Маркетингові дослідження як засіб посилення зовнішньоторговельних позицій підприємств цукрової галузі

 

Підприємства, що виходять на світовий ринок, зустрічають сьогодні жорстоку конкурентну боротьбу. Щоб вижити в цій боротьбі і досягти успіху, необхідно використовувати можливості маркетингу.

Саме на основі маркетингової діяльності проводиться більшість комерційних операцій на світовому ринку. Спеціальними дослідженнями встановлено, що більше 75% комерційних невдач відбувається через помилки в маркетинговій діяльності. Тому майбутнім спеціалістам-менеджерам ЗЕД необхідно уважно і творчо віднестися до вивчення теорії і практики міжнародного маркетингу, досвіду західних і вітчизняних фірм в цій галузі.

Використання міжнародного маркетингу в управлінні ЗЕД насамперед вимагає його планування, розробки стратегічної маркетингової програми. Важливо відзначити, що стратегічна маркетингова програма складає основу загального стратегічного плану фірми, в області ЗЕД.

Важливе місце в системі міжнародного маркетингу займає дослідження іноземних ринків, під яким, як правило, розуміють процес пошуку, збору, обробки й аналізу даних про проблеми, пов'язані з маркетингом товарів і послуг.

Головна мета маркетингових досліджень - зменшення невизначеності і ризику при прийнятті комерційних рішень.

Маркетингові дослідження, що проводяться на зарубіжних ринках, як правило, складаються із двох великих блоків:

дослідження ринків; дослідження потенціальних можливостей підприємства.

Перший блок дослідження ринків включає в себе такі аспекти:

- вивчення й аналіз умов ринку;

- аналіз попиту;

- аналіз пропозицій;

- аналіз вимог споживача до товару;

- аналіз перспектив розвитку ринку;

- вивчення форм і методів торгівлі;

- вивчення і оцінка діяльності підприємств-конкурентів;

- вивчення підприємств-покупців товару, що їх зацікавив;

- вивчення комерційної практики, транспортних, торгово-політичних умов;

- вивчення умов руху товарів та ін.

Другий блок - дослідження потенціальних можливостей підприємства передбачає:

- аналіз господарської діяльності підприємства;

- аналіз конкурентноздатності підприємства;

- аналіз конкурентноздатності продукції підприємства;

- оцінка його потенціальних конкурентних можливостей.

При дослідженні іноземних ринків використовуються традиційні методи та інструменти. Разом з тим тут є своя специфіка, яка визначається об'єктом дослідження.

Таблиця 1.1

Оцінка УАМ структури ринку маркетингових досліджень в Україні у 2006 - 2009 рр. за категоріями замовників (вітчизняні та іноземні компанії) [ 61]

 

Таблиця 1.2

Оцінка УАМ структури ринку маркетингових досліджень в Україні [61]

 

В залежності від техніки проведення досліджень, характеру інформації, способів її надходження і використання, маркетингові дослідження у зовнішньоекономічній сфері можна розділити на такі види:

1) Кабінетні дослідження. Вони, як правило, проводяться на основі вторинної інформації, яка може бути одержана в результаті вивчення урядових звітів, досьє зовнішньоторгових організацій, комп'ютерних банків даних і т.д. Такі дослідження відносно недорогі і дають можливість одержати відповідь на ряд запитань, що цікавлять підприємство. Наприклад, про стан митного законодавства, стан економіки окремих країн, стан і тенденції розвитку коньюктури окремих ринків, торгово-політичні режими, вартість перевезень різними видами транспорту та ін.

З кабінетних досліджень і починаються маркетингові дослідження іноземних ринків. Проте такі дослідження не дають можливості одержати відповідь на всі запитання, що цікавлять підприємство, і не всі країни володіють такою інформацією.

2) Польове дослідження. Являє собою дослідження ринку на місці. Воно найбільш складне й дороге, але це самий ефективний метод вивчення ринку. Цей вид дослідження дозволяє отримати первинну інформацію, оцінити реальний споживацький попит і фактори, що його формують, враховувати результати досліджень для розробки керівництвом підприємства тактики поведінки на ринку.

Крім розглянутих, використовуються і такі методи дослідження іноземних ринків, як метод пробного продажу, підтримки особистих ділових контактів з представниками іноземних фірм та ін.

Рис.1.4. Структура поглибленого міжнародного маркетингового дослідження [52]

 

Маркетингове дослідження, що проводиться на іноземних ринках, відрізняється від того, що проводиться на внутрішньому ринку. Ця різниця полягає:

- в складності одержання первинної інформації;

- нестачі( чи відсутності) вторинної інформації;

- значних затратах на проведення польових досліджень;

- необхідності координації досліджень на ринках різних країн.

Маркетингові дослідження проводяться підприємством або самостійно, або на його замовлення спеціалізованим маркетинговим фірмам. Щоб маркетингові дослідження були ефективними, вони повинні проводитися систематично і охоплювати якомога більше джерел інформації.

Аналіз оточуючого середовища міжнародного маркетингу і пов'язаного з ним ринку дає можливість визначити систему завдань міжнародного маркетингу, які являються складовою частиною стратегічної маркетингової програми. Завдання міжнародного маркетингу зумовлені загальними завданнями діяльності підприємства, в т.ч. у зовнішній сфері.

Можна виділити такі групи завдань:

1) Ті, що характеризують становище підприємства на ринку (досягнення певного становища ринку, показники обігу, освоєння нових ринків).

2) Виробничого характеру (ефективне використання ресурсів, продуктивність праці).

3) Рентабельність (цільові показники прибутковості підприємства).

4) Фінансові (кредитна здатність, ліквідність, структура капіталу).

5) Соціального характеру (становище робітників та ін.).

6) Забезпечення і підтримка іміджу підприємства.

Безпосередньо завдання міжнародного маркетингу являють собою конкретизацію першої групи загальних завдань підприємства. Це забезпечення цільового становища ринку і виходу підприємства на традиційні і нові ринки, підвищення об'єму продажу (закупок), формування попиту, стимулювання збуту і т.д.

Для успішної реалізації поставлених завдань підприємство розробляє різні маркетингові стратегії: охоплення ринків і ринкових сегментів, конкурентні, виходу на нові ринки, виходу на ринки з новим товаром, цільові, ринкового попиту, товарної політики і т.д.

Їх зміст багато в чому залежить від загальної стратегії підприємства, в т.ч. в галузі ЗЕД.

Основою планування виходу підприємства на зовнішні ринки являється вибір оптимального способу проникнення його на ці ринки. В сучасних умовах склались три основних способи виходу підприємства на зовнішні ринки:

1) Створення власної ланки збуту на цільових іноземних ринках. Такий спосіб поряд з функцією збуту дозволяє добре вивчити особливості конкретних ринків, умови роботи на них. Однак він вимагає великих затрат і може бути вигідним в тому випадку, якщо підприємство має значні об'єми реалізації продукції, що дозволяють окупити витрати на створення власної ланки збуту.

2) Використання ланки збуту за кордоном. Цей спосіб дає можливість використання незалежних торгових посередників. Він особливо потрібен при виході підприємства на нові ринки, коли власна ланка збуту ще не створена чи її створення неефективне. Робота торгових співробітників вимагає опрацювання ряду важливих питань, таких як передача повноважень по експорту товару, винагорода, відповідальність за реалізацію та ін. Всі ці питання виясняються в контрактах про торгово-посередницькі операції.

3) Спосіб виходу на іноземні ринки шляхом створення власного виробництва товарів за кордоном (СП, дочірніх філіалів та ін.). Такий спосіб вигідний тоді, коли даний ринок для підприємства перспективний, а виробництво товарів на місці може дати відчутну економічну вигоду за рахунок економії на транспортних витратах, мита, нетарифних обмежень, використання кваліфікованої, але більш дешевої робочої сили, приближення виробництва до джерел сировини і т.п.

Організувавши вихід на іноземні ринки таким чином, підприємство може значно підвищити ефективність ЗЕД.

Однак при цьому необхідно добре знати умови діяльності в даній країні, її законодавчі акти.

На основі дослідження, оцінки й вибору іноземних ринків, розробляється товарна, цінова, збуту та інші види політики, тобто міроприємства маркетингового комплексу, що входять в стратегічну маркетингову програму.

Майбутнім спеціалістам в галузі ЗЕД і тим, хто займається даною діяльністю, настійно рекомендується глибше знайомитися з основними завданнями й перевагами використання маркетингу в управлінні ЗЕД, оскільки:

1) міжнародний маркетинг озброює підприємство-суб'єкт ЗЕД чіткою програмою дій;

2) маркетингове забезпечення менеджменту ЗЕД дає можливість підприємству максимально врахувати вимоги конкретних іноземних ринків, конкретних споживачів, тенденції і перспективи їх розвитку. І одночасно впливати на ці ринки у вигідному для себе напрямку.

На жаль, вітчизняні підприємства цукрової галузі ще недостатньо використовують міжнародний маркетинг в управлінні ЗЕД. Очевидно, що більш активну участь українських підприємств-суб'єктів ЗЕД в цій діяльності дозволило б значно підвищити якісний рівень управління ЗЕД, зміцнити позиції на іноземних ринках.

 

 

1. Бондар В. С. Економічна оцінка виробництва цукрових буряків у 2009 році /

В. С. Бондар, А. В. Фурса, О. М. Шутенко // Цукрові буряки. – 2009. – № 4. – С. 5-

14.

2. Кулішов В. В. Мікроекономіка : основи теорії і практикум : навч. посіб. / В. В.

Кулішов. – Львів : Магнолія плюс, 2004. – 332 с.

3. Поплавський В. Г. Бурякоцукровий підкомплекс України: стан, проблеми,

перспективи / В. Г. Поплавський, Г. В. Сиротюк. – Львів : ЛДАУ, 2001. – 164 с.

1. Закон України від 16.04.91 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Галицькі контракти. Додаток “Дебет-кредит”. – 2000. – № 16. – С. 40-56.

2. "Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2009 р. № 63 ( 63-2009-п ) "Про державне регулювання виробництва цукру та цукрових буряків у період з 1 вересня 2009 р. до 1 вересня 2010 р."

3. Алексеев И.С. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учебное пособие / Под ред. проф. В.А. Грайнева. – М.: ИТК “Дашков и Ко”, 2002. – 304 с.

4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – Москва: Финансы и статистика, 1997. – 385с.

5. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Уч. пособие. – СПб: Издательство “Лань”, 2001. – 448с.

6. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Внешнеэкономическая деятельность – К.: Сирин, 2000. – 448 с.

7. Бубенко С. П. Організаційно економічний механізм експортної діяльності підприємства // Фінанси України. - 2002. - №10. – С.25-31.

8. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов/ С.Е. Стровский, С.Я. Казанцев и др.; По ред. Проф. Л.Э. Стровского. – 2-е изд., перераб. и доп. – М., ЮНИТИ, 2001. – 823с.

9. Господарський кодекс України: вiд 16.01.2003 № 436-IV. Зі змінами та доповненнями документа: станом на 24.02.2010. Системний номер: 436-15. // www.zakon.rada.gov.ua

10. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське видавництво, 2007. – 199с.

11. Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А., Основи внешнеэкономической деятельности. – С-П.: Питер, 2002. – 208.с.

12. Гринкевич С.С. Сало О.Ю. Підходи до визначення сутності економічної категорії "ефективність зовнішньоекономічної діяльності" підприємств //Науковий вісник, 2008. – вип. 18.2. – С.170-174.

13. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник. – Київ: Знання, 2006. – 462с.

14. Дроздова Т.Н. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Навч.посіб. – К.: ПУЛ, 2002. – 172 с.

15. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник; 2-ге вид., перероб. і доп. / За ред. Ю.Г. Козака – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 792с.

16. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.

17. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с

18. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Київ: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 294 с.

19. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия»: Учеб. пособие для вузов: – Москва: ЮНИТА-ДАНА, 2001. – 471 с.

20. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К., 2003 – 948 с.

21. Румянцева А.П., Румянцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність. Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 377 с.

22. Управление внешнеэкономической деятельностью: уч. пос. /под общ. ред. А.И.Кредисова. – К: ВИРА-Р, 2001. – 640с.

23. Храмов В.О., Бовтрук Ю.А. Зовнішньоекономічна політика: Навчальний посібник. – Киів: МАУП, 2002. – 345с.

24. Янковский Н.А. Структура управления внешнеэкономической деятельностью предприятия // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект. – Донецк: ДонГУ, 1998. – 254с.

1. Дідківський М. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник/ Микола Дідківський,. - К.: Знання , 2006. - 462 с.

2. Загородній А. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник/ Анатолій Загородній, Геннадій Вознюк,. - К.: Кондор, 2007. - 166 с.

3. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів/ Інна Багрова, Наталя Редіна, Валерій Власюк, Оксана Гетьман,; За ред. Інни Багрової; М-во освіти і науки України, М-во фінансів України, Дніпропетровський держ. фінансово-економічний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 579 с.

4. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник/ Ю. Г. Козак, Н. С. Логвінова, І. Ю. Сіваченко та ін.; Мін-во освіти і науки України, Одеський державний економічний ун-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 791 с.

5. Кириченко О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник/ Олександр Кириченко,. - 3-тє вид. перероб. і доп.. - К.: Знання-Прес, 2002. - 382 с.

[1] Кубинець Ю. Ризики зовнішньоекономічної діяльності: [Електронний ресурс] / www.library.tane.edu.ua/ .

[2] Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: [Електронний ресурс] /www.vuzlib.net/.

[3] Кубинець Ю. Ризики зовнішньоекономічної діяльності: [Електронний ресурс] / www.library.tane.edu.ua/.

[4] Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: [Електронний ресурс] /www.vuzlib.net/.

[5] Дідівський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: [Електронний ресурс] /www.library.if.ua/

 

 

1. Кожне теоретичне питання повинно містити обов’язково схеми, графіки та теоретичні таблиці після яких необхідно наводити посилання на джерело.

2. перший розділ це огляд 40-60 джерел літератури.

3. в питанні 1.3 наведені дані маркетингових років, проте це допустиму лише в аналітичних матеріалах інтернет сайтів, ти повинна подати дані виключно по роках. У таблицях відсутня розрахункова колонка ( відхилення +,- та питома вага 2010 р. до 0000 р., %)

4. всі таблиці в роботі мають бути 14 шрифтом 1,5 інтервалом, лише частково, і якщо в тому є необхідність 12 шрифтом 1 інтервалом. Таблиці, схеми та графіки, які мають великий обсяг виносяться у додатки.

5. Важливо щоб дослідження було проведено за однаковий період часу. У всіх таблицях та графіках.