Поняття огляду як жанру. Особливості підготовки огляду

РЕФЕРАТ

з дисципліни радіожурналістика

на тему: «Огляд преси. Особливості підготовки та види огляду»

 

 

студента 3 курсу 4 групи

напряму підготовки журналістика

Подкіча В.О.

 

 

Київ – 2016 рік

 

Поняття огляду як жанру. Особливості підготовки огляду

Огляд — це аналітичний жанр, який ознайомлює читачів з найважливішими подіями життя країни, області, міста, підприємства за певний період часу.

Огляд — це жанр журналістики, який містить оцінки сукупності однорідних фактів з певної сфери життєдіяльності людей певного часу з метою дати аудиторії об'єктивну і цілісну картину дійсності, своєрідну панораму життя, одну з його сфер.

Головне призначення огляду як жанру в тому, що на основі певної кількості фактів журналіст повинен створити панораму реальної дійсності, яка виражає певні тенденції і закономірності щодо її розвитку. Об'єктом огляду є дійсність, ще не, або вже інтерпретована раніше в матеріалах ЗМІ (газет, журналів, радіо- та телепередач), а предметом — нові та вже створені повідомлення.

Для підготовки огляду ЗМІ необхідне постійне і досить тривале спостереження за його об’єктом - газетою, журналом або телепрограмою, визначення сфери їх інтересів, особливостей змісту, оформлення та редакційної політики. Без цього важко підготувати навіть оперативний полемічний огляд-відгук на виступ оглянутого видання.

Огляд має специфічні особливості - призначення тексту, методів відображення дійсності і отримання інформації. Мета оглядача, що звертається до цього жанру публіцистики, - дати читачу уявлення про цілий комплекс фактів, подій і ситуацій, що відбуваються і виникають у певному регіоні і в певний часовий період. Для підготовки огляду його автору - штатному або нештатному оглядачеві - доводиться користуватися різними методами збору інформації. Найрідше - спостереженням, частіше - вивченням документів, офіційних матеріалів, статистичних даних. Автор зустрічається з політиками, економістами, фахівцями, керівниками адміністрації та іншими чиновниками, прагне отримати у них потрібну йому інформацію, цікавиться їх думкою. Зазвичай це досить об’ємна інформація, найрізноманітніша за своїм типом і призначенням матеріалів - звіти, доповіді, публікації в пресі, тексти виступів керівників різних відомств, результати діяльності компаній, фірм, підприємств, організацій і т.п. Все це потрібно прочитати, зіставити, порівняти, піддати всебічному аналізу і головне - зробити в підсумку висновки. Оглядач перш за все - аналітик і потім - прогнозист. Він повинен виявити і представити у своєму тексті тенденції розвитку ситуацій у тих сферах життя суспільства і діяльності держави, які стають об’єктами його спостереження, показати результати цього розвитку і спробувати передбачити шляхи і методи розв’язання проблем, що постають перед учасниками цього процесу.

Для підготовки публікацій у цьому жанрі потрібен час, інколи доволі значний. Але він не є безконечний, оглядач, як і будь-який журналіст газети, зобов’язаний подати свій текст до певного терміну, у визначений день. Не випадково огляд вважається одним з найбільш трудомістких жанрів публіцистики. І не випадково оглядачами стають найбільш досвідчені й багатознаючі працівники газети. Виконувати свої обов’язки їм допомагає спеціалізація у певній галузі життя. Але якщо в редакції немає посади оглядача, виконувати його обов’язки повинні бути готові кореспонденти галузевих або проблемних відділів - відповідно до їх тематичної спеціалізації. А власний кореспондент буде писати економічні або спортивні огляди у своєму регіоні.

В основі жанру огляду лежить осмислення подій і фактів, обмежених певними часовими і географічними рамками. Як правило, він має сувору періодичність. Особливості жанру: оглядач оперує не окремим фактом, не окремою подією, а більш широкою сукупністю, фактів, подій, ситуацій, явищ, сторін суспільного життя. Предметну основу становить сукупність соціальних фактів у формі панорами життя всього суспільства або певної його сфери. Кожен факт розглядається не ізольовано, а як елемент більш великого цілого. При цьому головне значення мають не міркування автора, а події, явища, процеси в їх сутнісному вираженні. Панорамність зображення досягається тим, що журналіст пропонує, з одного боку, максимально широке охоплення дійсності, а з іншого (за аналогією з панорамою як твором живопису) - різну глибину зображення: крупний план, середній, загальний. Крупний план - це особисто спостережені автором факти, що відтворюються в окремих епізодах, картинках, репліках. Середній план – опис соціальної ситуації, процесів і явищ, що виникли. Загальний план - встановлення взаємозв’язку між окремими фактами, створення цілісної картини дійсності в її протиріччях, виявлення загальних закономірностей розвитку соціального світу, створення власне панорами подій. Автор групує факти навколо поставленої проблеми. Авторська думка складає свого роду стрижень матеріалу, навколо якого і йде угруповання різної інформації.
За своїми ознаками огляд - специфічний жанр, близький і до кореспонденції, і до статті, і до колонки. З кореспонденцією його зближує опора на факти дійсності, із статтею - рух думки, з колонкою - очевидне особистісне начало, панування персоніфікованої точки зору. Але ці ж чинники і відрізняють огляд від близьких йому жанрів журналістської творчості. Якщо в кореспонденції публіцист оперує групою фактів, об’єднаних однією, відносно неширокою темою, то в огляді можуть бути використані різноманітні дані, що дозволяють зробити розповідь багатотемною. Багатотемність призводить до того, що композиція тексту набуває «ланцюгово-епізодичного» характеру: думка автора рухається від опису й аналізу одного епізоду до іншого. На відміну від статті, де активно використовуються саме логічні доводи, в огляді застосовуються перш за все виразні приклади, деталі, які надають тексту наочності, конкретного характеру. Оглядач використовує вплив наочності, зупиняється на подробицях, щоб потім швидко відійти від них, кинувшись до узагальнення. Тому він повинен володіти як талантом мікрокопіювання життя, так і талантом широкого його бачення. Оглядач, що має достатньо часу для роздумів, аналізу, може виявити у подіях взаємозв’язок, ще невідомий аудиторії, що залучить її увагу до опублікованого огляду.

Оглядачу важливо відповісти насамперед на такі питання: Що породило дане явище (ситуацію)? Яка значимість розглянутих подій? Як будуть розвиватися розглянуті явища чи ситуація і що слід зробити у зв’язку з цим? Останнє питання є найскладнішим. Намагаючись відповісти на нього, дати прогнози, оглядачі часто спираються не тільки на чиюсь думку, але і на знання тенденцій, закономірностей, які породжують події, керують ними. У цьому випадку журналісту нерідко допомагає знання розвитку аналогічних подій, ситуацій в якихось інших сферах або в минулому.

Види та типи оглядів

Сучасна журналістика виокремлює такі види оглядів за основними ознаками:

1) Залежно від інтерпретації дійсності:

· огляди дійсності — публіцистичні огляди, які моделюють картини світу;

· огляди творів — не лише моделюють картини світу, але і оцінюють елементи моделювання й відображення для пояснення явища або прогресу;

2) За рівнем узагальнення інформації та впливом на аудиторію:

· інформаційні — домінує функція повідомлення, панорамне подання сукупності предметів дослідження. У них об'єднані факти, які моделюють панораму подій, що відбуваються в певний період у різних частинах регіону;

· аналітичні — спонукають до осмислення реалій та вчинків. У них автор не обмежується поданням інформації про те, що сталося в певний періоду в певному регіоні, а створює панораму певної ситуації та зосереджується на ній;

3) За формою відтворення:

· цілісні;

· ділені — складаються з окремих частин, блоків, об'єднаних спільною ідеєю. Кожна частина такого огляду може мати окрему назву, бути написана іншим автором;

4) За змістом:

· універсальні;

· тематичні — присвячені одній темі (економічні, комерційні, наукові, внутрішні, зовнішньополітичні, міжнародні, кіноогляди, телевізійні, радіоогляди, книжковий, журнальний, газетні, спортивні тощо).

Типи оглядів

1. Публіцистичний огляд має власний предмет дослідження — це тематично систематизовані факти і події, обмежені часовими та просторовими рамками. У такому огляді можуть бути використані раніше відтворені факти — цитати з документальних джерел. Проте їх частка незначна, якщо порівнювати з вперше оприлюдненими фактами. Специфікою відтворення в публіцистичному огляді є панорамування подій та фактів. Такий огляд поєднує в собі декілька аналітичних методів: кореспонденції, статті, листування. Такий різновид огляду також може містити невидиме звертання й апеляцію. Як і в кореспонденції, автор може поставити проблему не лише у панорамне відтворення фактів, або як і у статті, розкрити, пояснити явище, що стоїть за ними. Як у репортажі автор може вдатися до послідовного викладу подій як їх учасник, або аргументувати думку публіцистичними картинами. Оглядач може використати декілька методів, але до якого методу він би не вдався, всі вони є підпорядковані аргументації головної думки матеріалу й прийому панорамування для тлумачення змальованої картини, виявлення тенденцій розвитку подій і закономірностей.

2. Огляди ЗМІ. Предметом дослідження оглядів ЗМІ є матеріали преси, радіо і телебачення, завдання — популяризувати матеріали газет і журналів, передача радіомовлення і телемовлення, разом з інформуванням орієнтувати читача в різноманітті журналістських матеріалів, сприяти продажу періодичних видань. Мета таких оглядів — управляти попитом й інтересами аудиторії ЗМІ. Зміна мети і завдань огляду ЗМІ впливає на зміну методу пізнання й відтворення.

3. Огляд листів призначений не тільки відтворити факти і події з листів, проаналізувати їх, але й відтворити думки, оцінки авторів щодо них, розкрити причини своєрідності мислення, оцінок, настроїв та переживань авторів, листів, щоб показати громадську думку. Він відрізняється оглядом думок з листів, від публіцистичного огляду тим, що їх немає. Вони дають уявлення про громадську думку читачів газети чи журналу; висвітлюють життя, проблеми людини, групи людей, колективу і їхні думки, як відтворення громадської думки.

4. Огляд преси — це жанр, який рецензує пресу. Його завдання — узагальнити досвід роботи ЗМІ. Такі огляди, як правило, розміщують у внутрішній частині газети. Вони вміщують критичні оцінки, поради та рекомендації.