Порядок проведення групового заняття
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Для проведення групового заняття
З навчальної дисципліни
Військова підготовка
З розділу
Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України
Тема 3.5.14. Основи тактики підрозділів розвідувальної авіації
Тема групового заняття №12. Основи тактики підрозділів розвідувальної авіації
Навчальний потік (групи) студенти за всіма авіаційними ВОС
Час 2 години
Місце проведення лекційна аудиторія
Навчальні та виховні цілі:
вивчити питання щодо призначення та завдань підрозділів розвідувальної авіації;
розглянути способи бойових дій та бойові порядки підрозділів розвідувальної авіації;
вивчити характеристики літаків – розвідників і безпілотних літальних апаратів повітряної розвідки;
розвивати у студентів творчу активність, ініціативу і самостійність, формувати в них творче тактичне мислення.
Навчальні питання і розподіл часу
| Зміст навчальних питань | Час (хв.) |
| Вступ. Поточний контроль знань студентів (усне опитування) 1. Призначення та завдання підрозділів розвідувальної авіації. 2. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів розвідувальної авіації. 3. Характеристика літаків – розвідників і безпілотних літальних апаратів повітряної розвідки. Підведення підсумків заняття. |
Навчально-матеріальне забезпечення:
комплект діапозитивів (слайдів), діапроектор (проекційний апарат типу "Полілюкс");
комп’ютер, проекційний апарат типу "Інфокус";
кінофрагменти.
Навчальна література:
1. Моісеєнко В.Д., Полуйко О.М., Онипченко П.М., Патюков О.В. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Частина І. Основи тактики авіації Повітряних Сил Збройних Сил України: навч. посіб. – Х.: ХУПС, 2008. – 146 с.
2. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Частина ІІ. Тактика авіаційних частин (підрозділів): навч. посіб. О. Б. Котов, В. Д. Моісеєнко, О. М. Полуйко та ін. / За загальною редакцією О. Б. Котова – Х: ХУПС, 2009. – С. 58-59.
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ ТА МЕТОДИКА ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ
Організація проведення групового заняття
Підготовка до групового заняття починається завчасно. Викладач під час підготовки до заняття повинен розглянути рекомендовані джерела інформації, які він до заняття завчасно повинен довести до студентів, а також вивчити методичні рекомендації щодо проведення заняття.
До вступної частини викладач повинен:
перевірити загальний порядок в аудиторії;
після докладу командира (чергового) навчальної групи перевірити наявність студентів;
перевірити додержування студентами форми одягу;
дати вказівки щодо усунення недоліків.
У ході проведення заняття викладач повинен слідкувати за додержуванням студентами статутних положень під час відповідей на запитання та з підтримання військової дисципліни.
Порядок проведення групового заняття
У вступній частині необхідно оголосити тему, розкрити мету групового заняття, які цілі повинні бути досягнути у ході заняття та довести навчальні питання, що розглядаються.
До розгляду першого навчального питання, з метою перевірки якості вивчення студентами лекційного матеріалу за темою, як правило, проводиться усне опитування.
Після перевірки готовності студентів до занять викладач стисло підводить підсумки і переходить до розгляду навчальних питань основної частини заняття.
1. Призначення та завдання підрозділів розвідувальної авіації
Підрозділи РА, маючи на озброєнні пілотовані літаки-розвідники і безпілотні літальні апарати, призначені для повітряної розвідки противника, місцевості і погоди. В окремих випадках літаки-розвідники можуть одночасно з веденням повітряної розвідки уражати (знищувати) виявлені ними важливі об’єкти противника.
Для підвищення ступеню свідомості про противника необхідна чітка взаємодія між всіма видами розвідки, збільшення її інтенсивності та обґрунтоване передбачення можливого розвитку подій, тобто прогнозування замислу і характеру бойових дій противника, а також місцеположення його основних об’єктів.
Підрозділи РА проводять повітряну розвідку як до початку, так і з початком бойових дій.
До початку бойових дій підрозділи РА виконують такі завдання:
уточнення координат розташування об’єктів ЗМУ противника;
встановлення змін в інженерному обладнанні прикордонної смуги, районів зосередження угруповань наземних військ противника і напрямків висування їх до державного кордону;
одержання достовірних відомостей про базування авіації і розташування наземних засобів ППО противника;
визначити характер роботи і зміни у розташуванні радіоелектронних засобів систем управління військами і зброєю противника.
Дані завдання виконуються підрозділами РА, головним чином, продовж державного кордону.
З початком бойових дій основними бойовими завданнями підрозділів РА є (рис. 1.1):
повітряна розвідка ЗМУ і наземних елементів РУК противника;
повітряна розвідка аеродромів (площадок) і ділянок автострад, які використовуються для зльоту і посадки літаків (вертольотів) противника;
повітряна розвідка районів зосередження угруповань військ противника у визначений період часу;
повітряна розвідка повітряних, залізничних, автомобільних, морських (річних) перевезень противника;
повітряна розвідка пунктів управління і радіоелектронних засобів противника;
повітряна розвідка наземних засобів ППО противника;
повітряна розвідка кораблів (суден) у морі і військово-морських баз противника;
повітряна радіаційна, хімічна і біологічна розвідка;
повітряна розвідка місцевості і погоди;
контрольна повітряна розвідка результатів ударів підрозділів авіації по об’єктах противника;
наведення ударних груп підрозділів авіації на наземні (морські) об’єкти противника.
Повітряна розвідка ЗМУ і наземних елементів РУК здійснюється з метою їх виявлення в позиційних районах і на марші, а також на шляхах їх підвозу.
Повітряна розвідка аеродромів (площадок) і ділянок автострад, які використовуються для зльоту і посадки літаків (вертольотів) противника проводиться з метою виявлення основних, запасних та інших аеродромів, а також змін у складі та базуванні авіаційного угруповання противника.
Повітряна розвідка районів зосередження угруповань військ противника у визначений період часу ведеться для встановлення їх дійсного положення, а також місцезнаходження районів зосередження резервів противника, визначення стану транспортних комунікацій, які використовуються противником для ведення бойових дій.
Повітряна розвідка повітряних, залізничних, автомобільних, морських (річних) перевезень противника здійснюється для виявлення: транспортних перевезень противника, їх характеру та інтенсивності; районів зосередження особового складу, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів поблизу пунктів завантаження і розвантаження; стану транспортних комунікацій (завантаження залізничних вузлів і станцій, аеродромів і портів, стан мостів і переправ, наявність зруйнувань і об’їздів, проведення відновлювальних робіт); наземних засобів ППО, які застосовуються на шляхах сполучення.
Повітряна розвідка пунктів управління і радіоелектронних засобів противника проводиться для встановлення місцезнаходження, у першу чергу, командних пунктів СВ, авіації і ППО; виявлення радіоелектронних засобів управління військами і зброєю та їх характеристик; визначення характеру прикриття зенітних ракетних засобів противника.
Повітряна розвідка наземних засобів ППО противника здійснюється для виявлення кількості, типів ЗРК і засобів зенітної артилерії у позиційних районах, а також радіотехнічних засобів системи ППО.
Повітряна розвідка кораблів (суден) у морі і військово-морських баз противника виконується з метою визначення кількості і типів надводних засобів, їх розташування і характеру дій, а також виявлення важливих об’єктів військово-морських баз, їх засобів ППО і маскування.
Результатами повітряної розвідки підрозділами РА повинні бути такі основні відомості про об’єкт противника: тип та час його виявлення; координати центру чи основних складових елементів; характер діяльності і маскування.