Правила оформлення графічної частини

1.2.1 Графічну частину дипломної роботи складають демонстраційні креслення, їхні копії та ілюстрації. До ілюстрацій відносяться схеми, графіки, діаграми, епюри, графічне зображення алгоритмів, фотографії тощо. Кількість ілюстрацій не обмежується.

1.2.2 За умовними позначеннями обов'язкові креслення та ілюстрації повинні відповідати стандартам ЕСКД «Единая система конструкторской до­кументации» і ЕСПД «Единая система программной документации».

1.2.3 Під час виготовлення графічної частини використовують олівець, туш або чорнило, а також комп'ютерні технології.

1.2.4 Креслення виконують на ватманському папері формату А1 (594 х 841 мм) з полями, обведеними рамкою (ліве поле - 25 мм, решта - 5 мм), та ку­товим штампом. Взірець кутового штампу наведено в Додатку М.

1.2.5 Креслення та ілюстрації (далі - рисунки) розміщують безпосе­редньо після тексту, де вони згадується вперше, або на наступній сторінці. Ри­сунки слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту арку­ша з текстом. Якщо таке розміщення неможливе, то рисунок розвертається на аркуші проти годинникової стріл­ки на 90°.

1.2.6Рисунки обов'язково нумерують за розділами та дають назву (на­приклад: "Рисунок 1.1 - Структурна схема системи передачі"). При цьому ско­рочення "Рис." не дозволяється. Номер та назва розміщуються внизу рисунка. Взірець оформлення рисунка наведено в Додатку П.

1.2.7 Надписи на сканованих рисунках, крім міжнародних скорочень, виконуються державною мовою. Будь який сканований рисунок не повинен мати сірий фон більше ніж 5%.

1.2.8 На всі рисунки та таблиці необхідні посилання в текстовій частині. При цьому можна застосувати скорочення - рис. 1.1, табл. 4.2. У випадку ви­користання рисунку, створеного іншим автором, необхідно дати посилання на джерело.

1.2.9 Якщо під час виконання дипломної роботи було розроблено комп'ютерну програму, то необхідно навести блок-схему алгоритму, текст програми, надрукований на принтері, тестовий розрахунок, вказати мову програмування, методику користування програмою. Аркуші з текстом програми розміщують або в основній частині, або в одному із додатків, якщо програма громіздка.

КОЛЕДЖ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ЗВ’ЯЗКУ ім. О. С. ПОПОВА

Інформаційних мереж та оргтехніки

(повна назва циклової комісії)

Пояснювальна записка

до дипломної роботи

______________молодший спеціаліст_____________

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

на тему____СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПОШТОВОГО СЕРВЕРУ НА ПЛАТФОРМІ ALT LINUX__________________________________________

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Виконав: студент __4_курсу, групи___О-41__

напряму підготовки (спеціальності)

5.05090302 «Монтаж, обслуговування та ремонт____ апаратури зв’язку та оргтехніки__________________

(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

_______________Терешко В. С. _________________

(прізвище та ініціали, підпис)

Керівник _______Кільдешев В. Й.________________

(прізвище та ініціали, підпис)

Нормоконтролер_Кокорєва З. Р.__________________

(прізвище та ініціали, підпис)

Одеса - 2013 року

Додаток В

РЕФЕРАТ

Текстова частина дипломної роботи: 38 с., 7 рис., 8 табл., 8 джерел.

Об'єкт дослідження - міська телефонна мережа обласного центру, удована за районованим принципом.

Мета роботи - розгляд теперішніх можливостей фрагменту мережі міста з метою проведення модернізації застарілого обладнання на ЦСК EWSD.

Проведено - розглянуто характеристики та можливості ЦСК EWSD; розглянуто засоби побудови міських телефонних мереж ; проведено розрахунки інтенсивності абонентського навантаження та визначено число з'єднувальних лінійзаданого телефонного району.

ЦИФРОВІ СИСТЕМИ КОМУТАЦІЇ, ЦСК EWSD, АПАРАТНІ ЗАСОБИ, ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, МІСЬКІ ТЕЛЕФОННІ МЕРЕЖІ, ОПОРНО-ТРАНЗИТНА СТАНЦІЯ, РАТС, СТРУКТУРНИЙ СКЛАД АБОНЕНТІВ, ВИХІДНЕ НАВАНТАЖЕННЯ, ВХІДНЕ НАВАНТАЖЕННЯ, МІЖСТАНЦІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ, КІЛЬКІСТЬ З'ЄДНУВАЛЬНИХ ЛІНІЙ.

Умови одержання дипломної роботи: за дозволом директора КЗІ ОНАЗ ім. О.С. Попова.

Додаток Г

ЗМІСТ

Додаток Д

ВСТУП

Розвиток телефонного зв'язку України пов'язано з використанням комутаційної техніки трьох поколінь.

До першого покоління відносяться автоматичні телефонні станції декаднокрокової системи, у процесі експлуатації яких виявився ряд серйозних недоліків.

До них ставляться:

¾ низька якість обслуговування;

¾ невисока надійність комутаційного устаткування;

¾ обмежена швидкодія;

¾ наявність великого числа обслуговуючого персоналу;

¾ мала провідність ліній.

Наявність цих недоліків з'явилась серйозною перешкодою для значного збільшення ємності міських телефонних мереж й автоматизації телефонного язку.

До другого покоління систем комутації відносяться автоматичні телефонні станції координатного типу. Ці станції володіють рядом переваг у порівнянні з АТС ДК:

¾ краща якість розмовного тракту;

¾ зменшення числа обслуговуючого персоналу;

¾ збільшення використання ліній;

¾ збільшення провідности й доступності.

Однак, незважаючи на ці поліпшення, АТС К все-таки мають ряд недоліків, властивих АТС ДК. Це й з'явилося передумовою для створення третього покоління телефонних станцій.

Третє покоління систем комутації - це квазіелектронні та електронні лефонні станції. АТС КЕ усунули ряд недоліків властивих АТС ДК й АТС К та використовувались в багатьох країнах миру.

Створення повністю електронних систем комутації стало можливим лише після застосування в них принципу комутації інформації в цифровому виді. Ціль створення нового покоління комутаційної техніки на основі цифрових систем передачі (ЦСП) полягає в підвищенні гнучкості й економічності системи, скорочення витрат і трудомісткості експлуатації, спрощення й здешевлення виробництві, а так само надання нових видів послуг абонентам.

Цифрова техніка комутації з керуванням по записаній програмі (SPC) для передачі текстів і даних була створена на фірмі Siemens у XX сторіччі на початку 70-х років. Й вже у 80-х роках на зміну електромеханічним комутаційним системам прийшла цифрова електронна комутаційна система EWSD. Із самого початку в основу системи EWSD була закладена концепція, що дозволяє її подальший розвиток, як, наприклад, використання EWSD як комутаційну станцію мережах ISDN (цифрова мережа інтегрального обслуговування) [2].

ЦСК EWSD - це унікальна система на всі випадки застосування з погляду розмірів телефонних станцій, їхньої продуктивності, діапазону надаваних послуг і видів зв'язку. Завдяки своїй уніфікованій системній архітектурі EWSD ідеально відповідає вимогам різних галузей застосування. Система EWSD може рівною мірою використовуватись як невелика сільська телефонна станція мінімальної ємності, так й у якості великої місцевої або транзитної станції максимальної юсті, наприклад, у щільно населених міських зонах.

EWSD має широкий й орієнтований на майбутнє спектр застосування. Вона є використатися як:

¾ місцева телефонна станція;

¾ транзитна телефонна станція;

¾ цифровий абонентський блок (концентратор);

¾ сільська телефонна станція;

¾ міжнародна телефонна станція;

¾ комутаторна система (OSS);

¾ комутаційний центр для рухомих абонентів;

¾ комутаційний центр ISDN;

¾ вузол комутації послуг як частина інтелектуальної мережі (IN).

У даній дипломній роботі буде розглянуте використання комутаційної системи EWSD на міській телефонній мережі великої ємності у якості опорнотранзитної станції (ОПТС) ємністю 10 000 номерів.

Додаток Е

12
• Далее ⇒