Маршрут 3. Пам’ятки історії та культури Чернігівського Задесення
Тут поховані секрети Старої України – і зародки Нової.
Михайло Грушевський
Маршрут 3. Пам’ятки історії та культури Чернігівського Задесення
(Борзна – Бахмач – Батурин )
Мета заняття:Знайомство студентів з природно-географічними особливостями та історичним минулим Чернігівського Задесення шляхом огляду пам’яток історії та культури, які розташовані в населених пунктах регіону.Підготовка розгорнутого плану-конспекту екскурсійного маршруту з використанням речових, письмових та усних джерел історичного краєзнавства.
План
1. Географічне положення, кліматичні та природні особливості Чернігівського Задесення.
2. Найдавніші поселення в регіоні:
а) скіфської доби (поселення Татарська гірка);
б) слов’янські та давньоруські старожитності (Анисівське городище, “перунів дуб”).
3. Літописні міста Чернігівського Задесення (Бохмач, Всеволож).
4. Батурин – гетьманська столиця Лівобережної України:
а) топографія міста;
б) Батуринська трагедія 1708 р.
в) пам’ятки житлової архітектури (палац К. Розумовського у Батурині, будинки Кочубея у Батурині та Тиниці);
г) церкви Батурина та Крупицько-Батуринський Миколаївський монастир.
5. Туристично-краєзнавчий клуб “Вогнище”.
6. Школа бджільництва П.І. Прокоповича.
7. Історико-краєзнавчі (Батуринський, Борзнянський) та меморіальні музеї (Ганнина Пустинь, М. Заньковецької).
8. Видатні історичні постаті, письменники, педагоги, діячі мистецтв, краєзнавці.
9. За допомогою археологічних та етнографічних матеріалів дайте характеристику містечкам: Количівка, Куликівка, Вертіївка, Заньки, Городище, Пальчики, Тиниця.
Література:
Основна:
Атлас Чернігівської області. – М., 1991.
Батуринська старовина. – К., 2008.
Грушевський М. Чернігів і Сіверщина в українській історії // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 101 – 117.
Демченко Т.П. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. – Вип. 2. Культура рідного краю в ХІХ - на початку ХХ ст. – Чернігів, 1997.
История городов и сел Украинской ССР. Черниговская обл. – К., 1983.
Калібаба Д. Відомі діячі культури, науки, політики Придесення. – Чернігів, 1995; 1998.
Карнабед А., Карнабед В. По Черниговщине. – К., 1983.
Киркевич В.Г., Віроцький В.Д. Гетьманська столиця Батурин. – К., 2007.
Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001. – С. 27, 89.
Коропатник Т. Фактори формування агровиробничого потенціалу Чернігівської області // Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 193 – 197.
Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу. – К., 1978.
Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К., 1985.
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 295-річчя з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя заповідника “Гетьманська столиця”. – Ніжин, 2006.
Матеріали науково-практичної конференції “Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця XVII – початку XVIII століття” – Ніжин, 2006.
Про кількість та склад населення Чернігівської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Деснянська правда. – 2003. – 9 січня. – С. 2.
Словник гідронімів України. – К., 1979.
Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. – К., 1990.
Чернігівщина inkognita. – Чернігів, 2004.
Чернігівщина: природа, населення, господарство (комплексне географічне дослідження). – Ніжин, 2000.
Чернігівська область. – К., 1975. – Розд. 1,2.
Чернігівська область. Географічний атлас. – К., 2003.
Янко М.Т. Топонімічний словник України. – К., 1998.
Додаткова:
Батурин у першій чверті XVIII ст. // Сіверянський літопис. – 1995. – № 1.
Батуринські мотиви // Сіверянський літопис. – 1995. – № 6. – С. 66 – 73.
Батуринський палац // Лукомський Г. З української художньої спадщини. – К., 2004. – С. 195 – 209.
Бузун О. Батурин часів гетьманування К.Г. Розумовського // Сіверянський літопис. – 1998. – № 5. – С. 26 – 41.
Горілий І. Оповідки про Городище, що в Бахмацькому районі //Сіверянський літопис. – 1996. – № 4. – С. 43 – 45.
Горина Т.Н. Николай Николаевич Ге. Альбом. – М., 1977. – С. 5 – 18.
Грицай Ф. Поновити традицію // Сіверянський літопис. 1996. – № 1. – С. 84 (про відвідини на могилі П.Куліша).
Даниленко М. Петро Прокопович – невтомний вчений пасічник // Сіверянський літопис. – 2001. – № 6. – С. 78–85.
Демченко Т.П., Онищенко В.І. Керівник туристського клубу “Вогнище” (Нарис про І.М. Клейнера) // З історії вітчизняного туризму. Зб. наук. стат. – К., 1997. – С. 154–159.
Дроб’язко Н. Династія Розумовських // Сіверянський літопис. – 1998. – № 5. – С. 48–55.
Забашта Р., Пошивайло О. “Священні” дуби // Пам’ятки України. – 1987. – № 1.
Задко В. Глибокі корені. До 850-річчя Бахмача // Сіверянський літопис. – 1997. – № 6. – С. 129–131.
Задко В. Церкви Батурина // Сіверянський літопис. – 1996. – № 5. – С. 101–105.
Залесніченко В. Шляхом Кобзаря // Скарбниця. – 1996. – № 6 (про провіз труни з тілом Т.Г. Шевченка через Борзну). – С. 1.
Зеленська Л. Ганна Барвінок // Чернігівські відомості. – 1993. – 30 квітня. – С. 6 (про О.М. Куліш-Білозерську).
Зіневич А. “Ганнина Пустинь” // Деснянська правда. – 2002. – 26 вересня. – С. 3.
Ивакин Г.Ю., Гупало К.Н. Священный дуб славян // Археологические открытия 1976 года. – М., 1977. – С. 300, 301.
Москаленко М. На берегах Борзни-ріки. – Чернігів, 1995.
Муза художника Врубеля (про Н.І. Забілу) // Студьонова Л. Чернігівки в житті славетних. – Чернігів, 1996. – С. 44–50.
Лукомський Г.К. Батуринский дворец: его история, разрушения и реставрация. – Спб., 1912.
Мазур А. Наш земляк Семен Палій (Гурко) // Чернігівські відомості. – 2003. –17 січня. – С. 9.
Матеріали науково-практичної конференції «Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця XVII – початку XVIII століття» – Ніжин, 2006
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 295-річчя з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя заповідника “Гетьманська столиця”. – Ніжин, 2006.
Кіяшко А. Становлення гетьмана // Сіверянський літопис. – 1998. – № 5.
Коваленко В.П. Исследования летописных городов на Черниговщине // Археологические открытия 1981 года. – М., 1983. – С. 268 – 269 (про літописний Всеволож).
Коваленко В.П., Моця О.П., Ситий Ю.М. Садиба І. Мазепи на Гончарівці в Батурині //Людина, суспільство, культура та сучасність. – Чернігів., 1996.
Коваленко В., Моця О., Ситий Ю. Археологічні дослідження Батурина в 1995 – 1997 рр. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Зб. наук. стат. – Вип. 8. – К., 1999. – С. 4– 8.
Коваленко В., Моця О., Ситий Ю. Основні етапи розвитку та соціально-топографічна структура середньовічного Батурина // Україна на порозі ХХІ століття: актуальні питання історії. Зб. наук. праць. – К., 1999. – С. 63-74.
Коваленко В., Мезенцев В., Моця О, Ситий Ю. Батурин археологічний // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 295-ї річниці з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя заповідника “Гетьманська столиця”. – Ніжин, 2006. – С. 72–106.
Кононенко П. Реаліст і романтик (до 70-річчя Ю.Мушкетика) // Сіверянський літопис. – 1999. – № 3. – С. 38–46.
Кривошея В. Синодик Крупицько-Батуринського монастиря як історичне джерело // Сіверянський літопис. – 1997. – № 5.
Крупицький Батуринський третье-классный мужеский монастирь Св. Николая. – Одесса, 1906 (репринтне видання)
На руїнах гетьманської фортеці // Віроцький В.Д., Карнадід А.А., Киркевич В.Г. Монастирі та храми землі Сіверської. – К., 1999. – С. 84 – 93 (про Батурин та Крупицький монастир).
Нахлік Є.К. Пантелеймон Куліш. – К., 1989.
Оленівка // Комуністична праця. – 1970. – 12 грудня.
Перегула І. Золоте руно Оленівки // Комуністична праця. – 1979. – 2 серпня.
Путро О. Останній гетьман // Київська старовина. – 1993. – № 2.
Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. – Чернігів, 1994.
Павленко С. Золотий вік Батурина (1625 – 1707) // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4.
Павленко С. Загибель Батурина // Чернігівщина incognita. – Чернігів, 2004. – С. 53 – 64.
Павленко С. Міф про Мазепу. – Чернігів, 1998.
Пільгук І. Марія Заньковецька. – К., 1978.
Плошко Вас., Плошко Вітольд. Брати Розумовські // Скарбниця. – 1993. – № 7, 8.
Половнікова С. Всесвітньо відомий бджоляр // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4. – С. 87 – 89.
Половнікова С. Всесвітньо відомий бджоляр // Чернігівщина incognita. – Чернігів, 2004. – С. 284 – 287.
Попельницька О. Батурин // Жінка. – 2000. – № 12. – Грудень.
Порудомский В. Николай Ге. – М., 1970.
Ральченко І. Дорога до Ге // Сіверянський літопис. – 1995. – № 4. – С. 119 – 120 (музей М.М.Ге в с. Івангороді ).
Реброва Н. Реформатор // Сіверянський літопис. – 1998. – № 5. – С. 56–61 (про К.Розумовського).
Сапон В. 250 років тому було обрано останнього гетьмана України // Деснянська правда. – 2000. –№ 23. – 26 лютого – С. 4.
Ситий І.М. Герб Батурина // Голос України. – 1993. – 30 березня. – С. 12.
Ситий Ю.М. Археологічні старожитності Батурина та його околиць // Слов’яно-руські старожитності Північного Лівобережжя. – Чернігів, 1995.
Ситий Ю.М. Етапи заселення Чернігівського Задесення (спроба реконструкції процесу внутрішньої колонізації) // Україна і Росія в панорамі століть. – Чернігів, 1998. – С. 38–40.
Стрикун Т.М. Історія створення Бахмацького історико-краєзнавчого музею // Скарбниця української культури. – Чернігів, 1996. – С. 99.
У склепі останнього гетьмана / підготовка до друку О.Коваленка, С.Гаврилової // Сіверянський літопис. – 1995. – № 3. – С. 102–110 (Обстеження склепу К.Розумовського в Батурині 1927 р.).
Український театр. – 1994. – № 4 (присвячено М.Заньковецькій).
Хохлацька королева (про М.Заньковецьку) // Студьонова Л. Чернігівки в житті славетних. – Чернігів, 1996. – С. 40 – 43.
Цапенко М. По равнинам Десны и Сейма. – К., 1968. – С. 84–112.
Шевченко В., Панін І. Деякі уточнення до біографії Марії Заньковецької // Сіверянський літопис. – 2001. – С. 50–55.
Шовкопляс Г.М. Шовкопляс І.Г. За покликом серця. Пам’ятки історії та культури в житті і творчості Т.Г. Шевченка. – К., 1990.
Шугаєвський В. Мідяний змієвик Чернігівського музею – повторення золотої “Чернігівської гривни” // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 226–230 (про знахідку на хуторі П. Куліша “ганнопустинської” гривни).
Населені пункти: Количівка (про священний дуб слав’ян) – Анисів (археологічні старожитності)– Куликівка (про туристично-краєзнавчий клуб “Вогнище”) – Вертіївка (про Ю. Мушкетика) – Заньки (перша народна актриса України М. Заньковецька) – Сиволож (літописний Всеволож) – Борзна – Оленівка (х. Мотронівка або Ганнина Пустинь, життя та діяльність П.Куліша, Ганни Барвінок, В.Білозерський) – Забілівщина (х. Кукуріківщина, В.Забіла та Т.Г. Шевченко) – Бахмач (літописний Бохмач) – Городище – Пальчики (про бджоляра Прокоповича) – Батурин (історична довідка, Покровський собор XVIII ст., Воскресенська церква ХІХ ст., Палац гетьмана К. Розумовського XVIII – XIX ст., будинок В.Кочубея XVII – XVIII ст., Крупицько-Батуринський Миколаївський монастир) – Тиниця (Тиницький парк, будинок Кочубея).
Методичні поради: Маршрут дозволяє познайомитись студентам з історично складеною територією Чернігівським Задесенням(Куликівський, ніжинський, Бахмачський та Борзнянський р-ни) та південними куточками Чернігівщини (Варвинський, Прилуцький, Срібнянський та Талалаївський р-ни). Зверніть увагу на географічні та кліматичні умови в яких проживає населення на вашому маршруті; розглядаючи історію населених пунктів визначте їх топоніми та назви річок, озер(гідроніми). Оглядаючи пам’ятки археології, історії, архітектури, обов’язково пов’язуйте їх з легендами, переказами та билинами, які відомі в цій місцевості, з історичними подіями та історичними особами, що допоможе вам дати більш повну характеристику населеним пунктам на маршруті. Зверніть увагу на сучасний стан пам’яток історії та культури. Свою розповідь побудуйте як текст екскурсії.
Мандрівка починається від населених пунктів, пам’ятки яких дозволяють познайомитись з початковим етапом заселення околиць м.Чернігова від скіфської доби (с.Анисів, урочище Татарська Гірка) до часу введення християнства в Чернігівській землі (с.Количівка, “перуновий дуб”). Далі ваша розповідь буде пов’язана з історією сіл Бакланова та Вершинова Муравейка. Розповідаючи про Куликівку, зверніть увагу на топонім містечка. Зупиніться на діяльності туристично-краєзнавчого клубу “Вогнище” та постаті його керівника І.М.Клейнера. В Ніжинському р-ні висвітліть історію таких населених пунктів як Вертіївка та Заньки. Познайомтесь з музеями М.Кирпоноса та М.Заньковецької, зверніть увагу на творчість Ю.Мушкетика та Л.Кудлай.
В Борзнянському р-ні згадайте про літописне місто Всеволож(сучасне Сиволож). Надайте історичну довідку про Борзну, розглянувши герб міста, фортецю другої половини ХVІІ ст. Підготуйте розповідь про видатних людей котрі народилися в містечку – керівник народно-визвольної боротьби українського народу, полковник С.Палій, український педагог Х.Д.Алчевська, український кобзар А.Р.Гребінь та про перебування в Борзні Т.Г.Шевченка. Розповідь про села Оленівка та Забілівщина пов’яжіть з життям та діяльністю П.О.Куліша, Г. Барвинок(О.М.Білозерська),В.М.Білозерського.
Розглядаючи населені пункти Борзнянського р-ну зверніть увагу на села Городище, Пальчики та Шевченка(х.Іванівський). Підготуйте історичні довідки та зупиніться окремо на перебуванні там Т.Г.Шевченка, художника М.М.Ге та діяльності бджоляра П.І.Прокоповича. Крім того, загляньте до Григорівки та Тиниці, де ви зможете познайомитись з пам’яткою садово-паркового мистецтва та з будинком Кочубея кін. ХVІІІ ст. Найбільше зверніть увагу на топографію м.Батурина, його трагічну долю у серпні 1708 р., відродження за часів К.Г.Розумовського та на стан архітектурних пам’яток – Воскресенська церква та доля склепу К.Г.Розумовського, будинок Кочубея поч. ХVІІІ ст., палац К.Г.Розумовського.
Контрольні питання:
1. Які Вам відомі літописні міста на маршруті?
2. Розкажіть про археологічні дослідження Батурина.
3. В яких творах Т.Г.Шевченка згадується про м.Борзну?
4. Згадайте та опишіть герби міст на Вашому маршруті.
5. Розкажіть про життя та діяльність К.Г.Розумовського в Батурині?
6. Що Ви знаєте про Ганнопустинську гривню?
7. Які Ви знаєте споруди пов’язані з постаттю В.Кочубея?
Тема 2. Роде мій красний (За темами обраних рефератів)