Гранично допустимі концентрації речовин
Лекція №6
| Тема: | Загальні положення фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії |
| Питання: 6.1 Законодавство в області гігієни праці. 6.2 Фізіологічні особливості різних видів діяльності. 6.3Гігієнічна класифікація праці. 6.4Гранично допустима концентрація (ГДК) речовин. |
Законодавство в області гігієни праці
Основним нормативним документом є закон України “Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення”.
Забезпечення санітарного благополуччя досягається:
- державною реєстрацією небезпечних факторів навколишнього і виробничого середовища;
- державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, програм і об'єктів на відповідність вимогам санітарних норм.
- включенням вимог безпеки для здоров'я і життя в нормативно-гігієнічну документацію.
- ліцензуванням видів діяльності, зв'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я.
- обов'язковими медичними оглядами визначених категорій населення.
Фізіологічні особливості різних видів діяльності
В історичному аспекті – 3 етапи діяльності:
1.ручна праця;
2.механізована праця;
3.автоматизована праця.
Вони відрізняються друг від друга величиною фізичного навантаження і нервово-емоційної напруги.
Трудова діяльністьподіляється на фізичну і розумову.
| Фізичнадіяльність | Розумова діяльність |
| робота м'язів. Відбувається витрата енергії. По величині енерговитрат роботи підрозділяють на Ш категорії: - легкі; - середньої важкості; - важкі. Чим вище категорія роботи, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну і серцево-судинну системи. Пульс при важкій роботі – 150-170 ударів/хв. Вентиляція легень - 100 літрів/хв (норма 6-8 л/хв). | участь у трудовому процесі центральної нервової системи й органів почуттів. Зменшується пульс, підвищується кров'яний тиск, збільшується надходження крові в мозок (у 8-10 разів у порівнянні зі станом спокою). Працюють у першу чергу зір і слух (напруженість збільшується в 5-10 разів) . Це визначає більш тверді вимоги до нормування рівнів шуму, вібрації, освітленості саме при розумовій діяльності. |
Стомлення –сукупність тимчасових змін у фізіологічному і психічному стані людини, що розвивається в результаті тривалості діяльності і ведучих до погіршення якості роботи.
Після відпочинку стомлення зникає. Важливо, щоб стомлення не перейшло в перевтому.
Гігієнічна класифікація праці
Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов і характеру праці на робочих місцях.
Оцінка умов праці проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці” по показниках шкідливості і небезпеки факторів виробництва середньої ваги і напруженості трудового процесу.
4 класи умов праці:
1. – оптимальні умови праці;
2. – припустимі умови праці;
3. – шкідливі умови праці;
4. – небезпечні (екстремальні) умови праці можуть викликати важкі форми професійних захворювань, отруєнь, погрозу для життя.
Гранично допустимі концентрації речовин
У санітарно-гігієнічній практиці шкідливі речовини розділяються нахімічні речовини і промисловий пил.
| Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) | Виробничий пил |
| по характеру впливу на людину поділяються на: – загально токсичні (загальне отруєння) - ртуть. – дратівні (роздратування дихальних шляхів і слизувальних оболонок) - хлор, аміак; – сенсибілізуючі (алергени) - лаки, фарби; – канцерогенні (що викликають ракові захворювання) - азбест; – мутагенні - свинець, радіоактивні речовини. – що впливають на репродуктивну функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин). | досить розповсюджений шкідливий виробничий фактор – гірничодобувна промисловість, машинобудування, металургія, текстильна промисловість, сільське господарство. Шкідливість виробничого пилу обумовлена її здатністю викликати проф. захворювання легень, у першу чергу пневмоконіози та сілікози. |
Під граничнодопустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони розуміють таку максимальну концентрацію, яка при щоденній роботі не викликає проф. захворювань, або відхилень у стані здоров'я.
За величиною ГДК шкідливі речовини підрозділяються на 4 класи:
1-й – надзвичайно небезпечні, ГДК <0,1мг/м3 (свинець, ртуть)
2-й – високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0мг/м3 (кислоти сірчаний і соляна, хлор)
3-й – помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0мг/м3 (спирт метиловий)
4-й – малонебезпечні, ПДК > 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон).
Для контролю ГДК використовують :
- експрес-метод (газоаналізатор);
- лабораторний метод (проби);
- метод безперервної автоматичної реєстрації.
Захист від шкідливих речовин на виробництві:
1. Вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів.
2. Удосконалення технологічних процесів.
3. Герметизація виробничого устаткування.
4. Нормальне функціонування систем вентиляції, кондиціонерів повітря, очищення викидів в атмосферу.
5. Медогляди.
6. Контроль за змістом шкідливих речовин.
7. Використання засобів індивідуального захисту.