Складання акта про нещасний випадок на виробництві
Про нещасний випадок, унаслідок якого працівник втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу терміном не менш ніж на один день, складається акт за формою Н-1.
Інформація, яка є в акті, допомагає розкрити картину пригоди, проаналізувати причини і ефективність заходів, які вживаються щодо зниження травматизму тільки в тому випадку, коли акт складений правильно, об'єктивно, на підставі глибокого проведеного розслідування.
Акт про нещасний випадок - офіційний документ жорстко визначеної форми Н-1 (додаток № 1). Відхилення від цієї форми можуть викликати різні ускладнення при вирішенні питання щодо відшкодування матеріальних збитків потерпілих, а також значною мірою утруднює аналіз травматизму.
Опис обставин нещасного випадку. Чим повніше і об'єктивніше буде проведене розслідування і з'ясування обставин, за яких стався нещасний випадок, тим меншою є ймовірність помилок у визначенні причин і більшою гарантія правильності прийнятого вирішення про заходи щодо Попередження травматизму.
Найбільш типовий недолік в описі обставин - неконкретність опису різних фактів, які безпосередньо не стосуються нещасного випадку, а ті моменти, які визначають суть випадку і його причин, випускаються.
Якщо до п. 11 все правильно заповнено, то при опису обставини слід дотримуватися таких вимог.
Загальні вимоги. Уся увага при описі обставин має бути зосереджена на повному розкритті причин нещасного випадку. Обставини потрібно викладати коротко, в логічній послідовності, не загромаджувати дрібницями, вже відомими даними, що не стосуються справи. В акті слід записувати те, що встановлено комісією під час розслідування, і в жодному разі не записувати передбачення і домисли.
Місце випадку. Коли неможливо вказати місце випадку а необхідною точністю, це слід зробити в обставинах, назвавши ту частину машини, агрегату, споруди, де знаходився потерпілий на момент нещасного випадку.
Опис роботи, яку виконував потерпілий на момент нещасного випадку. Тут необхідно вказати не тільки загальне визначення технологічної операції (ремонт машини), а конкретно елемент роботи, при якому виникла травма (набивка сальника, знімання колеса).
Прийоми, якими користувався потерпілий під час роботи. Якщо нещасний випадок стався в результаті неправильних прийомів роботи особами, які працювали поряд, необхідно вказати, у чому полягає порушення.
Положення (поза), в якому знаходився потерпілий виконуючи операцію, на момент нещасного випадку» а також після нього.
Стан обладнання, інструменту і пристроїв, якими працював потерпілий на момент нещасного випадку. Якщо нещасний випадок не пов'язаний із застосуванням обладнання, інструмента чи пристроїв, то описувати цього не потрібно.
Стан майданчика, на якому проводилася робота (стояв потерпілий на підлозі, підставці, стан майданчика та ін.).
Умови праці (характеристика) на робочому місці в момент нещасного випадку (температура, газ, пара, пил, шум, освітленість та ін.). Якщо випадок не пов'язаний а цими факторами, то їх описувати не потрібно.
Чим нанесена травма потерпілому (частина обладнання, будівлі, інструменту, окалина, пил, газ, нагріті тіла та ін.).
Характер травми, нанесеної потерпілому (перелом, розтягнення, опік, гостре отруєння, поранена частина тіла).
Визначення причини нещасного випадку. Визначення причини - головна мета розслідування, оскільки лише за умови, що причина визначена правильно, можна бути впевненим в ефективності профілактичних заходів. Проте часто причину замінюють обставинами і наслідками нещасного випадку, формулюють неправильно.
Найбільш типічні помилки: причина не встановлена; причина встановлена неправильно; запис надуманих причин; причини, які не випливають а обставин; порушення послідовності опису основних та другорядних причин; запис наслідку замість причини.
Заходи щодо усунення причин нещасних випадків. Визначення заходів щодо усунення причин нещасних випадків - завершальний етап складання актів за формою Н-1. Тільки за умови правильного формулювання обставин і причин заходи щодо запобігання травматизму будуть ефективними.
Отже, при розробці заходів з попередження і розслідування нещасних випадків слід враховувати таке:
• в акті мають бути вказані конкретні заходи з усунення причин нещасного випадку. Якщо в акті не визначені заходи, то потрібно провести дорозслідування;
• заходи мають бути спрямовані насамперед на ліквідацію порушень правил і норм техніки безпеки;
• заходи мають бути сформульовані конкретно, технічно грамотно;
• зберігати послідовність в записах заходів, спочатку - найбільш важливі (технічні), потім усі інші;
• обов'язково вказати виконавців і терміни виконання запланованих заходів.
Акт про спеціальне розслідування нещасного випадку. Методика складання актів спеціального розслідування така сама, якіактів за формою Н-1. Подаються відомості про потерпілого (Потерпілих); характеристика підприємства, дільниці та місця роботи; обставини, що призвели до нещасного випадку (аварії); причини нещасного випадку (аварії); заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії); висновок комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, і запропоновані заходи щодо притягнення їх до відповідальності. Крім цього, додається протокол та ескіз місця події групового нещасного випадку або нещасного випадку зі смертельним наслідком, аварії І чи II категорії. Пояснення до складання протоколу огляду та ескізу місця поды наводиться в Порядку. Форми протоколу опитування, пояснювальної записки осіб, які причетні до нещасного випадку (аварії) також подаються в Порядку. Акт спеціального розслідування наводиться нижче (додаток 2).
Спеціальне розслідування нещасних випадків здійснюється протягом не більше ніж 10 днів. При цьому складається акт спеціального розслідування і оформляються інші зазначені вище матеріали.
Підприємство в п'ятиденний термін після закінчення розслідування нещасного випадку надсилає матеріали, вказані в Порядку, прокуратурі та відповідному органу державного нагляду за охороною праці, а в разі розслідування гострого отруєння (захворювання) - також санепідемстанції. Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві.
Комісія з розслідування зобов'язана провести розслідування за формою (додаток 6), в якому окреслити заходи щодо запобігання розвитку профзахворювань.
Порядок розслідування профзахворювання. Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання.
Акт розслідування профзахворювань складається комісією з розслідування у п'яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається хворому, підприємству, де виявлене це захворювання, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу та контролю за здійсненням запланованих заходів.
На підприємстві та в санепідемстанції акт розслідування профзахворювання зберігається протягом 45 років, в інших організаціях - 2 роки.
ПОЯСНЕННЯ