Показники рівня фізичного розвитку

Зріст вимірюється біля стінки. Стати спиною до стіни, торкаючись її п'ятами, сідницями, лопатками і потилицею. Покладіть на голову лінійку, намагаючись тримати її горизонтально, і зробіть позначку на стіні, а потім виміряйте відстань від отриманої позначки до підлоги. Краще, якщо це зробить хтось із знайомих або домашніх.

Маса. Контроль за масою тіла вимагає, щоб зваження здійснювалось в однакових умовах до приймання їжі. Зважуватися можна вдома, якщо є ваги. Точніше виміряти масу тіла можна у медичному кабінеті.

Показники зросту і маси тіла знаходяться у постійній залежності. До теперішнього часу розроблено велику кількість оціночних індексів для з'ясування й характеристики загальних розмірів, пропорцій тіла, конструкції і інших соматичних особливостей людини. Це дозволяє періодично, за рахунок наставших змін, давати орієнтовну оцінку фізичному розвитку.

Найчастіше застосовуються наступні антропометричні індекси:

Зросто-ваговий індекс Кетлє: обчислюється діленням маси тіла (г) на зріст (см)

Індекс Кетлє =

Таблиця 1 - Оцінка зросто-вагового показника Кетлє

Оцінка ваги Співвідношення ваги тіла до зросту у г/см
чоловіки жінки
нормальна 350...430 340...420
підвищена 431...450 421...440
знижена 340...349 330...339
ожиріння Більше 450 Більше 440
виснаження Менше ЗЗ0 Менше 320

 

Індекс міцності статури виражає різницю між довжиною тіла і сумою маси тіла з обхватом грудної клітки на видиху, розраховується за формулою:

Індекс міцності = зріст (см)- вага (кг) + обхват грудної клітки на видиху (см).

У дорослих отримана величина менше 10 оцінюється як міцна статура, від 10 до 20 - як добра, від 21 до 25 -середня, від 26 до 35 - слабка і більше 35 як дуже слабка.

Обхват грудної клітки і талії вимірюється за допомогою сантиметрової стрічки. Обхват грудної клітки вимірюється: спереду - по нижньому краю соска, ззаду - під нижніми кутами лопаток. Краще робити вимірювання при допомозі товариша спочатку у стані спокою, а потім при максимальному вдиху і видиху.

Обхват талії вимірюється у найвужчому місті живота у стані спокою. Н. Т. Бєлякова, С. Ю. Юровський у книзі: „Щоденник самоконтролю юнаків" запропонували показник пропорційності грудного сегменту тіла. Щоб одержати середній показник, котрий дорівнює 110-148%, рекомендується зробити розрахунок за формулою:

Станова сила, динамометрія, спірометрія можуть бути виміряні в медичному кабінеті, або в лабораторії функціональної діагностики.

Частота серцевих скорочень (пульс) - найпростіший і об'єктивний метод контролю за діяльністю серцево-судинної системи. Для підрахунку ЧСС треба обхопити кистю правої руки нижню частину передпліччя лівої руки так, щоб зігнутими другим, третім і четвертим пальцями відчути пульсацію променевої артерії. Дихання під час підрахунку повинне бути рівномірним, без затримки. Визначається кількість ударів за 15 с, отримане число збільшується на чотири.

У стані спокою здорового нетренованого юнака ЧСС дорівнює 65-75 за 1 хв., у дівчини 70-80 скорочень.

Тренуватися треба при частоті пульсу складової 65-85 % від максимально припустимої (65 % - для початківців, 85-для тренованих). Максимально припустиму частоту серцевих скорочень визначають за формулою:

220 - вік =…

Фізичні навантаження повинні відповідати вашим можливостям, тому їхню складність підвищуйте поступово, контролюючи реакцію організму на них (табл.2).

Таблиця 2. Збільшення ЧСС при тренуванні

Ступінь навантаження ЧСС за 1хв.
У спокої 65-80
Середня (гімнастичні вправи, повільний біг, пересування на велосипеді) До 120-140
Значна (важкі гімнастичні вправи, швидкий біг, ходьба на лижах) До 150-160
Максимальна (у період змагань) До 180-200

Наступним важливим показником є період відновлення. У добре тренованих людей після середнього навантаження ЧСС повертається до вихідної величини через 10-20 хв., після значного - через 30-40 хв. Збільшення відновлення більш ніж 50 хв. - показник великого стомлення, низького рівня тренованості або відхилення у стані здоров'я.

Ортостатична проба.ЧСС спочатку підраховується у положенні лежачи, а потім відразу після вставання. У здорової нетренованої людини різниця при цьому складає 10-16 за 1 хв., у тренованої - 6-10. Різниця більше 20 за 1хв. свідчить про стомлення або недостатнє відновлення після тренування.

Проба з дозованим навантаженням.Навантаження складається із 20 присідань, виконуваних на протязі30 с. ЧСС визначається до і після навантаження. У здорових нетренованих людей ЧСС зростає на 70-90 % і відновлюється через 2-3 хв., у тренованих - на 30-70 % і 1-2 хв. відповідно.

Дихання. У спокої частота дихання людини зазвичай в середньому складає 12-16 разів за хвилину.

При фізичній роботі дихання стає частішим: при середньому навантаженні — до 18-20 разів, при значному - до 20-30 разів за хвилину. Підраховують частоту дихання за 30 с.

Проба із затримкою дихання. Ця проба може виконуватися на вдиху і видиху. Затримка дихання на вдиху на 40-90 с, а видиху - на 40-60 з — показник нормального здоров'я людини.

Показники самопочуття

При надмірному навантаженні, стомленні організму може з'являтися млявість, дратівливість, порушується сон. Усі ці показники відносяться до суб'єктивного (табл. 3) і обов'язково повинні заноситися в щоденник. Важливо знати ознаки стомлення, щоб вчасно знизити навантаження на тренуванні. Це можуть бути почервоніння шкіри обличчя, що змінюється сильним зблідненням, посинінням губ; посилене потовиділення; неточні мляві рухи, уповільнена хода; участішання пульсу після фізичного навантаження. У цих випадках треба знизити навантаження й уважно проконтролювати свій стан на чергових заняттях.

Показники Оцінка стану
    Добре Задовільно Погано
Самопочуття Гарне Млявість, занепад сил Слабкість, запаморочення, дратівливість
Сон Спокійний, міцний Переривчастий, засипання з Безсоння або підвищена сонливість
Апетит Нормальний або злегка підвищений Знижений Відсутній
Настрій Життєрадісний, бадьорий впевненість у своїх силах Байдужий Занепалий
Бажання займатися Велике Помірне Відсутнє
Працездатність Висока, гарна Погіршена Різко знижена
Біль у м'язах Відсутня Є але швидко минає після душу, масажу Довгонеминучий

Таблиця З. Визначення стану організму за допомогою суб'єктивних показників.