Аналіз точки беззбитковості
Факторний аналіз відхилень
Мета методу полягає у визначенні та оцінюванні причини відхилень фактичних показників витрат від нормативних (планових). Аналіз відхилень вважається основним інструментом оцінювання діяльності центрів витрат (прибутковості). Відхилення обчислюють за кожним місцем виникнення витрат та за кожною їх групою.
Недоліки методу:
1. Враховуються лише внутрішні співвідношення між плановими та фактичними показниками, оскільки базою для порівняння є результати діяльності одного підприємства. Відсутність порівняння з показниками діяльності інших підприємств зумовлює небезпеку суб'єктивного тлумачення результатів аналізу та помилкових висновків.
2. Період, в якому виникли відхилення, не збігається з періодами, коли здійснюється аналіз та настає відповідна реакція на відхилення.
Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
В процесі СОФТ- аналізу:
· визначається повнота врахування в санаційній концепції всіх причин та факторів, які призвели до кризової ситуації;
· перевіряється, чи правильно були використані методи ідентифікації причин кризи;
· встановлюється, чи діють причини кризи й досі чи вони вже подолані (або зникли самі по собі);
· визначаються вид та фаза фінансової кризи;
· систематизуються причини кризи;
· виявляються фактори, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники діяльності підприємства;
· систематизуються сильні та слабкі сторони в діяльності підприємства.
СОФТ-аналіз (SOFT-analysis) — це аналіз сильних (Strength) та слабких (Failure) сторін, а також можливостей розвитку (Opportunity) і ризиків (Threat). В економічній літературі СОФТ- аналіз називають ще СВОТ- аналізом (SWOT- analysis , в цьому випадку слабкі сторони в перекладі W – Weakness)
Портфельний аналіз
Портфельний аналіз є ефективним інструментом стратегічного контролінгу. Розрізняють два види портфельного аналізу:
· Аналіз портфелю цінних паперів;
· Аналіз портфеля продукції.
Вартісний аналіз
Вартісний аналіз полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, що виробляється, з погляду еквівалентності їх вартості та корисності, тобто досліджуються функціональні та вартісні параметри продукції (робіт, послуг). Вартісний аналіз має на меті класифікувати функції продукту на функціональні класи:
· головні функції;
· додаткові функції ;
· непотрібні функції.
Аналіз точки беззбитковості
Аналіз точки беззбитковості зводиться до визначення мінімального обсягу реалізації продукції (у разі незмінних цін та умовно - постійних витрат), за якого підприємство може забезпечити беззбиткову операційну діяльність у короткостроковому періоді. Точка беззбитковості характеризує такий обсяг виробництва та реалізації продукції, якому відповідає нульовий прибуток підприємства — обсяг реалізації продукції дорівнює валовим витратам на її виробництво та реалізацію. Витрати підприємства поділяють на:
· постійні - витрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в межах певного часового періоду, та які здійснюються навіть за умови відсутності основної діяльності ( орендна плата, знос малоцінних та швидкозношувальних предметів, запчастини для ремонту устаткування);
· змінні – витрати, обсяг здійснення яких перебуває в прямій залежності від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції ( сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, тара тощо).
Нуль-базис- бюджетування (zbb, zero-base-budgeting)
На підставі стратегічних цілей та довгострокових планів розвитку підприємства розробляються оперативні плани. Основною формою оперативного планування є бюджетування. План санації можна розглядати як систему бюджетів.
Бюджетування включає в себе розробку двох основних видів бюджетів: операційного бюджету та оперативного фінансового плану.
АВС (XYZ)-аналіз
АВС-аналіз полягає у виявленні та оцінюванні кількісних значень небагатьох величин, частка яких у загальній сукупності вартісних показників найбільша, здійснюється з метою селективного добору найцінніших для підприємства постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини та матеріалів, найбільш вагомих елементів витрат, найрентабельнішої продукції, найефективніших напрямків капіталовкладень. Кінцева мета- концентрування уваги на пріоритетних напрямках зниження собівартості продукції, а також визначення реальних шляхів підвищення обсягів реалізації.
Бенчмаркінг
Бенчмаркінг- це процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об'єктами інших підприємств чи структурних підрозділів. Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень у значеннях порівнюваних показників і причин таких відхилень та розробці пропозицій щодо їх усунення.
10. Сутність санаційної спроможності підприємства
Санаційна спроможність — це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності відносять наявність у підприємства потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:
а) реальних можливостей збільшення виручки від реалізації, скорочення собівартості продукції і на цій основі досягнення майбутньої прибутковості фінансово-господарської діяльності;
б) реальних можливостей досягнення задовільної структури балансу;
в) реальних можливостей забезпечення стабільної ліквідності та платоспроможності.
Санаційне спроможним підприємство буде в тім разі, якщо продисконтована очікувана вартість майбутніх активів (за умови успішної санації) буде більшою за вартість його ліквідаційної маси перед проведенням санації. Оцінюючи санаційну спроможність підприємства, виходять передовсім з його об'єктивних економіко-правових характеристик та показників. Суб'єктивна «моральна спроможність» та готовність власників підприємства та персоналу до кінця боротися за життя підприємства, як правило, відіграють незначну роль.
Рішення про проведення санації підприємства чи про його ліквідацію приймається на підставі висновків санаційного аудиту. Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення вірогідності їхньої звітності та обліку, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з читань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-госоподарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних та фізичних осіб. Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Він має свої особливості як щодо методів, так і щодо об'єктів та цілей проведення. Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він здійснюється на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства.
11. Сутність основні завдання та методи санаційного аудиту
Санаційний аудит є окремим напрямком діяльності аудиторських фірм. Характерним для санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі.
Головна його мета — оцінити санаційну спроможність підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції.
Необхідність проведення санаційного аудиту зумовлена тим, що користувачам потрібна інформація про фінансовий стан суб'єкта господарювання та реальність санаційної концепції.
Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:
• нинішні та потенційні власники корпоративних прав підприємства (якщо приймається рішення про збільшення статутного капіталу);
• андеррайтери (якщо вирішується питання про викуп ними корпоративних прав нової емісії);
• позикодавець, наприклад банківський консорціум (якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту);
• саме підприємство (якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації під час провадження справи про банкрутство);
• потенційний санатор (якщо вирішується питання про санацію підприємства реорганізацією);
• державні органи (якщо вирішується питання про надання
підприємству державної санаційної підтримки).
мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.
Зовнішнім замовникам аудиту потрібна обґрунтована інформація, яка має підтвердити, що:
1) дані про фінансово-майновий стан боржника є достовірними і повними;
2) план санації є реалістичним;
3) вибрано найраціональніший із можливих варіантів розвитку підприємства.
Вони доручають аудиторові провести економіко-правову експертизу наявної санаційної концепції та зробити висновки про доцільність вкладання коштів в об'єкт санації. Висновок спеціаліста потрібний і тому, що користувачі не мають доступу до відповідних джерел інформації та спеціальних знань для її оцінювання.
Санаційний аудит проводять зовнішні аудитори в тісній співпраці з внутрішніми службами підприємства, особливо з відділом контролінгу. Особи, які здійснюють санаційний аудит, мають бути не лише висококваліфікованими економістами, а й розумітися на галузевих особливостях діяльності того чи іншого підприємства.
У правовому та економічному плані аудитор має бути повністю незалежним як від підприємства, котре він перевіряє, так і від замовника аудиторського висновку (кредиторів та інвесторів).
Загалом санаційний аудит складається з таких етапів:
1) ідентифікація даних;
2)експертиза;
3) висновки;
4)вироблення рекомендацій.
Ідентифікація даних — це збір інформації, на підставі якої можна судити про справжнє становище підприємства. Під експертизою розуміється всебічний аналітичний процес, спрямований на здобуття об'єктивних висновків про поточний і перспективний стан об'єкта аудиту. Дані експертизи, наявні докази та їх комплексний аналіз створюють підґрунтя для висновків про санаційну спроможність підприємства та рекомендацій щодо вдосконалення санаційної концепції.
12. Механізм проведення санаційного аудиту. Сутність аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
Збирається та систематизується інформація, що використовується в процесі санаційного аудиту. Аудитор для виконання своїх завдань з оцінювання санаційної спроможності суб'єкта господарювання дістає доступ до всієї комерційної інформації про нього.
Аудитор має взяти в керівника підприємства пояснювальну записку до плану санації, що підлягає експертизі. Записка підтверджує повноту й достовірність плану, а також фактичного матеріалу, на якому він базується, і водночас визначає повноваження аудитора.
Дані про підприємство мають характеризувати його оперативний і стратегічний стан .
Джерела інформації для проведення санаційного аудиту:
Які характеризують оперативний стан підприємства:
o баланси підприємства за 2—3 попередні роки та за звітний період;
o звіти про фінансові результати та їх використання;
o документи про результати інвентаризації;
o звіт про витрати на виробництво продукції;
o розрахунок нормативу власних оборотних коштів;
o розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;
o звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію;
o дані про наявність та рух коштів на банківських рахунках, в т.ч. валютних;
o висновки попередніх аудиторських перевірок та акти перевірок підприємства державними контролюючими органами;
o дані про кадровий склад підприємства та рівень заробітної плати;
o дані про наявність на балансі підприємства об'єктів соціальної інфраструктури;
o аналіз виконання фінансових планів;
o інша бухгалтерська та фінансова інформація.
Які характеризують стратегічний стан підприємства:
o дані про оперативний стан підприємства;
o бізнес-плани, фінансові плани та інші прогнозні розрахунки;
o аналіз ринків збуту та конкурентоспроможності продукції, матеріали маркетингових досліджень;
o звітні та прогнозні дані про розвиток економіки в цілому, галузевий аналіз;
o оцінка впливу виробничої діяльності підприємства на екологічну ситуацію та зайнятість у регіоні;
o законопроекти Верховної Ради та проекти нормативних актів Уряду України;
o інша інформація.
Відбиті в санаційній концепції вихідні дані про оперативний (фактичний) та стратегічний стан підприємства оцінюються у процесі поглибленого аналізу його фінансово-господарського стану. При цьому послідовно вирішуються такі завдання:
1) аналізується виробничо-господарська діяльність;
2) аналізується фінансовий стан підприємства;
3) досліджується ситуація, в якій перебуває підприємство на ринку факторів виробництва та збуту готової продукції.
13. Характеристика основних складових аналізу фінансової сфери підприємства
14. Сутність аналізу ситуації підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
15. Принципи складання акта аудиторської перевірки
16. Класифікація форм фінансування фінансової санації
17. Механізм визначення потреби в капіталі для проведення санації підприємства
18. Потреба в капіталі для фінансування оборотних активів
19. Основні правила фінансування санації підприємств
20. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
21. Основні напрями збільшення вхідних грошових потоків як джерела фінансової стабілізації підприємства у кризі
22. Механізм управління витратами. Сутність раціоналізації інвестицій.
23. Необхідність та напрями збільшення статутного капіталу в межах проведення двоступінчастої санації
24. Характеристика конвертованих облігацій
25. Сутність альтернативної санації
26. Форми та мотиви участі кредиторів у санації боржника
27. Сутність реструктуризації заборгованості
28. Санаційні кредити як форма участі кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
29. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
30. Реструктуризація як специфічний напрям антикризового управління
31. Загальні передумови реорганізації
32. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємств
33. Сутність та основні етапи злиття підприємств
34. Сутність та основні етапи приєднання підприємств
35. Поглинання як окремий випадок реорганізації
36. Форми реорганізації підприємств, спрямованої на їх розукрупнення та їх характеристика
37. Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємств
38. Характеристика передавального та розподільного балансів
39. Сутність санації балансу та призначення санаційного прибутку
40. Необхідність зменшення статутного фонду підприємств для проведення санаційних заходів
41. Методи зменшення статутного фонду підприємства
42. Досудове врегулювання господарських спорів
43. Сутність та функції інституту банкрутства підприємств
44. Підстави та порядок подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника
45. Ухвала про порушення справи про банкрутство та призначення розпорядника майна
46. Підготовче засідання господарського суду у справі про банкрутство
47. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство та проведення зборів кредиторів
48. Визнання боржника банкрутом та прийняття рішення про ліквідацію підприємства
49. Повноваження ліквідаційної комісії (ліквідатора
50. Черговість задоволення претензій кредиторів
51. Ліквідаційний баланс
52. Прийняття рішення щодо санації боржника
53. План санації (реорганізації) боржника
54. Продаж майна боржника у процедурі санації
55. Мирова угода
56. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
57. Характеристика методичних підходів до оцінювання майна підприємства
58. Державна фінансова підтримка санації підприємств
59. Джерела державної підтримки санації підприємств
60. Непрямі методи державної підтримки санації підприємств