Клянуся! Клянуся! Клянуся!
Я – першокурсник Харківської державної академії культури сьогодні поринаю у водограй знань і урочисто обіцяю вірити у свій талант і сили; прагнути до найвищих ступенів розвитку; досягти поставлених цілей; зберегти надбання попередніх поколіннь та неустанно іх помножувати. Я
Клянуся не зрадити професії
Та зробити все можливе, аби стати гідною та невід’ємною частиною України!
Клянуся! Клянуся! Клянуся!
Після урочистої клятви від їдальні до центру майданчика вибігають студентки, які йшли разом з Берегинею. Вони утворюють «живий» коридор. Через утворений коридор, з символічним вогнем у руках, проходить студент у стилізованому жовто-блакитному костюмі. Коли він проходить повз дівчат, вони по черзі крокують за студентом з вогнем у руках. Поки студент виносить вогонь, Берегиня говорить наступі слова:
Берегиня: А тепер настав час запалити символічний вогонь знань. Тож разом, великою сім’єю, творімо нове, величне та талановите майбутнє. І нехай цей вогонь ніколи не згасає, нехай він палає не лише тут, на нашому святковому майданчику, а і в серці кожного із вас!
Хлопець запалює вогонь на спеціальному постаменті, що знаходиться справа від сцени. В цей самий час з водограю «вистрілюють» сухі вогні. Звучить «Гаудеамус».
Епізод «Фінал»
Звучить лейтмотив свята. На сцену підіймаються ведучі.
Ведуча: Але це ще не всі сюрпризи для вас сьогодні!
Ведучий: Ми впевнені, що в кожного з вас є мрія, яку ви прагнете втілити в життя.
Ведуча: І ми спробуємо вам в цьоу допомогти.
У цей час 8 дівчат, що на початку свята тримали таблички, виходять на сцену, беруть з водограю 4 широкі полотна, розмотують їх, спускаються через центр сцени на майданчик. (Полотна займають майже весь майданчик від сцени; вони не прекріплені до водограю і керуються з двох сторін). Розмотані полота символізують море знань. У цьому морі з\являється Золота рибка – зшита з тканини лялька з довгим хвостом, якою керують 2 дівчини задопомогою паличок. Золота рибка «пірнає» на хвилях моря, а ведучі говорять наступні слова:
Ведучий: Це Золота рибка нашої академії, що виконує будь-які студентські бажання. Варто лише попросити, і вона неодмінно прийде на допомогу.
Ведуча: Але її треба поважати і задобрювати успіхами у навчанні і творчості.
Ведучий: І сьогодні наша Золота рибка робить вам свій перший подарунок. Давайте всі разом закриємо очі і загадаємо найважливіше бажання.
Ведуча: А щоб воно поскоріше здіснилося, Рибка посилає кожному з вас своїх помічниць.
В цей час двчата, що тримали море, виносять маленьких рибок (наприклад, шоколадних) і дарють їх всім першокурсникам.
Ведуча: Нехай ці золоті рибки завжди вам допомагають і виконують ващі найважливіші бажання.
Золота рибка «підіймається» на сцену, зупиняється біля водограю. Ведучі говорять наступні слова:
Ведучий: А тепер настав час для першого дзвоника!
З центру майданчиа, від їдальні до сцени, виходить хлопець, що перед цим запалював вогонь знань. Він біжить колом, перед першокурсниками, і «дає» перший дзвоник. За ним з центру майданчика йдуть ходулісти з маленькими дзониками. Хлопець підіймається на сцену, стає між вдучими, ходулісти –перед сценою.
Звучить вступ финальної пісні. Виходять дівчата до ходулістив, що носили таблички, дівчата, що керували Золотою рибкою, беруть її з джерела (під час финальной пісн рибка «танцює» на третьому плані).студентки-помічниці вітаскивают первокурсников на площадку танцевать.
Після першого куплету та приспіву, на музичному програші, ведучі говорять:
Ведучий: Шановні першокурсники! З цієї миті ми бажаємо вам втілювати ваші творчі мрії, надії та сміливо йти до мети!
Ведуча: Нехай вам щастить!
Разом: Зі святом вас! З першим вересня!
Знову звучить приспів финльнї пісні, вистрілюється святкова хлопушка. По завершенню пісні, ведучі оголошують студентам час початку занять, місце знаходження корпусів ХДАК.