Виробничий процес і його складові частини

Самостійна робота № 10

Тема: Основи нормуванння праці для обслуговуючого персоналу в закладах ресторанного господарства.

Виробничий процес – взаємозв'язана, цілісна, упорядкована сукупність елементів: технологічних і трудових. Мета виробничого процесу – виробництво товарів і послуг установленої якості в необхідних для задоволення потреб обсягах. Науково-технічний прогрес, застосування нової техніки й технології змінюють зміст і структуру виробничого процесу. Нові потужності й параметри машин, механізмів, устаткування, інструментів приводять до зміни кількісного і якісного складу робочих процесів, операцій, прийомів, дій і рухів і, як наслідок, до зміни порядку взаємозв'язку знарядь праці у виробництві й у часі, появі прогресивніших форм організації праці, кількісної і якісної зміни персоналу підприємства, його демографічної, професійно-кваліфікаційної, соціальної структури, методів нормування праці, мотивації, якості життя нації. Вивчення основних принципів побудови виробничих процесів, їх організації є фундаментом для науково обґрунтованого нормування праці.

Розрізняють дві сторони виробничого процесу: технологічну й трудову. Технологічна сторона знаходить своє вираження в комплексному технологічному процесі, що заздалегідь розробляється, у якому передбачаються засоби й методи виконання робіт – технологічні карти, технологічні регламенти.

Технологічний процес – технологія виготовлення виробів (виконання робіт) – взаємодія засобів і предметів праці. Знаряддя праці – машини, механізми, обладнання, інструменти – порядок і режим їх роботи, а також види, способи та послідовність їх впливу на предмет праці. Зміни в предметах праці, поява нового виду сировини, матеріалів, палива, енергії вимагають якісної зміни засобів праці – машин, механізмів, устаткування, інструментів, порядку й режиму їх роботи, а також видів, способів і послідовності їх дії на предмети праці. Засоби й предмети праці мають не тільки кількісний взаємозв'язок, але і якісну взаємозалежність.

Трудовий процес – заздалегідь спланована, розписана по рухах, діях, прийомах, операціях доцільна діяльність працівників на робочому місці протягом робочого дня, спрямована на зміну форми, розмірів, структури предметів праці, їх вигляду, фізико-хімічних властивостей, розташування в просторі. У трудовому процесі працівники впливають за допомогою машин, механізмів, інструментів на предмет праці, або управляють засобами праці, обслуговують виробничий процес: транспортне обслуговування, енергетичне, ремонтне, контроль якості продукції, складське.

Без участі робітника засоби й предмети праці нерухомі й «мертві», тільки людина розумом і руками пожвавлює їх, приводить в дію, управляє технологічним процесом. Трудовий процес становить основу виробничого процесу.

Разом з тим у структурі виробничого процесу існує ще й процес, який називається природним. Так, у деяких виробництвах зміна властивостей предметів праці відбувається без участі працівника (сушіння деревини, пофарбованих виробів і поверхонь у природних умовах, охолоджування й старіння металу, кристалізація, випадання осаду й т.д.).

Технологічний і трудовий процеси глибоко внутрішньо інтегровані, нерозривно пов'язані, причому зміст і порядок дій виконавців визначаються технологічним процесом.

Виробничі процеси залежно від участі в них робітників, можуть бути поділені на ручні, машинно-ручні, машинні, автоматизовані й апаратурні.

Ручні процеси виконуються працівниками вручну (навантаження, розвантаження шлакоблоків в очисному забої, розбивання великих кусків вугілля й породи вручну й т. д.) або за допомогою немеханізованих знарядь праці, ручного інструменту (кріплення гірничих виробок, ручне складання й розбирання машин). Під час виконання таких процесів предмети праці змінюються безпосередньо під впливом фізичних зусиль працівників.

Ручні механізовані процеси виконуються працівниками за допомогою ручних механізованих знарядь праці, механізованого інструменту, наприклад: свердлувальних електромашин, відбійних молотків, електрогайковертів і т.д.

Машинно-ручні процеси виконують машини або механізми за безпосередньої участі робітника. При цьому одночасно використовуються енергія машини й зусилля виконавця, наприклад розкріплення, пересування, кріплення привідних головок конвеєра в очисному забої.

До машинних належать процеси, під час яких основна робота виконується машинами, а управління нею й елементи допоміжної роботи (регулювання виконавчого органу комбайна по висоті (потужності) пласта в процесі роботи) здійснюється робітниками вручну. Наприклад, механізована подача робочого органу комбайна під час видобутку вугілля в очисних забоях механізованими комплексами, розроблення ґрунту екскаваторами.

В автоматизованих процесах основна робота механізована повністю, а допоміжна – частково (напівавтомати) або повністю (автомати).

При цьому управління роботою механізмів відбувається автоматично. У цих випадках функції робітників зводяться до пуску й зупинки механізмів, їх налагодження, спостереження за роботою, усунення дефектів, заміни інструменту, а на напівавтоматах, крім того, – до періодичного подавання сировини (заготовок) і зняття готових виробів, наприклад, під час виготовлення тканини на автоматичних ткацьких верстатах, продукції на автоматичних лініях, пельменів на автоматах.

Апаратурні процеси здійснюються в спеціальному устаткуванні (апаратах, печах, посудинах, камерах) через дії на предмет праці тепловою, електричною або хімічною енергією. При цьому робітники контролюють і регулюють хід процесів, що відбуваються в них. До таких процесів належать виплавка чавуну у вагранках, у доменних печах, виплавка сталі в електричних і мартенівських печах, випалювання й цементування деталей, більшість процесів у хімічній і нафтопереробній, атомній промисловостях.

Крім того, виробничі процеси за періодичністю, тривалістю й ступенем повторюваності можуть бути поділені на: безперервні й переривчасті. Безперервні процеси, технологічні зміни, перетворення предметів праці на кінцеву продукцію на робочому місці відбуваються тривалий час, і зупинка механізмів проводиться тільки для ремонтних робіт. Завантаження сировини, матеріалів, палива й знімання готової продукції проводиться безперервно (виплавка чавуну в доменних печах, безперервні апаратурні процеси в хімічній, атомній промисловості). Переривчастими вважаються процеси, у яких після виготовлення одиниці або іншого обсягу продукції відбувається перерва для її знімання й завантаження устаткування сировиною, матеріалами, напівфабрикатами для подальшого виготовлення цієї ж продукції.

Переривчасті процеси поділяються на циклічні й нециклічні. Циклічні процеси, у яких переривчатість і повторюваність здійснюються через однакові проміжки часу (виробничі процеси у вугільній, гірничорудній промисловості й т.д.). До нециклічних належать переривчасті виробничі процеси, у яких перерви нерегулярні, повторюються з різною періодичністю (термічне оброблення деталей).

Тривалість і періодичність повторення технологічного процесу, характер участі робітника в його виконанні визначають способи й методи розрахунку норм праці. Виконання робочим роботи вручну, вимагає іншого методу розрахунку норм, ніж в автоматизованих процесах.

Важливе значення в нормуванні праці має класифікація виробничих процесів залежно від типу виробництва: масове, великосерійне, серійне, дрібносерійне й одиничне.

Виробничий процес, будучи колективним, складається із взаємозв'язаних однорідних і закінчених часткових процесів, стадій, ланок, які відрізняються технологічним і трудовим змістом. Так виробничий процес видобутку вугілля має наступну структуру: очисні роботи; підготовчі роботи; підземний транспорт; ремонт і відновлення гірничих виробок і відкатувальних шляхів; допоміжні підземні роботи (вентиляція й техніка безпеки, водовідлив, ремонтна, протипожежна, маркшейдерська служба, відділ нормування праці); роботи на шахтній поверхні (підйом, збагачення й контроль якості вугілля, роботи з обслуговування устаткування й стаціонарних установок, роботи з виробничо-господарського обслуговування шахти).

Мета виробничого процесу на вугледобувному підприємстві – видобуток вугілля встановленої якості в необхідних для народного господарства обсягах.

Основними елементами виробничого процесу так само, як і процесу праці, є доцільна діяльність людини (або сама праця), предмети й засоби праці. Характерна особливість виробничого процесу на вугледобувному підприємстві – предметом праці виступають природні ресурси у вигляді запасів корисних копалин, нестабільність гірничо-геологічних умов, тісний взаємозв'язок окремих стадій технологічного процесу, необхідність дотримання вимог техніки безпеки під час ведення гірничих робіт, рухливість робочого місця й ін.

Науково-технічний прогрес, впровадження нової техніки і технологій в вугледобувних підприємствах зумовлюють зміну змісту й структури виробничого процесу. Збільшення потужності й параметрів гірничотранспортного устаткування, упровадження очисних механізованих комплексів нового покоління, нової техніки й технології на підготовчих роботах, підземному транспорті, охороні гірничих виробок при підземному способі видобування вугілля приводять до зміни кількісного і якісного складу робочих процесів і операцій і, як наслідок, до впровадження прогресивних форм організації й стимулювання праці, зміни методів нормування праці. Вивчення основних принципів побудови виробничих процесів, їх організації в просторі та часі є фундаментом для науково обґрунтованого нормування праці.

Виробничий процес має дві сторони – технологічну, пов'язану з перетворенням предмету праці на готову продукцію, і трудову, таку, що складається з сукупності дій виконавців щодо здійснення технологічних процесів.

Технологічний процес – доцільна зміна форми, розмірів, стану, місця предмету праці, З технологічної точки зору, виробничий процес поділяються на основні, допоміжні й обслуговуючі процеси. Основу виробничого процесу складає трудовий процес.

Структурування виробничого процесу за технологічним змістом (виробничі ланки, робочі процеси, операції) закінчується поділом його на операції, подальша диференціація яких за трудовим змістом визначається необхідними прийомами й рухами.

Специфічні умови гірничого виробництва ставлять жорсткі вимоги до техніко-економічного обґрунтування вибору найбільш ефективних параметрів виробничого процесу, раціоналізації робочих процесів, операцій і інших його складових частин.

Робочий процес характеризується відповідним технологічним змістом, організаційною структурою, предметом праці й засобами праці. Він складається з комплексу операцій.

У різних галузях гірничої промисловості виконуються десятки робочих процесів. Так, наприклад, на вугільних шахтах їх до 80, на підземних рудниках – до 50, на розрізах і кар'єрах – до 60, на гірничопідготовчих роботах під час будівництва шахт і кар'єрів – до 140.

На вугільних шахтах під час виконання очисних робіт робочими процесами є: виймання вугілля комбайном, пересування механізованого кріплення, пересування лінійних секцій конвеєра, управління покрівлею, буріння шпурів в нішах, наваловідбійка вугілля в нішах, кріплення ніш, оформлення забою.

Розрізняють прості й складні робочі процеси. Прості мають один головний предмет праці й містять одну основну операцію. Наприклад, процес «виймання вугілля комбайном» має один предмет праці – вугільний пласт, «кріплення»– покрівлю, «буріння шпурів в нішах» – шпури в пласті вугілля.

Складні робочі процеси мають декілька предметів праці, основних операцій і виконуються, зазвичай, машиною (агрегатом). Так складний робочий процес «виймання вугілля комбайном» має декілька предметів праці і містить різні прості робочі процеси.

За своїм призначенням і роллю у виробництві кінцевої продукції робочі процеси так само, як і операції, що формують їх, поділяються на основні й допоміжні. Поділ робочих процесів на основні й допоміжні, прості й складні, а також їх кількість залежать від різних чинників і умов гірничого виробництва, які відображають специфіку роботи кожного окремого підприємства: спосіб видобутку корисних копалин, техніку й технологію, що використовуються, організацію виробництва.

Ланка виробничого процесу з видобутку вугілля є сукупністю робочих процесів, що характеризується певним технологічним змістом і професійно-кваліфікаційним складом робітників. Ланки виробничого процесу формуються з урахуванням розподілу праці. При цьому, наприклад, очисні роботи є основним структуротворним робочим процесом. Технологія видобутку вугілля передбачає послідовне функціонування основних, ланок виробничого процесу й нормальну роботу допоміжних і обслуговуючих. Так на вугледобувних підприємствах виділяються наступні основні ланки – видобуток вугілля, підготовчі роботи, транспортування гірської маси, її навантаження в залізничні вагони.

До допоміжних і обслуговуючих ланок виробничого процесу вугледобувного підприємства належать: електропостачання, водовідлив, вентиляція, підтримання й ремонт гірничих виробок і транспортних шляхів, ремонт устаткування.

Різноманітні роботи на вугледобувному підприємстві виконуються відповідними виробничими підрозділами – дільницями, цехами, службами. Склад виробничих підрозділів, їх кількість і співвідношення між ними характеризують виробничу структуру шахти. Обґрунтування виробничих можливостей (пропускної спроможності) ланок виробничого процесу необхідне для якісного планування й ефективного управління гірничим виробництвом.

На підставі розрахунку пропускної спроможності ланки виявляються «вузькі» місця виробничого процесу. Під «вузьким» місцем розуміється ланка виробничого процесу з видобутку вугілля, пропускна спроможність якої нижча, ніж у решти пов'язаних з цією ланкою технологічного ланцюга. Для ліквідації «вузького» місця розробляються відповідні організаційно-технічні заходи.

Кожен робочий процес характеризується певною технологією, яка виражається в особливостях механізмів, машин і устаткування, що використовуються, самого предмету праці, методів організації виробництва й праці, спеціальних прийомів роботи, а також вимог, що пред'являються до якості продукції. Під робочим процесом необхідно розуміти чітко окреслену й відмінну за технологічним змістом і організаційною структурою частину виробничого комплексу, що характеризується певним технологічним змістом, предметом праці й засобами праці. Так, наприклад, виймання вугілля комбайном або струговою установкою, відбій вугілля відбійним молотком, буріння шпурів по вугіллю або по породі бурильними машинами, кріплення забою, навантаження вугілля або породи у вагонетки або на конвеєр.

Усі робочі процеси в шахті повинні проводитися в певній послідовності та поєднуватися в часі. Більшість робочих процесів є взаємозалежними. Виробничий процес видобутку вугілля швидко припиняється, якщо внутрішньошахтний транспорт або підйом припиняє свою дію й видавання вугілля, видобутого в очисних і підготовчих забоях, припиняється. Серйозні порушення дії водовідливних або вентиляційних установок можуть різко знизити видобуток. Усі робочі процеси поділяються на робочі операції.