Методи та форми інформаційної роботи – 30 хв.

Основними завданнями інформування в бойових умовах є:

роз’яснення ВПО, причин, цілей, характеру війни (збройного конфлікту);

доведення та роз’яснення особовому складу рішень воєнно-політичного керівництва держави щодо застосування ЗС України;

постійне доведення та роз’яснення військовослужбовцям важливості й значення бойових завдань, що виконуються;

інформування про новітні системи озброєння та техніки противника, способи застосування й характер їх впливу на наші війська;

формування у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за постійну готовність озброєння та військової техніки, їх вміле й ефективне бойове застосування;

аналіз СПО в районах ведення бойових дій та здійснення інформаційних заходів щодо протидії негативному впливу на МПС особового складу.

В ході проведення заходів ІР необхідно здійснювати наповнення свідомості особового складу. Кожний військовий фахівець, номер бойової обслуги повинен отримати оптимальну кількість інформації відповідного змісту та якості.

Зміст інформації повинен включати необхідні дані щодо бойової обстановки, сенсу бойового завдання, субординаційні, воєнно-службові, соціально-побутові особливості майбутніх бойових дій. Завдання стоїть у визначенні оптимального обсягу інформації, тому що як недостатність, так і надлишок інформації створює психологічний дискомфорт.

Основними видами ІР є: суспільно-політичне, оперативне (бойове), правове, військово-технічне та тематичне інформування.1. Суспільно-політичне інформування організується з усіма категоріями військовослужбовців (з особами офіцерського, сержантського і рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, – 1 раз на місяць по 30 хв., з військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по 30 хв.). У підготовчий період до бойових дій воно проводиться у передбачений розпорядком дня час. У ході бойових дій – за рішенням командира під час зупинок (привалів) на марші, або коли безпосередньо бойові дії не ведуться.Суспільно-політичне інформування здійснюється у вигляді аналітичних оглядів, доведення до особового складу інформації з політичних, економічних, соціальних, історичних, моральних, культурологічних та інших питань.

2. Оперативне (бойове) інформування, як правило, проводиться з офіцерами – у масштабі бригади (батальйону), а з сержантами і солдатами – у роті (групі).

Зміст бойового інформування залежить від конкретних умов та особливостей виконання завдань.3. Правове інформування проводиться: з офіцерами, сержантами і солдатами, які проходять військову службу за контрактом, – 1 раз на місяць по 30 хв., з військовиками строкової служби – 1 раз на тиждень по 30 хв.Змістом правового інформування є пропагування правових знань, доведення і роз’яснення законодавства України, нормативних актів МО України та ГШ ЗС України.4. Військово-технічне інформування військовослужбовців проводиться не рідше 1 разу на місяць за рахунок часу, відведеного на суспільно-політичне інформування.Зміст та основні напрями проведення військово-технічного інформування:роль озброєння та військової техніки (ОВТ) у забезпеченні обороноздатності держави;проблеми освоєння ОВТ, їх використання та обслуговування в бойових умовах; запобігання аваріям і катастрофам військової техніки;розвиток матеріально-технічного забезпечення військ (сил);прийоми та способи використання ОВТ противником, тактика протидії та контрзаходи.Порядок планування, тематика, строки, періодичність, форми та методи проведення ІР особового складу визначаються командирами (начальниками) військових частин (підрозділів) відповідно до обстановки та умов виконання завдань.

Використання технічних засобів виховання та наочної агітації–якісне кіно-, теле- та радіобслуговування особового складу, забезпечення засобами наочної агітації.

Система кінообслуговування передбачає 2-3-разовий показ щотижня художніх і документальних (навчальних) кінофільмів. Разом з тим, в повсякденну практику впроваджується відеотехніка. У виховних цілях широко використовується проведення кіновечорів, кінобесід, тематичних показів художніх і документальних фільмів та їх обговорення.

Для телеобслуговування особового складу, організації колективного перегляду інформаційних програм і телепередач військово-патріотичного спрямування військові підрозділи обладнують телевізійними приймачами.

Крім основної форми радіообслуговування – ретрансляції радіовузлами програм центрального радіомовлення згідно з розкладом їх роботи, є трансляція місцевих радіопередач через радіотрансляційні мережі частин, підрозділів. Редколегії місцевого радіомовлення з цією метою згідно з планом місцевих радіопередач на поточний місяць готують випуски радіогазет, виступи кращих воїнів, музичні передачі за заявками тощо.

Засоби наочної агітації є складовою інформаційно-художнього оформлення території військових містечок, службових і житлових приміщень і мають інформаційно-пропагандистський зміст. Адже відомо, що близько 70% інформації людина отримує через зір.

В бойових умовах особливу актуальність набувають стіннівки як оперативна форма наочної агітації. Випуск стінгазет, бойових аркушів, блискавок, сатиричних і фотогазет, якщо він здійснюється неформально, неабияк впливає на військовослужбовців. Ці форми якнайкраще забезпечують індивідуальний підхід до виховання військовослужбовців.

Забезпечення особового складу технічними та друкованими засобами інформації(наказ МО України від 13.10.2009 р. № 512 “Про затвердження Інструкції з організації забезпечення ЗС України технічними засобами виховання, поліграфічним обладнанням та культурно-просвітницьким майном”– укомплектування військових частин (підрозділів) табельними ТЗВП, організація їх правильної експлуатації.

Технічні засоби виховання та поліграфії розподіляються на такі види:

• штатно-табельні ТЗВП;

• табельні ТЗВП;

• нетабельні технічні засоби виховання (культурно-просвітницьке майно);

• матеріали, що використовуються для організації і проведення виховної, культурно-просвітницької роботи (витратні матеріали);

• матеріали, що використовуються для роботи (експлуатації) технічних засобів виховання (експлуатаційні матеріали).

Для загального поняття розглянемо окремі зразки ТЗВП.

Військова стереофонічна трансляційна установка ВСТУ-50 (100, 200) – радіовузол, призначений для забезпечення навчання та виховання особового складу, радіофікації полігонів, автопарків, казарм, клубів, спортивних комплексів тощо. Використовується в окремих ротах, батальйонах, полках, бригадах.

В комплекті: принципово новий цифровий всехвильовий радіоприймач, програвач ком пакт-дисків, двохкасетний аудіомагнітофон та підсилювач 50 вт, який при необхідності може бути замінений на 100 вт або 200 вт. Здійснюється підключення 50-ти звукових колонок потужністю 1 вт або 2-х гучномовців по 25 вт.

Пересувний кіновідеосалон ПКВС (батальйон, полк, бригада) – призначений для відео- та радіообслуговування особового складу, відео фотозйомки, комп’терної верстки і друку листівок, бойових аркушів, фотографій та іншої поліграфічної продукції, підвищення ефективності ІПЗ бойових дій.

Мобільний центр морально-психологічного забезпечення МЦ-4 (на базі УРАЛ-43203) – демонстрація відеозображення у різних форматах, фотозйомка, створення друкованої продукції, радіообслуговування, виготовлення різних видів поліграфічної продукції, використання бібліотечного фонду, засобів наочної агітації, музичних інструментів, настільних і комп’ютерних ігор для організації культурно-виховної роботи з особовим складом.

Висновок за 2-м питанням. ІР в підсистемі ІПЗ підготовки та ведення бойових дій військами (силами) охоплює широке коло методів і засобів впливу на свідомість та моральний дух військовослужбовців і потребує всебічного організаційно-методичного забезпечення, використання сучасних інформаційно-психологічних технологій і методик.