Робота медичної сестри поліклінічного відділення

Актуальність теми

Сучасна поліклініка є крупною багатопрофільною, спеціалізованою лікувально-профілактичною установою, призначеною надавати медичну допомогу і здійснювати комплекс профілактичних заходів щодо оздоровлення населення і попередження захворювань.

У її функції входять: надання першої медичної допомоги при гострих і раптових захворюваннях, травмах; лікування хворих при зверненні в поліклініку і вдома; організація і проведення диспансеризації; експертиза тимчасової непрацездатності; звільнення хворих від роботи; направлення ЛТЕК осіб з ознаками стійкої втрати працездатності; направлення хворих на санаторно-курортне лікування; своєчасна госпіталізація тих, що потребують стаціонарного лікування.

Поліклініка проводить велику профілактичну роботу, протиепідемічні заходи, санітарно-освітню роботу серед населення і вивчає здоров'я прикріпленого контингенту населення, виявляє ранню захворюваність, організовує статистичний облік і аналіз показників стану здоров'я населення, вивчає захворюваність з тимчасовою втратою працездатності на прикріплених промислових підприємствах.

Базовий рівень підготовки

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Теоретичні питання до заняття

• Принципи організації роботи поліклінічного відділення .
• Обов’язки медсестри поліклінічного відділення .
• Вимоги до знань та навичок медсестри поліклінічного відділення .
• Основні навики надання першої медичної допомоги при найбільш розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів.

Практичні завдання, які виконуються на занятті

1. Ознайомлення з організацією роботи поліклінічного відділення

2. Ознайомлення з функціонально-посадовою інструкцією медсестри поліклінічного відділення

3. Вирішення ситуаційних задач.

Зміст теми.

Основні розділи роботи поліклініки: лікувально-діагностичний, профілактичний, організаційно-методичний, організаційно-масовий.

Лікувально-діагностичний: постановка діагнозів, призначення лікування, направлення на консультацію, направлення на дослідження, направлення на санаторно-курортне лікування, а також експертна робота - експертиза непрацездатних тимчасово і направлення на експертизу постійно непрацездатних, це консультаційні питання, це експертні питання при встановленні виду непрацездатності.

Профілактичний напрям роботи складається з трьох частин:

О диспансеризація хворих

О санітарно-протиепідемічнп заходи

О вакцинація населення

У профілактичну роботу входять також диспансеризація населення.

Диспансеризація - це активне, динамічне спостереження за станом здоров'я певних контингентів населення здорових і хворих), узяття груп населення на облік з метою раннього виявлення захворювань, періодичного спостереження і комплексного лікування хворих, оздоровлення праці і побуту, для попередження розвитку хвороби, відновлення працездатності і продовження періоду активної життєдіяльності.

Диспансеризація припускає обстеження і лікування пацієнтів поза загостренням захворювання.

Диспансеризація (або диспансерний метод) складається з декількох етапів. На реєструючому етапі виявляють хворих (за наслідками медичних оглядів або по звертанні хворих). На наступному етапі обстежують хворого, оцінюють стан його здоров'я, вивчають умови праці і побуту. На третьому етапі складають план профілактичних і лікувальних заходів, оформлюють документацію. Потім активно і систематично спостерігають за хворим, проводять індивідуальне профілактичне лікування, оздоровчі заходи. Санітарно-освітню роботу, формування здорового способу життя, державні та суспільні заходи щодо боротьби з факторами ризику для здоров'я здійснюють на завершальному етапі (профілактичні заходи). Диспансеризація є основним засобом профілактики в системі охорони здоров'я.

Критерії ефективності диспансеризації.

О Наявність або відсутність загострень захворювання, з приводу якого пацієнт перебуває на диспансерному обліку;

О пониження або підвищення показників захворювань з тимчасовою втратою працездатності;

О показник виходу на інвалідність серед пацієнтів, що перебувають на диспансерному обліку;

О зміни в стані здоров'я (% що видужали, з поліпшенням здоров'я, без змін, з погіршенням, померлих).

Крім обстеження хворих у поліклініці, лікар загальної практики проводить і активне відвідування диспансерних хворих вдома.

Облік диспансеризації ведеться по амбулаторній карті хворого й контрольній карті диспансерного спостереження. Для кожної хвороби існує зразкова схема динамічного спостереження із вказівкою частоти оглядів, переліку фахівців і додаткових досліджень, основних лікувально-оздоровчих заходів і критеріїв ефективності диспансеризації (згідно з наказом МЗ № 770 від 30 травня 1986 р. - «Про порядок проведення загальної диспансеризації населення»).

Санітарно-протиепідемічна робота: поліклініка пропускає через себе велику кількість населення, тому в цих установах встановлюється особливий санепідрежім. Поліклініку двічі на рік контролює санепіднагляд. В рамках самої поліклініки є підрозділи, які вимагають посилений санепідрежім: рентгенологічне, фізіотерапевтичне, процедурне, стерилізація. Ці підрозділи контролюються один раз в квартал санепіднаглядом.

Організаційно-методична робота: облік і звітність. Найбільш облікові форми, що часто зустрічаються: статичний талон, індивідуальна карта амбулаторного хворого, контрольна карта диспансерного спостереження, листок непрацездатності або лікарняний лист, всі напрями на аналізи, на дослідження. Облікова форма заповнюється на кожну одиницю спостереження, тобто на кожну людину або на кожен випадок. Наприклад, амбулаторна карта заповнюється на хворого, лікарняний лист - на випадок. Звітна форма поліклініки має №30 - звіт про роботу поліклініки. ОФ №12 - аналіз загальної захворюваності. ОФ№16 - ТН - тимчасова непрацездатність - це звіт про непрацездатність. Існує також звіти про інвалідів, про профілактичну роботу та інші.

Організація і проведення конференцій, семінарів, як в самій поліклініці, так і участь в цих заходах в інших установах.

Підвищення кваліфікації медичних працівників, тобто планування удосконалення лікарів.

Організаційно-масовий розділ - це робота санітарно-гігієнічного виховання і навчання, пропаганда здорового способу життя.

У поліклініках ведеться оперативно-облікова документація, основними її формами є:

•медична карта амбулаторного хворого;

•статистичний талон для реєстрації заключного діагнозу;

•екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре, професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення;

•талон на прийом до лікаря;

•книга запису викликів лікаря додому;

•щоденник роботи лікаря поліклініки;

•контрольна карта диспансерного спостереження;

•звідна відомість захворювань, що підлягають диспансерному спостереженню;

•листок непрацездатності;

•талон направлення на госпіталізацію;

•направлення на консультацію і в допоміжні кабінети;

•лікарське свідоцтво про смерть;

•журнал обліку інфекційних захворювань;

•журнал для запису висновків ЛКК;

•книга реєстрації листків непрацездатності;

•рецепт;

•рецепт на отримання ліків, що містять наркотичні речовини;

•рецепт «безкоштовно, оплата 50%, 20% вартостей» і ін.

Міська поліклініка будує свою роботу за дільничний-територіальним принципом, який полягає в тому, що обслуговувана установою територія ділиться на дільниці з певною кількістю населення. До кожної з цих дільниць прикріпляються лікарі і медичні сестри, які надають допомогу населенню даної дільниці.

Терапевтична дільниця - найважливіша ланка в системі надання медичної допомоги, а дільничний лікар і медсестра - провідні фігури на дільниці і в системі охорони здоров'я населення; вони несуть серед всіх медичних працівників найбільшу відповідальність за здоров'я хворих і здорових контингентів населення, зокрема, дорослого працездатного населення територіальних дільниць.

Дільнична медсестра - це організатор охорони здоров'я на етапі первинної медико-санітарної допомоги населенню. Щоб справитися з своїми обов'язками, їй потрібні знання основ соціальної гігієни і організації охорони здоров'я, клінічної медицини. Дільнична медсестра повинна бути дослідником стану здоров'я населення своєї ділянки і чинників, на нього що впливають, повинна вивчати і удосконалювати свою діяльність.

Важливим помічником дільничного лікаря-терапевта є дільнична медична сестра. Доцільно, щоб з терапевтом працювала постійно одна і та ж медична сестра. Перш за все вона допомагає лікареві при амбулаторному прийомі, їй відводиться велика роль в організації спостереження за хворими вдома і виконання призначених лікарем маніпуляцій, лікувальних заходів.

Медична сестра повинна приходити на роботу на 20-30 хв раніше за лікаря. За цей час їй необхідно підготувати робоче місце, перевірити надходження медичних карт з реєстратури, наявність всієї необхідної документації, виявити хворих, що потребують першочергового прийому, зміряти у хворих температуру, артеріальний тиск (якщо це не було зроблено в кабінеті долікарського прийому і т. д.).

Дільнична медична сестра разом з дільничним лікарем-терапевтом забезпечує лікувально-профілактичне обслуговування дорослого населення. Працюючи під безпосереднім керівництвом і контролем дільничного лікаря і старшої сестри поліклініки, дільнична медична сестра здійснює наступну роботу:

• надає лікувальну допомогу населенню, виконує призначення лікаря як в поліклініці, так і вдома;

• регулює прийом хворих залежно від черговості і стану хворого;

• по вказівці лікаря вимірює хворим артеріальний тиск, проводить термометрію і інші медичні маніпуляції;

• заповнює статистичні талони, карти екстреного повідомлення, бланки напрямів на лікувально-діагностичні дослідження, вносить до медичної карти дані флюорографічного та інших досліджень, допомагає заповнювати посильні листи в ЛТЕК, санаторно-курортні карти, виписки з медичних карт і ін., за відповідних умов під диктування лікаря пише рецепти і заповнює відповідні графи листка непрацездатності, медичні карти амбулаторного хворого і др.;

• видає чергові талони для повторних відвідувачів;

• пояснює хворому способи підготовки до лабораторних, інструментальних і іншим дослідженням, методи підготовки і здачі матеріалу для лабораторних досліджень;

• бере активну участь в організації і проведенні диспансерної роботи на ділянці: під контролем і керівництвом лікаря заповнює диспансерну карту на знов виявлених хворих; веде картотеку диспансерних хворих відповідно до термінів динамічного спостереження; вивчає умови життя диспансерних хворих і про результати спостереження докладає дільничному лікареві; готує попередні матеріали для складання звіту щодо диспансеризації населення дільниці;

• допомагає в здійсненні госпіталізації хворих;

• комплектує необхідним інструментарієм і медикаментами сумку дільничного лікаря для надання невідкладної медичної допомоги при амбулаторному прийомі і вдома.

При наданні медичної допомоги вдома дільнична сестра проводить наступну роботу:

• відвідує хворих вдома і виконує маніпуляції відповідно до призначення;

• комплектує відповідним набором медикаментів, перев'язувального матеріалу і медичного інструментарію спеціальну сумку, призначену для відвідин хворих на ділянці;

• інформує дільничного лікаря про своєчасність виконання хворим діагностичних і лікувальних процедур;

• за необхідності привертає суспільний актив до догляду за хворими вдома;

• проводить профілактичні щеплення.

Крім того, медична сестра бере участь в тій, що проводиться громадськими організаціями підготовці населення по цивільній обороні; звітує про витрачені медикаменти перед старшою сестрою відділення.

Дільнична медична сестра працює за графіком, узгодженому з дільничним лікарем і затвердженому адміністрацією поліклініки. Вона повинна систематично підвищувати свою виробничу кваліфікацію (участь в роботі ради медичних сестер, виступу на конференціях сестер з доповідями і рефератами, оволодіння суміжними професіями і ін.).

Медична сестра повинна вміти надавати першу медичну допомогу при найбільш розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів, що потребують надання невідкладної долікарняної допомоги.

Робота медичної сестри поліклінічного відділення

Медсестра поліклінічного відділення згідно вимог фаху має володіти таким об’ємом знань:

1. основами законодавствами МОЗ України, нормативними документами, які визначають діяльність закладів охорони здоров’я.
2. загальними питаннями організації медико-санітарної допомоги.
3. вміти організувати надання медичної допомоги населенню:

- володіти наданням першої медичної допомоги при загрозливих станах для життя людини;

- наданням першої медичної допомоги хворому та потерпілому на до госпітальному етапі;

- володіти технікою введення ліків підшкірно, внутрішньомязево, внутрішньовенно;

- вміти ставити банки, гірчичники, клізми, крапельниці, правильно накладати пов’язки;

- володіти методами обстеження, направленими на виявлення новоутворень молочних залоз;

- знати тактику дій медичного персоналу при виявленні хворих, що підозрюються на небезпечні інфекції

- брати участь і вміти організовувати комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі інфекцій;

- мати знання по основним аспектам медицини;

- брати активну участь у проведенні заходів, щодо профілактики серед населення дільниці різних захворювань;

- знати методи та засоби пропаганди здорового способу життя, брати участь в пропаганді санітарно-гігієнічних знань серед населення;

- знати обліково-звітну документацію по розділам своєї роботи;

- знати основи медичної етики та деонтології;

- знати основи техніки безпеки та охорони праці;

- знати календар профілактичних щеплень, правила їх проведення, проти покази;

- знати клініку і діагностику найбільш розповсюджених захворювань з терапії;

- знати підготовку хворого до різних методів обстеження;

- уміти проводити збір, доставку, зберігання збірного матеріалу для бактеріологічного, біохімічного дослідження;

- забезпечити належний догляд за важкохворими, здійснити догляд за самотніми хворими вдома;

- Основними демографічними показниками, показниками здоров’я населення;

- Вміти вираховувати основні якісні показники роботи;

- Брати участь у роботі науково-практичних конференцій.

Функції медичної сестри поліклінічного відділення:

- підготувати кабінет і медичну документацію до прийому хворих;

- приготувати дезрозчини

- провести обробку медичних засобів;

- регулювати потік хворих;

- вести обліково-звітну документацію під час прийому хворих (журнал запису хворих, ф.0.25; ф.030; щоденник медсестри;

- виконувати лікувальні і діагностичні призначення лікаря в поліклініці та на дому;

- знати основні правила надання необхідної допомоги хворому; проводити санітарно-просвітню роботу та пропаганду здорового способу життя серед населення;

- проводити забір матеріалу на різні лабораторні обстеження;

- викликати хворих на ФГ обстеження;

- викликати диспансерних хворих на огляд та комплексне обстеження;

- проводити нагляд за інфекційним осередком на дільниці;

- супроводжувати хворого на консультацію до спеціалістів вузьких фахів.

Дільнична медсестра зобов’язана:

- знати основні теоретичні та практичні положення роботи терапевтичних кабінетів;

- підготувати кабінет і медичну документацію до прийому хворих;

- під час прийому допомагати лікарю в організації надання медичної допомоги;

- виконувати лікувальні і діагностичні призначення лікаря в поліклініці та на дому;

- знати основні правила надання необхідної медичної допомоги хворому та в випадку необхідності надати її до появи лікаря, знайомити хворих з правилами прийому процедур, додержання режиму, підготовки та збирання аналізів;

- приймати активну участь в диспансеризації населення;

- проводити подвірні обходи для виявленні хворих на АГ, туберкульоз;

- викликати диспансерних хворих на обстеження;

- вести форму 30;

- активно відвідувати диспансерних хворих, одиноких пристарілих, хворих групи ризику з метою направлення їх на амбулаторне обстеження;

- вести облікову та медичну документацію (плани, зошит призначень, журнал щеплень, стаціонарів на дому);

- складати звіти про роботу за місяць, квартал, рік по розробленим схемам згідно вимог;

- вчасно здавати інформацію в інформаційно-аналітичний відділ;

- брати участь у санітарно-епідеміологічній роботі на дільниці;

- володіти методикою підготовки хворого до різних обстежень;

- виконувати правила санітарно-епідемічного режиму і санітарної гігієни в кабінеті та на робочому місці.

Медична допомога на дому - один з основних видів діяльності поліклініки, лікарську допомогу вдома дільничним лікарем надають з 9⁰⁰ до 19⁰⁰, в решті випадків - службою швидкої допомозі. Дані про виклик заносять в журнал. Лікар забезпечує проведення хворому необхідних клініко-діагностичних досліджень, виконання медичною сестрою лікувальних процедур, консультацій з лікарями інших спеціальностей.

У всіх випадках, в яких показана госпіталізація, хворих направляють на стаціонарне лікування. За відсутності показів до госпіталізації або при утрудненні її реалізації дільничний лікар організовує догляд за хворим вдома - стаціонар на дому.

Стаціонар на дому організовується для хворих, як з гострими захворюваннями, так і при загостреннях хронічних хвороб. При гострих захворюваннях лікар найчастіше обмежується 1- 2 відвідинами, надалі переводячи пацієнта на амбулаторне лікування в поліклініці.

Під час загострення хронічних захворювань меддопомога вдома нерідко приймає характер систематичного лікування, у ряді випадків максимально наближеного до умов стаціонару. У цих умовах особливо важливо організувати повноцінне обстеження хворого, своєчасно і регулярне виконання вдома всіх призначень, догляд за хворим. На хворого, який перебуває в стаціонарі вдома, заповнюється "Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома" (ф. 003-2/о). Звіт про роботу стаціонару на дому подається у встановлені терміни у встановленому порядку.

У обслуговуванні хворих, що знаходяться в умовах стаціонару вдома, важлива роль відводиться середньому медперсоналу. На нього покладається узяття всіх видів аналізів, зняття ЕКГ, масаж, різні ін'єкції, перев'язки і ін.

6. Матеріали для самоконтролю(додаються)

Рекомендована література

1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників: Вип.78 «Охорони здоров’я»/МОЗ України-К.-2002-с.318-320

2.Заликина Л.С. Общий уход за больними.-М.: Медицина- 1979 - с.273-284

3. Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи.- Київ: Здоров’я- 2002- с.128-130.

4. Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник). - Дн-ск, Арт-прес, 2002.

5. Дзяк Г.В., Хомазюк ТА, Нетяженко В.З. Основи діагностики внутрішніх хвороб

(довідник). - Дн-ск, видавництво ДДМА, 2001.

4. Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.

5. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.: Здоров'я, 1993. - С. 30-50.

6. Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными: Учеб. Пособие.-М.: Медицина, 1991.-С. 16-27.

7. Єпішин А.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими.: Тернопіль “Укрмедкнига”. 2001. С.219-222.

8. Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. Ю.І.Децика, К. "Здоров'я", 1996

9. Шкляр М.Б. Диагностика внутренних болезней. К.: 1972.

10. Яворський О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб у запитаннях і відповідях. К.:"Здоров'я", 2003.

14. Перелік наказів МОЗ України, які регламентують діяльність медичної сестри поліклінічного відділення.

15. Перелік документації, що ведеться медичною сестрою в поліклінічному відділенні.

Склала асистент Ткаченко Т.В.

• ⇐ Назад
• 12