та якісні показники засвоєння змісту освіти
6.6.1. Критерії оцінювання досягнень учнів у оволодінні змістом освіти
У традиційній системі навчання основного метою було формування предметних знань, умінь і навичок. Оцінювання навчальних досягнень учнів передбачало зовнішній контроль їх успішності учителем, але не передбачало оцінку учнем власних дій. Відомо, що розумово відсталі учні далеко не лосконало контролюють власні дії та використовують у процесі навчання ідобуті знання.
Зміну підходів до системи оцінювання навчальних досягнень розумово відсталих учнів спричинила недосконалість п'ятибальної системи оцінювання, яка проявилася у відсутності можливості чітко фіксувати рі шицю між рівнями досягнень учнів в зонах актуального та ближнього роївитку, травмуючому характері оцінювальної системи, її негативному виливові на дитину та батьків, малій інформативності системи оцінювання, пишанні провідним особистісно орієнтованого характеру навчання на відміну від інформаційного, у необхідності формування загальнонавчальиих ш спеціальних умінь. Система оцінювання навчальних досягнень розумово відсталих учнів базується на позитивному принципі. Незалежно від здібностей та стану пізнавальних можливостей кожного учня, оцінюється не рівень недоліків, а рівень досягнень у порівнянні з попереднім.
Об'єктами контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів виступають структурні компоненти навчально-практичної діяльності - уміння: змістовий компонент, операційно-організаційний та емоційно- мотиваційний. Складовими змістового компоненту с знання, обсяг яких визначається навчальною програмою для учнів кожного класу. Знання оцінюються за певними характеристиками: усвідомленість та правильність, повнота, міцність засвоєння. Уміння й навички - складові операційно- оріанізаційного компоненту. Оцінці підлягає рівень їх сформованості: а) виконання завдання за зразком, інструкцією, за аналогією, виконання у нових ситуаціях; б) міра самостійності навчально-практичної діяльності учня: завдання виконує з допомогою учителя, з незначною допомогою учителя, самостійно, але під його безпосереднім керівництвом, завдання виконує самостійно; в) усвідомленість способу виконання завдання: розуміння сутності завдання, правильність виконання, вербальне відтворення змісту (переказ), пояснення; г) виправлення помилок: виправляє помилки з допомогою учителя, за зразком, самостійно.
Емоційно-мотиваційний компонент передбачає оцінювання ставлення до навчально-практичної діяльності та оцінки. Ставлення оцінюється за характером і силою: байдуже, недостатньо виразне, позитивне, виразно- позитивне, зацікавлене; за дієвістю: від споглядально пасивного до активно- дійового; за сталістю: короткочасне, епізодичне, достатньо стале, стабільне.
Характеристики змістового, операційно-організаційного та емоційно- мотиваційного компонентів навчально-практичної діяльності покладено в основу визначення рівнів навчальних досягнень учнів: І рівень - початковий (пасивний), II рівень - середній (репродуктивний), III рівень - достатній (|>спродуктивно-продуктивний), IV рівень - високий (продуктивний). Рівні оцінювання навчальних досягнень допомагають відобразити якість індивідуальної підготовки та успішності учня з окремих дисциплін.
Державні вимоги до рівнів засвоєння змісту освіти за ступенями навчання (І ступінь - початкова школа, II ступінь - старша школа) містять критерії, відтворені у формі типових завдань та форми оцінки у балах. В Україні прийнята 12 - бальна шкала оцінювання навчальних досягнень учнів.
II основу критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів покладено нені її шань: розуміння (осмисленість), повнота, дієвість, міцність, »їїїї гнисть, системність, узагальненість.
іиажаючи на форми організації навчально-пізнавальної діяльності іниумоио відсталих школярів, використовують індивідуальну, групову та ф(М»н пшьиу перевірку навчальних досягнень учнів. Перевірка знань, умінь і попичок учнів здійснюється різними способами: у процесі усного нііиі уиання, шляхом виконання письмових і практичних завдань. Засвоєння мя і грішу програми попередніх і поточних уроків перевіряється за ітномогою усного опитування. Враховується правильність відповідей, нііикотіі знань, розуміння навчального матеріалу, послідовність його викладу, уміння іастосовуваї и у нових умовах. Вимагається ілюс-фування відповідей прикладами з текстів підручника, з власного життєвого досвіду та з їм іуіи.іатів проведених дослідів і лабораторних робіт.
Письмові роботи допомагають виявити рівень знань та умінь, здатність ічиінорювати їх, фіксувати результати спостережень та практичних робіт.
Оцінюючи навчальні досягнення учнів, застосовують такі види тим рольного оцінювання, як поточне, тематичне, підсумкове. Перевага пиши ться поточному і підсумковому, які у словесній формі можна використовувати і у підготовчому та першому масах. Поточне оцінювання, прім контрольної функції, виконує діш-ностчно-коригуючу та стимулюючу функції. Підсумкове оцінювання здійснюється за результатами поточного, ігмпгичне - за результатами вивчення розділу, теми (контрольна робота, дм» і ант). Поточне, тематичне і підсумкове оцінювання реалізуються за допомогою різноманітних усних і письмових методів контролю, спрямованих ніі ііияклсння навчальних досягнень учнів, як вербально, так і за 12-бальною пишною оцінювання. Оцінка успішності учнів — визначення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок відповідно до передбачених вимог навчальних програм. Оцінювання успішності учнів відбувається щоденно у процесі пияче пня результатів навчальної роботи учнів під час уроків і і і чиї »підготовки за наслідками спеціальної перевірки знань, умінь і навичок. Оцінці підлягають усні відповіді, письмові контрольні роботи, результати никонаїїня практичних завдань. У процесі оцінювання керуються «итпердженими Міністерством освіти і науки України "Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітньої школи для дітей з порушеннями розумового розвитку", згідно яких оцінка є критерієм оцінювання успішності засвоєння навчального матеріалу програми і основним показником для переведення до наступного класу. Крім того, ие один із засобів виховного впливу на розумово відсталого школяра.
Поточна оцінка відображає успішність засвоєння навчального матеріалу на будь-якій частині уроку або протягом усього уроку. Тематична контрольна оцінка виставляється після вивчення певної теми програми. Підсумкова оцінка відображає успішність засвоєння знань, умінь і навичок в обсязі, передбаченому на певний розділ, а також семестр, рік. Вона виставляється з урахуванням фактичного рівня підготовленості, досягнутого учнем за певний період.
Усна словесна оцінка у вигляді похвали, заохочення, стимулу використовується переважно у молодших класах, зокрема у підготовчому і першому, тому що в цих класах оцінка в балах не виставляється. Використання усної словесної оцінки допомагає учителю не лише позбутися стандартного підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів, а й враховувати індивідуальні можливості кожного школяра.
Оскільки у підготовчому і першому класах оцінювання навчальних досягнень учнів повністю за пропонованою системою не проводиться, учні переводяться до наступного класу на підставі підготовленої класним керівником психолого-педагогічної характеристики, в якій у вербальні формі визначено запільний рівень засвоєння навчального матеріалу (загальний рівень навчальних досягнень учнів).
Оцінка за ведення зошита виставляється один раз на місяць шляхом виведення середнього балу з врахуванням того, що кожну письмову роботу перевірено й оцінено.
Зважаючи на своєрідність психічного розвитку розумово відсталих учнів, учитель виховує у них адекватне ставлення до оцінки.
6.6.2. Журнал класний
Журнал класний — книга для реєстрації відвідування та обліку знань учнів. Журнал класний є шкільним документом, обоє 'язковим для ведення у кожній школі кожним учителем. У класний журнал кожного класу шгальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю за підписом медичного працівника школи вміщено відомості з даними про психофізичний розвиток та фізичну підготовку учнів класу. У них, крім ваги, зросту кожного учня, вказано фізкультурну групу, групу профілів трудової підготовки, групи здоров'я, фізичний розвиток та діагноз учнівзгідно Десятої Міжнародної класифікації хвороб.
< іруктура журналу охоплює кілька розділів. Розділ "Облік відвідування упиши шнять" заповнює щоденно класний керівник. Сторінки цього розділу рошоділено за навчальними предметами відповідно до навчального плану.
Розділ "Облік досягнень у навчанні учнів" етруктурований відповідно до і>й юного навчального плану і має дві складові: інваріантну і варіагивну. < писок учнів заповнює класний керівник, решта записів роблять учителі- мргкмстники. Оцінки виставляються цифрами в межах 12-бапьної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів. Повторне оцінювання ?нань, умінь і ішничок учнів з метою отримання вищої оцінки у роботі з розумово мі ці цілими учнями не практикується з огляду на притаманні їм особливості ви поїння, запам'ятовування та відтворення навчального матеріалу.
V розділі "Облік досягнень у навчанні учнів", крім дати проведення ти ять та балів досягнень у навчанні учнів, які виставляються цифрами за 12- Ойпьною шкалою оцінювання, а в разі не атестації учня робиться запис не йгрстований(а), є ще дві графи: "Зміст уроку" та "Завдання урску". У графі Чміст уроку" стисло записується тема уроку, короткий зміст самостійної, практичної, лабораторної чи контрольної роботи. У графі "Завдання додому" і іиело записується зміст домашнього завдання: повторити, прочитати, вивчити напам'ять та номери вправ, завдань, задач, прикладів, сторінки підручника, де знаходиться завдання.
У розділі "Облік проведення навчальних екскурсій та навчальної практики" учителі записують теми проведених навчальних екскурсій і теми практичних робіт учнів з трудового навчання.
У журналі час проведення занять записується у вигляді дробу, чисельник якого означає дату проведення, а знаменник - місяць.
Розділ "Зведений облік досягнень у навчанні учнів" учитель заповнює ишірикінці кожного семестру і навчального року.
Розділи "Загальні відомості про учнів" і "Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнення у навчанні" заповнює класний керівник на початку навчального року та у кінці кожного семестру. Він підводить підсумки навчальних досягнень учнів за семестри і навчальний рік.
У розділі "Зауваження до ведення класного журналу" записи роблять із ««значенням дати і терміну виконання як керівники навчального закладу (директор, його заступники), так і особи, які здійснюють контроль за діяльністю закладу. Вони контролюють стан ведення класного журналу, ш(>езпечують його збереження як архівного документу.
6.6.3. Табель досягнет, у навчанні та відвідування школи учнями
У навчальних закладах для дітей з інтелектуальною недостатністю структура табелю досягнень у навчанні та відвідування школи учнями така ж, як і для масових навчальних закладів. У табелі вказується успішність учня за 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень, кількість пропущених учнем днів, у тому числі через хворобу.
Табель досягнень у навчанні складається з інваріантної та варіативної часгин. У інваріантній складовій подано перелік предметів, які опановують учні у І - 4 класах та у 5 - 10 класах; у варіативній подано перелік предметів шкільного компоненту змісту освіти.
Заповнює табель класний керівник. У табелі виставляються оцінки за кожен семестр, за навчальний рік та підсумкові. Якщо учень у випускному класі складає екзамен з трудового навчання, у табелі виставляється оцінка за підсумками державної атестації та підсумкова оцінка. Якщо учня з певної причини не атестовано, робиться запис: "не атестований(а)".
У кінці першого семестру класний керівник віддає табель учневі для ознайомлення батьків з успішністю дитини. Учень повертає підписаний батьками табель класному керівнику.
У кінці навчального року табель з відповідними записами (переведено до наступного класу, випущено зі школи, нагороджено Похвальною грамотою, залишено на повторний курс, умовно переведено до наступного класу) та завіреним печаттю підписом директора видається учневі.
Запитання і завдання.
6. Розкрийте сутність змісту корекційної освіти у допоміжній школі.
7. У чому полягає гуманістичне спрямування мети сучасної корекційної освіти?
8. Які компоненти мети корекційної освіти визначають її зміст?
9. Охарактеризуйте типи навчальних планів. Порівняйте Базовий навчальний план загальноосвітнього навчального закладу І ступеня для розумово відсталих дітей з планами інших типів.
10. Як реалізується корекнійна сутність інваріантної та варіативної і к ладових типового навчального плану початкової школи для розумово відсталих дітей?
(> V чому полягає подібність та відмінність навчальних планів для ■іііи>ммин>ї школи, виданих у 1929 тг у 2004 роках? Чим зумовлені киїмнішн іі?
/ < Характеризуйте принципи, які визначають зміст корекційної освіти.
К Чим обумовлена необхідність стандартизації змісту освіти для («ііумоио відсталих учнів? Чим стандарти освіти розумово відсталих дітей «мін шиються від інших освітніх стандартів?
•> (Характеризуйте структурні компоненти навчальної програми. В німу призначення змісту колонки "Спрямованість корекційно-розвиткової 1<і«ичи і а очікувані результати"?
10. Дайте характеристику структурних компонентів шкільного «наручника. В чому їх особливості у підручниках для допоміжної школи?
11 ()бґрунтуйте необхідність спеціальних підручників для навчання ри »умово відсталих дітей.
12. У чому полягає корекційна роль ілюстративного матеріалу підручника?
І 1 Порівняйте запитання і завдання до текстів підручника з будь-якого іі|н дмету для молодшого і старшого класу допоміжної школи. Чи ти иинкться корекційне спрямування таких завдань у старших класах? Якщо іа*. ні завдяки чому?
14.3а яким принципом оцінюють навчальні досягнення розумово *ин пілих учнів? Що б ви запропонували для удосконалення цієї діяльності у допоміжній школі?
10. Розкрийте корекційно-виховну, навчальну та стимулюючу роль оцінки у становленні особистості розумово відсталого школяра.
10. Обґрунтуйте роль поточного оцінювання у мотивації навчальної дії дміості учнів.
10. Ознайомтеся з практикою організації вивчення і контролю засвоєння імісгу освіти розумово відсталими учнями в умовах інклюзивного навчання. І Ції ии можете запропонувати для покращення цієї роботи?
Література для самостійного опрацювання:
І Державна національна програма "Освіта. Україна XXI століття". - Розділ
"Зміст освіти", — К., 1994.-С. 11-14. ' Державний сіакдарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують
корекції фізичного та (або) розумового розвитку. - К., 2004. — 361 с. і Іісйлинсон В. Арсенал образевания. - М.: Книга, 1986. - 287 с. 4 І ончаренко С. У., Мальований Ю. І. Гуманітаризація загальної середньої
освіти // Початкова школа. - 1995. - № 4. - С. 9-14.