Наслідки Другої світової війни для Англії

Після шести років війни англійці найменше думали про претензії на світове панування. Це особливо виявилось на перших післявоєнних виборах 26 липня 1945 р. Англійці проголосували за лейбористів, які чітко сформулювали свою головну мету – створити в Англії процвітаючу державу. Лідер лейбористів Клемент Еттлі сформував уряд, який взявся здійснити низку реформ.

У результаті реформ, проведених лейбористами, було націоналізовано вугільну, газову, металургійну галузі промисловості, електроенергетику, зв’язок, транспорт, Англійський банк. Власникам підприємств сплачувалась компенсація – 2,5 млрд. фунтів стерлінгів. Згодом темпи націоналізації були знижені, лейбористам стало ясно, що держава неспроможна взяти на себе занадто багато. Було проголошено курс на змішану економіку.

Націоналізація зумовлена тим, що держава:

· акумулювала фінансові ресурси для здійснення проголошених широких соціальних реформ;

· створювала надійну інфраструктуру, транспортні системи, єдину електромережу,

· підтримувала нерентабельні але стратегічно необхідні для економіки держави галузей (вугледобувна, суднобудівна тощо).

Компенсація мала забезпечити колишнім власникам можливість вкладати свій капітал в інші більш прибуткові галузі економіки.

Лейбористи здійснювали також програму соціальних реформ:

· скасування антипрофспілкових законів;

· розширення безкоштовної системи охорони здоров’я;

· розширення житлового будівництва.

Лейбористи домоглись подальшого обмеження повноважень палати лордів британського парламенту.

Зовнішня політика лейбористів:

· союз з США;

· опір радянській загрозі;

· В1947 р. надала незалежність Індії, Палестині та Йорданії;

· в 1949 р. Англія стала членом НАТО.

Реформи лейбористів призвели дозростання державних витрат і різкого збільшення дефіциту державного бюджету, падінню рівня життя.

Фінансові труднощі сприяли перемозі у 1951 р. консерваторів на чолі з У.Черчиллем.

Основні заходи уряду У.Черчилля були:

· Збереження статусу великої держави. Створення власної ядерної зброї.

· Збереження якомога більшої частини Британської імперії. Стримування розпаду імперії.

· Тісний союз з США. Координація зовнішньої політики.

· Зміцнення фінансової системи, повернення довіри до фунта стерлінга.

· Здійснення часткової денаціоналізації, скорочення соціальних програм.

У 1952 р. помер король Георг IV, на престол вступила його донька Єлизавета II. У тому ж році Великобританія, прагнучи залишитись наддержавою, з допомогою США створила ядерну зброю.

У 50-ті роки Англія, як і інші західні держави, вступила в смугу економічного піднесення. Але темпи розвитку були надто низькими. Це пояснювалось такими обставинами: в попередні роки її економіка розвивалась в умовах відсутності конкуренції на великому ринку імперії; колонії забезпечували її дешевою сировиною і продовольством, отже Англія не мала достатніх стимулів для розвитку.

У.Черчиллю вдалося зупинити розпад імперії, закріпити статус Англії великої держави, але він не зумів подолати всіх негативних явищ, що накопичились у житті країни.

Перші спроби Англії вступити в ЄЕС не мали успіху. Президент Франції Шарль де Голль двічі накладав вето на прийняття Великобританії в ЄЕС, аргументуючи це занадто тісними відносинами Англії з США. І лише в 1973 р. принижена Англія була "допущена" в Європу. Економічна криза 70-х років не дала змоги проявитись позитивним рисам цього кроку. Економічні труднощі поглибились, зросли безробіття, інфляція.

Наприкінці 60-х років загострилась ірландська проблема. Після надання Ірландії незалежності в складі Великобританії залишилось шість графств Північної Ірландії, заселених переважно протестантським населенням. Католицька меншість Ольстера почала в 1968 р. боротьбу за громадянські права. У 1969 р. в Ольстер було введено англійські війська для наведення порядку. У відповідь на території Північної Ірландії таємна організація Ірландська республіканська армія (ІРА) розв’язала терор проти англійських солдат. Жертвами взаємної жорстокості все частіше ставало цивільне населення. Хвиля насилля перекинулась і на інші райони Великобританії.

Ситуація змінилась після перемоги на виборах консерваторів. 4 червня 1979 р. був сформований уряд на чолі з Маргарет Тетчер. Новий уряд енергійно вдався до заходів, які, на думку М. Тетчер, повинні були дати оздоровлення англійській економіці та фінансам.

Політика уряду отримала назву «тетчеризм». Напрямки цієї політики були такі:

Тетчеризм

Політика кабінету М. Тетчер відзначалась твердістю і рішучістю, вона враховувала реальні потреби часу.

Наприклад, приватизація відбувалась не «обвально», а у кілька етапів:

У 1979–1984 рр. майбутнім власникам продавались активи компаній, частина їх перетворювалась у "публічні" корпорації.

У 1984–1989 рр. акціонерами колишніх державних компаній стали індивідуальні власники. З 1989 р. головна увага зосередилась на економічній ефективності приватизованих підприємств.

Тетчер виступила проти страйків, що призводили до неконтрольованого підвищення заробітної плати і до зростання темпів інфляції. Від березня 1984 р. по березень 1985 р. тривав страйк шахтарів, що закінчився поразкою. Позитивний вплив на економічний розвиток мав зростаючий видобуток нафти у Північному морі, що повністю задовольняло потреби Англії. Дії М. Тетчер забезпечили зниження інфляції, скорочення безробіття. Підвищились темпи розвитку британської промисловості.

15 листопада 1985 р. була укладена англо-ірландська угода про Ольстер, згідно з якою Ірландія отримувала право брати участь в управлінні Північчю.

Зовнішня політика консерваторів:

· займали однозначну позицію атлантичної солідарності;

· з загостренням міжнародної напруги в 1979 р. Великобританія приєдналась до жорстких антирадянських заходів.

· рішуче відстоювали інтереси Великобританії в ЄЕС.

· конфлікт з Аргентиною навколо Фолклендських островів (1982 р.).

Франція в 40-90-ті роки.

Друга світова війна і окупація країни завдали великої шкоди французькій економіці. Хоча людські втрати і масштаби руйнувань були меншими, ніж у роки Першої світової війни, більшість підприємств не працювало (більше 60%), існувала карткова система, не вистачало сировинних, продовольчих ресурсів. Масовим було безробіття.

Промислове виробництво у країні скоротилось втричі, а сільськогосподарське – вдвічі. Нараховувалось близько 600 тис. безробітних.

У колоніях розгорнулась могутня національно-визвольна боротьба: була проголошена незалежність Демократичної Республіки В`єтнам; у Лаосі, Камбоджі розгорілась партизанська боротьба; Сирії, Лівані відбувались сутички місцевого населення з французькими військами.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 567
• 8
• Далее ⇒