ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Після вивчення дисципліни «Аналіз господарської діяльності підприємств» студент виконує контрольну роботу, що містить два теоретичні питання і задачі. Номер варіанту студент вибирає за останньою цифрою своєї залікової книжки.

Теоретичні питання призначене для викладу засвоєного теоретичного матеріалу; практичні завдання – дозволяють студентам проаналізувати виробничу програму, використання матеріальних ресурсів, собівартість продукції, трудові ресурси, основні засоби та визначити та оцінити аналітичні фінансові коефіцієнти за даними статей балансу.

Під час виконання контрольної роботи студент використовує текстову, табличну та графічну форми подання аналітичного матеріалу.

Контрольна робота оформлюється в зошит або на папері форматом А4, але тільки у рукописному вигляді.

Наприкінці контрольної роботи треба навести список використаної літератури, інструктивних матеріалів, положень, законодавчо-нормативної бази, поставити підпис і дату виконання роботи.

Контрольна робота, що не відповідає варіанту, не перевіряється і не повертається.

Контрольна робота, виконана неакуратно, з помилками, повертається студенту разом із зауваженнями для доопрацювання і ліквідації недоліків, визначених викладачем.

Під час доопрацювання контрольної роботи виправлення помилок мають бути зроблені на окремих аркушах і подані у відповідних місцях роботи. Доопрацьовану контрольну роботу студент подає на кафедру аудиторія «В-606» для повторної перевірки.

У процесі виконання контрольної роботи студенти можуть звертатися за консультацією до викладачів кафедри.

ВАРІАНТ 1

1. Аналіз складу і структури фінансових результатів діяльності підприємства.

2. Аналіз асортименту, структури та якості продукції харчового підприємства.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності обсягу випущеної продукції за рахунок впливу добової потужності, коефіцієнта її використання, кількості днів роботи та середньо оптової ціни. Визначити коефіцієнти фінансової стійкості, швидкої ліквідності, рентабельності власного капіталу (цифрові дані див. таблиця 3). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 2

1. Аналіз собівартості продукції за економічними елементами.

2.Основи методики аналізу технічного рівня виробництва та праці.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць. Провести факторний аналіз залежності обсягу випущеної продукції за рахунок впливу кількості днів роботи, чисельності працюючих та середньоденного виробітку робітника. Визначити коефіцієнти фінансової незалежності, абсолютної ліквідності та рентабельності активів (цифрові дані див. таблиця 3). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 3

1. Аналіз формування та розподілу чистого прибутку підприємства.

2. Аналіз наявності, складу, руху та стану основних засобів.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності обсягу випущеної продукції за рахунок впливу вартості основних засобів, питомої ваги активної частини та фондовіддачі активної частини. Визначити коефіцієнти мобільності, критичної ліквідності, рентабельності продукції (цифрові дані див. таблиця 3). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 4

1. Аналіз реалізованої продукції.

2. Аналіз собівартості продукції за економічними елементами.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності фонду оплати праці за рахунок впливу кількості днів роботи, чисельності працюючих та середньоденної заробітної плати. Визначити коефіцієнти фінансової незалежності, загального покриття, рентабельності продаж, завантаження оборотних активів (цифрові дані див. таблиця 3). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 5

1. Аналіз асортименту, структури і якості продукції.

2. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності обсягу випущеної продукції за рахунок впливу вартості матеріальних витрат та матеріаловіддачі. Визначити коефіцієнти маневреності, загального покриття, рентабельності одиниці продукції, оборотності оборотних активів (цифрові дані див. таблиця 3). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 6

1. Аналіз маркетингової діяльності підприємства.

2. Аналіз трудових ресурсів підприємства та оплати праці.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності вартості активної частини основних засобів за рахунок впливу чисельності робітників та технічної озброєності. Визначити коефіцієнти мобільності, іммобілізації, оборотності запасів, тривалості обороту запасів (цифрові дані див. таблиця 4). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 7

1. Основи методики аналізу виробничої програми підприємства.

2. Аналіз рівня сировинного та матеріально-технічного забезпечення підприємства.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності вартості основних засобів за рахунок впливу чисельності працюючих та фондоозброєності працівників. Визначити коефіцієнти фінансової стійкості, маневреності, фінансової залежності, тривалості обороту оборотних коштів (цифрові дані див. таблиця 4). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 8

1. Аналіз постійних та змінних витрат.

2. Завдання і джерела аналізу випуску та реалізації продукції харчового підприємства.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності фонду оплати праці за рахунок впливу чисельності працівників ПВП, питомої ваги робітників та середньорічної заробітної плати одного робітника. Визначити коефіцієнти фінансового ризику, оборотності, завантаження та тривалості обороту дебіторської заборгованості (цифрові дані див. таблиця 4). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 9

1. Особливості аналізу собівартості продукції на підприємствах харчової промисловості.

2. Аналіз маркетингової діяльності підприємств харчової промисловості.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності продуктивності праці за рахунок впливу фондовіддачі та фондоозброєності. Визначити коефіцієнти маневреності, мобільності, абсолютної та критичної ліквідності (цифрові дані див. таблиця 4). Зробити висновки.

ВАРІАНТ 0

1. Аналіз складу і джерел коштів підприємства.

2. Аналіз використання фонду робочого часу.

3. Задача. Проаналізувати основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за даними таблиць та провести факторний аналіз залежності обсягу випущеної продукції за рахунок впливу чисельності працюючих, питомої ваги робітників та продуктивності праці одного робітника. Визначити коефіцієнти фінансової незалежності, фінансової залежності, рентабельності продукції та власного капіталу (цифрові дані див. таблиця 4). Зробити висновки.

Таблиця 3

Цифрові дані (тис. грн.)

Продовження табл.3

Закінчення табл.3

Таблиця 4

Цифрові дані (тис. грн.)

Продовження табл.4

Закінчення табл.4

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1. Вічевич І.С. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності. – Київ: Кондор – 2009. – 416 с.

2. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: навч. посіб. / Н.В. Тарасенко. - 3-є видання виправлене і доповнене. – Львів: «Магнолія плюс», 2005. – 344с.

3. Ковалев В.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия /В.В. Ковалев, О.Н. Волкова. М.: Проспект, 2008. – 441с.

4. Киреева Н.В. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: Учеб. Пособие – М.: Социальные отношения, 2007. – 327с.

5. Чернелевський, Л. М. Аналіз діяльності підприємств та банківських установ : економічний, фінансово-інвестиційний, стратегічний [Текст] : підручник / Л. М. Чернелевський, Н. Г. Слободян, О. В. Михайленко ; МОН України. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К. : Хай-Тек-Прес, 2014. — 640 с.

6. Шеремет, О. О. Фінансовий аналіз. навч. посіб. / О. О. Шеремет. . — К.: Міленіум, 2011. — 196 с.с.

Допоміжна:

7. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности (Под ред. В.И. Стражева). – Минск: ВИШЭЙШАЯ ШКОЛА. – 488 с.

8. Баканов М.И. Теория экономического анализа: учебник /М.И. Баканов, М.В. Мельник, А.Д. Шеремет. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 682с.

9. Гадзевич О.І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємств /О.І. Гадзевич: навч. посіб. – К.: Кондор, 2004 – 180 с.

10.Гиляровская Л.Т. Комплексный экономический анализ хохяйственной деятельности /Л.Т. Гиляровская, Д.В. Лысенко, Д.А. Едновицкий. - М.: Проспект, 2007. – 582 с.

11.Ермолович Л.Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия/ЛЛ. Ермолович. – Минск: Совр. Школа, 2006. – 477 с.

12.Кравченко Л.И. Анализ финансовой деятельности в торговле. /Л.И. Кравченко. – Минск: Новое знание. – 2007- 366 с.

13. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности: вопрос-ответ /Г.В. Савицкая. – М.: ИНФРА, 2008 – 455 с.

14. Савицкая Г.В. Анализ эффективности и рисков предпринимательской деятельности /Г.В. Савицкая: Монография, М.: ИНФРА, 2008 – 560 с.

15.Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК /Г.В. Савицкая 7-е изд. М.: Новое дело, 2007 – 433 с.

16. Чернышова Ю.Г. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности / Ю.Г.Чернышова, А.П. Кочергин/ Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 389 с.

17. Шеремет А.Д. Комплексный анализ хозяйственной деятельности: Учебник / А.Д. Шеремет. – М.: ИНФРА - М, 2006 – 466 с.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Абсолютне відхиленнязначень порівнюваних параметрів визначається як різниця значення порівнюваної характеристики та її базової величини.

Абсолютне значення1 % приросту (А %) – співвідношення абсолютного приросту за певний період і темпу приросту у відсотках за той самий період.

Абсолютний прирістрозраховується як різниця між двома рівнями динамічного ряду.

Абсолютні величини –первісна форма вираження статистичних показників, характеризують абсолютні розміри явищ, завжди є іменованими числами, можуть бути представлені у вигляді індивідуальних та зведених показників. Показують кількісні розміри явища в одиницях ваги, обсягу, довжини, площі, вартості тощо не враховуючи розмір інших явищ.

Активи— ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому.

Активи матеріальні — група активів підприємства, щомає істотну(матеріальну) форму.

Активи необоротні (довгострокові) — сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності та переносять на продукцію частину використаної вартості.

Активи нематеріальні — група активів підприємства, яка не має матеріальної форми й включає об'єкти інтелектуальної власності.

Активи оборотні (поточні) — сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточний господарський процес і які повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

Активна частина основних засобів — частина основних засобів, що приймає безпосередню участь у виробничому процесі.

Амортизація— процес перенесення витрат, пов’язаних з придбанням активів, на витрати звітних періодів, систематичний розподіл вартості необоротних активів на протязі терміну їх корисного використання.

Аналіз(грец. Analysіs розкладання, розчленовування) – процес уявного або реального розчленовування цілого (речі, властивості, процесу або відношення між предметами) на складові частини, що виконується в процесі пізнання або предметно-практичної діяльності людини; метод дослідження, який полягає в уявному розподілі цілого на складові частини та виділенні його окремих сторін, властивостей, зв’язків.

Асортимент продукції– перелік найменувань продукції із зазначенням обсягу її виробництва за кожним видом. Він буває повним, груповим і внутрішньогруповим.

Б

Баланс підприємства— звіт про фінансовий стан підприємства, котрий відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал. Головна особливість балансу — це рівність правої і лівої сторін.

Балансовий метод –застосовується для відображення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних й урівноважених економічних показників, підсумки яких повинні бути тотожними.

Бракомвважається продукція, яка за своїми характеристиками не відповідає встановленим стандартам і не може бути використана за своїм прямим призначенням або може бути використана лише після проведення відповідних виправлень.

В

Валовим прибутком (збитком) називається різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Вартісні вимірники– характеризують вартість виготовленої або реалізованої продукції, вартість запасів, величину доходів, вартість спожитих ресурсів тощо.

Вибірковий аналіз– аналіз, за яким висновки надаються за результатами обстеження тільки частини об’єктів.

Виробнича потужність– потенційна можливість підприємства забезпечити максимально можливий випуск продукції за певний період (за рік, квартал, місяць) за умов повного використання устаткування і виробничої площі на цьому підприємстві.

Виробничі основні засоби– частина основних засобів, безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини тощо, що діють у сфері матеріального виробництва).

Виробнича собівартість — це грошовий вираз безпосередніх витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Виробничі запаси — придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються не однаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші — змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті — входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті — лише сприяють виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП). Виробничі запаси складають найбільшу частину оборотних фондів. До них включають сировину, основні та допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо (в т. ч. і електроенергію), тару, запасні частини, будівельні матеріали; малоцінні та швидкозношувані предмети (в т. ч. малоцінні інструменти, господарський інвентар, спецодяг, спецвзуття) термін корисного використання яких не перевищує один рік (або один операційний цикл).

Витрати— зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати адміністративні — такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі (крім податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати виробництва — це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю працівників, зайнятих у процесі виробництва теперішньому) з відповідними на неї нарахуваннями та ін

Витрати змінні — це витрати, величина яких знаходиться в прямій (або майже непрямій) залежності від обсягу виробленої або реалізованої продукції.

Витрати змінні загальновиробничі — до них належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Витрати на збут включають такі витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. До складу витрат на збут у торгівельних організаціях включаються витрати обігу, за певними винятками.

Витрати інші операційні: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»; собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов’язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.

Витрат елементи — сукупність економічно однорідних видів витрат.

Витрати за статтями калькуляції — це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне та допоміжне виробництва.

Витрати майбутніх періодів — це витрати, оплачені узвітному періоді, які відносять до наступних облікових періодів.

Витрати непрямі– витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом. Вони не відносяться прямо на собівартість того чи іншого виду готової продукції (роботи, послуги), а розподіляються між окремими видами продукції умовно, пропорційно до певної бази, наприклад, пропорційно до суми заробітної плати робітників основного виробництва.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) поділяються за календарними періодами на поточні й одноразові.

Витрати поточні— це звичайні витрати, або витрати з періодичністю менше місяця.

Витрати постійні — це витрати, розмір яких не залежить (або майже не залежить) від обсягів виробничої діяльності. До них відносять, передусім, загально виробничі витрати.

Витрати постійні загальновиробничі — до них відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. Витрати прямі — витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкту витрат економічно доцільним шляхом. До прямих витрат відносяться ті витрати, які зразу можливо віднести на собівартість окремого виробу. Це всі матеріальні витрати (сировина і матеріальні витрати), які використовуються безпосередньо на виробництво конкретної продукції, амортизація того ж обладнання, яке приймає участь в виробництві цієї продукції, заробітна плата промислово-виробничих робітників та нарахування на неї. Вони між собою розподіляються по видах продукції. Витрати умовно-перемінні — витрати, абсолютний розмір яких збільшується із збільшенням обсягу випуску продукції та знижується з його зменшенням. До умовно-змінних витрат належать витрати на сировину і матеріали, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати.

Витрати умовно-постійні — це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Власні оборотні кошти — та частина власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів.

Відносне відхилення– це відносна динаміка зміни порівнюваних параметрів, яка характеризується темпом зростання значень і темпом їх приросту.

Відносними величинами називають величини, що виражають кількісні відношення між соціально-економічними явищами. Здебільшого відносні величини є відношенням двох абсолютних величин.

Внутрішній економічний аналізспрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб’єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем.

Внутрішньогосподарський аналізвивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів.

Г

Горизонтальний (трендовий) аналіз — одна з форм економічного аналізу, яка базується на вивченні динаміки окремих показників у часі.

Господарська операція — діяабо подія, яка викликає зміни у фінансовому стані підприємства.

Господарською діяльністю – це сукупність процесів, спрямованих на виконання цільової функції організаційної структури відповідно до її місця в системі суспільного розподілу праці.

Готова продукція — а) це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. б) це продукція, що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Графіки (діаграми)– це наочне зображення даних за допомогою геометричних знаків, рисунків та інших графічних засобів, які умовно виражають числові показники та співвідношення між ними.

Грошові кошти — готівка в касі, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання, які можуть бути використані для поточних операцій. Грошові кошти є матеріальною формою фінансових ресурсів підприємства. Їх наявність на момент оцінки характеризує обсяг наявних фінансових ресурсів, які можуть інвестуватися в новий цикл господарської та інвестиційної діяльності, визначає стан поточної платоспроможності підприємства та ліквідності їх активів.

Групування– прийом аналізу, який полягає у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних завдань.

Д

Дебіторська заборгованість — сума боргів, що належать підприємству, організації, установі від юридичних осіб.

Діагностичний аналіз– спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення (знання причини дає можливість швидко та точно встановити характер порушень, не виконуючи додаткових розрахунків).

Діючі основні засоби– всі основні засоби, що в даний період часу приймають участь у виробничому процесі.

Діяльність інвестиційна– придбання та реалізація необоротних активів (основних засобів) з метою отримання прибутків.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає не в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов’язання — всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.

Додаткова зарплата — це винагорода за працю понад встановлених норм, за трудові досягнення і винахідництво і особливі умови праці (доплати, надбавки, компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, а також премії).

Доходи— збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань протягом звітного періоду, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Доход валовий — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Е

Евристичниминазивають спеціальні прийоми отримання нових знань, які базуються на використанні досвіду, інтуїції фахівця і його творчого мислення як сукупності властивих людині механізмів вирішення творчих завдань.

Еквіваленти грошових коштів — це короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані в певну суму грошей і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Економіко-екологічний аналізпроводять служби охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов’язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію.

Елімінування –виключення впливу всіх факторів на величину результативного показника, крім одного. При цьому виходять з умовного припущення про те, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни, потім змінюється другий, третій і т.д., за умови незмінності інших.

З

Забезпечення— зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів — сума коштів, яка за рішенням підприємством резервується для забезпечення майбутніх витрат і платежів; вони включаються до витрат поточного періоду.

Запаси — це активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають

• ⇐ Назад
• 12