Не допустити проникнення до них наземної розвідки противника.
На підрозділи охорони на марші покладається також завдання ведення розвідування.
Для охорони колони головних сил батальйону на марші, який прямує у передовому загоні чи авангарді, висилаються: у напрямі руху на віддаленості 5-10 км – ГПЗ у складі посилених взводу чи роти;
у фланги і тил за необхідністю – дозорні взводи (танки).
Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор (ГД) у складі взводу – дозорне відділення (танк) на віддаль, що забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.
Як ГД танкової роти, посиленої механізованим підрозділом, використовується приданий підрозділ.
Одержавши завдання на марш в колоні взводу, командир відділення під час його з’ясування та оцінки обстановки крім звичайних питань вивчає по карті (схемі) маршрут руху, умови здійснення маршу і до яких дій бути готовим, вивчає порядок підготовки відділення до маршу, призначає склад чергових вогневих засобів та спостерігачів.
Бойовий наказ на марш командир відділення віддає, як правило, усьому особовому складу відділенню.
У бойовому наказі командир відділення вказує:
І. Відомості про противника;
ІІ. Завдання відділенню:
1) маршрут руху;
2) район зосередження (відпочинку);
3) рубіж і час прибуття в призначений район або виходу на вказаний рубіж;
4) шикування колони;
5) дистанцію між машинами;
6) швидкість руху;
7) під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій при зустрічі з ним;
ІІІ. Які підрозділи ідуть попереду і позаду взводу, порядок підтримання взаємодії і зв’язку з ними;
IV. Час готовності до маршу;
V. Своє місце і заступника.
Під час взаємодії командир відділення вказує:
1) порядок спостереження і зв’язку;
2) порядок дій взводу під час нальоту авіації противника і при застосуванні ним зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї, а також засобів дистанційного мінування;
3) порядок користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями), додержання маскування та дисципліни маршу;
4) сигнали оповіщення, управління та взаємодії;
5) під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій і порядок узгодження дій відділень (танків) між собою та сусідами.
Командир відділення (танка), одержавши завдання на марш у складі взводу, перевіряє знання особовим складом одержаного завдання, сигналів оповіщення, управління та взаємодії, порядок дій з ними і призначає спостерігача за сигналами, які подаються командиром взводу.
Під час підготовки до маршу командир відділення зобов’язаний перевірити справність машин, озброєння, приладів нічного бачення, засобів захисту та пожежегасіння, засобів зв’язку та світломаскування, заправлення пальним, наявність та правильність укладки боєприпасів, засобів спеціальної обробки, шанцевого інструменту, возимого комплекту розмінування та засобів підвищення прохідності. Про готовність до маршу він доповідає командиру взводу.
Командир відділення на марші зобов’язаний суворо дотримуватися встановленого порядку руху та маскування, не допускати затримок на переправах, в тіснинах, тунелях та населених пунктах, вести безперервне кругове спостереження за наземним, повітряним противником і сигналами командира взводу, своєчасно оповіщати особовий склад про противника, а також про радіоактивне, хімічне та біологічне зараження.
Машини на марші рухаються лише з правого боку дороги, додержуючись встановленої швидкості руху, дистанції та заходів безпеки.
Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості та місцевими предметами, а також придорожня рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускається скупчення та зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.
Під час вимушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя або в сторону від дороги, де ліквідується несправність. Після того, як несправність ліквідована, машина приєднується до колони, яка проходить; своє місце у відділенні вона займає тільки на привалі. Несправну машину, яка зупинилась, об’їжджають тільки зліва. Обгін колони під час руху забороняється.
Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху по ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч – з повністю виключеним світлом і приладами нічного бачення.
МЕХАНІЗОВАНЕ ВІДДІЛЕННЯ У СКЛАДІ ПОХІДНОЇ ОХОРОНИ
Відділення на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді і в нерухому бокову заставу або головний (тильний) дозор із завданням виключити раптовий напад противника на колону, що охороняють, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Відділенню можуть придавитися засоби посилення.
Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) в напрямку руху, а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) в сторони флангів, яким загрожують (на напрямки, яким загрожують), може висилатися дозорне відділення.
У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організовується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником.
Командир відділення, призначеного в похідну охорону, під час з’ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен:
1) з’ясувати завдання колони, яку охороняє;
2) своє завдання і час готовності до його виконання;
3) вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості, визначити місця можливих його засад і намітити порядок дій під час зустрічі з противником дозорного взводу (танка) і головних сил взводу;
4) визначити склад чергових вогневих засобів та спостерігачів, а також порядок підготовки взводу до маршу.
У бойовому наказі командир відділення вказує:
1) відомості про противника;
2) завдання взводу: маршрут і швидкість руху, шикування колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, завдання взводу (танкам) і порядок дій під час зустрічі з противником;
3) дозорний взвод (танк), його завдання і віддалення;
4) час готовності до маршу;
5) своє місце та заступника.
Під час організації взаємодії командир відділення вказує:
1) порядок спостереження;
2) зв’язку;
3) відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;
4) місця імовірної зустрічі з ним дозорного відділення, взводу і засобів посилення;
5) порядок додержування маскування та користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями), сигнали оповіщення, управління та взаємодії.
Після віддання бойового наказу та організації взаємодії командир відділення дає вказівки щодо забезпечення маршу, захисту від високоточної та запалювальної зброї, організовує поповнення ракет, боєприпасів, пального і продовольства до встановлених норм і перевіряє готовність відділення до виконання бойового завдання та доповідає командиру взводу.
Командир дозорного відділення зобов’язаний: вивчити по карті (схемі) маршрут руху, місця імовірної зустрічі з противником та визначити порядок руху і дій відділення при зустрічі з ним; встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним та повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення, і порядок доповіді; віддати відділенню бойовий наказ.
У бойовому наказі командир відділення вказує:
відомості про противника та рубежі можливої зустрічі з ним;
завдання підрозділу, який охороняють, та завдання відділенню, маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене та дії підлеглих при зустрічі з противником;
сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;
час готовності до маршу і заступника.
Після віддання бойового наказу командир відділення перевіряє готовність відділення до виконання бойового завдання та доповідає командиру взводу.
Відділення призначене головний дозор, у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається за вказаним маршрутом з установленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони похідної застави, слідкує по карті за маршрутом руху, діями дозорного відділення, особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням і доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч з противником, загородження та заражені ділянки на маршруті.
Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор) проходить безупинно. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення)обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками.
При неможливості обходу замінованих ділянок маршруту вони розміновуються приданим відділенню підрозділом інженерних військ під прикриттям готових до відкриття вогню бойових машин піхоти або самостійно з використанням возимих комплектів розмінування та іншими способами.
Дозорний відділення просувається в указаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю. Закриті ділянки місцевості, окремі будови, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засад, а також вузькі проходи, мости та інші об’єкти воно оглядає і при необхідності позначає попереджувальним знаками. Про все виявлене на шляху і про зустріч з противником командир дозорного відділення негайно доповідає командиру, який його вислав.
Дрібні групи противника головне дозорне відділення, як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи воно захоплює і продовжує виконувати завдання. При зустрічі з переважаючим за силою противником вона діє залежно від обстановки: раптовим вогнем з вигідної позиції та рішучою атакою знищує його, а якщо своїми силами головна похідна застава не в змозі знищити противника, вона стійко утримує позицію, яку займає, та забезпечує розгортання і вступ у бій колони, яку охороняє.
Відділення, яке призначено у бокову похідну заставу,прямує на рівні голови колони, яку охороняє, на встановленому командиром віддаленні.
Дрібні групи противника, що опинилися на фланзі колони, яку охороняють, бокова похідна застава знищує і продовжує виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил вона займає вигідну позицію і не допускає раптового нападу противника на колону, що охороняють, з флангу.
Відділення, призначене в тильну похідну заставу,прямує за колоною, яку охороняє, на встановленій командиром відстані.
Дрібні групи противника тильна похідна застава знищує, діючи із вогневих засад. При загрозі виходу переважаючих сил противника до колони, яка охороняється, вона займає вигідну позицію і вогнем всіх засобів наносить ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, яка охороняється.
Для затримки просування противника командир відділення за наказом командира, який вислав заставу, організовує зруйнування переправ, мостів та доріг, улаштування завалів та встановлення мінно-вибухових загороджень.
Під час привалу і розташування колони, яку охороняють, на відпочинок головна (бокова, тильна) дозорне відділення, зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона. Похідна застава (дозор, дозорне відділення) зупиняється та відновлює рух за командою (сигналом) командира.