Чітка регламентованість бойової діяльності – запорука відсутності випадків вживання спиртних напоїв – 40 хв.
Змістом роботи командира щодо встановлення чіткої регламентації бойової діяльності є комплекс заходів, спрямованих на удосконалення навченості особового складу в районах бойового призначення, ретельної підготовки до виконання визначених бойових завдань у всіх видах бою, виконання заходів всебічного забезпечення бойових дій.
Заходи щодо удосконалення навченості особового складу повинні визначатися з відповідного переліку бойових завдань, які покладаються на підрозділи, та кінцевим результатом повинно бути готовність підрозділу виконати завдання за призначенням, а саме: блокування та оточення кризових районів; перешкоджання щодо маневру та виходу НЗФ з району, що блокується; порядок знищення НЗФ; охорона військових об’єктів; здійснення патрулювання. Відповідно командири організовують і проводять практичні вогневі тренування з озброєння та штатної зброї щодо знищення НЗФ, тренування з підрозділами щодо дій особового складу під час розміщення у базових таборах та несення служби на блокпостах, під час здійснення маршу тощо. Під час проведення тренувань відпрацьовуються всі можливі варіанти ведення бою: ведення кругової оборони на блокпостах, ведення боротьби з танками, бронемашинами та мобільними групами противника, а також питання контрснайперської боротьби, дій особового складу під час нанесення авіаційних та артилерійських ударів, виходу з базових таборів мобільних резервів для знищення НЗФ, порядку блокування населених пунктів, дії під час здійснення маршу.
Під час проведення зазначених заходів командир повинен слідкувати за засвоєнням кожним військовослужбовцем заходів безпеки, не допускати перебування на бойових постах військовиків з ознаками алкогольного сп’яніння; при виявленні таких осіб усувати їх від керування бойовою технікою, обмежити доступ до зброї та боєприпасів.
Основними напрямками діяльності посадових осіб щодо попередження випадків вживання спиртних напоїв є:
1. Налагодження бойового інформування особового складу:
- функціонує безперервно;
- актуалізація бойових мотивів, сенсу, цінності, значущості діяльності.
2. Організація повсякденної діяльності – особовий склад повинен постійно займатись спарвами:
- обслуговування зброї та техніки;
- інженерне обладнання позицій;
- дотримання мінної безпеки;
- організовані відпочинок і дозвілля;
- проведення тренувань тощо.
Практичний досвід показує, що для своєчасного виявлення осіб, які вживають алкоголь, велике значення мають шикування особового складу, передбачені розпорядком дня; позапланові, раптові медичні тілесні огляди особового складу; перевірка наявності особового складу у вечірній і вільний від служби час, у вихідні та святкові дні, у нічний час; вибіркові перевірки в місцях роботи та несення служби, у коморах та інших підсобних приміщеннях; в лазні під час миття особового складу та інші заходи.
Де військовослужбовці беруть спиртне на війні та як з цим боротися?
1) Спиртне найчастіше доставляють водії. Слід детально працювати з цією категорією, перекрити всі канали проникнення спиртного до військовослужбовців.
2) Викорінити вживання спиртного серед офіцерського складу.
3) Систематично перевіряти місця, де може зберігатися спиртне.
4) Слід пам’ятати, що військовослужбовці досить часто, особливо на блок-постах відчувають почуття голоду. Причинами цього є високі енергозатрати, тривале перебування на свіжому повітрі, високі психічні навантаження, нехватка калорійної їжі. Спиртне в цьому відношенні може частково компенсувати потребу в їжі.
5) Використовувати антиалкогольну пропаганду. Вдаватись до просвіти.
6) Мати персональний облік тих, хто схильний до зловживання спиртними напоями або здатний спровокувати на негативні вчинки нестійких військовослужбовців. “Ініціаторами є далеко не всі”. Багато хто просто не може відмовитися, але сам першим випити не запропонує. Треба вичислити зачинщиків.
7) Вдаватись до переконання алкоголіків. Серед них є багато військовослужбовців, які продемонстрували сміливість, стали немовби безстрашними. Це нормальні люди, але схильні до переоцінки своїх можливостей. Алкоголь багатьох із них зробив фаталістами.
Крім того, директива ГШ ЗС України від 30.12.2014 року № Д-32 “Про удосконалення діяльності органів військового управління щодо покращення морально-психологічного стану та стану правопорядку в ЗС України у 2015 році” пропонує організувати проведення спільних нарад з органами державної влади та місцевого самоврядування міст і селищ із залученням керівників торгівлі з питання обмеження (заборони) продажу спиртних напоїв в районах виконання військовими частинами (підрозділами) завдань за призначенням, відновлення боєздатності та поблизу пунктів постійної дислокації. У подальшому ввести в практику щомісячне спільне обговорення проблем правопорядку в районах (областях) з прийняттям відповідних рішень.
3. Профілактична робота щодо зловживання спиртними напоями – вона полягає у своєчасному виявленні та оцінці фактів зловживання військовослужбовцями спиртними напоями, створенні соціальних та організаційних бар’єрів на шляху розвитку цього негативного явища, кваліфікованому роз’ясненні військовослужбовцям фізіологічних, психологічних і соціальних наслідків пияцтва.
Основним напрямком роботи офіцерського складу щодо попередження правопорушень на ґрунті вживання військовослужбовцями спиртних напоїв є діагностикацього негативного явища. Вона розглядається як здатність офіцерів розпізнавати передумови до вживання спиртних напоїв, виявляти причини їх виникнення та живучості, прогнозувати тенденції в поведінці підлеглих.
Організаційні форми роботи з профілактики пияцтва полягають у здійсненні суворого контролю за військовослужбовцями, схильними до вживання спиртних напоїв, з боку командирів, обмеження їх доступу до спиртних напоїв, застосуванню різного роду санкцій до осіб, які зловживають спиртними напоями тощо.
При роботі з особами, схильними до вживання спиртних напоїв, слід дотримуватися ряду правил:
· не проводити консультацій і будь-яких заходів з особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння;
· пам’ятати, що більшість людей не визнають себе залежними від алкоголю;
· створити навколо військовослужбовців таке мікросередовище, яке б не сприяло вживанню спиртних напоїв;
· розуміти і роз’яснювати військовослужбовцям, що зловживання спиртними напоями може бути пов’язано із захворюванням всього організму, нервової системи, психіки людини;
· здійснювати психокорекційні дії тільки з військовослужбовцями, які виявляють бажання змінитися. В іншому випадку більш ефективними виявляться організаційні, дисциплінарні та виховні заходи.
Система профілактики випадків зловживань спиртними напоями серед особового складу військової частини (підрозділу) передбачає:
збирати та аналізувати об’єктивну інформацію про військовослужбовців, які прибули до частини, підрозділу і можуть зловживати алкоголем;
активно залучати військовослужбовців, схильних до вживання спиртних напоїв до службової діяльності, систематично проводити з ними індивідуально-виховну роботу;
проявляти високу вимогливість та здійснювати систематичний контроль;
обов’язково проводити заняття в системі воєнно-ідеологічної підготовки (оперативних форм інформування особового складу), включати до тематики занять додаткові теми, присвячені боротьбі з пияцтвом у військовому середовищі;
проводити спеціальні виховні та культурно-масові заходи, наприклад, бесіди на теми: “Алкоголь і боєготовність підрозділу”, “Алкоголь і здоров’я військовослужбовця”;
використовувати наочну агітацію та стінний друк (за можливістю). Так, наприклад, у сатиричній газеті можна відобразити у юмористичній формі тих, хто зловживає спиртними напоями, а у бойовому листку по-товариські їх засудити;
доводити накази про засудження військовими судами осіб, які вчинили злочини у стані алкогольного сп’яніння;
проводити зустрічі з працівниками військової прокуратури;
приймати адекватні заходи реагування після кожного зловживання алкоголем;
навчати офіцерів, сержантів методиці роботи щодо попередження пияцтва у військовому колективі.
Профілактичну роботу щодо зловживання алкоголю серед військовослужбовців доцільно проводити починаючи з прибуття поповнення до військової частини (підрозділу); в період адаптації військовослужбовців до служби і в ході подальшого проходження служби.
З моменту прибуття поповнення до військової частини (підрозділу), у першу чергу, необхідно вивчити: характеристики з місця роботи, навчання, картку професійно-психологічного відбору, медичну картку, автобіографію та інші документи з метою виявлення ознак, що вказують на необхідність включення військовослужбовця до групи ризику.
Найбільш доступним методом роботи з виявлення осіб, які мають досвід споживання алкоголю, є спостереження, яке доцільно використовувати на всіх етапах профілактики.
Військовослужбовця, схильного до зловживання спиртними напоями, можна виявити за такими ознаками:
- деформація пружності структур шкіри. М’язи обличчя з часом втрачають свій “тонус”, через це обличчя виглядає обвислим (тонус м’язів відновлюється після прийому чергової дози спиртного);
- шкіра обличчя може мати жовтуватий відтінок;
- пожовтіння склер очей, що свідчить про порушення роботи печінки та жовчного міхура;
- посиніння губ, що свідчить про небезпеку виникнення тромбів;
- деформуються та грубіють голосові зв’язки, голос стає хриплим та грубим;
- своєрідний стан кінцівок рук: скручені пальці, які не розгинаються через спазм та скорочення сухожилля;
- неврологічні розлади, що призводять до того, що людина не може доторкнутися пальцем до кінчика носа, у неї сильно тремтять руки, вона не може втримати рівновагу, її рухи хаотичні та невпевнені;
- більшість людей, що мають хворобливу тягу до спиртних напоїв, швидко та позитивно реагують на будь-яку можливість випити. Очікуючи випивку, людина помітно збуджується, радіє, в своїй поведінці не бачить нічого поганого і різко негативно реагує на зауваження з цього приводу;
- пригадування про спиртне викликає невимушений мімічний рефлекс: облизування губ, прицмокування, ковтання слини;
- життєві цінності змінюються: все, що сприяє випивці, сприймається позитивно, а все, що заважає (сім’я, діти, робота) – часто негативно.
Хронічна стадія зловживання спиртними напоями передбачає наявність наступних ознак: тремтіння рук; неприємний запах з ротової порожнини та від тіла; почервоніле, “пом’яте”, припухле обличчя; почервонілі білки очей; почервонілі кисті рук; агресивність, замкненість.
Винятково важливим заходом для своєчасного виявлення осіб, які мають досвід споживання алкоголю, є медичний огляд. До факторів, що збільшують ризик алкогольної поведінки, слід віднести: наявність вроджених захворювань, органічних уражень головного мозку, затримки та відхилення розвитку; неврози та інші психічні захворювання; низьку стійкість до психічних перевантажень і стресів; досвід вживання снодійних або інших речовин у медичних цілях та інші.
Обов’язково слід проводити ознайомчу бесіду з метою виявлення у військовослужбовця обставин (чинників) життя, що сприяють ризику зловживання спиртними напоями.
У ході служби робота з профілактики вживання алкоголю концентрується на протидії поширенню алкоголю у військовій частині (підрозділі). Першочергова увага повинна бути звернена на військовослужбовців, які перебувають під спостереженням: мають досвід споживання алкоголю; зазнають почуття дискомфорту; виявляють інші форми відхилень.
Про заходи дисциплінарного та метріального впливу мова йшлася під час розгляду попереднього питання.у попере
Ефективно вплинути на осіб, які зловживають спиртними напоями, можуть заходи громадського впливу. Військовослужбовців, які допустили виконання обов’язків по службі в стані алкогольного сп’яніння, в обов’язковому порядку, слід виносити на суд громадськості (загальні збори військовослужбовців, офіцерські збори, товариські суди честі, наради сержантів тощо). Це необхідно для того, щоб позбавити п’яницю підтримки, протиставити його колективу.
Як в офіцерському середовищі, так і серед інших категорій військовослужбовців завжди є особи, які виступають організаторами п’яних застіль. Вони намагаються втягнути в пияцтво якомога більшу кількість своїх друзів і знайомих, вишукуючи для цієї мети надумані приводи. Виявивши таких організаторів командир отримує можливість проводити індивідуально- виховну роботу безпосередньо з носіями алкогольних традицій, не розпорошуючись на решту особового складу. Для даної роботи доцільно залучати найбільш досвідчених та шанованих військовослужбовців військової частини (підрозділу), актив. Результат буде кращим, якщо до цього залучити лікарів, військових психологів, а при перебуванні у місці постійної дислокації і членів сімей, представників Жіночих рад.
Обов’язково слід проводити роботу з формування або корекції громадської думки щодо неприпустимості виконання службових обов’язків в стані алкогольного сп’яніння, залучення військовослужбовців до здорового способу життя.
Командиру частини (підрозділу), його заступнику по роботі з особовим складом (МПЗ) слід спрямовувати роботу командирів підрозділів щодо попередження пияцтва підлеглих, виявляти необхідну вимогливість до тих командирів (начальників), у підрозділах яких мали місце злочини, події або грубі дисциплінарні порушення на ґрунті пияцтва.
Висновок за 2-м питанням. Лише постійна, цілеспрямована, ретельно спланована робота, скоординовані зусилля командирів всіх рівнів, фахівців по роботі з особовим складом (МПЗ), військових медиків, активу військової частини (підрозділу) принесуть успіх у попередженні зловживань спиртними напоями.
Статутний порядок у військової частини (підрозділі), бойова, воєнно-ідеологічна та фізична підготовка, повноцінне та якісне забезпечення всіма видами постачання, цікава виховна робота, правильна організація дозвілля та культурно-масових заходів, увага до сімейно-побутових проблем сприяють формуванню правильних установок особистості військовослужбовця і не залишають місця для спроб відходу від реальності через алкогольне одурманення.
Висновки:
1. Профілактика пияцтва в армійському середовищі – один з основних напрямів роботи щодо попередження правопорушень серед особового складу військових частин (підрозділів).
2. Профілактика пияцтва та алкоголізму повинна бути підкріплена непохитною волею командування щодо притягнення до відповідальності осіб, котрі дозволяли випадки пияцтва.
3. Ефективність профілактичної роботи щодо недопущення випадків зловживання спиртними напоями залежить від узгодженої діяльності всіх посадових осіб – командирів, заступників командирів по роботі з собовим складом, начальників служб, медичних працівників і психологів.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА – 10 хв.
- визначаю ступінь досягнення навчальної мети заняття в цілому та даю загальну оцінку організації його проведення;
- зосереджую увагу на позитивних результатах заняття та загальних недоліках і їх причинах;
- даю відповіді на запитання студентів;
- довожу під запис завдання слухачам для подальшої самостійної роботи над темою заняття та командиру групи з її організації;
- оголошую час і місце відпрацювання завдань (звітування за засвоєння матеріалів теми) тими слухачами, які були відсутні на занятті;
- записую завдання для самостійної роботи в журнал обліку навчальних занять та, в разі необхідності, зауваження щодо підготовки та дисципліни слухачів.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:
1. Назвіть причини вживання спиртних напоїв під час служби.
2. Значення дисциплінарної практики для профілактики пияцтва та алкоголізму серед військовослужбовців.
3. Дисциплінарні права командира взводу щодо заохочення та накладання стягнень на підлеглих.
4. Основні напрямки діяльності посадових осіб щодо попередження випадків вживання спиртних напоїв.
5. Розкрийте зміст Системи профілактики пияцтва в армійському середовищі.
6.Ознайомитись з рекомендованою літературою:
- Методичні рекомендації щодо роботи з військовослужбовцями, схильними до зловживання спиртними напоями;
- Морально-психологічне забезпечення діяльності військ (сил): Навчальний посібник. – К.: НАОУ, 2007 – С. 52–63.
7. Розглянути положення Дисциплінарного статуту ЗС України щодо участі посадових осіб роти у дисциплінарній практиці.
8. Законспектувати матеріал, наданий для розгляду.
Розробив:
Науковий співробітник науково-дослідної лабораторії (Ст. ПВ) науково-дослідного відділу (ПВ) Наукового центру Сухопутних військ
працівник Збройних Сил України
С.А. Радзіковський
“____” ______________ 20 ___ року
Розглянуто й ухвалено на засіданні кафедри морально-психологічного забезпечення діяльності військ. Протокол від “_____” ____________ 20 ___ р.
№ _____.