ТЕМА № 1 ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

Розділ 3. Рекомендації щодо змісту курсових робіт за темами

 

ТЕМА № 1 ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

План:

1. Поняття конституційного ладу, його ознаки та умови.

2. Взаємозв’язок між конституційним ладом і суспільним ладом та політикою держави.

3. Закріплення конституційного ладу в Конституції та чинному законодавстві України.

4. Поняття та ознаки засад конституційного ладу. Система та зміст принципів, що становлять засади конституційного ладу України.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2, 3, 4 ,5;

Навчальна та науково-монографічна література:1,6, 7, 8, 9, 10, 17, 18, 19.

Додаткова:15, 29, 30, 31, 37, 38, 62, 68, 71, 74, 76, 77.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Метою даної роботи є формування комплексного уявлення про систему вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі.

У першому питанні крім визначення поняття конституційного ладу України, необхідно розкрити співвідношення таких понять «конституційний лад» та «державний лад». Обов’язково слід назвати та розкрити ознаки та умови конституційного ладу.

Друге питання передбачає розкриття співвідношення конституційного та суспільного ладу. Для розкриття питання необхідно надати визначення суспільного ладу та політики держави.

У наступному питанні треба розкрити економічну систему України та її конституційно-правове регулювання, конституційно-правові принципи соціальної політики держави та їх реалізація, а також конституційно-правові основи духовно-культурних відносин.

Останнє питання плану передбачає розкриття поняття та ознак засад конституційного ладу. Крім того автору треба розкрити систему принципів конституційного ладу України та їх зміст.

 

Тема № 2. громадянство україни

План:

1. Поняття і принципи громадянства України. Категорії осіб, що є громадянами України.

2. Набуття громадянства України.

3. Припинення громадянства України.

4. Система органів, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України. Процедури з питань громадянства.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2, 6, 7, 9,33;

Навчальна та науково-монографічна література: 1, 6, 7, 8, 11, 17, 18, 20.

Додаткова:2, 7, 8, 43, 65, 74.

Методичні рекомендації:

Метою даної роботи є формування комплексного уявлення про громадянство як провідний елемент основ правового статусу особи.

Розкриваючи перше питання плану, слід сформулювати визначення громадянства України, розкрити його сутність та ознаки. При цьому слід мати на увазі, що теоретичні визначення дещо відрізняються від легального (законодавчого). Необхідно вказати, що сутність громадянства найбільш концентровано виявляється в його принципах, серед яких розрізняють загальні (загально правові) та спеціальні. Слід навести перелік принципів громадянства України і розкрити їх зміст, ілюструючи свою відповідь посиланнями на чинний Закон України „Про громадянство України” 2001 р. Наводячи перелік категорій осіб, які є громадянами України, варто зауважити, навіщо Закон передбачив ці категорії, до якої категорії належите Ви і чому.

Висвітлення другого питання плану полягає у визначенні поняття набуття громадянства України та розкритті змісту кожної з підстав набуття громадянства України, що передбачені ст.6 Закону України „Про громадянство України”. Потрібно навести перелік вимог, що ставляться до осіб, які виявили бажання бути прийнятими до громадянства України, а також назвати категорії осіб, які не можуть бути прийняті до громадянства України за жодних підстав. Особливу увагу слід приділити проблемам визначення громадянства дітей.

Відповідаючи на третє питання плану, слід сформулювати визначення припинення громадянства, навести перелік форм припинення громадянства України за чинним законодавством. Особливу увагу слід приділити підставам для втрати громадянства України та з’ясуванню моменту, з якого припиняється громадянство України.

Обґрунтована відповідь на четверте питання плану потребує звернення не тільки до Закону України „Про громадянство України”, але й до Указу Президента «Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"» від 27 березня 2001 р. Зверніть увагу на те, які документи, до яких органів і в які строки мають бути подані для вирішення тих чи інших питань, пов’язаних з громадянством України.

 

Тема № 3. Конституційно-правовий статус громадських організацій в україні

План:

1. Поняття, види та принципи діяльності громадських організацій в Україні.

2. Порядок створення та легалізації громадських організацій.

3. Права та обов’язки зареєстрованих громадських організацій.

4. Відповідальність громадських організацій та їх учасників.

5. Особливості правового статусу молодіжних та дитячих громадських організацій.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,10, 11, 12, 13, 29, 30, 31, 32;

Навчальна та науково-монографічна література:6, 10, 17.

Додаткова:12, 16, 21, 22, 23,40.

 

Методичні рекомендації:

В межах даної теми необхідно сформувати цілісне уявлення про статус громадських організацій як суб’єктів конституційно-правових відносин, порядок їх створення та діяльності, характер взаємовідносин з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідь на перше питання плану має розпочинатися з визначення поняття громадських організацій, переліку їх сутнісних ознак та видового розмаїття. Слід відмежувати громадські організації від інших суб’єктів, зокрема від політичних партій, органів самоорганізації населення тощо. Особливу увагу слід звернути на перелік громадських формувань (у тому числі й громадських організацій), створення та діяльність яких в Україні забороняється, вказати причини відповідних обмежень права на об’єднання.

Відповіді на наступні питання плану мають спиратися на аналіз чинного Закону України „Про об’єднання громадян” 1992 р. та прийнятих на його основі підзаконних актів, зокрема Положення про порядок легалізації об’єднань громадян 1993 р. Необхідно вказати порядок створення громадських організацій, юридичні вимоги до їх засновників та учасників, права та обов’язки громадських організацій, визначити характер стосунків громадських організацій з органами публічної влади, розкрити види юридичної відповідальності громадських організацій, їх засновників та учасників.

Останнє питання плану потребує звернення до Закону України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” 1998 р. Необхідно розкрити їх особливості, зокрема специфічні вимоги щодо віку засновників, учасників та членів керівних органів, а також відмінний від загального характер взаємовідносин з державою.

 

тЕМА № 4. Конституційно-правовий статус засобів масової інформації в Україні.

План:

1. Конституційні засади правового регулювання інформаційних відносин в України

2. Інформаційна політика в Україні. Види інформації. Режим доступу до інформації.

3. Основні засади конституційно-правового статусу засобів масової інформації в Україні.

4. Правовий статус редакції та журналіста.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,15,16, 17;

Навчальна та науково-монографічна література:5, 6, 10, 16, 17.

Додаткова:9, 26, 41, 47, 54, 55, 56, 57, 60, 70, 77, 79.

Методичні рекомендації:

В межах даної теми необхідно сформувати цілісне уявлення про статус засобів масової інформації як суб’єктів конституційно-правових відносин, порядок їх створення та діяльності, характер взаємовідносин з органами державної влади та місцевого самоврядування.

У першому питанні плану слід розкривати з огляду на те, що свобода слова і право на інформацію отримали закріплення у всіх базових міжнародних документах у галузі прав людини, в т.ч. у Загальній декларації прав людини (ст.19), Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ст.18, 19), Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод (ст.10) тощо. Відповідні міжнародно-правові стандарти отримали відображення й у вітчизняному законодавстві. Автору курсової роботи необхідно перерахувати основні нормативно-правові акти, якими регулюються інформаційні відносини в Україні. Необхідно надати законодавче визначення інформації та розкрити зміст права на інформацію. На яких принципах ґрунтуються інформаційні відносини в Україні.

Друге питання плану передбачає висвітлення головних напрямків і способів державної інформаційної політики нашої держави. Крім того, слід розкрити поняття інформаційної діяльності, що таке цензура і які гарантії від неї передбачені чинним конституційним законодавством України. Необхідно вказати які існують види інформації у відповідності з чинним законодавством України. Автор має розкрити поняття режиму доступу до інформації; визначити поняття джерела інформації та документа у відповідності з інформаційним законодавством. Слід звернути увагу на те, що для кожного виду інформації характерний власний набір джерел.

Розкриваючи третє питання плану слід розкрити характерні риси та найважливіші функції ЗМІ. Автор має вказати які групи ЗМІ виокремлює чинне конституційне законодавство України. Автор має визначити за якими видами ЗМІ здійснюється правове регулювання. Також необхідно розкрити яким чином принцип ідеологічного плюралізму відображений у конституційно-правовому статусі засобів масової інформації в Україні. У цьому ж питанні слід розкрити питання щодо відповідальності засобів масової інформації.

Четверте питання передбачає розкриття правовий статус редакції та журналіста. У цьому питанні треба надати визначення понять редактор та журналіст. Також необхідно розкрити права та обов’язки та гарантії діяльності журналістів відповідно до чинного законодавства України.

 

Тема № 5. виборче право україни

План:

1. Поняття, види та функції виборів.

2. Принципи виборчого права України.

3. Виборчі системи в Україні.

4. Виборчий процес в Україні.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,18, 19, 20, 21;

Навчальна та науково-монографічна література:1, 7, 8, 11, 17.

Додаткова:14, 36, 39, 45, 46, 69, 79.

Методичні рекомендації:

В межах даної теми необхідно сформувати цілісне уявлення про виборче право і виборчу систему України, основні стадії виборчого процесу та статус його учасників.

Відповідь на перше питання плану має розпочинатися з визначення поняття виборів, їх видового розмаїття, сутнісних рис і відмінностей від інших форм безпосередньої демократії. Слід вказати функції та соціальне призначення виборів, їх позитивні та негативні риси. Необхідно звернути увагу на правове регулювання виборів в Україні, дати характеристику виборчих законів та конституційних норм, які присвячені виборчому процесу.

Принципи виборчого права слід розглядати з точки зору конституційно-правової теорії та чинного виборчого законодавства. Слід відмежувати поняття „принципи виборчого права” від суміжних понять, зокрема від таких, як „принципи виборчої системи” та „принципи виборчого процесу”. Доцільно звернути увагу на демократичний характер принципів виборчого права України та їх відповідність міжнародно-правовим стандартам.

Розкриваючи третє питання плану, слід сформулювати визначення виборчої системи у вузькому і широкому сенсі слова. Необхідно також проаналізувати всі види виборчих систем, які використовуються на загальнодержавних та місцевих вборах в Україні, дати загальну характеристику кожної з них, навести їх позитивні та негативні риси.

Останнє питання плану слід розкривати, аналізуючи зміст кожної зі стадій виборчого процесу та її тривалість. При цьому треба звернути увагу на логічний зв’язок між стадіями та склад їх учасників. Особливої уваги заслуговує роль виборчих комісій в організації та проведенні виборів.

 

Тема № 6. конституційно-правовий статус народних депутатів україни

План:

1. Загальна характеристика мандату народних депутатів України, основні принципи їх діяльності.

2. Права народного депутата України.

3. Обов’язки народного депутата України.

4. Основні гарантії депутатської діяльності.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2, 19, 22, 36, 37, 38, 39, 40;

Навчальна та науково-монографічна література:1, 7, 8, 11, 15, 17, 20.

Додаткова:4, 3, 10, 17, 18, 19, 20, 28, 63, 64, 67.

Методичні рекомендації:

Висвітлення теми слід розпочати із загальної характеристики депутатського мандату, зокрема розкрити його представницький, демократичний характер. Окремо слід спинитися на принципах правового статусу народних депутатів України. Особливу увагу приділити з’ясуванню сутності вільного мандату парламентаріїв, дати його юридичну оцінку.

Друге питання плану передбачає класифікацію прав народних депутатів, висвітлення їх змісту та функціональної ролі. Доцільно акцентувати увагу на таких правах парламентарів, як право ухвального голосу на засіданнях Верховної Ради України, право законодавчої ініціативи, право на депутатський запит та депутатське звернення.

Розкриваючи обов’язки народного депутата України, варто вказати на їх системність та органічний взаємозв’язок з правами депутата. При цьому слід мати на увазі, що обов’язки народних депутатів України випливають з їхнього спеціального правового статусу і жодним чином не відкидають загальні (конституційні) обов’язки згаданих осіб як громадян України.

Останнє питання плану передбачає висвітлення системи гарантій депутатської діяльності як певної системи загальних і спеціальних (юридичних) заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для безперешкодної реалізації депутатами свого представницького мандату. Необхідно навести класифікацію цих гарантій і навести їх загальну характеристику. При висвітленні депутатських гарантій слід обов’язково звернутися до рекомендованих рішень Конституційного Суду України, в яких міститься офіційне тлумачення відповідних положень Закону „Про статус народного депутата України”.

 

Тема № 7. законодавчий процес в україні

План:

1. Законодавчий процес як різновид правотворчого процесу.

2. Законодавча ініціатива у Верховній Раді України.

3. Попереднє опрацювання законопроектів.

4. Обговорення і прийняття законів Верховною Радою України.

5. Промульгація законів Президентом України. Вето глави держави.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,23, 24;

Навчальна та науково-монографічна література:11, 17.

Додаткова:42, 48, 50, 58, 59, 72.

Методичні рекомендації:

Висвітлення теми слід розпочати із загальнотеоретичних аспектів і з’ясувати сутність законодавчого процесу як різновиду юридичного процесу. При цьому необхідно вказати, чим він відрізняється від інших видів юридичного процесу, зокрема правозастосовного та інтерпретаційного.

Наступні питання плану мають бути розкриті на основі чинного Регламенту Верховної Ради України, із залученням рекомендованих наукових та навчальних джерел. При цьому слід звернути увагу на зміст основних стадій законодавчого процесу та склад їх учасників. Особливу увагу необхідно приділити строкам здійснення тих чи інших процесуальних дій, правам та обов’язкам учасників відповідних стадій..

Розкриваючи стадію законодавчої ініціативи, необхідно визначити, кому належить право законодавчої ініціативи та в яких формах воно може бути реалізоване. Зверніть увагу на особливість права законодавчої ініціативи Президента України та його функціональне призначення. Окремо слід спинитися на особливостях внесення законопроектів про внесення змін до Конституції України та про державний бюджет України.

Третє питання плану потребує уважного аналізу чинного Регламенту Верховної Ради України та Закону „Про комітети Верховної Ради України”. Необхідно акцентувати увагу на значенні даної стадії для забезпечення якості пропонованих законопроектів, їхньої обґрунтованості та належної юридичної техніки. Обов’язково слід розкрити роль комітетів Верховної Ради України та провідних наукових установ у попередньому опрацюванні законопроектів. Окремо слід зупинитися на проведенні парламентських і комітетських слухань.

Висвітлення четвертого пункту плану має показати ключову роль стадії обговорення й прийняття законопроекту у законодавчому процесі. Для цього необхідно докладно відобразити зміст цієї стадії, розкрити поняття, зміст і цільове призначення кожного з читань законопроекту. Особливо слід спинитися на тому, скільки етапів включає в себе обговорення законопроекту, які з них є обов’язковими, а які – факультативними, як вони пов’язані між собою. Необхідно вказати форми голосування у Верховній Раді України, визначити випадки їх застосування та способи фіксації.

Завершуючи роботу над темою, слід розкрити сутність і зміст стадії промульгації прийнятого парламентом закону. Зверніть увагу на функціональне призначення права вето глави держави, підстави його застосування, юридичні наслідки та можливість подолання.

ТЕМА № 8. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ СУДОВОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ.

1. Поняття судової влади та правосуддя.

2. Засади організації судової влади в Україні.

3. Судова система України.

4. Конституційно-правовий статус суддів.

5. Вища рада юстиції України: порядок формування, склад, основні функції і повноваження

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,8, 14, 26;

Навчальна та науково-монографічна література:1, 6, 7, 8, 10, 11, 17, 18.

Додаткова:33, 61, 66, 73.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

В межах даної теми має бути розкрито конституційно-правовий статус органів судової влади в Україні.

У першому питанні плану слід розкрити поняття, ознаки та функції судової влади, як однієї з гілок влади в Україні (ст. 6 Конституції), вказавши її специфічні риси, спираючись при цьому на чинне законодавство України. Необхідно надати визначення правосуддя.

Розкриваючи друге питання плану слід вказати демократичні принципи правосуддя в Україні, а також надати їх характеристику. Слід розпочати із конституційних принципів правосуддя (розділ VIII Конституції).

Третє та четверте питання плану слід розкривати на основі чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Розкриваючи конституційно-правовий статус суддів необхідно вказати вимоги до кандидата на посаду судді, а також права, обов’язки та гарантії діяльності суддів. Крім того слід розкрити підстави та порядок застосування дисциплінарної відповідальності до суддів.

П’яте питання плану необхідно розкривати на основі чинного Закону України «Про Вищу раду юстиції». У питанні необхідно висвітлити порядок утворення та припинення діяльності Вищої ради юстиції, а також її повноваження та гарантії діяльності її членів.

 

тЕМА № 9 Конституційно-правовий статус органів виконавчої влади.

План:

1. Поняття органів виконавчої влади, їх система та принципи діяльності.

2. Кабінет Міністрів України, як вищий орган в системі органів виконавчої влади в Україні.

3. Центральні органи виконавчої влади: функції та компетенція.

4. Місцеві органи виконавчої влади, їх конституційно-правовий статус.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,25, 27, 34, 35;

Навчальна та науково-монографічна література:1, 2, 3, 6, 10, 11, 17, 18.

Додаткова:13, 25, 34, 44, 51, 78.

Методичні рекомендації:

В межах даної теми має бути розкрито конституційно-правовий статус органів виконавчої влади в Україні.

Розкриття теми треба розпочати з поняття органів виконавчої влади, їх системи та відмінностей від інших органів державної влади. Крім того повно, але лаконічно слід розкрити принципи діяльності виконавчої влади.

Розкриваючи третє питання плану необхідно надати поняття та види центральних органів виконавчої влади. Слід вказати основні чинні нормативно-правові акти, які регулюють правовий статус та систему цих органів. Автор має вказати які міністерства та інші центральні органи виконавчої влади створені та діють на сьогодні в Україні. Завершити питання слід висвітленням основних напрямків діяльності (функцій) та компетенції центральних органів виконавчої влади.

Розкриваючи четверте питання плану, на підставі чинного законодавства, необхідно розкрити конституційно-правовий статус місцевих державних адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

 

Тема № 10. територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування

План:

1. Поняття та ознаки територіальних громад.

2. Види територіальних громад.

3. Функції та повноваження територіальних громад.

4. Форми діяльності територіальних громад.

Основна література:

Нормативно-правові акти:1, 2,21, 28;

Навчальна та науково-монографічна література:6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 14, 17.

Додаткова:2, 5, 11, 24, 27, 32, 49, 52, 53.

 

 

Методичні рекомендації:

В межах даної теми має бути розкрита юридична природа територіальної громади як первинного суб’єкта місцевого самоврядування та її конституційно-правовий статус в Україні.

Висвітлення теми варто розпочати з констатації того, що вітчизняне законодавство відобразило дуалістичне розуміння місцевого самоврядування, яке поєднує в собі громадівську та державницьку концепції. Один з основних постулатів, який був запозичений з громадівської концепції – визнання того, що муніципальна влада є відокремленою від державної, а її первинним носієм є територіальна громада. Необхідно всебічно охарактеризувати територіальну громаду, виявити фактори (критерії), що об’єднують місцевих жителів у громаду.

Розкриваючи друге питання плану, слід здійснити класифікацію територіальних громад в Україні. Варто звернути увагу на те, що за загальним правилом територіальну громаду складають жителі одного населеного пункту, і тільки як виняток передбачена можливість жителів кількох сіл об’єднатися в одну громаду.

Третє питання плану передбачає, насамперед, класифікацію функцій та повноважень територіальних громад, а також розгорнуту характеристику їхнього змісту. Слід звернути увагу на те, що функції та повноваження територіальних громад орієнтовані на вирішення питань місцевого значення, однак це не виключає можливості делегування їм і деяких функцій та повноважень держави. Таким чином забезпечується необхідний демократизм публічної влади, оптимальна децентралізація при її здійсненні з додержанням цілісності державної території.

Завершальне, четверте питання плану має бути розкрите на основі чинного Закону „Про місцеве самоврядування в Україні”. При цьому слід виходити з постулату про те, що територіальна громада може здійснювати свої функції та повноваження як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Відповідно, можна розрізняти форми безпосередньої (прямої) та представницької (опосередкованої) демократії на місцевому рівні.