Рівні сформованості «Я-образу» у РВД.
Для "я-образу" РВД характерною є когнітивна примітивність та недиференційованість. Виявляється це у незначній кількості понять морально-етичного змісту в словнику, неточності, примітивності розуміння їх значення, невеликій кількості якостей, які використовуються для самоопису. "Я-образу" переважної більшості учнів-олігофренів властива суперечливість, непослідовність, неадекватність.
В залежності від механізмів утворення, наявності та інтенсивності потреби у самопізнанні, когнітивної складності, диференційованості, адекватності уявлень про себе, співвідношення "я-реального" та "я-ідеального" М.П.Матвєєвою [41] виділено п'ять рівнів сформованості "я-образу" (від нульового до четвертого).
Нульовий рівень характеризується імпульсивністю поведінки, високою навіюваністю, нездатністю до усвідомлення внутрішнього світу. На цьому рівні процес самопізнання практично відсутній. Діти, Що мають нульовий рівень сформованості "я-образу", не можуть розповісти не лише про риси свого характеру та зовнішності, а й про уміння, інтереси, симпатії. Самостійно не називають власних бажань, вибрати три бажання із запропонованих також не можуть, стверджуючи, що вони хочуть усього. Вони не розуміють змісту запитань щодо їхнього внутрішнього світу, тому дають на них безглузді відповіді.
Перший рівень сформованості "я-образу" за змістом має і схожі, і відмінні риси з нульовим. Схожим виступає байдужість до власного внутрішнього світу та особливостей однокласників. Учні не виявляють щонайменшого інтересу до власного внутрішнього світу, вони не намагаються оцінити свої вміння, навички, навіть можливості щодо виконання конкретних доступних завдань. Власне "я" не виділяється ними як щось особливе порівняно з зовнішнім світом..
Але на відміну від нульового рівня в них уже є наявність певних суджень про власні якості. Уявлення про власне "я" у дітей, що мають перший рівень, когнітивно-примітивні та недиференційовані. "Я-образ" уявляє собою моноліт, позбавлений щонайменших суперечностей, у якому "я-реальне" та "я-ідеальне" злиті в єдине ціле. До "я-реального" учні-олігофрени включають усі знайомі їм позитивні риси, при цьому обґрунтувати свій вибір не можуть
Критерії самоаналізу та самооцінки на цьому рівні відсутні. Основним механізмом формуванню уявлень про власне "я" є приписування бажаних якостей: "я такий, яким хочу бути" або "я такий, яким треба бути".
Підлітки з першим рівнем сформованості "я-образу" не можуть самостійно розповісти про себе. Відповідаючи на запитання, вони використовують шаблонні фрази, які неодноразово чули від вчителів.
Особливостями другого рівня сформованості "я-образу" є наявність епізодичних проявів зацікавленості у самопізнанні, здатність до більш диференційованого визначення міри виразності якостей власного "я", збільшення словникового запасу за рахунок слів морально-етичного змісту, виділення такої складової "я-образу", як "я-ідеальне", адекватне сприйняття "фізичного я", ускладнення механізмів утворення "я-образу", який на цьому рівні формується не лише завдяки приписуванню бажаних рис, а й шляхом апеляції до думки інших про себе та аналізу власної поведінки в окремих ситуаціях. Уявлення про себе Другого рівня певним чином впливають на поведінку учня. Так, наприклад, усвідомлення "я-ідеального" фізичної модальності породжує прагнення відповідати йому.
На другому рівні сформованості "я-образу" з'являються суперечності в уявленнях про себе, які індивідом не усвідомлюються. Разом 3 тим, в "я-образі" зберігається зчепленість якостей особистості навколо полюсів "хороший" - "поганий", висока суб'єктивність самооцінки та її залежність від ситуативних переживань, неусвідомленість причин симпатій та антипатій індивіда.
Підлітки з другим рівнем сформованості "я-образу" вже усвідомлюють і здатні розповісти про деякі свої вміння, інтереси, оборки, проявляють зацікавленість до завдань, спрямованих на дослідження та аналіз власного внутрішнього світу. Але цей інтерес ще Глибокий, нестійкий, пасивний.
Порівняно з першим рівнем, зменшується кількість неточного, помилкового розуміння значення слів, необхідних для самохарактеристики, збільшується об'єктивність, адекватність самоаналізу та самооцінки у конкретних ситуаціях.
На третьому рівні сформованості уявлень про себе як особистість можна відмітити наявність більш глибокого інтересу до власного "я", прагнення об'єктивно проаналізувати свою поведінку в різних ситуаціях, порівняти себе з іншими, здатність самостійно виділяти окремі внутрішні якості, усвідомлювати негативні риси характеру. "Я-образ" на цьому рівні стає послідовнішим, більш цілісним, менш суперечливим. "Я-реальне" та "я-ідеальне" вже відрізняються не лише за обсягом, а й за змістом. Учні навчаються користуватись критеріями самоаналізу та самооцінки, здатні усвідомити зміни, що відбуваються у їхньому характері, виявляють прагнення стати кращими.
Для підлітків-олігофренів з третім рівнем сформованості "я-образу" внутрішній світ стає особистісно-значущим, що виявляється, з одного боку, у наявності потреби говорити про свої інтереси, можливості, плани на майбутнє, стосунки з однокласниками та вчителями, а з іншого боку, у прагненні захистити "я" від зовнішнього втручання. Інтерес до власного внутрішнього світу на третьому рівні сформованості самосвідомості характеризується недієвістю, оскільки не спонукає підлітків до активного самопізнання, самовдосконалення.
"Я-образ" третього рівня більш диференційований, послідовний, менш суперечливий та ситуативний, у ньому відсутнє зчеплення між поняттями. Третій рівень сформованості "я-образу" є найвищим для розумово відсталих.
Четвертий рівень сформованості "я-образу" характеризується наявністю потреби у самопізнанні, наявністю чітких критеріїв самоаналізу, високою когнітивною складністю та диференційованістю уявлень про себе як особистість, наявністю прагнення та здатності до самовдосконалення. Механізмом формування "я-образу" такого рівня є аналіз мотивів поведінки з орієнтацією на власну систему цінностей.