­ті жит­тє­во­го ци­к­лу та роль в ор­га­ні­з­мі. 3. Ви­вчи­ти лей­ко­ци­та­р­ну фо­р­му­лу. 4. Вмі­ти на гі­сто­ло­гі­ч­но­му пре­па­ра­ті (мазку) іде­н­ти­фі­ку­ва­ти фо­р­мені еле­ме­н­ти кро­ві. 5. Умі­ти «чи­та­ти» гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти по темі заняття.

 

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Тка­ни­ни вну­т­рі­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща ор­га­ні­з­му, які вклю­ча­ють кров, лі­м­фу і усі рі­з­но­ви­ди спо­лу­ч­ної тка­ни­ни, скла­да­ють бі­ль­ше 50% ма­си ті­ла людини. Вони ви­ко­ну­ють тро­фі­ч­ну, за­хи­с­ну і опорну фу­н­к­ції, під­три­му­ють го­мео­стаз ор­га­ні­з­му; бе­руть ак­ти­в­ну участь у па­то­ло­гі­ч­них про­це­сах: але­р­гі­ч­них і запальних про­це­сах, на­бря­ку, то­що.

Ви­вчен­ня кро­ві є ду­же ва­ж­ли­вим мо­ме­н­том у підготовці май­бу­т­ньо­го ліка­ря: ро­зу­мін­ня бу­до­ви і фу­н­к­ції фо­р­ме­них еле­ме­н­тів кро­ві, пла­з­ми, гемогра­ми, лей­ко­ци­та­р­ної фо­р­му­ли, ві­ко­вих і ста­те­вих осо­б­ли­во­с­тей кро­ві необ­хід­ні для ус­пі­ш­но­го за­сво­єн­ня до клінічних і клі­ні­ч­них ди­с­ци­п­лін.

 

 

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Вчен­ня про клі­ти­ну (ци­то­ло­гія).

2. Ме­зе­н­хі­ма та її по­хі­д­ні (ем­б­рі­о­ло­гія).

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 25 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 60 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пис ри­су­н­ків – 5 хв.

 

 

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

I. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 127-144 у під­ру­ч­ни­ку «Гістоло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О. Д. та ін., 2003 р. та у кон­с­пе­к­ті ле­к­ці­ї.

 

II. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. По­хо­джен­ня та за­га­ль­на мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка тка­нин внутрі­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща ор­га­ні­з­му.

2. Бу­до­ва та фу­н­к­ції кро­ві.

3. Пла­з­ма кро­ві, її хі­мі­ч­ний склад.

4. Си­ро­ва­т­ка кро­ві, її ви­ко­ри­с­тан­ня у клі­ні­ці.

5. Ге­мо­г­ра­м­ма і лей­ко­ци­та­р­на фо­р­му­ла, їх зна­чен­ня для клі­ні­ки.

6. Ери­т­ро­ци­ти: кількість, тривалість життєвого циклу, бу­до­ва та функціональне зна­чен­ня.

7. Тром­бо­ци­ти: кі­ль­кість, будова, фу­н­к­ція, три­валість життєвого циклу.

8. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ней­т­ро­фі­ль­них гра­ну­ло­ци­тів.

9. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ео­зи­но­фі­ль­них гра­ну­ло­ци­тів.

10. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ба­зо­фі­ль­них гра­ну­ло­ци­тів.

11. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка мо­но­ци­тів. По­нят­тя про макрофагічну си­с­те­му.

12. Мор­фо­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка лі­м­фо­ци­тів.

 

III. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри:

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

Ма­зок кро­ві, за­ба­р­в­ле­ний за ме­то­дом Ро­ма­нов­сь­ко­го-Гі­м­за:

· ери­т­ро­ци­ти,

· ней­т­ро­фі­ль­ні гра­ну­ло­ци­ти,

· ео­зи­но­фі­ль­ні гра­ну­ло­ци­ти,

· ба­зо­фі­ль­ні гра­ну­ло­ци­ти,

· ма­лі лі­м­фо­ци­ти,

· се­ре­д­ні лі­м­фо­ци­ти,

· мо­но­ци­ти,

· тром­бо­ци­ти: гі­а­ло­мер, гра­ну­ло­мер.

Б. На еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях:

ери­т­ро­ци­ти:

· но­р­мо­цит-ди­с­ко­цит: пла­з­мо­ле­ма, ге­мо­гло­бін;

· ери­т­ро­цит-ехі­но­цит: ши­пи;

ней­т­ро­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит се­г­ме­н­то­я­де­р­ний:

· яд­ро,

· пе­р­вин­ні гра­ну­ли (лі­зо­со­ми),

· вто­рин­ні гра­ну­ли (спе­ци­фі­ч­на зе­р­ни­с­тість),

· мі­к­ро­во­р­си­н­ка;

ней­т­ро­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит юний:

· яд­ро,

· гра­ну­ли,

· ком­плекс Го­ль­джі;

ео­зи­но­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит:

· яд­ро,

· спе­ци­фі­ч­на зе­р­ни­с­тість;

ба­зо­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит:

· яд­ро,

· зе­р­ни­с­тість;

ма­лі лі­м­фо­ци­ти (те­м­ні і сві­т­лі):

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

· мі­к­ро­во­р­си­н­ка,

· ін­ва­гі­на­ція пла­з­мо­ле­ми;

се­ре­д­ній лі­м­фо­цит:

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

· мі­то­хо­н­д­рія,

· гра­ну­ля­р­на ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка;

пла­з­мо­цит:

· яд­ро,

· гра­ну­ля­р­на ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка,

· мі­то­хо­н­д­рія,

· ком­плекс Го­ль­джі,

· пла­з­мо­ле­ма;

мо­но­цит:

· яд­ро,

· лі­зо­со­ми,

· пла­з­мо­ле­ма,

· мі­к­ро­во­р­си­н­ки;

тром­бо­цит:

· гра­ну­ли,

· гі­а­ло­п­ла­з­ма,

· пла­з­мо­ле­ма;

ме­га­ка­рі­о­цит:

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

· гра­ну­ли у скла­ді тром­бо­ци­тів, що утво­ри­лись.

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми,

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти,

· еле­к­т­ро­но­гра­ми.

 

 

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

I. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 21:ма­зок кро­ві.

(ме­то­ди­ку про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом-по­сі­б­ник, ч. І).

II. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії:

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І):

49.ери­т­ро­ци­ти (чер­во­но­крі­в­ці).

50. ери­т­ро­ции-ехі­но­ци­ти.

51. тром­бо­ци­ти.

52. ме­га­ка­рі­о­цит.

53. ней­т­ро­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит (се­г­ме­н­то­я­де­р­ний).

54. ней­т­ро­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит (юний).

55. ео­зи­но­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит – ео­зи­но­філ.

56. ба­зо­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит – ба­зо­філ.

57. лі­м­фо­цит (ма­лий сві­т­лі­ий).

58. лі­м­фо­цит (ма­лий те­м­ний).

59. се­ре­д­ній лі­м­фо­цит.

60. пла­з­мо­цит.

61. мо­но­цит.

III. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти, слай­ди і ри­су­н­ки:

1. Ре­ти­ку­ло­ци­ти у ма­з­ку кро­ві.

2. Глі­ко­ген у ней­т­ро­фі­ль­них гра­ну­ло­ци­тах.

3. Се­г­ме­н­то­я­де­р­ний ней­т­ро­фі­ль­ний гра­ну­ло­цит із тіль­цем Ба­ра (ста­те­вий хрома­тин).

4. Пе­ро­к­си­да­за у гра­ну­ло­ци­тах кро­ві.

5. Ци­то­хро­мо­к­си­да­за в гра­ну­ло­ци­тах кро­ві.


 

 

Окрім приведених показників гемограма включає значення кольорового показника крові, зсідання і вязкості крові, морфологію і осмотичну резистентність еритроцитів, морфологію тромбоцитів.

 

Лейкоцитарна формула

 

Лейкоцити (%)
Гранулоцити Агранулоцити
нейтрофільні базо-фільні ацидо-фільні лімфо-цити моно-цити
юні паличко-ядерні сегменто-ядерні
0,5-1 1-6 47-72 0-1 0,5-5 19-37 3-11

 

 


 

Додаток 19

 

ПО­РІ­В­НЯ­ЛЬ­НА ХА­РА­К­ТЕ­РИ­С­ТИ­КА ФО­Р­МЕ­НИХ ЕЛЕ­МЕ­Н­ТІВ КРО­ВІ

  Ери­т­ро­- ци­ти Ней­т­ро­фі­ль­ні гра­ну­ло­ци­ти Аци­до­фі­ль­ні гра­ну­ло­ци­ти Ба­зо­фі­ль­ні гра­ну­ло­ци­ти
    Ци­то­фі­зі­о­ло­гі­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка дво­яко­в­ві­г­ну­тий ела­с­ти­ч­ний диск, має зда­т­ність па­си­в­но ру­ха­тись, ци­то­пла­з­ма ок­си­фі­ль­на   кру­г­лої фо­р­ми, має зда­т­ність ак­ти­в­но ру­ха­тись, ци­то­пла­з­ма сла­бо ок­си­фі­ль­на   кру­г­лої фо­р­ми, має зда­т­ність ак­ти­в­но ру­ха­тись, ци­то­пла­з­ма сла­бо ок­си­фі­ль­на   кру­г­лої фо­р­ми, має зда­т­ність ак­ти­в­но ру­ха­тись, ци­то­пла­з­ма сла­бо ок­си­фі­ль­на
    Рі­з­но­ви­д­но­с­ті ма­к­ро­ци­ти, но­р­мо­ци­ти, мі­к­ро­ци­ти, сфе­ро­ци­ти, ехі­но­ци­ти, ди­с­ко­ци­ти   юні, па­ли­ч­ко- ­я­де­р­ні, се­г­ме­н­то­я­де­р­ні   юні, па­ли­ч­ко­я­де­р­ні, се­г­ме­н­то­я­де­р­ні     не­має
Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка яд­ра   яд­ро від­су­т­нє бо­бо­подібне, па­ли­ч­ко­по­ді­б­не, має 3-5 се­г­ме­н­тів бо­бо­подібне, па­ли­ч­ко­по­ді­б­не, має 3-5 се­г­ме­н­тів ова­ль­не або кру­г­ле сла­бо се­г­ме­н­то­ва­не яд­ро
Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка спе­ци­фі­ч­ної зе­р­ни­с­то­с­ті зе­р­ни­с­то­с­ті не­має, ор­га­не­ли від­су­т­ні дрі­б­на ней­т­ро­фі­ль­на зе­р­ни­с­тість (лі­зо­со­ми, фа­го­со­ми, ва­ку­о­лі, пе­ро­к­си­соми ве­ли­ка аци­до­фі­ль­на зе­р­ни­с­тість (на­яв­ність оки­с­но-ві­д­но­в­них фе­р­ме­н­тів кру­п­на і дрі­б­на ба­зо­фі­ль­на зе­р­ни­с­тість
    Фу­н­к­ції     О2 і СО2     фа­го­ци­тоз     про­ду­ку­ван­ня ан­ти­то­к­си­нів транс­порт біо­ак­ти­в­них амі­нів, участь в ре­гу­лю­ван­ні зсі­дан­ня кро­ві, але­р­гі­ч­них ре­а­к­ці­ях, про­ни­к­ли­во­с­ті су­дин

 


Додаток 19 (продовження)

 

  Лі­м­фо­ци­ти Мо­но­ци­ти Тром­бо­ци­ти (кро­вя­ні пла­с­ти­н­ки)
  Ци­то­фі­зі­о­ло­гі­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка   кру­г­ла фо­р­ма, ма­ють зда­т­ність ак­ти­в­но ру­ха­тись, ци­то­пла­з­ма ба­зо­фі­ль­на   кру­г­лі ве­ли­кі клі­ти­ни, ма­ють зда­т­ність ак­ти­в­но ру­ха­тись, ци­то­пла­з­ма сла­бо ба­зо­фі­ль­на скла­да­ють­ся із гі­а­ло- і гра­ну­ло­ме­ра, во­ло­ді­ють па­си­в­ною ру­х­ли­ві­с­тю, за­ба­р­в­лю­ють­ся ба­зо­фі­ль­но, ма­ють зда­т­ність до аг­лю­ти­на­ції
Рі­з­но­ви­д­но­с­ті ма­лі се­ре­д­ні ве­ли­кі     не­має  
  Т-лі­м­фо­ци­ти В-лі­м­фо­ци­ти  
Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка яд­ра кру­п­не кру­г­ле яд­ро (клі­ти­на яде­р­но­го ти­пу) бо­бо­по­ді­б­не, під­ко­во­по­ді­б­не або ча­с­то­ч­ко­ве   не­має
Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка спе­ци­фі­ч­ної зе­р­ни­с­то­с­ті сві­т­ло­оп­ти­ч­но зе­р­ни­с­тість не ви­яв­ля­єть­ся (ор­га­не­ли сла­бо роз­ви­не­ні) сві­т­ло­оп­ти­ч­но зе­р­ни­с­тість не ви­яв­ля­єть­ся роз­ви­не­ні лі­зо­со­ми, фа­го­со­ми) ве­ли­ка зе­р­ни­с­тість, ва­ку­о­лі, мі­то­хо­н­д­рії, фра­г­ме­н­ти ци­то­пла­з­ма­ти­ч­ної сі­т­ки
    Фу­н­к­ції клі­тин­ний іму­ні­тет (Т-лі­м­фо­ци­ти), гу­мо­ра­ль­ний іму­ні­тет (В-лі­м­фо­ци­ти), ре­ути­лі­за­ція і транс­порт ДНП   фа­го­ци­тоз по­за кро­во­но­с­ни­ми су­ди­на­ми   при­йма­ють участь в про­це­сах зсі­дан­ня кро­ві, де­по се­ро­то­ні­ну і гі­с­та­мі­ну
             

 

Дже­ре­ла ін­фо­р­ма­ції

А. Ос­но­в­ні:

1. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.­Д­.­ Лу­цик, А.Й. Іва­но­ва, К.С. Ка­бак, Ю.Б.Чайков­сь­кий. Ки­їв: «Кни­га –плюс»,2003.- С. 127-144.

2. Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни. О.Д­.­ Лу­цик, А.Й. Іва­но­ва, К.С. Ка­бак. Львів: Мир, 1993. – С. 52-67.

3. Ги­с­то­ло­ги­я. Под ре­да­к­ци­ей В.Г. Ели­се­е­ва и со­авт. М., 1983.

4. Уль­т­ра­стру­к­ту­ра клі­тин і тка­нин. На­вча­ль­ний по­сі­б­ник-ат­лас. К.С.Вол­ков, Н.В. Па­се­ч­ка. Те­р­но­піль: Укр­ме­д­к­ни­га, 1997.

Б. До­да­т­ко­ві:

1. А.­ Хэм, Д. Ко­р­мак. Ги­с­то­ло­ги­я. М., Мир, 1983,т. 2.

2. Го­ло­ва­ць­кий А.С., Па­ла­па В.Й. – Аль­бом-по­сі­б­ник з гі­сто­ло­гії, цитоло­гії та ем­б­рі­о­ло­гії, ч.1. – Ужго­род, 1997.

3. Ат­лас по ги­с­то­ло­гии и эм­б­ри­о­ло­ги­и. И.В­.­ А­л­ма­зов, Л.С. Су­ту­лов. М., 1978.

4. Ги­с­то­ло­гия, ци­то­ло­гия и эм­б­ри­о­ло­ги­я. Ат­лас. Под ре­да­к­ци­ей О.В.Волко­вой, Ю.­ К­.­ Е­ле­ц­ко­го. М., 1996..

5. Бы­ков В.Л. Ци­то­ло­гия и об­щая ги­с­то­ло­ги­я. СО­ТИС, Са­н­кт-Пе­те­р­бург,1999.

6. Ги­с­то­ло­гия (вве­де­ние в па­то­ло­гию). Уче­б­ник для сту­де­н­тов вы­с­ших уче­б­ных ме­ди­ци­н­с­ких за­ве­де­ний. Под ре­да­к­ци­ей Э.­Г­.­ У­лу­м­бе­ко­ва, Ю.­А. Че­лы­ше­ва. – М.: ГЭ­О­ТАР, 1997.

Заняття 13

Те­ма: Власне спо­лу­ч­ні тка­ни­ни. Пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та спо­лу­ч­на тканина. Спо­лу­ч­ні тка­ни­ни із спе­ці­а­ль­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми.  
Ме­та: 1. Зна­ти дже­ре­ла роз­ви­т­ку, кла­си­фі­ка­цію, роз­та­шу­ван­ня та роль в органі­з­мі спо­лу­ч­них тка­нин. 2. Ви­вчи­ти за­га­ль­ний план бу­до­ви спо­лу­ч­них тка­нин. 3. Ви­вчи­ти бу­до­ву стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої сполуч­ної тка­ни­ни. 4. Вмі­ти на гі­сто­ло­гі­ч­но­му пре­па­ра­ті іде­н­ти­фі­ку­ва­ти рі­з­ні ви­ди клі­тин і во­ло­кон пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни. 5. Ви­вчи­ти бу­до­ву і зна­ти фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня спо­лу­ч­них тка­нин із спе­ці­а­ль­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. 6. Умі­ти «чи­та­ти» гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти та еле­к­т­ро­нні фо­то­гра­фі­ї.

 

 

Про­фе­сій­не орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та спо­лу­ч­на тка­ни­на є скла­до­вою ча­с­ти­ною усіх ор­га­нів, фо­р­му­ю­чи ра­зом із кро­в’ю вну­т­рі­шнє се­ре­до­ви­ще, че­рез яке усі стру­к­ту­р­ні елеме­н­ти ор­га­нів і тка­нин отри­му­ють по­жи­в­ні ре­чо­ви­ни і від­да­ють про­ду­к­ти ме­та­бо­лі­з­му. Пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та спо­лу­ч­на тка­ни­на є зв’я­зу­ю­чою лан­кою між кро­в’ю та па­ре­н­хі­мою ор­га­нів, в бі­ль­шо­с­ті яких во­на утво­рює стро­му, а та­кож ві­ді­грає зна­ч­ну роль у ре­ге­не­ра­ції тка­нин та ор­га­нів. Знан­ня бу­до­ви пу­х­кої воло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни та її скла­до­вих не­об­хід­не для ро­зу­мін­ня фізіологі­ч­них про­це­сів, що від­бу­ва­ють­ся в ор­га­ні­з­мі та роз­ви­т­ку ря­ду патологіч­них змін.

Спо­лу­ч­ні тка­ни­ни із спе­ці­а­ль­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми ха­ра­к­те­ри­зу­ють­ся переваж­ним роз­ви­т­ком пе­в­них клі­тин­них еле­ме­н­тів і осо­б­ли­во­с­тя­ми бу­до­ви та фу­н­к­ції між­клі­тин­ної ре­чо­ви­ни, що обу­мо­в­лює ви­ко­нан­ня ни­ми спе­ці­а­лі­зо­ва­них фу­н­к­цій, по­ру­шен­ня яких при­зво­дить до роз­ви­т­ку пе­в­них па­то­ло­гі­ч­них змін у орга­ні­з­мі.

 

 

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Вчен­ня про клі­ти­ну, не­клі­тин­ні стру­к­ту­ри (ци­то­ло­гія).

2. Гі­сто­ге­нез та ор­га­но­ге­нез (ем­б­рі­о­ло­гія).

3. Кров (за­га­ль­на гі­сто­ло­гія).

 

 

Роз­по­діл ча­су:

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

 

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

I. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 161-182, 184-185 у підручнику «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під ре­да­к­ці­єю Лу­ци­ка О.Д. та ін., 2003 р. та у кон­с­пе­к­ті ле­к­ці­ї.

 

II. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня:

1. Кла­си­фі­ка­ція спо­лу­ч­них тка­ни­н.

2. Дже­ре­ла роз­ви­т­ку спо­лу­ч­них тка­нин.

3. За­га­ль­ний план бу­до­ви спо­лу­ч­ної тка­ни­ни.

4. Пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та спо­лучнв тка­ни­на. Ци­то­фу­н­к­ці­о­на­ль­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­і­ка клі­тин­них еле­ме­н­тів (фі­б­ро­б­ла­с­ти, фі­б­ро­ци­ти, ма­к­ро­фа­ги­-гі­с­ті­о­ци­ти, плазмоци­ти, тка­нин­ні ба­зо­фі­ли, ади­по­ци­ти, ме­ла­но­ци­ти та ад­ве­н­ти­цій­ні кліти­ни).

5. Бу­до­ва і хі­мі­ч­ний склад ос­но­в­ної (амо­р­ф­ної) ре­чо­ви­ни.

6. Утво­рен­ня між­клі­тин­ної ре­чо­ви­ни (на при­кла­ді си­н­те­зу ко­л­ла­ге­ну).

7. Бу­до­ва, хі­мі­ч­ний склад і вла­с­ти­во­с­ті во­ло­кон – ко­ла­ге­но­вих, ела­с­ти­ч­них і ре­ти­ку­ля­р­них.

8. Спо­лу­ч­ні тка­ни­ни із спе­ці­а­ль­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми: ре­ти­ку­ля­р­на, жи­ро­ва, піг­ме­н­т­на і сли­зо­ва; бу­до­ва та фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня.

 

III. По­ка­жіть та­кі стру­к­ту­ри:

А. На гі­сто­ло­гі­ч­них пре­па­ра­тах:

клі­тин­ні еле­ме­н­ти пу­х­кої во­ло­к­ни­с­тої спо­лу­ч­ної тка­ни­ни:

· фі­б­ро­б­ла­с­ти (фі­б­ро­ци­ти),

· ма­к­ро­фа­ги-гі­с­ті­о­ци­ти,

· пла­з­мо­ци­ти,

· тка­нин­ні ба­зо­фі­ли,

· ади­по­ци­ти,

· ме­ла­но­ци­ти,

· ад­ве­н­ти­цій­ні клі­ти­ни;

во­ло­к­на:

· ко­ла­ге­но­ві,

· ела­с­ти­ч­ні,

· ре­ти­ку­ля­р­ні.

Ре­ти­ку­ля­р­на тка­ни­­на:

· ретикулярні клітини.

 

Б. На еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фі­ях:

пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та сп­о­лу­ч­на тка­ни­на

клі­тин­ні еле­ме­н­ти:

· фі­б­ро­б­ласт,

· лі­м­фо­цит,

· пла­з­мо­цит;

між­клі­тин­на ре­чо­ви­на:

· амо­р­ф­ний ком­по­нент,

· во­ло­к­на;

зрі­лий фі­б­ро­б­ласт:

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

· гра­ну­ля­р­на ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка,

· ком­плекс Го­ль­джі,

· мі­то­хо­н­д­рія;

ма­к­ро­фаг-гі­с­ті­о­цит:

· яд­ро,

· ци­то­пла­з­ма,

· лі­зо­со­ма,

· ци­то­пла­з­ма­ти­ч­ні ви­ро­с­ти;

пла­з­мо­цит:

· гра­ну­ля­р­на ен­до­пла­з­ма­ти­ч­на сі­т­ка;

 

 

Ілю­с­т­ра­ти­в­ний ма­те­рі­ал:

· таб­ли­ці і схе­ми,

· гі­сто­ло­гі­ч­ні пре­па­ра­ти,

· еле­к­т­ро­но­гра­ми.

 

 

Прак­ти­ч­на ро­бо­та

I. За­ма­лю­ва­ти під сві­т­ло­вим мі­к­ро­ско­пом:

Пре­па­рат № 22:пу­х­ка во­ло­к­ни­с­та спо­лу­ч­на тка­ни­на оче­ре­ви­ни.

Пре­па­рат23: ре­ти­ку­ля­р­на тка­ни­на лі­м­фа­ти­ч­но­го ву­з­ла.

(ме­то­ди­ку про­ве­ден­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – див. Аль­бом-по­сі­б­ник, ч. І).

 

II. Роз­гля­ну­ти і ви­вчи­ти еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії:

(но­ме­ри еле­к­т­ро­нних фо­то­гра­фій по­да­ні згі­д­но До­да­т­ків у Аль­бо­мі-посібникові, ч. І):

62. пу­х­ка спо­лу­ч­на тка­ни­на.

63. зрі­лий фі­б­ро­б­ласт.

64. ма­к­ро­фаг-гі­с­тіо­цит.

65. Пла­з­мо­цит.

 

III. Роз­гля­ну­ти де­мон­стра­цій­ні пре­па­ра­ти:

1. Ма­к­ро­фа­ги-гі­с­ті­о­ци­ти у пу­х­кій во­ло­к­ни­с­тій спо­лу­ч­ній тка­ни­ні очере­ви­ни.

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збі­ль­шен­ня × 900 (іме­р­сія).

Клі­ти­ни мі­с­тять у ци­то­пла­з­мі фа­го­ци­то­ва­ні ча­с­ти­н­ки ме­ти­ле­но­во­го си­ньо­го.