Гербіциди та їх класифікація

Міністерство освіти і науки України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра екології та ботаніки

КУРСОВА РОБОТА

Із дисципліни « Нормування антропогенного навантаження».

На тему:

Нормування гербіцидів у навколишньому середовищі».

Студента 3-го курсу Торяника Михайла Івановича

Групи ЕКО 1401-2

Напряму підготовки: Екологія, охорона навколишнього

середовища та збалансоване природокористування”

спеціальності - Екологія

Керівник: к.б.н , доцент Клименко Ганна Олександрівна

Національна шкала______________

Кількість балів___________Оцінка ЕCTS___

Члени комісії:

_________________________________________

Суми-2016 р.

ЗМІСТ

Вступ. 3

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження отруйних властивостей гербіцидів. .5

1.1. Гербіциди та їх класифікація. 5

1.2. Застосування пестицидів в Україні: правове регулювання. 10

Розділ 2. Охорона навколишнього середовища при застосуванні гербіцидів та їх детоксикація. 15

2.1. Наслідки неконтрольованого застосування гербіцидів. 15

2.2. Нормування забруднюючих речовин в ґрунті 23

2.3. Нормативи оцінювання пестицидного забруднення ґрунтів. 27

2.5. Нормативи пестицидного забруднення харчових продуктів. 28

Висновки. 32

Використана література. 34

Вступ

В усіх сферах природокористування антропогенні навантаження на навколишнє природне середовище повинні забезпечувати безпеку середовища мешкання людини і не призводити до деградації природних екосистем. Оцінка навколишнього середовища припускає порівняння його стану з певними нормами. Як критерії можуть виступати показники природного непорушеного стану природних комплексів або фонові параметри середовища.

Екологічне нормування є етапом стратегії регулювання якості навколишнього природного середовища. Система нормування є інструментом державної політики в області природокористування і охорони навколишнього середовища .

Дисципліна “Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище” відноситься до професійно-орієнтованих дисциплін, які сприяють формуванню еколого-юридичної культури майбутніх спеціалістів. Нині суспільство й навколишнє середовище слід розглядати як складну соціально-еколого-економічну систему, всередині якої повинна бути досягнута рівновага між інтересами виробництва та станом природи.

Під нормуванням антропогенного навантаження на навколишнє середовище розуміється оцінка дії антропогенних факторів на природне середовище (вода, повітря, ґрунт), природні ресурси і здоров’я людей.
В основу нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище покладено екологічне нормування всіх забруднювачів на основі визначення ГДК у різних середовищах, яке ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах.

Виходячи з цього, нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище ставить перед собою такі основні задачі:

· визначення шкідливих для довкілля видів антропогенної діяльності;

· нормування кількості шкідливих речовин, що викидаються в повітря, ґрунти і воду всіма типами забруднювачів;

· постійний контроль шкідливих викидів промислових, військових та сільськогосподарських об’єктів;

· прогнозування екологічного стану довкілля та прийняття відповідних санкцій й рішень щодо порушників законів про охорону природи;

· розрахунок показників шкоди, спричиненої забрудненням чи негативними змінами природного середовища;

· визначення еколого-економічних параметрів природного середовища.

Метою роботи є дослідження нормування гербіцидів у навколишньому середовищі.

Об’єктом роботи є антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

Предметом роботи є гербіциди.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження

Отруйних властивостей гербіцидів

Гербіциди та їх класифікація

Хімічні речовини, які застосовуються для знищення бур'янів, називаються гербіцидами. Ця назва походить від латинських слів herba - трава і caedere - вбивати. Крім гербіцидів, у лісовому господарстві застосовуються речовини, які мають назву арборициди (від слова arborum - дерево). Разом з інсектицидами, фунгіцидами, зооцидами гербіциди відносяться до групи хімічних речовин, об'єднаних загальною назвою пестициди (походить від латинського слова pestis - інфекція, пошкодження).

Гербіцидні властивості виявлені в дуже багатьох хімічних речовин. Однак практичного значення набуло близько 150 сполук. Застосовується ж у виробництві значно менше препаратів. Велика кількість гербіцидів, належність до різних класів хімічних сполук, різнобічність характеру і способів дії, а також практики застосування потребують відповідної класифікації. До цього питання різні автори підходять неоднаково. Одні кладуть в основу класифікації хімічний склад гербіцидів і поділяють їх за класами хімічних сполук, інші враховують характер та спосіб дії. Гігієнічна класифікація, не враховуючи призначення препаратів, основним критерієм вважає їх токсичність для теплокровних організмів.

Гербіциди використовуються для знищення бур'янів або попередження їх проростання. Крім того, використання гербіцидів дає можливість зменшити або виключити цілком ручні або механічні обробки, що, в свою чергу, попереджує ерозію ґрунту та зменшує втрати вологи.

Гербіциди поділяються на дві групи:

- селективні гербіциди та

- неселективні гербіциди (або гербіциди суцільної дії).

Селективні гербіциди використовуються на конкретних культурах, не пошкоджуючи саму культуру, а лише пригнічуючи небажані рослини бур'янів, що ростуть на тому ж полі, де й культурні рослини, конкурують з ними за поживні речовини, світло й вологу.

Неселективні гербіциди (суцільної дії) впливають на всю рослинність, що знаходиться на полі, проникаючи в рослини крізь зелену листову поверхню. Їх використовують, коли культурні рослини відсутні на полі (після збирання, на парах та ін.).

Гербіциди суцільної дії діляться на дві основні групи:

Контактні гербіциди - впливають тільки на оброблену поверхню. Відрізняються швидкістю впливу і гарною стійкістю до дощу.

Системні гербіциди - діюча речовина пересувається по рослині від точки контакту з поверхнею рослини до точок росту рослин, викликаючи їх відмирання. Дуже добре діють проти багаторічних бур'янів, які мають потужну кореневу систему. Як правило, ці препарати дещо повільніше вбираються і пересуваються по рослині.

Гербіциди вибіркової селективної дії:

Вони складають найбільшу групу. Вибіркові препарати знищують бур'яни в посівах культурних рослин без шкоди для останніх.

За характером дії на рослини вибіркові гербіциди також поділяються на контактні і системні. Контактні ушкоджують тільки ті органи або тканини рослин, з якими вони контактують після обприскування. Вони не пересуваються по судинно-провідній системі рослин. Ті органи, на які препарат не потрапляє, залишаються без ушкоджень. Тому необхідно ретельне змочування бур'янів розчинами при обробці.

Гербіциди характеризуються різними механізмами дії, різними способами проникнення в рослину і, внаслідок цього, різними типами вибірковості:

- біохімічна вибірковість - заснована, на здатності культурних рослин руйнувати гербіцид до нетоксичних сполук.

- морфологічна вибірковість - заснована на розходженнях у зовнішній будові видів культурних рослин (наприклад, вертикальне положення листя у колосових зернових), особливості поверхні (восковий наліт, опушення, щільна волосистість), які захищають рослини від проникнення гербіциду.

- топографічна вибірковість - заснована на тому, що внесений гербіцид фіксується у верхніх шарах грунту в результаті абсорбції колоїдними грунтовими частинками (частки глини, гумус) і тим самим не досягає кореневої зони культурної рослини. При цьому знищуються бур'яни, проростаючі у верхніх шарах грунту.

За хімічним складом гербіциди поділяються на органічні та неорганічні речовини. Переважна більшість високоефективних гербіцидів - це складні органічні сполуки, такі як хлорфеноксикарбонові кислоти (2,4-Д, 2М-4Х, 2М-4ХМ, 2,4-ДМ, 2М-4ХП, 2,4-ДП), похідні бензойної кислоти (амібен, діанат), хлоровані аліфатичні карбонові кислоти (далапон, солан та ін.), похідні симетричного триазину (симазин, атразин, прометрин, семерон), похідні фенілсечовини (дікуран, діурон, дозонекс), сульфоніл-сечовини (глін, туліген, хармоні, тітус, тел), похідні карбамінової і тіокарбамінової кислоти (карбін, ялан, ептам, ерадикан, тиллат), похідні піколінової кислоти (тордон, лонтрел), похідні нітрофенолів (ДНОК, нітрафен).

Важливе значення для роботи з гербіцидами має ознайомлення з гігієнічною класифікацією (табл. 1.1). Відповідно до неї гербіциди розрізняються:

1. За токсичністю речовини, введеної в шлунок експериментальним тваринам. Причому речовина ЛД50 використовується в летальній дозі (мг на 1 кг живої маси) і спричинює загибель 50% тварин. За цією ознакою всі гербіциди поділяють на 4 класи:

1.1. Надзвичайно небезпечні - ЛД50 менше 15 мг/кг.

1.2. Високонебезпечні - ЛД50 15-150 мг/кг.

1.3. Помірно небезпечні - ЛД50 151-5000 мг/кг.

1.4. Малонебезпечні - ЛД50 більше 5000 мг/кг.

Токсикологи класифікують гербіциди також за ступенем леткості, за коагуляцією, за стійкістю до розкладання в зовнішньому середовищі.

2. За характером дії на рослини гербіциди поділяють на дві групи: вибіркової (селективної) та суцільної (загальної) дії. Гербіциди вибіркової дії при певних нормах застосування у відповідні строки знищують тільки бур'яни, не пошкоджуючи при цьому культурних рослин. До них належать препарати 2,4-Д, 2 М-4Х, нітрофенолів, карбоматів, триазинів та ін. Вони широко застосовуються для прополювання зернових культур, льону, цукрових буряків, кукурудзи.

Гербіциди суцільної дії знищують і бур'яни, і культурну рослинність. Їх застосовують для повного знищення бур'янів у каналах при будівництві штучних водойм, а також для боротьби з особливо злісними бур'янами (степовий гірчак звичайний, пирій повзучий та ін.).

3. За способом дії (характер пошкодження рослин) гербіциди вибіркової та суцільної дії поділяють на контактні і системні.

Контактні гербіциди діють на ті органи рослин, на які потрапляють, спричинюючи пошкодження листя і стебел внаслідок реакції, що відбувається між хімічною речовиною і рослиною, або внаслідок зневоднення тканини рослин. Системні гербіциди проникають в органи рослин (корені, листя) і через провідні тканини кореня та стебла - в зони і точки росту. Там вони викликають фізіолого-біохімічні відхилення патологічного порядку: зовсім змінюється обмін речовин і через деякий час рослини гинуть.

4. За способом застосування виділяють гербіциди для внесення в ґрунт до сівби або до появи сходів рослин (так звані ґрунтові гербіциди) та гербіциди, якими обприскують рослини під час вегетації.

Слід сказати, що ці поділи є до певної міри умовними. Наприклад, високі норми селективних гербіцидів можуть знищувати всю рослинність (атразин, тордон). В одних випадках вони можуть застосовуватись як ґрунтові, а в інших - по вегетуючих рослинах (група 2,4-Д, деякі триазини - голтікс, пірамін).

Для щонайповнішого знищення різних видів бур'янів останнім часом хімічна промисловість випускає комплексні або комбіновані гербіциди, до складу яких входить дві (або більше) різні хімічні сполуки, наприклад, кампарол, ситрин - суміш прометрину із симазином, гезаприм - суміш атразину з іграном або прометрином, діален - суміш 2,4-Д з діанатом, примекстра - суміш дуалу з атразином.

Таблиця 1.1

Виробнича класифікація гербіцидів

Протиодносім'ядольні	Протидвосім'ядольні	Широкого спектру дії
Контактні	Системні	Контактні	Системні	Системні
Наземні	Наземні	Ґрунтові	Наземні	Наземні	Ґрунтові	Наземні	Ґрунтові
Пропанід	Ілоксан	Далапон	Базагран	2,4-Д	Пірамін	Глісол	Аценіт
	Набу	Триалат	Бетанал	Діален		Глін	Гезагард
	Тарга	Ялан	Лента-гран			Дозанекс	Ептам
	Фюзілад		Парднер	2М-4Х		Дікуран-форте	Трефлан
	Фуроре супер		Тотрил	Лонтрел		Семерон	Пенітран
						Тітус	Прим-екстра

Існують різні способи застосування гербіцидів суцільної дії в залежності від культури:

на однорічних культурах можливе проведення:

• передпосівної обробки поля для запобігання появи бур'янів і скорочення числа механічних обробок;

• ранньої післяпосівної обробки до появи сходів культури;

• післяпосівної обробки за умови захисту культури;

• передзбиральної обробки з метою десикації бур'янів та культури;

• післязбиральної обробки для придушення багаторічних бур'янів.

на багаторічних культурах (сади, виноградники) проводять обробку між деревами для запобігання появи бур'янистих рослин, збереження вологи, скорочення числа культивацій. Таким чином, запобігає ерозії грунту, що викликається частими механічними обробками. Як правило, в даному випадку неселективні гербіциди можна застосовувати без ризику впливу на здерев’янілу частину культури (стовбур), але не на листя.