Європейський парламент – законодавчий орган ЄС.

Європейський Союз — країни взаємоповаги і рівноправності

Адміністративний устрій: 27 національних держав.

Адміністративний центр: Брюссель (від лютого 1992 р)

Кількість населення: понад 505 млн.

Територія: 4 324 782 кв.км

Офіційні мови: 23 мови (англійська, болгарська, голландська, грецька, датська, естонська, ірландська, іспанська, італійська, латвійська, литовська, мальтійська, німецька, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, горська, фінська, французька, чеська, шведська).

Грошова одиниця: євро (у п'ятнадцяти з двадцяти восьми держав-членів ЄС: Австрії, Бельгії, Греції, Іспанії, Ірландії, Італії, Люксембургу, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Словенії, Фінляндії, Франції,а також на Кіпрі та Мальті).

Символи Євросоюзу

Прапор Європи— яскраво-синє полотнище із зображенням у центрі круга із дванадцяти золотих зірок. Число зірок не пов'язано з кількістю країн-членів організації. У різних традиціях «12» є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще й символом єдності.

День Європи— свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу 9 травня.

2. Групова робота. Гра «Хто швидше»

Розташувати в алфавітному порядку назви країн – членів Євросоюзу.

Європе́йський Сою́з, ЄС — економічний та політичний союз держав які об'єдналися для досягнення стабільності, миру та процвітання. Сьогодні в об'єднання входять 28 європейських держав з населенням понад 505 млн людей. різних національностей, вірувань та традицій. За 50 років існування ЄС перетворився на потужну і впливову силу, яка відіграє провідну роль у світовій політиці, економіці, культурі.

Головними досягненнями ЄС на сучасному етапі його розвитку є побудова спільного ринку, створення економічного і валютного союзу на основі єдиної грошової одиниці — євро, створення Шенгенського простору і введення єдиної візи для іноземців на підставі Шенгенських угод

Європейська інтеграція забезпечила стабільність, мир і економічне процвітання впродовж останніх п'ятдесяти років. Вона допомогла підняти рівень життя, створити внутрішній ринок, ввести єдину загальноєвропейську валюту - євро - і укріпити роль Союзу в світі.

Європейський Союз (ЄС) не є федерацією, як Сполучені Штати. Європейський Союз - це родина, в якій кожна країна є особливою, індивідуальною, і, водночас, виступає частиною єдиного європейського цілого.

Країни, що входять до складу ЄС (його країни-члени), лишаються незалежними суверенними державами.

Історія створення ЄС

Ідеї щодо створення єдиного союзу європейських держав царювали в свідомості правителів та народів цих держав протягом довгого часу. Ці ідеї почали реалізовуватись після Другої світової війни (1939-1945), коли всі держави Європипостали перед пробле­мою - що робити, щоб назавжди уникнути таких кровопролитних воєн, які ведуться через території i владу над ними; що робити, щоб європейці жили в мирі й добробуті.Ці думки були підкріплені перемогою над нацизмом та фашизмом, яка була досягнута завдяки єдності держав Європи і їх спільними зусиллям. Усі розуміли те, що вони не можуть існувати відокремлено один від одного, що спільними зусиллями вони зможуть досягти значних висот.

Першочерговим завданням утворення, заснованого після Другої світової війни, було зближення держав і народів Європи. Усвідомлення того факту, що в єдності, за столом переговорів, а не через збройні сутички, легше вирішувати спори й долати спільні проблеми, заклало основи об'єднання, що згодом отримало назву Європейський Союз.

Спершу Європейський Союз був заснований шістьма країнами (Франція, Італія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург).Життя мешканців Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Люксембургу й Нідерландів покращувалося. Жити краще і працювати разом над процвітанням забажали сусідні европейські країни. Це було можливим через виконання певних умов, що поставили країни-учасниці ЄEC перед бажаючими вступити до нього. Головна умова - приєднання до європейської спільноти не повинно перешкоджати стабільному зростанню самого об'єднання. Тому країни-кандидати наполегливо працювали над тим, щоб відповідати критеріям і вимогам європейського об'єд­нання.

Після цього відбулось сім етапів послідовного розширення ЄС, що наразі нараховує 28 членів.

Хронологія вступу країн до ЄС
1957 рік Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція
1973 рік Великобританія, Данія, Ірландія
1981 рік Греція
1986 рік Португалія, Іспанія
1995 рік Австрія, Фінляндія, Швеція
2004 рік Латвія, Литва, Естонія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія,

Чехія, Угорщина, Кіпр
2007 рік Болгарія, Румунія
2013 рік Хорватія

Організаційна структура ЄСпобудована за принципом поділу законодавчої, виконавчої та судової функцій. До основних органів ЄС належать:

- Європейський парламент
- Європейська Рада
- Рада Міністрів
- Європейська Комісія
- Європейський Суд
- Палата аудиторів

Європейський парламент – законодавчий орган ЄС.

Представляє інтереси громадян ЄС і обирається безпосередньо ними. Вирішує законодавчі питання та питання бюджету, а також контролює Європейську Комісію.

У парламенті за кожною державою-членом закріплюється фіксована кількість депутатських місць, відповідно до чисельності населення країни.

12
Далее ⇒