Частина І. ЗАГАЛЬНА ПАТОФІЗІОЛОГІЯ
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ З ПАТОФІЗІОЛОГІЇ ТВАРИН
ВСТУП
Предмет і завдання патологічної фізіології.
Патофізіологія як наука. Місце патологічної фізіології в системі ветмедичних знань. Роль досягнень молекулярної біології, генетики, біохімії, фізіології, імунології та інших наук у розвитку сучасної патофізіології. Значення патофізіології для клінічної і профілактичної медицини. Клінічна патофізіологія.
Патофізіологія як навчальна дисципліна, її складові частини: загальна патологія, патофізіологія органів і систем. Місце патологічної фізіології в системі подготовки лікаря.
Методи патофізіології. Експеримент як основний метод патофізіології, його значення для розв’язування фундаментальних проблем ветеринарної медицини. Моделювання патологічніх процесів на тваринах: можливості та обмеження. Значення порівняльно-еволюційного методу для розвитку патофізіології. Морально-етичні проблеми використання тварин як об’єктів експерименту. Правила роботи з лабораторними тваринами. Види експерименту. Сучасні методи та методики проведення експериментів. Загальні принципи планування експериментальних досліджень, обліку, статистичної роботи і аналізу результатів. Експериментальна терапія. Методи клінічної патофізіології. Математичне моделювання патологічніх процесів.
Історія розвитку патофізіології. Значення наукових праць К.Бернара, Р.Вірхова, Ю.Конгейма. І.І.Мечникова, Г.Сельє та інших видатних дослідників. Виникнення патофізіології як навчальної дисципліни (В.В.Пашутін). Становлення і розвиток патологічної фізіології в Україні. Представники Київської (Н.А.Хржонщевський, В.В.Підвисоцький, О.О.Богомолець) та Харківської (О.В.Репрьов, Д.О.Альперн) шкіл патофізіологів, основні напрями їх діяльності і наукові здобутки.
Частина І. ЗАГАЛЬНА ПАТОФІЗІОЛОГІЯ
1.1. Нозологія
1.1.1. Загальне вчення про хворобу. Основні поняття загальної нозології. Норма.
Здоров’я, визначення ВООЗ. Хвороба. Патологічний процес. Патологічний стан.
Патологічні реакції. Визначення типового патологічного процесу. Хвороба як біологічна, медична и соціальна проблема. Абстрактне та конкретне в понятті "хвороба". Єдність руйнівного и захисного у хворобі. Принципи класіфікації хвороб, класифікація ВООЗ. Основні закономірності перебігу хвороб. Періоди розвитку хвороби. Ремісія, рецидив, ускладнення. Варіанти завершення хвороби: повне і неповне видужання.
Термінальні стани: преагонія, агонія, клінічна смерть. Біологічна смерть.
Закономірності вмирання організму. Патофізіологічні основи реанімації. Післяреанімаційна хвороба, стадії, патогенез.
Основні напрямки розвитку вчення про хворобу: гуморальний (Гіппократ), солідарний (Демокріт), целюлярний (Р.Вірхов). Розвиток цих напрямків на сучасному етапі.
1.1.2. Загальна етіологія. Визначення поняття "етіологія". Проблема причиновості в патології. Роль причин та умов у виникненні хвороб. Основні напрями вчення про етіологію: монокаузалізм, кондиціоналізм, конституціоналізм та ін. Концепції психосоматичної медицини, "поведінкові фактори ризику ". Поняття про поліетіологічні хвороби. Класифікація етіологічних факторів. Зовнішні та внутрішні етіологічні чинники. Поняття про фактори ризику. "Хвороби цивілізації". Етіотропний принцип профілактики і лікування.
1.1.3. Загальний патогенез. Визначення поняття патогенез. Руйнівні та пристосувальні явища в патогенезі. Прояви пошкодження на різних рівнях: молекулярному, клітинному, тканинному, органному, на рівні організму в цілому. Захисні пристосувальні реакції. Адаптація, компенсація. Механізми негайної і довготривалої адаптації. Роль нервових та гуморальних чинників у їх реалізації. Причиново-наслідкові зв’язки в патогенезі. Варіанти прямих причиново-наслідкових зв’язків. "Порочне коло". Головні ланки патогенезу. Роль місцевого и загального в патогенезі. Поняття про локалізацію та генералізацію. Шляхи поширення патофізіологічних процесів. Поєднання структурних змін і функціональних проявів хвороби. Спеціфічні та неспеціфічні механізми патогенезу. Патогенетичні принципи лікування хвороб.
1.2. ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
1 2.3. Фізичні фактори. Закономірності розвитку механічної травми. Патогенна дія термічних факторів. Гіпертермія: патогенетичні варіанти і клінічні форми. Теплові спазми, теплове виснаження, тепловий та сонячний удар. Захисні компенсаторні реакції та власне патологічні зміни при гіпертермії. Опіки, опікова хвороба. Гіпотермія. Захисні компенсаторні реакції і власне патологічні зміни. Механізми довготривалої адаптації до холоду. Штучна гіпотермія, її використання в медицині. Місцева дія низьких температур: відмороження. Патогенна дія променевої енергії. Види іонізуючого випромінювання.
Радіочутливість тканини. Механізми прямого и непрямого променевого пошкодження біологічних структур. Радіоліз води. Радіотоксини. Прояви радіаційних уражень на молекулярному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях. Патогенез променевої хвороби та основних її синдромів. Близькі і віддалені наслідки великих та малих доз іонізуючого випромінювання. Стохастичні и нестохастичні ефекти радіації. Природні механізми протирадіаційного захисту. Патофізіологічні основи радіопротекції.
Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів. Фотосенсібілізація. Ураження, спричинені радіохвилями діапазону надвисокої частоти.
Патогенна дія електричної енергії. Фактори, що визначають характер ураження електричним струмом.
Дія на організм низького атмосферного тиску. Хвороба декомпресії, патогенез. Вибухова декомпресія.
1.2.2. Хімічні фактори. Екзогенна і ендогенна інтоксикація. Загальні закономірності дії отрут. Специфічні та неспецифічні механізми інтоксикації. Пряма і непряма дія отрут. Природні механізми антитоксичного захисту. Хімічні патогенні чинники як проблема екології. Поняття про токсичність, канцерогенність, тератогенність хімічних сполук.
Роль вільних радикалів у розвитку патологічних процесів. Активні форми кисню і продукти вільнорадикального окиснення як фактори альтерації. Джерела активних форм (О2-, О2 , ОН, НО2 , Н2О2,) та NO. Механізми та значення для патології. Утворення гіпохлориту та пероксинітриту. Пероксидне окиснення ліпідів (ферментативне та неферментативне), роль у патології. Продукти пероксидації (первинні, вторинні, кінцеві), ліпофусцин. Патогенез синдрому пероксидації. Системи антиоксидантного захисту. Антиоксидантна недостатність.
1.2.3. Біологічні фактори. Інфекційний процес, загальна характеристика. Причини інфекційного процесу. Приони як збудники інфекційних хвороб. Прионні хвороби.
Шляхи проникнення і поширення інфекційних агентів в організмі. Стадії та прояви інфекційного процесу. Сепсис. Роль властивостей збудників і реактивності організму в розвитку інфекційних хвороб.
1.3. Роль внутрішніх чинників у патології.
1.3.1. Роль спадковості і конституції в патології. Спадковість як причина і умова розвитку хвороб. Співвідношення спадкового та набутого в патогенезі. Спадкові й вроджені хвороби. Гено- та фенокопії. Класифікація спадкових хвороб.
Мутації. Принципи їх класифікації. Причини мутацій. Мутагенні фактори
фізичного, хімічного та біологічного походження. Системи протимутаційного захисту. Ексцизійний і рекомбінаційний механізми репарації ДНК. Роль порушень репаративних систем та "імунного нагляду" у виникненні спадкової патології. Моногенні спадкові хвороби. Генні мутації, класифікація, механізми розвитку. Прояви шкідливих генних мутацій на молекулярному, клітинному, органному рівнях і на рівні організму в цілому. Порушення структури і функції ферментних і неферментних білків як результат генних мутацій. Типи спадкування генетичних дефектів. Механізм розвитку аутосомно-домінантних, аутосомно-рецесивних и зчеплених зі статтю спадкових хвороб. Полігенні спадкові хвороби. Спадкова схильність до недуг. Антигенасоційовані хвороби. Хромосомні хвороби. Механізми виникнення геномних та хромосомних мутацій. Поліплоїдія, анеуплодія, делеція, дуплікація, інверсія, транслокація. Синдроми, зумовлені зміною кількості хромосом. Основні фенотипові прояви хромосомних аберацій. Явище мозаїцизму. Методи вивчення, профілактики та лікування спадкових хвороб. Шляхи корекції генетичних дефектів. Перспективи генної інженерії. Конституція, її роль у патології. Класифікація конституціональних типів за Гіппократом, Сіго, Кречмером, І.П.Павловим. Поняття про діатези.
1.2.3. Значення вікових факторів у патології. Патологія внутрішньоутробного розвитку. Поняття антенатальної патології. Гамето-, бласто-, ембріо- та фетопатії. Тератогенні фактори. Значення критичних періодів у патології ембріона и плода. Внутрішньоутробна гіпотрофія та гіпоксія. Порушення плацентарного кровообігу. Зв’язок патології плода із хворобами матері.
Старіння. Фактори, що визначають видову та індивідуальну тривалість життя. Загальні риси та закономірності старіння: гетерохронність, гетеротопність, гетерокінетичність, гетерокатефтентність. Структурні, функціональні та біохімічні прояви старіння на молекулярному, клітинному, тканинному, органному, системному рівнях і на рівні організму в цілому. Теорії генетично запрограмованого старіння, Теорії накопичення ушкоджень, синтетичні теорії старіння. Роль гіпоталамуса в ініціюванні процесу старіння. Старіння и хвороби.
1.3.3. Роль реактивності в патології. Реактивність як умова розвитку хвороб. Залежність реактивності від статі, віку, спадковості, стану імунної нервової та ендокринної систем. Вплив факторів зовнішнього середовища на реактивність організму. Прояви реактивності на молекулярному, клітинному, тканинному, органному, системному рівнях і на рівні організму в цілому. Види реактивності. Резистентність. Пасивна и активна резистентність. Зв’язок резистентності з реактивністю. Механізми неспецифічної резистентності. Ареактивність клітин. Фізичні і фізично-хімічні фактори неспецифічної резистентності (температура, водневий показник, напруга кисню та ін.). Біологічні бар’єри, їх класифікація, значення в резистентності організму. Роль
фізіологічної системи сполучної тканини в резистентності організму до дії патогенних агентів (О.О. Богомолець). Гуморальні фактори неспецифічної стійкості організму до інфекційніх агентів (лізоцим, С-реактивний білок, інтерферони, фібронектин, гомореактанти). Система комплементу та її порушення. Значення для патології класичного та альтернативного шляхів активації комплементу. Фагоцитоз, його механізми. Механізми продукції лейкоцитами активних форм кисню ("дихальний вибух "). Порушення фагоцитозу: форми, причини, механізми, наслідки.
1.3.4. Порушення імунологічної реактивності. Механізми імунної відповіді гуморального та клітинного типу, їх порушення. Імунологічна недостатність: первинні та вторинні імунодефіцити. Причини, механізм и види первинних імунодефіцитів. Роль фізичних, хімічних та біологічних факторів у розвитку вторинних імунодефіцітів.
Патофізіологічна характеристика набутого імунодефіциту Патогенез основних клінічніх проявів порушеннях В- і Т - систем лімфоцитів. Експериментальне моделювання патології імунної системи. Патофізіологічні основи трансплантації органів і тканин, реакція відторгнення трансплантату, її причини та механізми. Трансплантаційні феномени: первинна та вторинна відповідь на трансплантат.
Імунологічна толерантність, її види. Методи відтворення імунологічної толерантності в експерименті. Механізми розвитку імунологічної толерантності та їх порушення. Відміна імунологічної толерантності. Імунологічні взаємовідносини системи мати-плід. Реакція "трансплантат проти хазяїна", умови її розвитку, гостра та хронічна форми. Основні принципи імуностимуляції та імуносупресії.
1.3.5. Алергія. Визначення поняття і загальна характеристика алергії. Алергія та імунітет. Етіологія алергії, види екзо- та ендогенних алергенів.
Значення спадкових факторів у розвитку алергії. Принципи класифікації алергічніх реакцій. Загальна характеристика алергічних реакцій негайно і сповільненого типів. Класифікація алергічних реакцій. Стадії патогенезу алергічних реакцій.
Алергічні реакції І типу (анафілактичні): характеристика стадій, медіатори, експериментальні моделі, основні клінічні форми. Імунологічні механізми анафілактичних реакцій, роль тканинних базофільних гранулоцитів у їх розвитку. Механізми самообмеження анафілактічних реакцій. Активна та пасивна анафілаксія, патогенез анафілактичного шоку.
Алергічні Реакції II типу (цитотоксичні): характеристика стадій, медіатори, експериментальні моделі, основні клінічні форми. Механізми цитолізу: комплементзалежний цитоліз, антитілозалежний цитоліз, антитілозалежна клітинна цитотоксичність. Роль комплементу та продуктів його активації в розвитку цитотоксичних реакцій. Роль оксиду азоту (NO) як цитотоксичної речовини.
Алергічні Реакції III типу (iмунокомплексні): характеристика стадій, медіатори, експериментальні моделі, основні клінічні форми. Фактори, що визначають патогенність імунних комплексів, імунокомплексні пошкодження, їх місцеві та загальні прояви.
Алергічні Реакції IV типу (гіперчутливості сповільненого типу): характеристика стадій, медіатори, експериментальні моделі, основні клінічні форми. Особливості імунологічних механізмів, роль лімфокінів. Класифікація, механізми утворення та дії інтерлейкінів.
Алергічні реакції V типу (пригнічення та активації): характеристика стадій, експериментальні моделі, основні клінічні форми.
Аутоалергічні реакції.Причини і механізми їх розвитку. Значення ідіотип-
антиідіотипної взаємодії, порушень механізмів апоптозу імуноцитів. Роль аутоалергічного компонента в патогенезі хвороб.
Псевдоалергічні реакції. Параалергія, гетероалергія. Феномен Шварцмана та Санареллі. Патогенез псевдоалергії, участь системи комплементу.
Основні принципи профілактики і лікування алергічних реакцій. Десенсибілізація.
1.4. ТИПОВІ ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ
1.4.1. Пошкодження клітин. Характеристика поняття "пошкодження". Принципи класифікації пошкодження клітин. Структурні, функціональні, фізико-хімічні, біохімічні та термодинамічні ознаки пошкодження клітини. Екзо- и ендогенні причини пошкодження клітин. Поняття про первинну та вторинну альтерацію. Молекулярні механізми пошкодження клітини. Роль ліпідних механізмів у патогенезі альтерації: пероксидне окиснення ліпідів, активація мембранних фосфоліпаз, детергентна дія лізофосфоліпідів та вільних жирних кислот. Кальцієві механізми пошкодження. Причинні механізми зростання внутрішньоклітинної концентрації іонів кальцію. Роль електролітно-осмотичних механізмів у пошкодженні клітин. Причини і механізми порушень роботи систем активного транспорту електролітів у клітині.
Причини розвитку внутрішньоклітинного ацидозу.Роль ацидотичних механізмів у пошкодженні клітини. Участь білкових механізмів у процесах альтерації. Інактівація ферментів, денатурація білків, активація протеолізу. Порушення роботи генетичного апарату клітини як один із механізмів пошкодження.
Основні механізми порушень бар’єрної та матричної функцій мембран клітини. Явище електричного "самопробою", іонофорний механізм порушення бар’єрної функції мембран.
Механізми і прояви походження субклітинних структур: плазматичної мембрани, мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, лізосом, мікротрубочок і мікрофіламентів, ядра та цитоплазми. Механізми розвитку клітинних дистрофій.
Механізми захисту та адаптації клітин до дії шкідливих агентів. Захисні компенсаторні реакції, спрямовані на відновлення зрушеного внутрішньоклітинного гомеостазу. Клітинна и субклітинна регенерація. Активна та пасивна резистентність клітин до пошкодження. Принципи профілактики і патогенетичної терапії пошкодження клітин.
Наслідки та стадії пошкодження клітин. Смерть клітини через апоптоз та некроз. Відмінності апоптозу від некрозу. Стадії та механізми програмованої клітинної смерті, наслідки пригнічення механізмів апоптозу. Наслідки підсилення процесів апоптозу.
1.4.2. Екстремальні стани. Поняття про екстремальні стани та їх зв’язок з термінальними станами. Екстремальні умови життя.
Шок. види шоку. Механізми порушень загальної гемодинаміки та мікроциркуляції при шоковому стані. Функціональні та структурні порушення на різних стадіях шоку. Роль фізіологічно активних речовин і продуктів пошкодження тканин у патогенезі шокових станів. Участь нервових механізмів у розвитку шоку. Патофізіологічні основи профілактики і терапії шоку.
Колапс. Спільні та відмінні ознаки шоку і колапсу.Етіологія та патогенез
колаптоїдних станів. Роль нейрогенних і гуморальніх механізмів у розвитку колапсу.
Кома. Ендогенні та екзогенні коми. Механізми розвитку коматозних станів. Роль порушень енергозабезпечення головного мозку та загальних розладів у патогенезі коми. Принципи терапії.
1.4.3.Місцеві порушення кровообігу.
Порушення мікроциркуляції. Гемодинамічні основи розвитку місцевих розладів кровообігу. Основні форми порушень периферичного кровообігу: артеріальна та венозна гіперемія, ішемія, стаз, їх класифікація, причини і механізми розвитку, зовнішні прояви. Походження, механізми утворення та роль ендотеліальних чинників: ендотеліального фактора релаксації, ендотелінів у патогенезі місцевих порушень кровообігу. Зміни в тканинах, спричинені розладами місцевого кровообігу, їх значення та можливі наслідки.
Тромбоз і емболія як причини місцевих розладів кровообігу. Причини та умови виникнення тромбів. Стадії і механізми емболії, види емболів. Роль рефлекторних механізмів у розвитку загальних порушень, спричинених емболією. Особливості перебігу емболії великого и малого кола кровообігу;емболія система ворітної вени.
Типові порушення мікроциркуляції (інтра-, екстра- та трансвазальні). Внутрішньосудинні розлади мікроциркуляції: Зміни кровотоку та реологічних властивостей крові. Гемоконцентрація, порушення суспензійної стійкості, агрегація і аглютинація еритроцитів, сладж-феномен. Роль агрегації тромбоцитів та дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові в розвитку порушень мікроциркуляції. Капілярний (справжній) стаз. Порушення тонусу, механічної цілісності та проникності мікросудин. Позасудинні порушення мікроциркуляції. Накопичення в навколосудинному просторі фізіологічно активних речовин, іонів, набрякової рідини. Мезенхімальні дистрофії. Капіляротрофічна недостатність. Типові порушення лімфодинаміки. Механічна,
дінамічна та резорбційна недостатність лімфообігу.
1.4.4. Запалення. Визначення поняття. Етіологія запалення. Класифікація флогогенних агентів. Стадії запалення. Кардинальні ознаки запального процесу.
Класифікація запалення. Методи вивчення запального процесу в експерименті.
Первинна та вторинна альтерація. Причини і механізми вторинної альтерації. Роль лізосомних факторів, вільних радикалів, пероксидів, комплементу в пошкодженні тканин. Біохімічні та фізико-хімічні порушення у вогнищі запалення. Механізми місцевого ацидозу, гіперосмії, гіперонкії. Медіатори запалення, їх класифікація. Продукти де грануляції тканинних базофільних гранулоцитів, калікреїн-кінінова система. Похідні арахідонової кислоти: простагландини, простациклін, тромбоксан, лейкотрієни. Роль лімфокінів у патогенезі запалення. Участь продуктів активації комплементу в розвитку запального процесу.
Зміни кровообігу у вогнищі запалення (Ю.Конгейм). Механізми короткочасної ішемії та артеріальної гіперемії при запаленні. Причини переходу артеріальної гіперемії у венозну. Зміни реологічних властивостей крові у вогнищі запалення.
Ексудація. Механізми ексудації. Причини та механізми зростання проникності судинної стінки. Рання та пізня стадії підвищення проникності. Види ексудатів.
Еміграція. Етапи еміграції лейкоцитів. Крайове стояння лейкоцитів, його механізми. Екзогенні та ендогенні хемотаксини, механізми знешкодження мікробів лейкоцитами.
Проліферація. Механізми проліферації. Кейлони та фактори росту. Роль протеїнкінази С, тирозинових протеїнкіназ та циклінів в активації проліферативних процесів. Системи клітинних поліамінів. Механізми склерозування.
Загальні прояви запалення: гарячка, лейкоцитоз, "білки гострої фази запалення", зростання ШОЕ, інтоксикація. Зв’язок місцевих та загальних порушень при запаленні.
Роль реактивності в розвитку запалення, значення імунних реакцій у запальному процесі. Запалення та алергія. Вплив нервових та гормональних факторів на запалення. Значення запалення для організму. Принципи протизапальної терапії.
1.4.5. Гарячка. Визначення поняття і загальна характеристика гарячки.
Формування гарячкової реакції у філо- та онтогенезі. Етіологія гарячки. Принципи класифікації пірогенів. Хімічна природа пірогенних речовин. Утворення пірогенів при інфекційному процесі, асептичному ушкодженні тканин та імунних реакціях. Поняття про первинні та вторинні пірогені. Роль інтерлейкіну-І в патогенезі гарячки. Участь простагландинів у перебудові терморегуляції. Стадії гарячки. Типи гарячкових реакцій. Участь нервової, ендокринної та імунної систем у розвитку гарячки. Зміни обміну речовин та фізіологічних функцій при гарячці. Захисне значення і негативні наслідки гарячки. Патофізіологічні принципи жарознижувальної терапії. Поняття про піротерапію Основні відмінності між гарячкою, екзогенним перегріванням та іншими видами гіпертермії. Гарячкоподібні стани, їхня класифікація. "Сольова"гарячка.
1.4.6. Патологія тканини росту. Пухлина. Загальна характеристика основних видів порушень тканинного росту. Поняття про гіпо- та гіпербіотичні процеси.
Визначення понять "пухлина" та "пухлинний процес". Біологічні особливості пухлинного росту. Види атипізму росту та диференціювання. Основні ознака фізико-хімічного, біохімічного, антигенного, функціонального атипізму (анаплазії). Поняття про злоякісні та доброякісні пухлини. Інфільтративний та експансивний ріст. Метастазування, його стадії та механізм.
Механізми кахексії.
Експериментальне вивчення етіології та патогенезу пухлин: методи індукції, трансплантації, експлантації. Класифікація канцерогенів. Хімічний канцерогенез. Класифікація хімічних канцерогенів. Ендо- та екзоканцерогени. Хімічні канцерогени прямої та непрямої дії. Особливості хімічної будови сполук, що визначають їхню канцерогенність. Роль гормонів у канцерогенезі.
Фізичний канцерогенез. Основні закономірності бластомогенної дїї іонізуючої радіації. Роль ультрафіолетових променів, механічних факторів у канцерогенезі.
Вірусний канцерогенез. Експериментальні докази вірусного походження пухлин. Класифікація онкогенних вірусів. Вертикальний та горизонтальний механізми передавання вірусів. Поняття про вірусні онкогени, протоонкогени, клітинні онкогени.
Патогенез пухлин (стадії ініціації, промоції, прогресії). Механізми перетворення протоонкогенів у клітинні онкогени. Класифікація онкогенів. Поняття про антионкогени. Мутаційний та епігеномний механізми канцерогенезу. Ендокринні, паракринні та аутокринні механізми регуляції утворення факторів росту. Роль протеїнкіназ та циклінів у канцерогенезі.
Механізми природного протипухлинного захисту, їх класифікація. Імунні та неімунні механізми антибластомної резистентності. Патофізіологічні основи
Профілактики і лікування пухлин.
1.4.7. Голодування. Зовнішні і внутрішні причини голодування. Фізіологічне та патологічне голодування. Повне, неповне та часткове (якісне) голодування. Абсолютне голодування. Патофізіологічна характеристика періодів повного голодування.
Білково-калорійна недостатність, її форми. Аліментарна дистрофія. Чинники, що впливають на резистентність організму до голодування. Поняття про лікувальне голодування.
1.4.8. Гіпоксія. Принципи класифікації гіпоксичних станів. Механізми розвитку гіпоксії: зменшення постачання кисню кров’ю, порушення дифузії кисню в тканинах, порушення утилізації кисню клітинами, гіпоксія навантаження. Етіологія і патогенез основних типів гіпоксії: артеріально-гіпоксемічної, гемічної, гемодинамічної, периферичного шунтування. Тканинна гіпоксія, первинна та вторинна. Змішані форми гіпоксії. Показники газового складу артеріальної та венозної крові при різних типах кисневого голодування. Негайні і довготривалі адаптивні реакції організму при гіпоксії. Механізми гіпоксичного пошкодження клітин. Стійкість окремих органів і тканин до гіпоксії. Нормобарична та гіпобарична гіпоксична терапія. Киснева терапія і токсична дія кисню. Нормо- та гіпербарична оксигенація. Гіпероксія і вільнорадикальні реакції. Гіпероксія як причина гіпоксії.
1.5. ТИПОВІ ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН
1.5.1. Порушення енергетичного обміну. Порушення енергозабезпечення клітин. Гіпоергічні стани, їх класифікація. Порушення транспорту поживних речовин через клітинні мембрани. Розлади центральних внутрішньоклітинних катаболічніх шляхів. Порушення клітинного дихання в мітохондріях, Механізми роз’єднання окиснення та фосфорилювання.Значення порушень енергетичного обміну для життєдіяльності клітин, органів та організму в цілому. Роль розладів енергозабезпечення клітин у розвитку їх пошкодження. Порушення основного обміну.
1.5.2. Порушення вуглеводного обміну. Порушення всмоктування вуглеводів корму, процесів синтезу, депонування и розщеплення глікогену, транспорту вуглеводів у клітини. Порушення нервової та гормональної регуляції вуглеводного обміну. Гіпоглікемія, причини та механізми. Гіпоглікемічна кома. Цукровий діабет. Причини і механізми розвитку інсулінозалежного цукрового діабету. Інсулінонезалежний цукровий діабет, його зв’язок зі спадковими факторами та ожирінням. Значення іммунологічних порушень у патогенезі цукрового діабету. Причини позапанкреатичної недостатності інсуліну. Порушення вуглеводного та інших видів обміну речовин при цукровому діабеті. Патогенез основних клінічних проявів цукрового діабету. Види ком при цукровому діабеті. Патогенез основних ускладнень цукрового діабету: макро- та мікроангіопатії, нейропатії. Експериментальні моделі цукрового діабету. Патогенетичні принципи лікування цукрового діабету.
1.5.3. Порушення жирового обміну. Порушення травлення і всмоктування ліпідів. Розлади транспорту ліпідів у крові. Гіпер-, гіпо- і дисліпопротеїнемії. Розлади нервової та гормональної регуляції ліпідного обміну. Спадкові та набуті порушення складу ліпопротеїнів плазми крові. Порушення депонування ліпідів.Первинне і вторинне ожиріння.Експериментальні моделі і патогенез ожиріння. Гіперкетонемія: причини, механізми, наслідки. Порушення проміжного обміну ліпідів у клітинах. Механізми жирової дистрофії.
1.5.4. Порушення білкового обміну. Порушення обміну пуринових та піримідинових основ. Позитивний та негативний азотистий баланс. Порушення
засвоєння кормових білків. Спадкові розлади обміну амінокислот. Порушення кінцевих етапів білкового обміну, синтезу сечовини. Продукційна та ретенційна гіперазотемія. Порушення білкового складу плазми крові: гіпер-, гіпо- і диспротеїнемія, парапротеїнемія. Конформаційні зміни білкових молекул. Порушення транспортної функції білків плазми крові. Подагра: роль екзо- і ендогенних факторів, патогенетичні механізми.
1.5.5. Порушення обміну вітамінів. Гіпер-, гіпо- та авітамінози. Екзогенні (первинні) та ендогенні (вторинні) гіповітамінози.Порушення всмоктування транспорту, депонування, утилізації та метаболізму вітамінів. Антивітаміни. Гіпервітамінози. Механізми порушень обміну речовин та фізіологічних функцій
при найважливіших формах гіпо- і гіпервітамінозів.
1.5.6. Порушення водно-сольового обміну. Позитивний і негативний водний баланс. Зневоднення: позаклітинне та внутрішньоклітинне. Гіпо-, ізо- та
гіперосмолярне зневоднення. Причини та механізми розвитку. Захисні компенсаторні механізми. Синдром ангідремії.
Надмірне накопичення води в організмі. Гіпо-, ізо- та гіперосмолярна гіпергідрія, причини та механізми розвитку, захисні компенсаторні реакції. Поза- та внутрішньоклітинна гіпергідрія. Набряки, етіологічна та патофізіологічна класифікація. Гідростатичні та онкотичні механізми розвитку набряків. Роль порушень проникності судинної стінки та відтоку лімфи в патогенезі набряків. Набряки, зумовлені затримкою солей натрію в організмі. "Мікседематозні" набряки. Принципи лікування набряків.
Гіпер- і гіпонатріємія. Причини та механізми розвитку. Порушення, спричинювані змінамі концентрації іонів натрію у позаклітінній рідині. Гіпер- та гіпокаліємія. Причини і механізми розвитку. Основні прояви порушень обміну іонів калію. Порушення обміну мікроелементів.
1.5.7. Порушення фосфорно-кальцієвого обміну. Порушення гормональної регуляції фосфорно-кальцієвого обміну: гіпер- і гіпопаратиреоз, гіпо- та гіпервітаміноз Д, розлади секреції кальцитоніну. Гіпокальціємічні стани, причини та механізми розвитку. Основні прояви гіпокальціємії, тетанія. Рахіт, кальці- та фосфопенічний варіанти розвитку. Резистентність до дії вітаміну Д. Принципи профілактики і лікування рахіту. Остеодистрофія, її прояви.
Гіперкальціємічні стани, причини і механізми розвитку. Обвапнення м'яких тканин: метастатичний, дистрофічний і метаболічний механізми. Поняття про кальцифікацію. Гіпер- і гіпофосфатемія. Причини та механізми розвитку.
1.5.8. Порушення кислотно-основної рівноваги. Основні форми порушень
кислотно-основної рівноваги. Газовий ацидоз, діагностичні критерії, причини розвитку, захисні компенсаторні реакції. Негазовий ацидоз, діагностичні критерії, причини розвитку, Механізми компенсації. Ацидоз із збільшеною та нормальною аніонною різницею. Причини внутрішньоклітинного ацидозу. Газовий алкалоз, діагностичні критерії, причини розвитку, захисні компенсаторні реакції. Негазовий алкалоз: гіпохлоремічний, гіпокаліємічний, гіпернатріємічний. Діагностичні критерії, механізми розвитку і компенсаторні реакції. Власне патологічні зміни, спричинювані порушенням кислотно-основної рівноваги. Принципи корекції ацидозів і алкалозів. Зв’язок порушень кислотно-основної рівноваги з розладами водно-електролітного обміну.