Становлення йрозвитоксуспільно-філософської думи вКиївськійРусі

Gt;АСПІРАНТ

 

Gt;ОСОБЛИВОСТІСТАНОВЛЕННЯСУСПІЛЬНО-ФІЛОСОВСЬКОЇДУМКИ УКИЇВСЬКІЙРУСІ

 

Gt;РЕФЕРАТ

 

Gt;Зміст

Gt;Вступ

Становлення йрозвитоксуспільно-філософської думи вКиївськійРусі

Основнірисистановленнясуспільно-філософської думи вКиївськійРусі

1.2.Значення культури установленнісуспільно-філософської думиКиївськоїРусі

2.Філософські ідеї у творчостидавньоруськихкнижників. .

2.1Джереласуспільно-філософської думиКиївськоїРусі

2.2 "Слово про Закон й благодать"ІларіонаКиївського

2.1Джереласуспільно-філософської думиКиївськоїРусі

Gt;Висновки

Gt;Перелікпосилань

 

Gt;Вступ

Філософія якособливийнапрямінтелектуальноїдіяльностіз’явилася на територї України вчасиКиївськоїРусі, йприйшла вонсюди разом зхристиянством зВізантії –православноїгрецької держави, щоутворилася наБалканськомупівострові послерозпадуРимськоїімперії. На годинухрещенняРусіхристиянська думка уВізантіїнабула ужерозвиненого,деталізованого тавитонченого характеру. АоскількиВізантія бувпрямоюспадкоємницеюСтародавньоїГреції, тоїїфілософськомувжитку раз в разперебуваликласичні творидавньогрецькихфілософів. разом зхристиянством такнижковоюпремудрістю смердоті сталиелементомдуховної культуриКиївськоїРусі, деврештісформувавсясвоєрідний культкнижковоїмудрості. Отже, вКиївськійРусіосвіта таосвіченість, а разом з ними йпремудрістьнабулиособливогосоціального статусу.

>Аналізстановленняфілософіїнемислимий беззалученнярізнихджерел культуриКиївськоїРусі. Одним ізнайглибшихджерелфілософськихідейє народна культураслов’ян. Другаджерело –вченняранньогохристиянства, що не вніс уКиївську Русьісторіософськіпроблеми йнадалокультуріновизни.Третімджереломфілософськогомисленняєписемніпам’ятки, щосягаютьпершоїполовини Х ст..

>Четвертимджереломфілософськихідейєтворіння архітектури ймистецтва,створені ізпозиційпевногосвітогляду. ЗзапровадженнямхристиянстваКиївська Русьприєдналась досвітовоїкультури6античної,візантійськоїфілософської культури.Основоюсвітоглядусхіднихслов’янсвітова культура сталапереправлятись насамобутнюКиєворуську культуру,зокремафілософську культуру.Сформуваласьтрадиціяфілософської думи в Україні, щовизначаєспецифікуфілософськогомисленняукраїнського народу.

>Важливимиєонтологічні йгносеологічніпроблемивідображені у творчостифілософівКиївськоїРусі.Уявлення пролюдину,їїмісце у світі,сенсїїбуття, життя та смерти, темаврятуваннялюдини йлюдства,побудовидосконалого світу –свободи йблагодаті, щопротиставляється світу законунеобхідності,поновлення –цеосновніпроблеми, щойдуть від “Слова закон і благодаті”київського митрополитаІларіона.

>Розглядактуальних насьогодніпитаньдуховностінеможливоздійснювативідокремлено віддослідження їхнівитоків: нешукаючизв’язків,передумовтеперішньогопроявуукраїнськогоменталітету у йогоджерелах,основи якізакладаються вперіодстановленняхристиянськоїдуховності увітчизнянійкультурі.Проведенняпоглибленихдосліджень у напрямівиявленняособливостейдуховно-символічного аспектуфілософської думиКиївськоїРусі, атакожвідстеженнязакономірностей, що лежати воснові йогозв’язку ізментальністюукраїнців,єзапорукоюпривернення доданого феноменуувагинауковоїгромадськості. Цесприятименаближенню доцілей, на котріспрямованасвідомість Сучасної українськоїінтелектуальноїеліти:відтвореннязв’язкучасів,національно-духовневідродження.

>Безсумнівно, ізогляду насказане,вагомимвнеском на шляхудосягненнязазначеної мети якщопроведенняісторико-філософськихдосліджень,спрямованих навиявленнядуховно-символічних засідокформування культуриКиївськоїРусі якосередкузагальносвітовихморально-етичнихцінностей.

Отже,актуальним для Сучасної науки якщовстановленняособливостейпроявубагатогранногоявища “символ”саме у межахперіодусофійного,якийтяжіє досуб’єктивностіпізнання,міфоепічності,художності, атакож –>виявленнявзаємозв’язківміжзазначеним феноменом й такоюхарактеристикоюкиєворуського типуфілософствування, якнаданняперевагиіндивідуальномуетичномушляхові,бачення уфілософіїпрактичноїморалі. Зогляду наце,належнуувагупотрібновіддатидослідженню йвисвітленню характеристиклюдини –продукувачасимволіки – вякості предмета культурногоаналізу.

>ДослідженняоригінальнихтворівепохиКиївськоїРусі,якимнауковцінадаютьособливогофілософсько-світоглядногозначення, ізметоювиділення у якихособливостей, щосвідчать пропричетністьфілософської думи зазначеногоперіоду доявища символу,допоможевстановитиміруактуальності йвагомістьдосліджуваного феномену як дляформуванняфілософської думи зачасівКиївськоїРусі, то й дляявища духовногостановленнязагалом.

Таким чиномметоюдослідженняєобґрунтуватиособливостістановленнясуспільно-філософської думиКиївськоїРусі якявища, щорепрезентуєзародження українськихетнонаціональнихкультурнихцінностей узагальнолюдському духовномуконтексті тавиявитидуховніідеалиДавньоїРусі,простежити ідеї духовногозростання (“>обоження”) уконтекстісимволізмудуховної культуриКиївськоїРусі.

>Щодоособливостейсуспільно-філософської думкаКиївськоїРусі проведеночималонауковихрозвідок,серед які,зокрема,є івузькоспеціальні (ізлітератури,живопису, архітектури,мови, фольклору таін.).

Удореволюційний тадовоєннийперіодмайже усідослідження,присвяченівітчизнянійфілософії,характеризуючисьрізноплановістю,лишеторкалисьзазначеної тематики (роботи У.Воскресенського, М.Погодіна, М.Чернишевського, І.Срезневського, М.Добролюбова, М.Безобразової, Р.Шпета, Є.Радлова таін.).

Уповоєннийперіод длядослідженьхарактерним було бнадмірнепідкреслюванняїїзалежності відпануючоїрелігійноїідеології (Про. Трахтенберг, М.Іовчук, У.Бернадський таін.). На початку90-их роківдослідникипочалиставити запитання провиділенняосновних зрозумітифілософії ізнефілософського контексту (У.Горський, З.Кримський, Л. Поляков, М. Громов, М. Козлов, Про.Замалєєв, У.Зоц).

>Сьогоднінадзвичайноактуальнимиєнауково-дослідницькідоробки українськихвчених: У.Горського, З.Кримського, З. Бондаря таін. В частности,проблемистановленняфілософської думи (Р.Олефіренко, І. Ткаченко).

Авторвважає задоцільнездійснитиісторико-філософськийекскурс уперіодКиївськоїРусі,зокрема,зупинитися на тихий аспектах, котрієднаютьсвітоглядїїмислителів ізнаціональнимиособливостямисвітосприйняття тасвітобаченняукраїнців.Такожвбачаємонеобхідність уздійсненнідослідженнясуспільно-філософської думиКиївськоїРусі якявища, щорепрезентуєзагальнолюдськідуховні ціності.

 

Становлення йрозвитоксуспільно-філософської думи вКиївськійРусі