Вплив часу заряджання БМ на її можливості з послідовного обстрілу
Цілей.
При відбитті тривалих нальотів потрібно дозаряжание або заряджання пускових будов бойової машини ракетами, на-ходящимися на транспортно-заряджаючій машині. Якщо число послідовно вхідних у зону пуску цілей не більше Спу/,п, то підготовка нових ракет не обмежить можливості бойової машини, і всі цілі , тимчасові інтервали Т* між якими не менше тривалості циклу стрілянини, можуть бути послідовно обстріляні п ракетами кожна, тобто послідовний обстріл можливий, коли
Т* Тцп (3.22)
Якщо ж число послідовно вхідних у зону пуску цілей більше Сиу/п, то в деяких випадках бойова машина може виявитися без підготовлених до пуску ракет. У цих випадках буде потрібно додатковий час на підготовку нових ракет до пуску Тн. Воно включає: час на транспортування ракет з укриття до бойової машини Тт, час на заряджання (дозаряжание) пускової будови бойової машини Тзар, час проходження ракетою циклу підготовки Тпідг.р і час від'їзду транспортно-заряджаючої машини на безпечну відстань від бойової машини Тот. Отже,
Тн= Тт +Тзар+max(Тпідг.рі ;Тот.)
(3.23)
де Тподг.р - час підготовки до пуску, у яке входить час включення апаратури комплексу після заряджання*.
З огляду на, що час від'їзду транспортно-заряджаючої машини на безпечну відстань не збільшує час заряджання, формулу (3.23) представимо у вигляді
Тн= Тт +Тзар +Тпідг.р (3-24)
За результатами проведених випробувань середнепідготовлений розрахунок транспортно-заряджаючої машини на заряджання комплексу шістьома (чотирма) ракетами з під'їздом до бойової машини затрачає 6 хв 30 с.
Оцінимо вплив часу Тн на можливості бойової машини по послідовному обстрілі цілей за допомогою графіків пусків ракет.
При цьому вмовимося, що бойова машина повністю заряджена. На транспортно-заряджаючій машині є 12 ракет, які можуть бути витрачені при відбитті нальоту. По табл. 17 для найбільш характерних умов бойової роботи цикл стрілянини приймаємо рівним: при стрілянині одиночними ракетами - 55 з і при стрілянині чергою ракет-60 с.
Графік пуску ракет при обстрілі кожної мети однією ракетою й чергою показаний на мал. 46, 47. На осі часу відзначені крапки через проміжки, рівні Тц. Зазначені крапки відповідають моментам входу чергових цілей у зону пуску (момент входу першої мети в зону пуску прийнятий за нуль). Стрілками вправо нагору позначені моменти пуску; уліво нагору - виклики транспортно-заряджаючої машини з укриття; униз - моменти готовності ракет до пуску. Пронумеруємо ракети двузначним числом, де перша цифра - номер бойової машини, а друга - номер ракети на ній. Час простою комплексу через відсутність готових ракет показано штрихуванням. Очевидно, що найбільш економічним способом заряджання з погляду витрат часу варто вважати такий, коли заряджання бойової машини проводиться тільки після витрати всіх ракет, наявних на пусковому пристрої.
З мал. 46 видно, що при відбитті нальоту однією бойовою машиною після обстрілу шести цілей наступає перерва (простій) у бойовій роботі тривалістю Тн=10 хв 50 с (13 хв 30 с). Таким чином, розглянута бойова машина зробить пуск ракети з номером 11 тільки на 17-й хвилині.
Стосовно до однієї бойової машини можна сказати, що процес заряджання комплексу значно знижує його можливості по послідовному обстрілі цілей. До можливих шляхів скорочення часу простою ЗРК можна віднести:
v зменшення часу Тпідг.р;
v завчасний виклик транспортно-заряджаючої машини для заряджання БМ до закінчення стрілянини останньою ракетою;
v підвищення кваліфікації й майстерності розрахунків бойовий И транспортно-заряджаючої машини для скорочення часу на заряджання комплексу Тзар;
v обладнання шляхів під'їзду транспортно-заряджаючої машини до стартової позиції комплексу.
Розглянемо розподіл часу при відбитті тривалого нальоту групою із двох бойових машин або батареєю.
Звернемося до графіка пусків ракет. На мал. 48 показано, що після пуску останньої ракети перша бойова машина починає заряджатися, а друга БМ проведе ще шість (при обстрілі кожної мети однією ракетою) стрілянин і також почне заряджатися. Для розрахунків приймемо, що зазначеними раніше мірами значення taap Для однієї БМ доведене до 6 хв (8 хв 30 с). З мал. 48 видно, що в цьому випадку час перерви у відбитті нальоту становить уже ледве більше 3 (5) хв і за цей час без обстрілу пройде 4 (6) цілі. Нарешті, при прикритті деякого об'єкта батареєю, як видно з мал. 49, заряджання бойових машин не буде обмежувати її можливості по послідовному обстрілі цілей, тому що після проведення другої стрільби четвертої БМ. перша вже буде заряджена шістьома (чотирма) ракетами й готова до стрільби.
Однак .при обстрілі кожної цілі чергою ракет навіть у складі батареї неможливо уникнути перерви у відбитті нальоту через відсутність готової до стрілянини хоча б однієї бойової машини. Цим ще раз підкреслюється гостра потреба у значному скороченні часу заряджання й збільшенні можливостей по послідовному обстрілі цілей.