Завдання 2. Аналіз стану дихальної системи.

ЗАНЯТТЯ 1

Тема: ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ТА ФУНКЦІЙ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ ПРИ ДОЗОВАНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ.

Мета: Закріпити понятя про зміну функціонування серцево-судинної системи при дозованих фізичних навантаженнях та про функції дихальної системи у дітей та підлітків, ознайомитися з профілактикою порушень серцево-судинної системи, з’ясувати вплив повітряного режиму навчальних приміщень на здоров’я, фізичну та розумову працездатність школярів.

Питання для підготовки до заняття:

1. Склад та функції крові. Будова серця та кровоносної системи.

2. Серцевий цикл, поняття про пульс та артеріальний тиск. Вікові зміни частоти серцевих корочень та кровяного тиску.

3. Загальний план будови та функції дихальної системи. Регуляція дихання.

4. Вікові зміни процесів газообміну та дихальних рухів.

5. Попоредження захворювань дихальної системи у школярів.

6. Значення рухового режиму та фізичного навантаження для розвитку серцево-судинної і дихальної ситеми у дітей та підлітків.

Хід роботи.

Завдання 1. Визначення частоти серцевих скорочень.

ЧСС – це кількість скорочень серця за 60 сек. Для визначення ЧСС необхідно 3 пальці правої руки покласти на променеву артерію лівої руки так, щоб відчути пульс, підрахувати кількість ударів за 20 сек. і отримане число помножити на 3. Результат порівнюють із даними, наведеними в таблиці 1.

ЧСС у віці 15-20 років становить у нормі 60-90 ударів за хвилину. У жінок пульс є в середньому на 7-10 ударів частішим, ніж у чоловіків. Частота серцевих скорочень під час роботи в межах 100-130 ударів за хвилину свідчить про невелику за інтенсивністю виконану роботу. Частота 130-150 ударів за хвилину – виконано роботу середньої важкості, 150-170 – навантаження вище середнього, 150-200 ударів – порогові навантаження.

Таблиця 1

ЧСС у стані спокою залежно від віку

У тренованих людей за одне скорочення серце виштовхує 150-200 мл крові, у нетренованих – 40-60 мл. Цього недостатньо для забезпечення організму киснем, тому в стані спокою у нетренованих людей ЧСС становить 70-80 і до 90 уд/хв., тоді як у бігунів-марафонців – лише 40 уд./хв.

Для визначення стану серцево-судинної системи використовують функціональну пробу — 20 присідань протягом 30 сек і визначають відсоток збільшення ЧСС від вихідного рівня. Зростання ЧСС до 25% свідчить про відмінний стан серцево-судинної системи, 25-50% — добрий, 51-79% — задовільний, більше 80% — незадовільний (табл. 2).

Таблиця 2.

Зміна пульсу після фізичного навантаження

Ортостатична проба

Заортостатичною пробоюдодатково можна визначити стан серцево-судинної системи. В позаурочний час, вдома, визначають ЧСС в горизонтальному і вертикальному положеннях. Дані записують у зошит. Різниця від 0 до 12 скорочень за хв. свідчить про відмінний стан серцево-судинної системи, 13-18 — добрий, 19-25 скорочень — відсутність тренованості, більше 25 вказує на перевтому або захворювання. Під час проведення проби, а також після неї, звертають увагу на зміни кольору шкіри обличчя, появу аритмії чи прискореного дихання, інтенсивність потовиділення, зміну самопочуття та інші ознаки, що свідчать про появу втоми.

Завдання 2. Аналіз стану дихальної системи.

Стан дихальної системи визначають за пробою Сєркіна, яка складається з трьох фаз (табл. 3):

· перша фаза визначає час, протягом якого піддослідний може затримати дихання на вдиху в положенні сидячи;

· друга фазавизначає час затримки дихання на вдиху зразу ж після 20 присідань протягом 30 сек.;

· третя фазавизначає час затримки дихання на вдиху через хвилину після 20 присідань.

Таблиця 3.

Проводять тестування, отримані дані записують в таблицю 4. Користуючись таблицею 3, роблять аналіз стану дихальної системи.

Таблиця 4.

Записують висновок про значення фізичного тренування та його вплив на функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем.

Висновок:

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 34