Вимоги щодо утриманнятварин їх благополучча та інші.
Правові норми поділяються на такі, що иають загальний (уніфікований) зміст та спеціальний. Тобто заледжно від характеру правових норм джерела АП поділяють на уніфіковані та спеціадізовані. Уніфіковані акти аграного законодавства – це юридична форма закріплення горм а граного права спрямовані на інтеграцію аграних правовідносин та уніфікацію правового статусу суб’єктів підприємництва. Такі норми містяться в ГП в ЦП ЗП та ін.
Диференційовані акти аграного законодавства – нормативно-правові акти що розробляються з урахування відмінностей в статусі суб’єктів аграного підприємництва. Окремо виділяються законодавство про фермерства про кооперативні підроиємства, про рослинництво тваринництво, тощо.
2) Конституція України як джерело араного права
Конституція не закріплює аграного статусу держави як і не регламентує окремим роздідлом аграну діяльність як робляті конституції інших країн (Польші, Люксембургу….)
Норми Конституції України за спрямованістю можна поділити на:
1. Правові норми що визначають права, свободи та обов’язки людини та громадянина.
2. Правові норми які закріфлють форми та види власності в Україні.
3. Правові засади ровитку еконмічних відносин України в тому числі і в аграній сфері економіки.
4. Правові норми які визначають систему державну органів та їх компетенцію в галузі правового регулювання економіки України в тому числі і АПК.
3) Закони України та постанови ВРУ як джерела аграного права.
Закони поділяються на загальні та спеціальні
На загальному рівні закони поділяються на цивільні господарські закони про охорону праці та низку інших законів
Закони України які що визначають приотрітетність с/г виробництва.
Законодавчі акти правове становище субєктів аграрних правовідносин. (Закон України «Про КСП» від 14 лютого 1992 року. ЗУ «Про с/г кооперацію» «Про фермерське господарство від 19 червня 2003 року.
Закониу сфері рослинництва ЗУ «Про насіння та садівний матеріал». ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин» ЗУ «Про державне регулювання та реалізації цукру». ЗУ «Про зерно та ринок зерна» ЗУ «Про виноград та виноградне вино».
Закони у сфері тваринниицтва. ЗУ «Про племінну справу у сфері тваринництва», ЗУ «Про ветеринарну медицину» ЗУ «Про молоко та молочні продукти», ЗУ «Про бджільництво», ЗУ»Про рибу інші види водних водних ресурсів та харчові продукти з них».
Закони про дотримання прав екологічної безпеки у с/г. ЗУ «Про пестициди та агрохімкати», «Про безпечність та якість харчових продуктів та інші».
Постанови ВРУ:
Ті, які регулюють питання набрання чинності законів. (Пост ВРУ «Про ведення в дію Закону про КСП».)
Ті, що спрямовані на регулювання конкретних супільних відносин ( Пост ВРУ «Про концепцію розвитку рибного господарства України» від 13 липня 2000 року. «Про рекомедацію парламентських слухань про законодавчого забезпечення розвитку буряко-цукрового комплексу в Україні та заходи щодо його прокращення» від 3 березня 2003 року та ін.
4) Укази ПУ в системі джерел аграного права
За часом їх видання можна виділити:
Укази що приняті до прийняття конст Укр
Прийнятті з з 1996 року по 1999 рік (п. 4 Конст Укр – видавлись з економічних питаня «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграного сектора економіки від 3 12 1999
Після 1999
За напрямками:
Укази ПУ спрямовані на реформування земельних відносин у С/Г.
Укази ПУ «Щодо прискорення земельної реформи в сфері с/г» від 10 11 1994 №666. «Про заходи щодо рефоримуваня аграрних відносин» від 18 січня 1995р «Про основні напрямки розвитку агропромислового комплексу України» від 29 04 1998 р
Укази ПУ спрямовані на регулювання майнових відносин – про здійснення реприватизації майна (оренда майна). «Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів які мають право на земельну частку (пай) від 15 12 1998р
Укази ПУ спрямовані на реформування земельних відносин «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність с/г підприємствам і організаціям» від 8 08 1995 року,
Укази ПУ спрямовні на ліквідацію надзвичайних ситуацій у с/г
Укази ПУ спрямовані на інвестиційно-функціональне забезбечення АПК Указ «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15 12 1999
5) Акти КМУ як джерела аграрного права
До 1993 року КМУ видавав деккрети – ЗУ «Про тимчасове надання КМУ прававидавати декрети в сфер законод регулюванн» від 19 12 1991 року. (відносини власності підприємницької діяльності …)(
Прост КМУ спрямовані на метеріально-технічне та с/г з-абезпеченя товаровиробників
Постанови КМУ спрямовані на встановлення ринкових відносин в с/г. «Про прискорення організації біржового с/г руху» від 17 11 1995 року,
Постанови КМУ які регулюють питання соціального розвтку села «Про розвиток сільської загальноосвітньої школи»
Пост КМУ про затвердження Положення про Міністерство аграної політики України
6) Рішення КСУ як джереда аграрного права
КСУ перетворюється в суб’єкта законотворчої діяльностіСправа про зворотню дію в часі закону
Рішення від 22 03 1995 року щодо відповідності Конст Укр. Положень ст. 92 п. 6 Перехідних положень ЗК України.
Рішеення щодов відповідності конст положень ст.6 та 9 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру»
7) Характеритика види та юридична природа локальних н-п актів як джерел аграного права.
Янчуком виділяється:
Залежно від порядку набуття нормативної сили:
Локальні н-п акти які набули юридичної сили з моменту реєстрації підприємства у відповідних державних органах (установчі документу )
Акти що набувають юридичної сили відразу з момету їх прийняття вищими оранами самоврядування господарств (загальні збори членів КСП, збори уповноважених, збори учасників)
Статути
Правила внутрішнього розпорядку.
Положення про оплату праці, Положення про ревізійну комісію (для АТ КСП С/Г Кооперативів є обов’язковими), Положення про повноваження керівних спеціалістів
Багато актів рекомендаціного характеру
8) Роль та значення судової практики
Визнання актів судової влади джерелами права є дискусіним практика АП виходить з тго що суди є правозастосовними органами. Їхї діяльність має роз’яснюючій а не правотворій характер. Вони здійснюють застосування вже існуючих норм та не здщійснюють творення права. В той же час їх діяльність має важливе значення для регулювання араних відносин адже сприяють уніфікації аграрних відносин у частині захисту і нтерсів иі сприяють вдосконаленню законодавства..
ППВСУ № 9 від 6 11 1992 року «Про практику розвитку судами трудових спорів» (п.35 – при вивченні трудових спорів членів с/г підприємств – необхідно керуватись нормами аграного законодавства)
ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»
ППВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді земельних справ»
Лист ВАрбСУ «Про стимулюваня розвитку с/г на період 2001 – 2004 рокуів від 5 травня 2001 року та ін.
9) Міжнародні договори як джерела аграного права
Відповідно ст. 9 Конст Укр. Ст. 17 ЗУ «Про міжнародні договори» заначено, чинні міжнародні договори згода на обов’язкловість яких надана ВРУ є частиною законодавства. Застосовуються у порядку, предбаченому для норм національного законодавства. Згода на обов’язковість може виражатись у виді закону указу ПУ постанови КМУСеред міжнародних договорів можна виділити окремі групи:
Міжнародні угоди ООН щодо аграного права (Хартія економічних прав та обов’язків держав – основні права держав при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; Міжнародна конвенція по захисту рослин від 1951 року (про приєднання дивись Указз ПУ від 3 09 1996року; Міжнародна угода по цукру – про при’єднання до угоди ЗУ від 22 03 1994 року. – поновлювася статут міжнародної організації по цукру, дотримання справедливих норм що регламентує виробництво цукру, підвищення рівня життя виробників цукру; Міжнародна крнвеція по охороні нових сортів рослин від 2 12 1961 року-Україна приєдналась у 1991 році ).
Міжнародні угоди європейських оргнанізацій як джерела аграного права (документи Ради Європи: Конвенці про створення європейської та сердземноморської організації по захисту рослин від 18 04 1951; Угода про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин від шкідників і хвороб від 14 12 1955; Угода проспівробітництво в галузі ветеринарії – попередження і подалання масових та інших захворювань тварин)
Угода в рамках країн СНД як джерела аграного права (Угода про регулювання взаємовідносин держав співдружності в галузіф торгівельно-економічного співробітництва 1992 рік.; Угода про спільний аграрний ринок держав учасниць співдружності незалежних держав – ратифіковано законом - створення єдиного ринку товарів СНД, вироблення спільної аграрної політики. Угода про співробітництво в сфері збереження та використання культурних рослин держав учасниць СНД – ратифіковано ЗУ від 10 02 2000. Та ін