Радіозвязок і способи його організації.

Національний авіаційний університет

кафедра військової підготовки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова ПМК № 5

кандидат технічних наук, доцент

полковник

В.Л. Іванов

“___” ____________ 2014 року.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення групового заняття

з навчальної дисципліни

“ Організація зв’язку та радіотехнічного забезпечення польотів авіації Повітряних Сил Збройних Сил України ”.

Тема №2.Основи організації зв’язку.

Заняття 1. Основи організації радіозв’язку.

Навчальний час: 4 години

Розробку склали:

Професор кафедри

підполковник ____________ Ю.Б. ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ

Доцент кафедри

полковник ______________ С.А. ЧУПАХІН

Розглянута і схвалена на засіданні ПМК № 5

“ 27 ” серпня 2014 р. Протокол № 1 _

Київ-2014

План проведення заняття

№ з/п	Навчальні питання	Час, хв	Метод проведення
I.	Вступне слово викладача.		Усне викладення.
ІІ.	Перевірка готовності студентів до заняття.		Опитування студентів.
ІІІ.	Основна частина. 1. Види і рода зв’язку. 2. Радіозвязок і способи його організації.		Бесіда та пояснення навчального матеріалу.
IV.	Підведення підсумків і закінчення групового заняття		Усне викладення.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Основы организации связи и радиотехнического обеспечения ВВС. Навчальний посібник. Харків, 1987.

Наочні посібники: проектор, слайди.

Організація і методика проведення заняття

Загальні організаційно-методичні вказівки.

Заняття проводиться протягом 4 годин навчального часу.

Теоретичним підґрунтям для проведення групового заняття є знання, які були одержані студентами на лекції. В процесі групового заняття реалізується принцип зв`язку теорії з практикою. В ході групового заняття слухачі переконуються в справедливості тих чи інших положень теорії, більш глибоко обдумують сутність раніше одержаної інформації, оцінюють її значення для практичної роботи.

Під час підготовки до проведення викладач повинен ознайомитись з теоретичним матеріалом, який було викладено на лекціях, чітко усвідомити навчальні питання, їх зміст і розробити план проведення групового заняття.

Методичні вказівки до вступної частини.

Після прийнята доповіді чергового навчальної групи викладач перевіряє наявність в аудиторії студентів, правильність заповнення класного журналу, порядок в аудиторії та наявність у студентів конспектів, рекомендованої літератури, нагадує тему та оголошує назву даного групового заняття, його мету та навчальні питання.

Викладач акцентує увагу студентів на актуальності та практичній значимості даного групового заняття для послідуючого вивчення дисципліни.

Методичні вказівки до перевірки підготовки студентів до занять.

Підготовку студентів до занять викладачу рекомендується перевірити шляхом оголошення контрольних питань та заслуховування відповідей на них. Під час відповіді студента на контрольні питання викладач може задавати уточнюючи питання. Після заслуховування відповідей на контрольні питання викладач робить висновок про готовність студентів навчальної групи до проведення групового заняття. Крім того, поточний контроль можна здійснювати методом короткого тестування. Для цього необхідно заздалегідь підготувати бланки з тестами.

Методичні вказівки до навчальних питань.

Навчальні питання доводяться до студентів шляхом усного викладення матеріалу з демонстрацією слайдів і з посиланням на рекомендовану літературу.

Методичні вказівки до заключної частини.

Викладач нагадує тему групового заняття, відпрацьовані питання, робить висновок про ступінь досягнення навчальної мети, оцінює роботу, звертає увагу студентів на позитивні та негативні сторони їх роботи, відповідає на запитання і дає завдання на самопідготовку.

Основна частина

Види і рода зв’язку.

Стійке, безперервне та скрите управління ПС досягається завдяки використанню в сучасних системах зв'язку, РТЗ та АУ різних видів та родів зв'язку.

Вид зв’язку – зв'язок, який визначається кінцевими засобами електрозв’язку, рухомими та сигнальними засобами зв’язку.

Видами зв’язку є: телефонний, відеотелефонний, документальний, фельд’єгерсько-поштовий та сигнальний:

Телефонний зв’язок – електрозв’язок, що забезпечує обмін мовною інформацією.

Відеотелефонний зв'язок; мультимедійний зв'язок – електрозв’язок, що забезпечує одночасно обмін мовною інформацією та рухомими і нерухомими зображеннями.

Документальний зв’язок – електрозв’язок, що забезпечує обмін документальними повідомленнями. Документальний електрозв’язок поділяється на телеграфний і факсимільний зв'язок та передавання даних.

Телеграфний зв’язок – електрозв’язок, що забезпечує обмін інформацією у вигляді літерних і (або) цифрових повідомлень.

Факсимільний зв’язок – електрозв’язок, що забезпечує обмін інформацією у вигляді графічних матеріалів (рисунків, таблиць, графіків, карт, фотографій і т. ін.) і текстових повідомлень.

Передавання даних – електрозв’язок, що забезпечує обмін інформацією у формі, придатній для автоматизованої обробки засобами обчислювальної техніки.

Фельд’єгерсько-поштовий зв’язок – зв’язок, що призначений для забезпечення управління військами шляхом доставки рухомими засобами штабам об’єднань, з’єднань, військових частин (кораблів), установам, військовим навчальним закладам, підприємствам та організаціям секретних і поштових відправлень (телеграм), а також для створення постійно діючого поштового і телеграфного зв’язку особового складу Збройних Сил України з населенням країни.

Сигнальний зв’язок – зв’язок, що призначений для обміну інформацією у вигляді раніше обумовлених сигналів прапорцями, вогнями, сиренами, піротехнічними та іншими засобами.

Розглянуті види зв'язку реалізуються за допомогою різних родів зв'язку.

Рід зв’язку – електрозв'язок, який визначається середовищем розповсюдження сигналів електрозв’язку і каналоутворюючими засобами зв’язку.

Середовищем розповсюдження сигналів електрозв’язку є – кабелі зв’язку, атмосфера Землі та космічний простір.

До родів зв'язку відносяться радіозв’язок (прямої видимості, іоносферний, транкінговий, радіорелейний, тропосферний, супутниковий), проводовий зв’язок та гідроакустичний зв’язок.

Радіозв’язок – електрозв'язок, що здійснюється з використанням радіохвиль.

Радіозв’язок прямої видимості – радіозв’язок, що здійснюється в зоні прямої видимості між антенами радіостанцій.

Іоносферний зв’язок – радіозв'язок, що здійснюється між радіостанціями відбиттям радіохвиль від іоносфери або їх розсіянням на неоднорідностях іоносфери.

Транкінговий зв'язок – радіозв’язок мобільних абонентів, що здійснюється через базову приймально-передавальну станцію (обмежену кількість базових приймально-передавальних станцій) або безпосередньо між ними, і при якому застосовується автоматичний частотний, часовий, частотно-часовий або кодовий розподіл радіоканалів між абонентами в межах зони радіодоступу.

Радіорелейний зв’язок – радіозв'язок прямої видимості між двома радіорелейними станціями або радіозв'язок, який здійснюється шляхом багатократної ретрансляції радіосигналів по ланцюгу радіорелейних станцій.

Тропосферний зв’язок – радіозв'язок, що здійснюється відбиттям та розсіюванням радіохвиль на неоднорідностях тропосфери між станціями, які знаходяться поза межами прямої видимості.

Супутниковий зв’язок – радіозв'язок, що здійснюється між земними станціями за допомогою ретрансляції радіосигналів через супутник-ретранслятор.

Проводовий зв’язок – електрозв’язок, що здійснюється розповсюдженням сигналами електрозв’язку вздовж проводового кабелю з металевими або волоконно-оптичними жилами.

Гідроакустичний зв’язок – зв’язок, що здійснюється шляхом розповсюдження звукових чи ультразвукових хвиль у водному середовищі.

Радіозвязок і способи його організації.

У Повітряних Силах основними родами зв’язку є радіозвязок та проводовий зв’язок.

Радіозв’язок – електрозв'язок, що здійснюється з використанням радіохвиль (ВСТ 01.112. 001-2006). В свою чергу електрозв’язок це будь-яка передача електричних сигналів, що відображають знаки, текст, зображення, звуки або значення будь-якої натури за допомогою проводових, радіо, оптикоелектронних та інших електромагнітних систем.

Радіозв’язок в свою чергу ділиться на радіозв’язок прямої видимості, іоносферний, транкінговий, радіорелейний, тропосферний, супутниковий зв’язок..

Радіозв’язок призначений для передавання та приймання телеграфних, телефонних та факсимільних повідомлень, а також передачі даних в автоматизованих системах управління. За його допомогою передаються бойові накази, розпорядження, повідомлення та сигнали одночасно декільком командирам, штабам, пунктам управління та літальним апаратам при порівняно високій мобільності, економічності та живучості. Він спроможний забезпечити управління авіацією в будь-яких умовах обстановки: коли командири, штаби, пункти управління та інші об’єкти знаходяться не тільки на місці, але й при їх переміщенні, або коли їх точне місцезнаходження не відомо; коли зв’язок необхідно забезпечити через важкопроходимі райони місцевості або територію, яка зайнята противником. Ці властивості радіозв’язку особливо важливі для забезпечення управління авіацією в сучасних умовах, тобто в умовах швидкої зміни обстановки, частої зміни районів базування авіації та місць розгортання пунктів управління.

При організації та використанні радіозв’язку необхідно врахувати не тільки його позитивні властивості, але й недоліки.

Найбільш суттєвими недоліками радіозв’язку є: залежність радіозв’язку від завад, які противник може створювати з метою порушення його роботи; можливість перехоплення противником передач радіостанцій і визначення з допомогою пеленгаторів їх місцезнаходження, з метою встановлення районів розміщення пунктів управління, аеродромів та маршрутів польоту літальних апаратів. При організації радіозв’язку необхідно враховувати вплив на його роботу висотних ядерних вибухів, можливість появи взаємних радіозавад, які створюються при роботі радіо і радіорелейних станцій та інших радіотехнічних засобів як своїх, так і противника, та зменшення дальності дії наземних радіостанцій при їх роботі під час руху. До недоліків радіозв’язку відносяться також його залежність від наявності і рівня атмосферних та місцевих електричних завад у пунктах прийому та від умов проходження радіохвиль.