Стелися барвінку, стелися низенький» -, співається в народній пісні... А ми сплетемо з барвінку віночок розв’язавши цей приклад.
Бджілки – трудівниці
Хід гри
Зарясніли поля різнотрав’ям, медвяно пахнуть квіти, укрилася духмяним квітом липа. Вилетіли з вулика бджілки – трудівниці і полинули, щоб швидше зібрати смачний нектар. Та нелегке завдання у комашок. Їм треба не помилитися і принести медок з різнотрав’я до вулика з цифрою три, а нектар з липи до вулика з цифрою чотири ( склад чисел три і чотири).
Це цікаво!
У бджіл на голові добре помітна пара очей. А ви знаєте, що насправді у цих комах п’ять очей. Троє непомітних очей, які знаходяться на панцирі голови, можна побачити тільки під збільшувальним склом. Три маленьких ока не виконують самостійної функції, а допомагають крилатим трудівникам орієнтуватися в часі й просторі. Завдяки їм комахи легко визначають час доби і повертаються додому у визначений час.
- Щоб приготувати 100 грамів меду, бджола-збиральниця повинна зібрати нектар майже з одного млн. квітів. Для цього їй необхідно зробити приблизно 15 тисяч вильотів. Фахівці підрахували, що бджола пролітає відстань, яка дорівнює довжині земної кулі по екватору. І вся ця велетенська робота необхідна для приготування тільки 100 грамів меду.
- За одну хвилину бджола робить 26400 помахів крильцями.
- Бджоли, кружляючи навколо вулика, розповідають один одному, де можна знайти мед. Якщо бджола кружляє по колу, це значить, що вона знайшла їжу в радіусі 80 метрів від вулика.
 |
 |
Пінгвін-мореплавець
Хід гри
В далекій Антарктиді, де все покрито холодною кригою, жив-був пінгвінчик Івасик. Одного разу від материка відкололася крижина – так народився айсберг, на якому і помандрував наш пінгвінчик. Шлях лежав дальній, і Івасику захотілося їсти. Багато риб плавало навколо, але не всіма можна було поживитися. Він знав, що треба спіймати тільки ту рибину, сума чисел на черевці якої дорівнює чотирьом.
Це цікаво!
Пінгвіни – дивні птахи. Вони відрізняються від більшості пернатих тим, що не вміють літати і бігати. Ці симпатичні птахи з білими грудками і чорними „фраками” мають кумедну вертикальну ходу завдяки коротким, товстим кінцівкам, які віднесені далеко назад. Підтримувати вертикальне положення допомагає короткий хвіст, на який опирається стоячий птах.
Зараз налічується 16 видів пінгвінів.
– Під час насиджування яйця, яке триває 9 тижнів, голодний самець витримує люті морози, що досягають 60 градусів.
– Пташеня Аделі, яке тільки вилупилось, важить лише 90 грамів.
– Малюки пінгвінів у дитячих садках знаходяться під наглядом лише одного дорослого птаха. Їх батьки відвідують малюків лише для того, щоб нагодувати.
– Пташенята пінгвінів народжуються сліпими і прозрівають лише наприкінці другого тижня.
– Патагонський пінгвін занурюється на глибину понад 250 метрів і залишається під водою понад 7 хвилин.
– Дивно поводяться батьки під час годівлі пташенят. Вони показують їм їжу і починають тікати. Пташеня, яке наздожене батька (сильніше), й поласує принесеною їжею. А друге пташеня (слабкіше) з часом гине від голоду. Але така поведінка батьків сприяє виживанню сильнішого, що в цілому впливає на силу та здоров’я зграї.
Ви знаєте, що...
- Найбільший – імператорський пінгвін. Він може занурюватися на глибину 1500 метрів.
- Найдрібніший – малий пінгвін.
- Найагресивніший – кам’яний пінгвін.
- Найчисельніший – південнополярний пінгвін.
- Найрідкісніший – прекрасний пінгвін. Його нараховується лише 5 тисяч пар.
Сплети віночок з барвінку
Хід гри
Стелися барвінку, стелися низенький» -, співається в народній пісні... А ми сплетемо з барвінку віночок розв’язавши цей приклад.
Це цікаво!
Барвінок оспіваний у багатьох піснях нашого народу й у творах багатьох митців. Він супроводжував наших з вами предків від колиски й до могили. У барвінку купали немовлят, щоб вони росли гарними й здоровими. Барвінкові вінки носили дівчата: адже він ріс біля кожної криниці і завжди був під рукою. Барвінок садовили на могилах – на знак вічної пам’яті про померлих.
І хоч як давно росте він на нашій землі, і хоч як ми до нього звикли, а все ж він чужинець. І назва у нього чужинська. Сьогодні є це слово і в нас, і в білорусів, і в росіян, і в чехів, а все ж воно не слов’янське. А в латинській мові рослини звалася вінка, первінка, а корінь цього слова означав «обов’язувати», «обвивати». З первінка слов’яни зробили барвінок, а квітку взяли собі.
Про лікувальну силу барвінку знали ще в Стародавньому Світі. У часи середньовіччя темні люди приписували барвінку надприродну силу. Вони вважали, що барвінок може захистити людину, яка має його при собі, від усього злого. Тому часто барвінок вивішували над дверима, його ніколи не викидали на смітник, а лише в річку чи в ставок, щоб він не загинув від спраги.
Ми вдячні барвінку за його «лікарську допомогу»: з нього виготовляють ліки від дуже важких хвороб. Але не менше ми цінуємо його за витончену красу.
Напровесні візьміть у руки одну маленьку гілочку барвінку – щоб була квітка і кілька листочків – роздивіться цю гілочку уважно. Вона прекрасна – наче намальована геніальним художником. Листочки тверді, темні, блискучі, а квіти м’які, світлі, кольору весняного неба. Подумайте тільки: ним милувалися люди вже тисячі років тому.
1.
| |
Прочитай і запам’ятай:
А приваблива четвірка
Довгу руку має,
Бо кого вона зустріне,
Одразу привітає
|
4 