ДЗ: До кожного виду термінів і терміноїдів дібрати по 5 прикладів лексичних одиниць вашого фаху.

ТЕРМІНИ

Слово термін відоме ще з античних часів. У латинській мові (terminus) воно означало „кінець", „кордон", „межа».

Термін – це вузьковживане слово або словосполучення, яке є офіційною назвою чітко окресленого поняття певної галузі науки чи техніки і має чітке визначення, закріплене в спец. словниках або нормативних документах.

 

Терміни вивчає наука термінологія (термінознавство).

Термінологія — 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все

частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та ін. термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології (тобто сукупності термінів конкретних галузей) називають

терміносистемами, або термінологічними системами. Системність термінології зумовлена двома типами зв’язків, які надають множинам термінів системного характеру:

1) логічними зв’язками (якщо між поняттями певної науки існують системні логічні

зв’язки — а вони є в кожній науці, — то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов’язаними);

2) мовними зв’язками (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв’язки, які характерні для загальновживаних слів — синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові й под.).

Таким чином, термінологія - це не хаотична множина слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.

При всій відмінності й багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.

Отже, основні ознаки терміна:

1. Системність. Кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має

термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, пор: ножиці цін “розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів” і значення загальновживаного слова ножиці.

2. Точність. Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке

він позначає: прибуток.

3. Тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми. Якщо більшість слів

загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів однозначні, що зумовлено їхнім призначенням.

4. Наявність дефініції. Кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко

окреслює, обмежує його значення.

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна:

— нейтральність, відсутність емоційно експресивного забарвлення;

— відсутність синонімів (розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування: профіцит - прибуток зиск вигода);

— інтернаціональний характер;

— здатність утворювати похідні: зношення - зношування зношеність зношуваний.

Види термінів

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни переділяються на три групи:

1. Загальнонаукові терміни, які вживаються майже в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез тощо. Треба зауважити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: мовна система, закони милозвучності, теорія походження мови. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).

2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях (економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність).

3. Вузькоспеціальні терміни - це слова чи словосполуки, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад: лізинг, чип, прикметник

Залежно від структури:

  • однокомпонентні терміни, напр.: валюта, бюджет, файл, то­варообіг, підприємництво, податок, бісектриса, чисельник, меридіан;
  • двокомпонентні терміни - найчастіше це словосполучення іменник + іменник, напр.: еритема шкіри, швидкість запису, норма вартості, частини мови, недоторканість особи, принципи маркетингу, кон'юнктура ринку; або прикметник + іменник, напр.: нормативний акт, матеріальна відповідальність, земельна рента, приватна влас­ність, виробничі фонди, обіговий капітал, ринкова інфраструктура;
  • трикомпонентні конструкції,до складу яких можуть входити прийменники: прикметник + прикметник + іменник, напр.: пересувна телевізійна установка, щілинні приголосні звуки, гарантований щорічний дохід;прикмет­ник + іменник + іменник, напр.: структурний тип речення, типовий носій запису, міжнародний поділ праці, еквівалентна форма власнос­ті, вартісна будова капіталу, валютні фонди підприємств;іменник + прикметник + іменник, напр.: осердя магнітної головки, речення усклад­неного типу, відтворення грошового капіталу, вартість робочого міс­ця, плинність робочої сили, податок на цінні папери;іменник + імен­ник + іменник, напр.: розширювач діапазону гучності, категорія чис­ла іменника, інвентаризація в установах банків, управління просуванням товару
    - багатокомпонентні аналітичні терміни,що мають чотири і більше компонентів, напр.: фонд оплати праці підприємства, попередня оплата товарно-матеріальних цінностей та послуг, резерв коштів на непередбачені роботи та витрати, середня квадратична похибка ряду вимірів, міжнародний комерційний арбітражний суд, пов­на відновна вартість основних фондів.

За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах - це словосполучення.

ТЕРМІНИ Й ТЕРМІНОЇДИ

Терміноїди не є термінами, але вони також вживаються в науковій і професійній сфері для позначення вузьковживаних спеціальних понять.

Терміноїди є групою лексичних одиниць, що складаєть­ся з номенклатури, професіоналізмів і професійних просторіч.

Номенклатура (інша назва — «номени») — це слова, що називають конкретні об'єкти науки або техніки і є позначеннями типів і класів машин і механізмів. Так, системи тех­нічних термінів супроводжуються номенами нерідко з циф­ровими й літерними позначеннями, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (наприклад, медіатор MD 3, літак ТУ-134, танк Т-34, процесор Сeleron).

Професіоналізми - це напівофіційні слова чи словосполуки, які частіше поширені в розмовному мовленні серед людей певної професії, спеціальності, але, по суті, не є строгими науковими позначеннями понять. Виникають, як правило, тоді, коли на позначення фахового поняття немає офіційної назви – терміна).

(Травити – непомітно спускати повітря; хвостівка)

Професійні просторіччя – неофіційні замінники термінів в усному професійному мовленні (скорочені варіанти або емоційно забарвлені слова). виникають в умовах професійного спілкування як вторинні форми, поруч із уже наявними термінами. Функціонують найчастіше як професійно-розмовні дублети офіційних термінів. Характеризуються прагненням до виразності, образності, експресії, на відміну від термінів, які позбавлені конотації

(вишка – вища математика, лаба – лабораторна робота, фанера – фонограма)

ДЗ: До кожного виду термінів і терміноїдів дібрати по 5 прикладів лексичних одиниць вашого фаху.