Обсяг CРC: 41 год. – денна форма навчання, 65 год. - заочна форма навчання

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни„Деталі машин” _______

(назва навчального предмету)

для студентів спеціальностей «Автомобілі і автомобільне господарство», «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання»

(шифр та назва спеціальностей)

напряму підготовки6.070106 - Автомобільний транспорт, 6.050503 - Машинобудування

(шифр і назва напрямку підготовки)

факультет Транспортний

^{(назва факультету, відділення)}

Кафедра теоретичної та прикладної механіки

Робоча програма складена на основі освітньо-професійних програм вищої освіти за професійним спрямуванням «Автомобільний транспорт», «Машинобудування»

(назва типової програми, дата затвердження)

Робочу програму склав д.т.н., професор Ю.С. Рудь

(прізвище, ім’я, по батькові викладача, який відповідає за складання робочої програми)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теоретичної та прикладної механіки, протокол № 1,

„ 29 ” серпня 2008 р. Зав. кафедрою професор Ю.С. Рудь

Схвалено радою (методичною комісією) механіко-машинобудівного факультету, протокол №1 „ 24” вересня 2008 р.

(якою)

Голова доцент О.І.Бондарець

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач кафедри „Автомобілі

та автомобільне господарство”

д.т.н., професор В.С. Гірін

„ДЕТАЛІ МАШИН”

Мета викладання дисципліни

Надати студентам конструкторську підготовку в галузі проектування деталей та вузлів машин загального призначення, вивчити методи розрахунку і конструювання типових деталей та вузлів машин і механізмів на основі їх функціональної класифікації.

Перелік знань, умінь, навичок студентів, отриманих під час вивчення дисципліни: знати призначення типових деталей та вузлів, особливості їх конструкції у готовому вигляді, основні критерії працездатності деталей та вузлів, методи їх конструювання, можливості систем автоматичного проектування деталей, методи оптимального проектування; уміти оцінювати технічне завдання, ставити та вирішувати задачі складання кінематичних схем механізмів та розрахункових схем деталей і вузлів, вибирати робочу методику проектування та вміти використовувати її, визначати конструкційний матеріал і конструкційне виконання деталі або вузла, розробляти складальні креслення та креслення загального виду.

Суть дисципліни: призначення та основні властивості деталі або вузла, що проектується, проектний розрахунок за головним критерієм працездатності, розробка ескізів креслень, перевірні розрахунки за критеріями працездатності, розробка складальних та робочих креслень.

Зміст програми за темами

Курсове проектування.

Обсяг CРC: 41 год. – денна форма навчання, 65 год. - заочна форма навчання

Курсовий проект з деталей машин - це перша самостійна розрахунково-графічна робота студентів, при виконанні якої вони набувають навички практичного конструювання. Типові завдання: розробити проекти приводів металорізальних верстатів, транспортних і гірничих машин, конвеєрів разом із ведучим барабаном або зірочками і опорами, механічних лебідок та інше.

Мета курсового проектування:

1. Розширити і поглибити теоретичні знання, одержані студентами при вивченні курсу „Деталі машин” та суміжних дисциплін.

2. Закріпити навички практичних розрахунків із використанням обчислювальної техніки: мікрокалькуляторів, персональних комп’ютерів, ЕОМ.

3. Розвинути у студентів навички роботи із довідниковою літературою, державними та галузевими стандартами.

4. Розвинути і закріпити у студентів навички графічних робіт з виконання конструкторської документації.

5. Розвинути у студентів навички самостійної науково-дослідної роботи шляхом більш глибокої розробки окремих питань курсового проекту.

Проекти виконуються в такому обсязі. Розрахункова записка - 30-40 сторінок. Графічна частина - три креслярські листи формату А1. Перший лист - складальне креслення редуктора (А1); другий лист - загальний вигляд привода (А2) та загальний вид рами або плити (А2); третій лист – три деталі: корпус редуктора (А2), вал (А3) та кінематично з’єднанне зубчасте колесо (А3).

Креслення та записка виконується згідно з вимогами відповідних державних стандартів.

Типовими темами курсових проектів є:

1. Спроектувати привод пластинчатого конвеєра за схемою №7, який складається із двоступінчастого циліндричного редуктора за розгорнутою схемою та ланцюгової передачі. Потужність Р та швидкість обертання п вихідного вала привода за варіантами.

2. Спроектувати привод стрічкового конвеєра за схемою №8, який складається із клинопасової передачі та двоступінчастого співвісного циліндричного редуктора. Потужність Р та швидкість обертання п вихідного вала привода за варіантами.

3. Спроектувати привод пластинчатого конвеєра за схемою №9, який складається із двоступінчастого циліндричного редуктора із роздвоєним першим ступенем та ланцюгової передачі. Потужність Р та швидкість обертання п вихідного вала привода за варіантами.

4. Спроектувати привод стрічкового конвеєра за схемою №10, який складається із клинопасової передачі та двоступінчастого конічно-циліндричного редуктора. Потужність Р та швидкість обертання п вихідного вала привода за варіантами.

5. Спроектувати привод пластинчатого конвеєра за схемою №11, який складається із двоступінчастого циліндрично-черв’ячного редуктора за розгорнутою схемою та ланцюгової передачі. Потужність Р та швидкість обертання п вихідного вала привода за варіантами.

6. Спроектувати привод стрічкового конвеєра за схемою №12, який складається із клинопасової передачі та двоступінчастого черв’ячно-циліндричного редуктора. Потужність Р та швидкість обертання п вихідного вала привода за варіантами.

Курсовий проект виконується за варіантами за кінематичних схем.

При виконанні курсового проекту студентом вирішуються наступні задачі:

1. Вибір електродвигуна. Визначення кінематичних та силових параметрів привода.

2. Розрахунок та конструювання пасової або ланцюгової передачі.

3. Розрахунок та конструювання зубчастих передачі.

Таблиця оцінювання в балах якості курсового проекту

4. Система поточного та підсумкового контролю з дисципліни «Деталі машин»

Поточний контроль здійснюється під час проведення аудиторних занять, при захисті індивідуальних домашніх завдань і має за мету перевірити якість засвоєння студентами матеріалу, який вивчається на лекціях, лабораторних та практичних заняттях. Результати виконання домашніх індивідуальних завдань (середній бал) - є обов’язками для кожного студента і враховуються при визначенні результату модулів. Тому індивідуальні домашні завдання захищаються студентом у формі співбесіди з викладачем, оцінюються в балах під час консультацій з даної дисципліни в терміни, обумовлені робочою програмою.

По закінченні п’ятого та шостого семестрів проводиться модульний контроль у формі письмової контрольно-модульної роботи.

При оцінюванні КМР враховується поточний контроль якості засвоєння (середня оцінка в балах за розв’язування задач на лабораторних та практичних заняттях) та оцінка в балах за виконання контрольно-модульної роботи.

Результати модульних контролів та підсумкового контролю проставляються у відомість в балах національної шкали (5,4,3,2) незалежно від форми підсумкового контролю (екзамен).

По закінченні вивчення дисципліни здійснюється підсумковий контроль - комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів, що передбачені навчальним планом за весь термін викладання.

Підсумковий контроль реалізується через визначення середньовиваженого балу усіх модульних контролів з дисципліни, передбачених навчальним планом за всіма видами занять і заноситься в ту же відомість, що і результати модульних контролів, яка видається деканатом, куди входить випускова кафедра з даної спеціальності.

При оцінюванні результатів модулів за результатами поточного контролю та контрольної модульної роботи спочатку визначається загальна кількість балів за 100-бальною шкалою:

1) оцінювання знань студентів, показаних на практичних та лабораторних заняттях

, балів,

де О_пзі – оцінки в балах національної шкали (5,4,3,2), одержані на практичних заняттях; п_пз – кількість оцінок; k_пз - коефіцієнт вагомості оцінок, одержаних на практичних та лабораторних заняттях в загальній оцінці модуля, k_пз = 4;

2) оцінювання знань, виявлених при виконанні та захисті 1-го та 2-го індивідуальних домашніх завдань

, балів,

де О_д.з.1,О_д.з.2 - оцінки в балах національної шкали (5, 4, 3, 2), одержані за кожне індивідуальне домашнє завдання; k_д.з – коефіцієнт вагомості оцінок, одержаних за виконання індивідуальних домашніх завдань в загальній оцінці модуля, k_д.з = 4 – 1-ше завдання, k_д.з = 5 – 2-ге завдання;

3) оцінювання знань, виявлених при виконанні та захисті курсового проекту

О_кп =О _з.кп k_кп

де О _з.кп - оцінка в балах національної шкали (5, 4, 3, 2), одержана при захисті курсового проекту; k_д.з – коефіцієнт вагомості оцінки, одержаної при захисті курсового проекту, k_кп = 9;

4) оцінювання контрольної модульної роботи, яка складається з двох теоретичних питань та однієї задачі на розрахунок деталей машин:

балів,

де О_т.1, О_т.2 – оцінки в балах національної шкали (5, 4, 3, 2) відповідей на теоретичні питання контрольної модульної роботи; О_з – оцінка в балах національної шкали (5, 4, 3, 2) за розв’язання задачі контрольної модульної роботи; k_ТП – коефіцієнт вагомості оцінок за відповіді на теоретичні питання в загальній оцінці контрольної модульної роботи, k_ТП = 2; k_з – коефіцієнт вагомості оцінки за розв’язання задачі контрольної модульної роботи в загальній її оцінці, k_з = 3.

Відповідь на кожне теоретичне питання О_т.1 та О_т.2 контрольної модульної роботи оцінюється в балах національної шкали:

1) відповідь правильна і повна – 5 балів;

2) відповідь правильна але неповна (@ 80 %) або містить деякі несуттєві неточності – 4 бали;

3) відповідь містить невірні твердження (не більше 40 %) або неповна (@ 50 %) – 3 бали;

4) відповідь містить невірні твердження та математичні записи теорем (більше 40 %) – 2 бали;

5) відповідь містить невірні твердження та математичні записи теорем (більше 70 %) – 1 бали;

6) відповідь неправильна за суттю або відсутня – 0 балів.

Розв’язання задачі контрольної модульної роботи О₃ оцінюється в балах національної шкали:

1) розв’язання виконане до кінця вірно з необхідними поясненнями – 5 балів;

2) розв’язання виконане до кінця вірно, але без необхідних пояснень – 4 бали;

3) задача розв’язана не до кінця (@ на 80 %) – 3 бали;

4) задача не розв’язана до кінця, але є початок, де правильно записані необхідні теоретичні положення – 1-2 бали;

5) задача не розв’язана – 0 балів.

Загальна оцінка модуля в 5-му та 6-му семестрі

О_м.5=О_пз+О_д.3.1 + О_д.з.2+О_кмр.1, балів – 5-й семестр;

О_м.6=О_пз+О_кп+О_кмр.2, балів – 6-й семестр.

Максимальна кількість балів 100. Оцінка модуля за 5-бальною шкалою та за національною шкалою проводиться за загальною оцінкою модуля за 100-бальною шкалою згідно з таблицею.

Шкала оцінок якості засвоєння навчального матеріалу

Результати модульних контрольних заходів заносяться в відомість контрольних заходів (додаток № 1).

Остаточний контроль виставляється студенту на підставі результатів усіх попередніх модульних контролів і реалізується через визначення середньовиваженого балу СБ результатів модульних контролів за семестр

бали,

де n – число модулів за видам занять з річним навчальним планом на термін здачі; Б_і – бал за і-ий модуль за національною шкалою; Т_і – час на засвоєння і-го модуля (аудиторне навантаження та самостійна робота).

Середньовиважений бал заноситься в семестрову відомість (додаток № 2).

12
• 3
• Далее ⇒