Погашення може здійснюватися шляхом

Навести типовий список необхідних для отримання кредиту документів.

а) клопотання (лист, заявка) позичальника на ім’я Голови Правління банку про видачу кредиту, де зазначаються: реквізити потенційного позичальника; цілі залучення кредиту; необхідна сума; строки залучення коштів; вид кредитного забезпечення; зобов’язання своєчасного погашення основної суми кредиту та процентів у визначений термін;

б) протокол рішення зборів власників щодо згоди на залучення кредиту у визначеній сумі та про надання майна в заставу із зазначенням параметрів майна, його вартості, місцезнаходження тощо;

в) документи фінансової та податкової звітності:

-баланси за останні 2 – 3 роки (із щоквартальною розбивкою за останній звітний рік);

-звіти про фінансові результати та звіти про рух грошових коштів за визначений період;

-декларація про прибуток підприємства (разом з додатками);

-розшифровка кредиторської та дебіторської заборгованості (в розрізі сум заборгованості, контрагентів, причин виникнення, дат виникнення та погашення) на останню звітну дату та на дату звернення у банк;

г) інформація щодо розмірів заборгованості за банківськими кредитами;

д) висновки аудитора щодо фінансово-майнового стану підприємства та копії актів перевірок державними податковими органами;

е) бізнес-план, необхідними складовими якого є розрахунок потреби в капіталі, терміни освоєння та окупності залучених коштів, прогноз Cash-flow на період, на який залучаються кошти, тощо;

ж) копії контрактів, договорів, рахунків-фактур (інвойсів), митних декларацій, інших документів, пов’язаних із досягненням цілей, на які береться кредит;

з) документи, які засвідчують той чи інший вид кредитного забезпечення;

и) довідки з банків, де відкриті рахунки позичальника, про відсутність заборгованості за кредитами.

6.Кредитоспроможність – це наявність у потенційного позичальника передумов для отримання кредиту і здатність повернути його.

Навести кількісні критерії кредитоспроможності

8.До основних видів забезпечення кредиту належать:

а) застава (майна, майнових прав, цінних паперів тощо);

б) гарантії (банків, підтверджені фінансами чи майном третьої особи);

в) інші види забезпечення (поручительство, свідоцтво страхової організації).

9.Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску.

10.Погашення облігації – це виплата номінальної вартості облігації та доходу по них у терміни, передбачені умовами емісії облігацій.

Погашення може здійснюватися шляхом

а. фіксованих виплат;

б. на основі застосування методу ануїтетів;

12.До основних характеристик цих облігацій слід віднести:

а. відсутність поточних процентних платежів;

в)облігації розміщуються з дизажіо (дисконтом);

б. погашення здійснюється за номінальною вартістю

13.Конвертовані облігації – це іменні облігації, умовами випуску яких передбачена можливість їх обміну на звичайні акції підприємства. У разі конверсії відбувається трансформація позичкового капіталу у власний.

14.Опціон – стандартний документ, який закріплює право (але не зобов’язання) його власника на придбання від емітента опціона (опціон на купівлю) чи на продаж емітенту опціона (опціон на продаж) у термін, визначений у ньому, зазначену кількість базового активу за зафіксованою при укладанні ціною (ціною виконання).

15.Об’єктами довгострокового фінансового інвестування можуть бути:

- цінні папери, які засвідчують право власності (акції);

- цінні папери, що засвідчують відносини позички (облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати, векселі);

- облігації державних та місцевих позик;

- вкладення в статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном.

16.Довгострокові фінансові інвестиції в балансі підприємства-інвестора відображаються за такими позиціями:

- довгострокові фінансові інвестиції, котрі обліковуються за методом участі в капіталі,інші фінансові інвестиції.

17.До основних завдань фінансиста в процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій належать:

- вибір найприйнятнішої форми розрахунків та їх організація;

- здійснення операцій з придбання та продажу валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та міжбанківському валютному ринку;

- оптимізація фінансових відносин з посередниками (брокерами, агентами, консигнаторами тощо), страховиками та транспортно-експедиційними організаціями при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

- фінансове забезпечення імпортних та експортних операцій;

- визначення умов здійснення товарообмінних операцій, іншої діяльності, побудованої на формах зустрічної торгівлі між підприємством та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

- податкове планування при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

- оптимізація фінансових відносин з державними органами, відповідальними за регулювання та контроль зовнішньоекономічних операцій;

- управління ризиками у сфері зовнішньоекономічних відносин.

18.Виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше:

В.90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

19.Так, для експортера, зважаючи на їх вигідність, рекомендуються такі форми розрахунків:

а. авансовий платіж;

б. безвідзивний документарний акредитив;

в. документарний акредитив.

20.Форфейтинг – це спосіб фінансування (кредитування) зовнішньоекономічних операцій, який полягає в купівлі в експортера експортних вимог форфейтером (комерційним банком чи спеціалізованою компанією) з виключенням права регресу (зворотної вимоги).

21.Контролінг – це спеціальна саморегулююча система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.

22.У рамках стратегічного фінансового контролінгу зусилля фінансових служб підприємств концентруються на виконанні таких основних завдань:

-визначення стратегічних напрямів діяльності підприємства;

-визначення стратегічних факторів успіху;

-визначення стратегічних цілей і розробка фінансової стратегії підприємства;

-впровадження дійової системи раннього попередження та реагування (перманентний аналіз шансів і ризиків, сильних та слабких сторін);

-визначення горизонтів планування;

-довгострокове фінансове планування: планування прибутків та збитків, Cash-flow, балансу, основних фінансових показників;

-довгострокове управління вартістю підприємства та прибутками його власників;

-забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими працівниками та структурними підрозділами.

23.Бюджет – це сума коштів, які є в розпорядженні для виконання визначених функцій та проведення певних заходів у рамках загальнофірмового планування.

24.Прогнозування ліквідності – це:

а. Зіставлення грошових надходжень і видатків, які очікуються в плановому періоді;

??????25.Інвестиційна діяльність підприємства:

а. Придбання основних засобів та здійснення фінансових інвестицій;

б. Сплата податків на прибуток та фінансування виробничих запасів;