Допустимі напруження у розрахунках зубчастих передач

Допустимі контактні напруження. При розрахунках активних поверхонь зубців на контактну втому допустиме контактне напру­ження визначають за такою формулою (тут і далі при розрахун­ках зубчастих передач на міцність уведено деякі спрощення щодо ГОСТ 21354–87):

[]Н = (Нlim b ZR·KHL)/SH, (22.27)

де Нlim b – границя контактної витривалості поверхонь зубців, що відповідає базі випробувань NHO; ZR– коефіцієнт, що враховує шорсткість спряжених поверхонь зубців (беруть спільним для пари коліс, але для більш грубої поверхні одного з них: ZR= 1 при Ra= 1,25...0,63; ZR = 0,95 при Ra = 2,5...1,25 і ZR = 0,9 при RZ = 40...10); KHL– коефіцієнт довговічності; SH– коефіцієнт запасу (для зубчастих коліс із однорідною структурою SH = 1,1, а для коліо із поверхневим зміцненням зубців SH = 1,2).

Еквівалентне число циклів навантаження зубців за строк служби передачі визначають з урахуванням режиму навантаження зубчас­тих коліс (значення кнедив. з табл. ):

NHЕ = КНЕ · N,

У розрахунках прямо– і косозубих передач із твердістю зубців Н > 350 НВ за розрахункове допустиме напруження []Н беруть менше із двох значень []Н1 та []Н2 , розрахованих для зубців шестір­ні та колеса.Для косозубих передач, якщо твердість зубців хоча б одного колеса Н < 350 НВ, за розрахункове допустиме контактне напруження беруть

[]Н = 0,45 · ([]Н1 + []Н2) (22.31)

Допустимі напруження на згин.У розрахунках зубців на втому при згині допустиме напруження визначають окремо для зубців шес­тірні []F1 та зубців колеса []F 2 за формулою

[]F = Flim b · KFC · KFL / SF,

де Flim b – границя витривалості зубців при згині, що відповідає базі випробувань NF0= 4 • 106 при коефіцієнті асиметрії R = 0; KFC – коефіцієнт впливу напряму прикладання навантаження на зубці; KFL– коефіцієнт довговічності; SF– коефіцієнт запасу, який беруть: SF = 1,75– при ймовірності неруйнування зубців 0,90; SF= 2,2 – при ймовірності неруйнування більше від 0,99.

26. Контактні напруги і контактна міцність.

Розрахунок активних поверхонь зубців на контактну втому зво­диться до визначення розрахункових контактних напружень і порів­няння цих напружень із допустимими. Згідно з умовою контактної міцності

розрахунок ведеться для моменту зачеплення зубців у полюсі, ос­кільки втомне викришування активних поверхонь починається в зоні полюсної лінії контакту на ніжках зубців.

У зубчастій передачі питоме розрахункове навантаження qHна лінії контакту зубців визначається за виразом (23.22), а зведена кри­вина 1/зв профілів зубців – за виразом (23.12). Після підстановки виразів для qHта 1/зв у записану вище умову дістанемо

Якщо взяти cosn·sinn = 0,5sin2n та позначити

; ,

то дістанемо остаточну залежність для розрахунку активних повер­хонь зубців на контактну втому

. (23.26)

Тут WHt – питома розрахункова колова сила, що визначається за формулою (23.21)

WHt = (FHt/b) · КH, · КH, KHv

В умові міцності (23.26) маємо: ZM – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів спряжених у передачі коліс ; для сталевих зубчастих коліс

ZM = 275 МПа1/2; для поєднання сталь – чавун ZM = 215 МПа1/2; для чавунних коліс ZM = 200 МПа1/2; ZH – коефіцієнт форми спряжених поверхонь зубців; для зубчастих передач із зміщенням (x 0) ZH визнача­ють за відповідними графіками, а для передач без зміщення x = 0) – за записаною вище спрощеною залежністю при n = 20° ZH = 1,77cos; Z– коефіцієнт сумарної довжини контакт­них ліній; для прямозубих передач та косозубих при 0,9 Z , Z = , а для косозубих при > 0,9 та шевронних передач Z = .

Розрахунок активних поверхонь зубців на контактну втому за умовою (23.26) є основним для зубчастих передач. Урозрахунках зубців на контактну втому допускається розрахунко­ве контактне напруження у межах 1,05[]H H 0,9[]H. Якщо ця умова не виконується, то можна змінити відповідно ширину він­ця колеса Ь2, не виходячи за межі рекомендованих значень bа. Якщо це не дає бажаного результату, то змінюють міжосьову відстань або назначають інші матеріали коліс чи іншу термо­обробку і розрахунок повторюють.

Розрахунок активних поверхонь зубців на контактну міцність при дії максимального навантаженнявиконують з метою, щоб запобігти появі залишкової деформації або крихкого руйнування поверхнево­го шару зубців при короткочасних перевантаженнях передачі. Умова відсутності появи руйнувань зубців має вигляд

н max []н max, (23.27)

де н max – максимальне розрахункове контактне напруження, що виникає при найбільшому навантаженні Т1тах із спектра наванта­жень, які підводяться до передачі навіть при однократній дії за пері­од експлуатації;

[]н max – допустиме граничне контактне напру­ження.

Враховуючи, що контактне напруження пропорційне квадратному кореню з навантаження, умову (23.27) перепишемо так:

н max = н . (23.28)

де н – розрахункове контактне напруження, що виникає у зубцях при навантаженні Т [визначають за виразом (23.26)].