Визначте особливості порушень гомеостазу у хворого К., 23 років - Гіпертонічна гіпогідратація (втрата води з усіх секторів організму).

3У хворої Л. (54 років, маса тіла 76 кг), натрій плазми - (140 - 128) • 0,2 • 76 = 182 ммоль.; 182 : 154 = 1,18 л (0,9% р-ну натрію хлориду); 182 : 1 = 182 мл (7,5 % р_Ну калію хлориду).

4Ухворої М.( 60 років, маса тіла 60 кг) -Ізотонічна гіпогідратація. Корекцію необхідно проводити ізотонічним розчином натрію хлориду із розрахунку:

Л.

5Скільки потрібно перелити хворому Б. (42 роки, маса тіла 80 кг) -(4,5 - 2,6) • 0,6 • 80 = 91,2 ммоль; 91,2 -7,5 : 4 = 171 Мл.

У хворого О. (33 років, 67 кг), з діагнозом виразкова хвороба шлунка - Гіпокаліємічний, гіпохлоремічний алкалоз в стадії субком- пенсації.

7Хворий С. (50 років, 75 кг), доставлений з вулиці в приймальне відділення у термін стані - Змішаний ацидоз (респіраторний та метаболічний) в стадії декомпенсації. Необхідна негайна штучна вентиляція легень; після корекції респіраторних порушень слід оцінити метаболічні розлади та вирішити питання про їх корекцію.

У хворого Н., з гострою нирковою недостатністю - Субкомпенсований метаболічний ацидоз; помірна гіперка- ліємія, гіпонатріємія та гіпокальціємія.

До розділу 10

Під час проведення операції під інтубаційним наркозом виникла потреба у переливанні хворому донорської крові - Ймовірно, у хворого мало місце переливання несумісної крові за системою АВО. Для підтвердження діагнозу необхідНо взяти декілька мілілітрів крові хворого та її відцентрифугувати. Забарвлення плазми над осадом у червоний колір свідчить пр0 внутрішньосудинний гемоліз. Необхідно проводити ГЄМОДИЛЮцію та олужнюючий форсований діурез.

Хворому О., 70 кг, з гострою шлунково- кишковою кровотечею, черговий лікар вирішив перелити кров: 1) а) при таких гемоконцентраційних показниках хворий не потребував гемотрансфузійної терапії; б) еритроцитна маса низької температури (не підігріта); в) лікар не визначив груПи крові з флакона; г) не проведено проби на індивідуальну сумісність; д) невірно проведена проба на резус сумісність; е) це проведена біологічна проба.

У хворого виник гемотрансфузійний шок, ймовірно, внаслідок переливання несумісної крові.

До розділу 11

Після переведення хворого Ж. із операційної (операція з приводу виразкової хвороби шлунка) у нього різко сповільнилось - Післянаркозна депресія дихального центру з порушенням функції зовнішнього дихання центрального генезу. Необхідно: вивести нижню щелепу, включити апарат ШВЛ, розпочати ШВЛ маскою, сповістити лікаря-анестезіолога.

В приймальне відділення привезли хвору дитину, 7 місяців -Ревізія голосової щілини з допомогою ларингоскопа, відсмоктування харкотиння, оксигенотерапія; після стабілізації стану перевести дитину в ПІТ.

У тримісячної дитини, в якої за останні дні відмічались проноси - Ліквідація гіпертермії фізичними та медикаментозними засобами, інфузійна терапія до ліквідації гіпогідратації, антибіоти- котерапія.

ХворийК., 35 років, 70 кг, доставлений машиною - Проривна виразка шлунка, перитоніт, токсична стадія. Порушення гомеостазу: субкомпенсований метаболічний ацидоз, частково компенсований респіраторним алкалозом. Протягом двох годин хворому необхідно перелити 2,5 - 3 л кристалоїдів під контролем ЦВТ та показника гематокриту, повторне дослідження КОС. Оксигенотерапія, знеболювання.

У хворого з гострою кишковою непрохідністю отримано -Гіпертонічна гіпогідратація, гіпокаліємічний гіпохлореміч- ний метаболічний алкалоз в стадії субкомпенсації.

Юнак Я., 17 років, 15 днів тому в лісі проколов сучком ногу - Правець, генералізована форма, середнього ступеня тяжкості. Негайна госпіталізація в ПІТ.

В приймальне відділення пологового будинку доставлена вагітна Н., 22 років, з терміном вагітності 32 тижні - Токсикоз 2-ї половини вагітності (гестоз). Корекція гіпертензії, гіпоальбумінемії, гіпергідратації; підготовка хворої до операції кесаревого розтину.

У породіллі Ж., 32 років, під час пологів спостерігалась крововтрата - Гемотрансфузійний шок. ДВЗ синдром, стадія коагулопа- тичних кровотеч. Стабілізація гемодинаміки переливанням великих доз свіжозамороженої плазми, гемодинамічних середників; підготовка до екстреної операції.

В палату інтенсивної терапії інфекційного відділення переведено хворого - Ботулізм, офтальмоплегічна та глософарингеальна форми. Введення протиботулічної сироватки, детоксикаційна терапія, контроль за функцією зовнішнього дихання.

 

Анестезіолог заінтубував хврого та підєнав інтубаційну - Інтубаційна трубка введена у стравохід; необхідно негайно переінтубувати хворого.

В палаті інтенсивної терапії перебували хворі з: - а) 160 мм вод.ст.;б) ЗО мм вод.ст.; в) 70 мм вод.ст.; г) 0 мм вод.ст.

В палату інтенсивної терапії інфекційного відділення переведено хворого - Ботулізм, офтальмоплегічна та глософарингеальна форми. Введення протиботулічної сироватки, детоксикаційна терапія, контроль за функцією зовнішнього дихання.

В приймальне відділення пологового будинку доставлена вагітна Н., 22 років, з терміном вагітності 32 тижні - Токсикоз 2-ї половини вагітності (гестоз). Корекція гіпертензії, гіпоальбумінемії, гіпергідратації; підготовка хворої до операції кесаревого розтину.

В приймальне відділення привезли хвору дитину, 7 місяців -Ревізія голосової щілини з допомогою ларингоскопа, відсмоктування харкотиння, оксигенотерапія; після стабілізації стану перевести дитину в ПІТ.

Вас викликали до сусідки, якій стало погано - Підвищене положення верхньої частини тіла, венозні закрутки на верхні та нижні кінцівки, таблетки нітрогліцерину під язик, звільненння грудної клітки від стискуючого одягу, доступ свіжого повітря, вживання заспокійливих (драже, р-н валеріани).

Виберіть симптоми, характерні для : (а. гіпер-, б. гіпо) - а) 1, 3, 5, 6, 8, 11, 13; 15; 16; 19; 21; 23. б) 2; 4; 7; 9; 10; 12; 14; 17; 20; 22; 24.

Визначте особливості порушень гомеостазу у хворого К., 23 років - Гіпертонічна гіпогідратація (втрата води з усіх секторів організму).

Вкажіть, при яких отруєннях застосовують такі антидоти - а) - фосфорорганічними речовинами; б) - солями важких металів; в) - наркотичними середниками; г) - солями важких металів; д) - метиловим алкоголем; е) - фосфорорганічними речовинами; є) - блідою поганкою.

Лікар Л., оглядаючи в приймальному відділенні хвору Ж., 52-х років - Гіперемія обличчя, м'якість очних яблук та гіперглікемія допомогли встановити діагноз: гіперглікемічна кетоацидотична кома. Додаткові обстеження: гематокрит, електроліти, КОС. Інтенсивна терапія: інфузійна терапія кристалоїдами, корекція рівня глікемії малими дозами простого інсуліну, введення поляризуючих розчинів, корекція метаболічного ацидозу.

Медична сестра виявилась свідком такой картини: потерпілий, приблизно 40 років - Стан клінічної смерті. Очистити ротову порожнину; закинути голову назад; проводити ШВЛ «рот до рота» та закритий масаж серця до прибуття спеціалізованої бригади.

Молоду дівчину рятувальна бригада витягнула з води - 1) При перевертанні потерпілого та натискуванні на живіт витрачається дорогоцінний час, при цьому шлунковий вміст затікатиме у порожнину рота, що може спричинити аспірацію; 2) реаніматор не очистив порожнину рота від вмісту; 3) щоб попередити западання язика, потрібно відхилити голову дозаду або вивести нижню щелепу, а не пришпилювати язик, що утруднить ШВЛ; 4) при проведенні ШВЛ дихальний об'єм повинен становити 800-1000 мл (а не об'єм максимального вдиху); 5) При вдуванні реаніматор забув закрити ніс потерпілому.

На практичному занятті студенти проводили дослідження ОЦК у п’яти здорових людей- а) 96 • 65 = 6240; б) 66 • 65 = 4290; в) 41 • 70 = 2870; д) 88 • 65 = 5720; є) 61 • 70 = 4270.

Обчисліть ймовірні показники спірографії у здорового студента КК., 22 років (170 см 70 кг) - ЧД - 16/хв; МП - 70кгх2,22=177 мл; ДО - 144x3=432 мл; ХВЛ - 432x16=6912 мл; АВЛ - 6912- (144x16)=4612 мл.

Перед вами на вулиці раптом без видимих причин впала - Напад епілепсії. Забрати людину з проїжджої частини вулиці, повернути на бік, слідкувати, щоб під час нападу вона не травмувалась; оцінити, чи не прикушений язик. У разі прикушування - вставити між корінними зубами верхньої та нижньої щелепи дерев'яну паличку. Викликати бригаду "швидкої допомоги".

Під час очищення носогорла хворому в нього виникло різьке затруднення вдиху « крик півня » - Д-з: частковий ларингоспазм. Оксигенотерапія, р-н атропі ну сульфату 0,1 % -0,5 мл в/в; р-н еуфіліну 2,4 % -10 мл в/в, р-н преднізолону 60 мг в/в.

Під час проведення внутрішньовенного наркозу у хворого дихання стало - Регургітація. Перевести хворого у положення Тренделенбур- га, ввести у рот клинок ларингоскопа та під контролем прямої ларингоскопії звільнити горло від шлункового вмісту; ситуаційні дії.

Під час проведення операції під інтубаційним наркозом виникла потреба у переливанні хворому донорської крові - Ймовірно, у хворого мало місце переливання несумісної крові за системою АВО. Для підтвердження діагнозу необхідНо взяти декілька мілілітрів крові хворого та її відцентрифугувати. Забарвлення плазми над осадом у червоний колір свідчить пр0 внутрішньосудинний гемоліз. Необхідно проводити ГЄМОДИЛЮцію та олужнюючий форсований діурез.

Після відходу поїзда від залізничного вокзалу співробітники залізниці - а) Накладання артеріального джгута (закрутки) з відміткою часу, введення аналгетика, налагодження системи для ін- фузій, венопункція та інфузійна терапія, б) перевірка ефективності гемостазу, введення 5% р-ну кетаміну (2 мл), 0,5% р-ну сибазону (2 мл) внутрішньом'язово, оксигенотерапія, інфузійна терапія (р-н рефортану) до стабілізації гемодинаміки, транспортування у стаціонар.

Після переведення хворого Ж. із операційної (операція з приводу виразкової хвороби шлунка) у нього різко сповільнилось - Післянаркозна депресія дихального центру з порушенням функції зовнішнього дихання центрального генезу. Необхідно: вивести нижню щелепу, включити апарат ШВЛ, розпочати ШВЛ маскою, сповістити лікаря-анестезіолога.

При наданні спеціалізованої допомоги хворому, який знаходився у стані клінічної смерті - 1) Хворому не проводили масаж серця; 2) не можна вводити р-ни натрію гідрокарбонату та кальцію хлориду внутрішньо- серцево (тим більше, що одночасне їх введення супроводжується випаданням осаду білого кольору - вапна; 3) при ізолінії на ЕКГ дефібриляцію не проводять; 4) перший розряд дефібрилятора проводять, починаючи з 3,5-4 тис. вольт; 5) повторні розряди повинні бути на 500 вольт вище попередніх.

При проведенні інтубації трахеї анестезіолог спостеріг - Регургітація з аспірацією шлункового вмісту в дихальні шляхи. Причина: зростання внутрішньошлункового тиску при наявності його вмісту. Перебіг аспіраційного пневмоніту: брон- хіолоспазм, «тимчасове благополуччя», набряк легень, синдром «шокової легені», бактеріальна пневмонія. Невідкладні заходи: інтубація трахеї, введення р-нів бронхолітиків, глюкокортикої- дів внутрішньовенно та у трахеобронхіальне дерево, санаційна бронхоскопія чи трахеобронхіальний лаваж, тривала ШВЛ (6- 12 год) з позитивним тиском в кінці видиху, інфузійна терапія в режимі гемодилюції, антибіотикотерапія.

При проведенні маскового наркозу-Ларингоспазм (тотальний). Причина - подразнюючий вплив, напр., високих концентрацій інгаляційного анестетика, чи попадання шлункового вмісту на голосові зв'язки, чи операції на рефлексогенних зонах при поверхневому наркозі. Невідкладні дії: призупинити операцію, забезпечити інсуфляцію киснем, ввести 0,5 мл 0,1 % р-ну атропіну сульфату внутрішньовенно, 7-10 мл 2% р-ну дитиліну внутрішньовенно; ларингоскопія, ін- тубація трахеї, ШВЛ, ситуаційна терапія.

Прогулюючись берегом Тернопільського озера - Витягнути дитину із води; очистити порожнину рота пальцем, огорнутим шматком тканини; проводити ШВЛ «рот до рота» та закритий масаж серця до тих пір, поки не прибуде машина "швидкої допомоги".

Розрахуйте об’єм води в організмі та її розподіл по секторах - 88 • 0,6 = 52,8 л (загальний об'єм води); 88 • 0,4 = 35,2 л(об'єм внутрішньоклітинної води); 88 • 0,15 = 13,2 л (об' єм води інтерстиціального сектора); 88 • 0,005 = 4,4 л (об'єм води що циркулює в судинному руслі).

Сім’я М. святкувала Новий рік біля каміна- Отруєння чадним газом важкого ступеня, екзотоксична кома. Оксигенотерапія (100 % кисню), інфузійна дезінтоксика- ційна терапія, введення антигіпоксантів (оксибутирату натрію), вітамінів, транспортування в ПІТ. Гіпербарична оксигенація, краніоцеребральна гіпотермія, введення цитохрому С, пірацета- му, ситуаційна терапія.

Скільки потрібно перелити хворому Б. (42 роки, маса тіла 80 кг) -(4,5 - 2,6) • 0,6 • 80 = 91,2 ммоль; 91,2 -7,5 : 4 = 171 Мл.

Студент В. під час розмови з приятелем в кафе голосно сміявся -а) Здійснити прийом Геймліха; б) конікотомія; в) конікотомія та реанімаційні заходи (ШВЛ "рот до конікотомічної трубки", закритий масаж серця), виклик бригади спеціалізованої мед. допомоги.

Студент В. Став свідком такого випадку : електромонтер - Стан клінічної смерті. Серцево-легенево-мозкова реанімація (1 стадія), розпочати з прекордіального удару).

У породіллі Ж., 32 років, під час пологів спостерігалась крововтрата - Гемотрансфузійний шок. ДВЗ синдром, стадія коагулопа- тичних кровотеч. Стабілізація гемодинаміки переливанням великих доз свіжозамороженої плазми, гемодинамічних середників; підготовка до екстреної операції.

У тримісячної дитини, в якої за останні дні відмічались проноси - Ліквідація гіпертермії фізичними та медикаментозними засобами, інфузійна терапія до ліквідації гіпогідратації, антибіоти- котерапія.

У хворого Ж., 54 років о 3-й годині ночі -Забезпечення венозного доступу, введення 1% р-ну морфіну гідрохлориду (внутрішньовенно), ЕКГ-діагностика, інфузія добутаміну на ізотонічному розчині натрію хлориду, інгаляція кисню через р-н піногасника (спирту), закисно-кисневий наркоз, транспортування у ПІТ.

У хворого з гострою кишковою непрохідністю отримано -Гіпертонічна гіпогідратація, гіпокаліємічний гіпохлореміч- ний метаболічний алкалоз в стадії субкомпенсації.

У хворого Н., з гострою нирковою недостатністю - Субкомпенсований метаболічний ацидоз; помірна гіперка- ліємія, гіпонатріємія та гіпокальціємія.

У хворого на 5-й день відсутності діурезу виявлено:- Хворому показана негайна гемодіалізна терапія (показники калію, сечовини та ЦВТ вищі від критично допустимих).

У хворого О. (33 років, 67 кг), з діагнозом виразкова хвороба шлунка - Гіпокаліємічний, гіпохлоремічний алкалоз в стадії субком- пенсації.

У хворого О., 44 років, центральний венозний тиск - Дефіцит ОЦК, падіння тонусу артеріол. У першому випадку інфузійно-трансфузійна терапія, у другому - введення симпатоміметиків.

У хворої Л. (54 років, маса тіла 76 кг), натрій плазми - (140 - 128) • 0,2 • 76 = 182 ммоль.; 182 : 154 = 1,18 л (0,9% р-ну натрію хлориду); 182 : 1 = 182 мл (7,5 % р_Ну калію хлориду).

У хворої Я., 44 років, з масою тіла 78 кг, та -Індекс Альговера = 1,42; шок декомпенсований зворотний.

Ухворої М.( 60 років, маса тіла 60 кг) -Ізотонічна гіпогідратація. Корекцію необхідно проводити ізотонічним розчином натрію хлориду із розрахунку:(0,55 - 0,4) : 0,4 • 0,2 • 60 = 1,8 л.

Хвора К., 23, доставлена у стаціонар з діагнозом : отруєння грибами - Отруєння грибами, важкого ступеня, гепатонефротоксич- на стадія.

Хвора С., 18 років доставлена в токсикологічне відділення в делірійному стану - Отруєння атропіновмісними речовинами. Промивання шлунка, введення антидоту (0,05 % р-ну прозерину по 1 мл під контролем розмірів зіниць та ЧСС, детоксикаційна терапія, консультація лікарем-психіатром.

Хвори й С., середньго віку, знайдений на кухні комунальної квартири - Отруєння фосфорорганічними речовинами важкого ступеня. Екзотоксичний шок. Промивання шлунка, введення антидоту (0,1 % р-ну атропіну сульфату - до проявів атропінізації), оксигенотерапія, інфузійна терапія до стабілізації гемодинаміки, транспортування у ПІТ токсикологічного відділення.

Хворий Ж., 19 років, доставлений МШД з квартири - Отруєння наркотичними середниками (передозування). Інтубація трахеї, ШВЛ, введення антидоту до наркотичних аналгетиків (р-ну налорфіну), інфузійна терапія до відновлення параметрів гемодинаміки, форсований діурез.

Хворий Ж., 45 років, підготовлений до планової-Ступінь ризику - З В (за Гологорським).

Хворий К., 35 років, 70 кг, доставлений машиною - Проривна виразка шлунка, перитоніт, токсична стадія. Порушення гомеостазу: субкомпенсований метаболічний ацидоз, частково компенсований респіраторним алкалозом. Протягом двох годин хворому необхідно перелити 2,5 - 3 л кристалоїдів під контролем ЦВТ та показника гематокриту, повторне дослідження КОС. Оксигенотерапія, знеболювання.

Хворий К., 56 років, доставлений машиною швидкої допомоги у приймалне - Гостра дихальна недостатність II ст. Необхідно виявити причину патології (найімовірніше, це пневмонія). Оксигенотерапія, інфузійна дезінтоксикаційна терапія, антибіотики, моніторинг гемодинаміки та дихання.

Хворий М., 19 років, доставлений у стаціонар попутним транспортом - Гостра дихальна та серцево-судинна недостатність. Інтуба- ція трахеї, ШВЛ, інфузійна терапія до нормалізації параметрів гемодинаміки.

Хворий С. (50 років, 75 кг), доставлений з вулиці в приймальне відділення у термін стані - Змішаний ацидоз (респіраторний та метаболічний) в стадії декомпенсації. Необхідна негайна штучна вентиляція легень; після корекції респіраторних порушень слід оцінити метаболічні розлади та вирішити питання про їх корекцію.

Хворий Ю., 50 років, підібраний каретою - Закрита черепно-мозкова травма. Глибока церебральна кома тяжкого ступеня. Алкогольне сп'яніння. Комп'ютерна томографія черепа, консультація нейрохірурга, негайне оперативне втручання.

Хворого Б. доставили в лікарню у вкрай тяжкому стані: непритомний - Підключення системи внутрішньовенних вливань, оксигенотерапія, пряма ларингоскопія, інтубація трахеї, ШВЛ, діагностика причини патології.

Хворого доставили в комбустіолгічне відділення у важкому стані - Площа опіку 22 - 25% (обличчя - 1/2 від 9%; передні поверхні рук - 1/2 від 18%; передня поверхня - 1/2 від 18%).

Хворому з гострою печінковою недостатністю призначили - а, г, д, ж.

Хворому К. з бронхіальною астмою чергове відвідування лікаря - Оксигенотерапія, ШВЛ маскою, підключення системи внутрішньовенних вливань, введення р-ну атропіну сульфату (0,1% 0,5 мл), фторотановий наркоз, інтубація трахеї, санаційна бронхоскопія.

Хворому О., 70 кг, з гострою шлунково- кишковою кровотечею, черговий лікар вирішив перелити кров: 1) а) при таких гемоконцентраційних показниках хворий не потребував гемотрансфузійної терапії; б) еритроцитна маса низької температури (не підігріта); в) лікар не визначив груПи крові з флакона; г) не проведено проби на індивідуальну сумісність; д) невірно проведена проба на резус сумісність; е) це проведена біологічна проба.2) У хворого виник гемотрансфузійний шок, ймовірно, внаслідок переливання несумісної крові.

Через тиждень після відновлення діурезу у хворого з нирковою недост. - а) надмірною втратою води та калію, б) необхідно відкоре- гувати гіпогідратацію гіпотонічними розчинами до нормалізації натрію плазми, вводити поляризуючі розчини.

Що характерно для: А) екзогенної та Б) ендогенної печінкої коми- А- а); в); г); д); ж). Б- а); е); є).

Юнак Я., 17 років, 15 днів тому в лісі проколов сучком ногу - Правець, генералізована форма, середнього ступеня тяжкості. Негайна госпіталізація в ПІТ.

Які лікарські середники протипоказані для введення хворим з гіперосмоляр. - г; д; є; - підвищують осмолярність плазми; и - контрінсулярний гормон.

Які лікарські середники неможна призначати хворому з другою стадією гострої ниркової недост. - а); г); д); з); и);

Яку передопераційну підготовкуслід провести хворому С., 73 років-Промивання шлунка із залишенням постійного зонда, обстеження - гематокрит, електроліти крові, КОС, інфузійна терапія до відновлення ОЦК (під контролем ЦВТ, діурезу, до нормалізації гематокриту).

 

СИТУЦІЙНІ ЗАДАЧІ.

1. Пацієнт, 52 роки 15 років працює електрозварювальником в цеху з поганою витяжкою. Зварює металічні конструкції, користується звичайними електродами. Скаржиться на помірну задишку при значному фізичному навантаженні, періодично турбує кашель. Хворим себе не вважає, обстежений при проведенні періодичного медогляду. При огляді загальний стан хворого задовільний. Границі серця в межах норми, тони чисті. Перкуторно над легенями визначається легеневий звук з коробковим відтінком, аускультативно – сухі свистячі хрипи на всьому протязі легень. На рентгенограмі - дифузне підсилення і деформація легеневого малюнку з великою кількістю, більше в середніх долях, дрібнозернистими ущільненнями. Корені легень розширені, тяжисті. ЖЕЛ дещо знижено.

Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Пневмоконіоз II ст. електрозварювальника. ДН II ст.

2) Лікування. Вітаміни групи В і С, алое, аевіт, солодковий корінь, теопек.

3) ЛТЕ. Підлягає інвалідності III групи, або переведенню на іншу роботу.

 

2. Пацієнт Д., 42 роки. Працює 15 років забійником в шахті, в минулому році переведений на роботу слюсаря механічного цеху. Скаржиться на загальну слабість, задишку при фізичній роботі, кашель з мокротою, колючі болі в правому боці, пітливість, загальну сла­бість, підвищену температуру до 37,5С. Хворіє біля року, захворювання почалось поступово з вище перерахованих скарг. Загальний стан хворого задовільний, температу­ра тіла 37,6°С. Границі серця в нормі, тони чисті. Перкуторно над легенями - легеневий звук з коробочним відтінком. Дихання жорстке, розсіяні сухі хрипи, справа на верхівці прослуховуються мілко пухирчасті хрипи. Органи черевної порожнини без особливостей.

Ан. крові: ерит. 4,8х1012/л., лейк. 9,2х109/л. ШОЕ 32 мм/год. Рентгенологічно: легеневий малюнок підсилений, в середніх і нижніх відділах легень визна­чаються дрібнозернисті утворення. Корені легені розширені, тяжисті. Справа в верхньому відділі - вогнище інфільтрації 3 х 4 см.

Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Смілікотуберкульоз II ст.. ДН II ст.

2) Лікування. Протитуберкульозні засоби, седативні, вітамінотерапія, відхаркуючі (амброксол, солодковий корінь), алое

3) ЛТЕ. Підлягає інвалідності II групи.

 

3. Пацієнт М., 56 р., працював 20 років кріпильником в шахті. Скаржиться на виражений кашель з виділенням харкотиння, задишку при незначному фізичному навантаженні і в спокої, болі в грудній клітці. Хворіє 12 років, Захворювання почалось, з кашлю і задишки при фізичному навантаженні, лікувався амбулаторно. За останні 3 роки стан хворого. погіршився. Загальний стан хворого середньої важкості, шкірні покриви ціанотичі, на гомілках пастозність. Пульс - 92 уд. :за хв., серце розширене більше вправо, тони ослаблені, грудна клітка розширена в передньо-боковому розмірі. Перкуторно над легенями - коробковий звук, при аускультації над легенями прослуховуються сухі свистячі хрипи, в нижніх відділах - за­стійні дрібнопухирчасті: хрипи.

Спірографія - виражене зниження ЖЕК.

ЕКГ - правограма, дифузні зміни в міокарді.

На рентгенограмі - емфізема легень, дифузний пневмосклероз.

Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Пневмоконіоз, сілікатоз III ст. Емфізема легень. Дифузний пневмофіброз ДН II ст. Хронічне легеневе серце СН II А ст.

2) Лікування. Відхаркуючі засоби, вітамінотерапія (В1 В6 С), сечогінні (фуросемід, верошпірон), Для покращення роботи серцево-судинної системи – аспаркам, тіатриазолін.

3) ЛТЕ. Підлягає інвалідпості II групи.

 

4. Пацієнтка C., 37 років. Працює на протязі 14 років пакувальником на парфумерній фабриці по виготовленню пудри. Скаржиться на задишку при фізичному навантаженні сухий кашель, ниючі болі в грудях. Об'єктивно: загальний стан хворого задовільний, границі, серця в нормі, тони чисті. Перкуторно над легенями - помірно виражені познаки емфіземи, при аускультації дихання жорстке, розсіяні сухі хрипи, справа прослуховується шум тертя плеври.

Рентгенологічно:, дифузне підсилення дрібносітчатого малюнку легень з невеликою кількістю дрібних пятнистих тіней, в середніх відділах легень корені дещо розширені, згладжені.

Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Талькоз I ст. ДН Iст

2) Лікування. Відхаркуючі засоби, вітамінотерапія, фізпроцедури (Луч-2, масаж грудної клітки, ванкіотерапія).

3) ЛТЕ. Перевести на іншу роботу.

 

5. Пацієнт І., 37 p., працює І5 років робіт­ником по виготовленні кам'яновугільного бри­кету. Скаржиться на сухий кашель, колючі болі в грудній клітці, задишку при фізичному на­вантаженні. Хворіє на протязі 3-х років. За­хворювання почалось з кашлю і задишки при фізичному навантаженні. Об'єктивно: загальний стан хворого за­довільний, межі серця в нормі, тони чисті. Перкуторно над легенями визначається леге­невий звук з коробковим відтінком. Дихання жорстке, поодинокі сухі хрипи. На рентгенограмі: підсилення легеневого малюнку в нижніх, частково в верхніх відділах легень і більше в середніх відмічаються дріб­нозернисті утворення (вузлики) в вигляді "снігової хуртовини", корені легень розширені тяжисті.

Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Карбоконіоз II ст. ДН II ст.

2) Лікування. Еуфілін в табл., відхаркуюча мікстура, солодковий корінь, аевіт, фізпроцедури – масаж, Луч-2, мікрокліматотерапія.

3) ЛТЕ. Перевести на іншу роботу, при неможливості призначити III групу інвалідності.

 

6. Пацієнт Д., 35 років працює 16 років в че­сальному, цеху по переробці бавовни на бавов­няному комбінаті. Скаржиться на виснажуючий сухий кашель, відчуття тиснення в грудях під час роботи в цеху, загальну слабість. Хворіє на протягом року, спочатку з'явився кашель, болі в грудній клітці, інколи підви­щувалась температура тіла до 37,1 С, кашель підсилювався під час роботи в цеху особливо після вихідного дня. За останній місяць кашель і болі в грудній клітці підсилювались. Загальний, стан хворого задовільний, границі в нормі, тони дещо ослаблені. Перкуторно над легенями визначається коробковий звук. При аускультації на всьому протязі прослуховуються розсіяні сухі свистячі хрипи, в серед­ніх відділах поодинокі середньо пухирчасті вологі хрипи. На рентгенограмі: підвищення легеневої прозорості в середніх відділах легень, дифузне підсилення легеневого малюнку. Корені ле­гень тяжисті.

Діагноз. Лікування. ДТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Бісеноз I ст. ДН I ст.

2) Лікування. Офлоксацин, діазолін, кофекс, відхаркуючи мікстура, алое, фізпрцедури – інгаляції, мікрокліматотерапія.

3) ЛТЕ. Перевести на іншу роботу.

 

7. Пацієнтка Д., 50 років працює в цеху меблевої фабрики, де використовують фарби і лаки, розчинені бензолом. Поступила в терапевтичне відділення зі скаргами на порушення чутливості в верхніх кінцівках, головокружіння, головні болі, порушення сну, загальну слабість, дратливість, швидке стомлювання. Періодично турбує нудота. З анамнезу відомо, що на фабриці використовується бензол для розчинення лаку. При об’єктивному обстеженні: шкіра і видимі слизові бліді. Пульс 84 уд. в хвилин. Границі серця в межах норми тони послаблені. В легенях прослуховується везикулярне дихання. Живіт при пальпації м’який. Печінка пальпується на 1,5 с. нижче правої реберної дуги, пальпація печінки болюча. В аналізі крові - виявлена помірна лейкопенія. Виділити основні синдроми. Попередній діагноз. Чи має зв’язок дане захворювання з професійними шкідливостями? Скласти план обстеження і лікування.

Відповіді:

1) Виділити синдроми. Синдром ураження центральної системи і гематологічних змін.

2) Має зв'язок

3) Обстеження. Загальний аналіз крові, тромбоцити, коагулограма, біохімічний аналіз крові – креатинін, сечовина, білірубін, АСТ, АЛТ, загальний аналіз сечі – білок, лейкоцити, еритроцити, консультація невропатолога.

 

8. Пацієнт Д., 56 років працює 24 роки мельником. Скаржиться на сухий кашель, задишку при фізичному навантаженні, відчуття стискання в грудях. Хворіє декілька років, .час від, часу турбує кашель, задишка, загальна слабість. Об'єктивно: загальний стан хворого за­довільний, серце розширене вправо, тони ослаблені. Перкуторно над легенями - легеневий звук з коробковим відтінком. При аускультації на фоні жорсткого дихання прослуховуються розсіяні сухі хрипи. Рентгенологічно - емфізема легень, помірний дифузний пневмосклероз.

Діагноз. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Пневмоконіоз від органічного пилу «фермерська легеня

2) ЛТЕ. Вирішити питання працевлаштування, бажано перевести на іншу роботу.

 

9. Пацієнт Д., 54 роки, на протязі 20 років працює гончаром вдома. Для покриття керамічних виробів перед їх обпаленням використову­вав поливу, яка містить свинець. Правил особистої гігієни під час роботи не дотримувався. Скаржиться на головну біль, загальну сла­бість, болі в ділянці кистей і стоп, зниже­ння м’язової сили в руках. Загальний стан хворого задовільний, відмічається порушення шкірної, тактильної і больової чутливостей на руках і ногах, по типу «рукавиць» і «шкарпеток», м’язова сила в руках знижена. Пульс 82 уд. на хвилину. Серце і легені в межах вікових змін. Живіт м'який при паль­пації, не болючий. Печінка звичайних розмірів. Аналіз крові без змін. В сечі знайдений свинець.

Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем середнього ступення важкості.

2) Лікування. тетацин кальцію 20% - 10,0 на 5% глюкозі довенно протягом 3 днів потім 3 дні перерва і повторюється введення тетацину кальцію 3 дні, вітамінотерапія.

3) ЛТЕ. Експертизи по професійному захворюванні не потребує, так як на виробництві не працює.

 

10. Пацієнт В., 48 років працює на протязі 12 років на заводі по виготовленню акумуляторів. Скарги на приступоподібні болі по всьому животу, нудоту, поганий апетит, постійні закрепи (стілець 1-2 рази на тиждень), за­гальну слабість. Хворіє на протязі місяця. Захворювання почалося з болів в нижній половині живота, які за останній час стали приступоподібними. Загальний стан хворого середньої важкос­ті. Шкірні покрови блідо-рожеві, язик воло­гий, покритий коричневим нальотом. Тони серця ослаблені, акцент 2 тону на аорті. А/Т-190/ІОО мм.рт.ст. В легенях дихання везикулярне. Живіт дещо, здутий при пальпації сигма і поперечно ободова кишка болючі. Печінка і селезінка не збільшені. Ан. крові, помірна анемія, базофільна зернистість еритроцитів Ан. сечі: в сечі свинець 0,36 мг/л. Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем середньої важкості. Свинцева коліка.

2) Лікування. тетацин кальцію 20% - 10,0 на 5% глюкозі внутрішньовенно по схемі: 3 дні вводити потім 3 дні перерва послідуючі 3 дні тета цин кальцію в/в і так 3-4 курси, діротон 10 мг. 2 рази, спазмолітини – но-шпа, платифілін, вітамінотерапія

3) ЛТЕ. призначається інвалідність III групи, або переведення на іншу роботу в залежності від ефективності лікування

 

11. Пацієнт М., 47 років, газозварювальник. Звернувся зі скаргами на слабість, швидку втомлюваність, поганий сон, підвищену пітливість, головокружіння. З профанамнезу вияснено, що пацієнт на про­тязі 22 років займається, різкою металічних пластин, покрашених свинцевим суриком. При об'єктивному обстеженні: загальний стан хворого задовільний, А/Т 100/60 мм. рт. ст. Границі серця в межах норми: На верхівці серця прослуховується ніжний систолічний шум. Органи черевної порожнини без патологічних змін. Аналіз крові: помірна анемія, ретикулоцитоз, еритроцити з базофільною зернистістю 2-3 в полі зору. В сечі - свинець 0,4 мг/л.

Діагноз. Лікування. Профілактика.

Відповіді:

1) Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем легкий перебіг.

2) Лікування. Пеніцеламід 150 мг. 3 рази на добу, вітамінотерапія.

3) Профілактика. Використання індивідуальних засобів захисту – респіратори.

 

12. Пацієнт М., 35 років працює на заводі по ви­робництву бензолу, доставлений в терапевтичне відділення машиною швидкої допомоги зі скар­гами на головні болі, головокружіння, нудоту, блювоту, загальну слабість. З анамнезу вста­новлено, що .пацієнт на протязі години знаходив­ся в приміщенні, де була розбита скляна банка з бензолом. Після того, як пацієнт відчув нудоту, блювоту і головокружіння, звернувся в медпункт, і був направлений в стаціонар. При огляді загальний стан хворого задовільний Пацієнт збуджений, ейфоричний, мова заплітаюча, незрозуміла. Шкірні покриви бліді. Пульс 88 ударів за хвилину, тони серця ослаблені. В легенях дихання з жорстковатим відтінком. Живіт м’який, при пальпації помірна болючість в правому підребер’ї.

Діагноз. Невідкладна допомога.

Відповіді:

Діагноз. Гостре отруєння бензолом.

Невідкладна допомога: оксигенотерапія, реополіглюкін, реосорбілакт 400,0, 5% глюкоза 200% в/в з вітаміном С 5% - 6.0, вітамінотерапія.

 

13. Пацієнт Л., 38 років, робочий нафтопереробного заводу по виробництву бензолу, стаж - 17 років. Поступив в гематологічне відділення зі скаргами на нездужання, носові кровотечі і крововиливи на шкірі. Загальний стан хворого середньої важкості, шкіра і слизові оболонки бліді. Симптом джгута і проба Нестерова позитивні. Пульс 88 уд. за хв. Серце розширене вліво, систолічний шум на верхівці, в легенях дихання везикулярне. Живіт м’який, без болючий, печінка і селезінка не збільшені. Аналіз крові; ер. 2,3 х 1012 /л, кольор. показник 1,0, гемоглобін 78 г/л, ретикулоцити 0,9%, тромбоцити 9,2 х 109 /л, лейк. 2,9 х 109/л, ШОЕ -14 мм/год. Осмотична стійкість еритроцитів макс. 0,36, мінім. - 0,56.

Діагноз. Виділити ведучі синдроми. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

Діагноз. Хронічна інтоксикація бензолом середнього ступеня важкості.

Ведучий синдром. Гематологічний – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Лікування. Дезинтоксикацій на терапія – реополіглюкін, реосорбілакт, 5% глюкоза, переливання крові, тромбоцитарної маси.

ЛТЕ. Призначається інвалідність II групи.

 

14. Пацієнт К., 28 років, закінчив полігра­фічний технікум. При оформленні на роботу в районну топографію в поліклініці пройшов по­передній медичний огляд, по якому виявлені функціональні розлади центральної нервової системи (неврастенія) і хронічний коліт. Чи може пацієнт працювати на виробництві, де є контакт зі свинцем? Що таке попередні і періодичні медогляди, мета їх проведення. Організація проведення профоглядів на підприємствах, документація.

Відповіді:

1) Не може – виявленні при медичному огляді хронічний коліт і невростенія є проти показанням до контакту з свинцем.

2) Попередній медичний огляд проводиться при поступленні на роботу, періодичні – в процесі роботи 1 раз в 3-6 і 12 місяці в залежності від специфіки виробництва. Санітарну книжку, крім того інженером по техніці безпеки ведеться журнал де реєструються всі дані за працюючими.

 

15. Пацієнтка С., 45 років працює в друкарського цеху районної типографії. Звернулася зі скаргами на постійні головні болі, зниження пам'яті, періодичне оніміння пальців рук і ніг, і зниження м'язової сили кистей. Важкість і болі в правому підребер’ї. Об'єктивно: загальний стан хворого задовільний, шкірні покриви бліді, землисто-сірого відтінку, по краях ясен - темно-сіра кайма. А/Т І50 / 90 мм. рт. ст. Серце і легені без па­тологічних змін. Живіт звичайної форми, печінка пальпується нижче реберного краю, на 3-5 см, щільно-еластичної консистенції, край заокруглений, сигмовидна кишка дещо спазмована, при пальпації болюча. Аналіз крові: єр. 2,6.І0І2/л-, гем. 45 г/л., кольоровий показник 0,7, лейк.-5,З.І09/л, ШОЕ 2 мм/ год., Базофільна зернистість еритроцитів 5-8 в п/зору, ретикулоцитів – 4,5%. Аналіз сечі: порфирин- 80 мкг/л.

Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Хронічна інтоксикація свинцем середньої важкості.

2) Лікування. Тетацин кальцію 20% - 10,0 на 5% глюкозі внутрішньовенно по схемі: 3 дні вводити потім 3 дні перерва послідуючі 3 дні тета цин кальцію в/в і так 3 курси, вітамінотерапія В12, С, препарати заліза.

3) ЛТЕ. Призначається інвалідність III групи.

 

16. Пацієнтка X.. 26 років, медсестра, доставлена в реанімаційне відділення в непритомному стані. З розповіді лікаря швидкої допомоги вияснено, що чоловік хворої прийшов зранку з нічного чергування, відкрив ключем двері і відчув запах побутового газу, в кухні на плиті була каструля з водою, яка після закипання залила комфорку, вентиль газової плити був відкритий і газ надходив в приміщення. В спальні знайшов жінку в непритомному стані.

Пацієнтка доставлена в реанімаційне відділення. Об’єктивно: загальний стан хворої важкий, свідомість відсутня. Шкірні покриви рожевого кольору, зіниці звужені, реакція на світло відсутня. Сухожильні рефлекси різко пригнічені. Пульс 92 уд. за хв. Тони серця значно послаблені. Дихання поверхневе, часте. Органи черевної порожнини без патологічних змін.

Діагноз. Тактика лікування.

Відповіді:

1) Діагноз. Гостре отруєння чадним газом важкого ступеня.

2) Лікування. Оксигенотерапія, реосорбілакт, реополіглюкін, вітамінотерапія, симптоматична терапія, барокамера.

 

17. Пацієнт К., 28 років, скаржиться на виражені пульсуючі головні болі, переважно у висках, головокружіння, нудоту, серцебиття, виражену загальну слабість, що підсилюється при незначному фізичному навантаженні. З анамнезу видно, що пацієнт після роботи у власному гаражі включив мотор і зайнявся ремонтом машини. Через декілька годин сусід знайшов його лежачим на підлозі в непритомному стані, виніс його на свіже повітря, після чого пацієнт прийшов до свідомості. Машиною швидкої допомоги пацієнт завезений в терапевтичне відділення. Загальний стан хворого середньої важкості, пацієнт загальмований, в контакт вступає без бажання. Шкіра і видимі слизові з рожевим відтінком. Пульс 94 уд. за хв. Границі серця в межах норми, тони серця послаблені, дихання поверхневе. Діагноз, тактика і об’єм медичної допомоги.

Відповіді:

1) Діагноз. Гостре отруєння чадним газом легкого ступеня.

2) Доступ свіжого повітря, оксигенотерапія, вітамінотерапія, симптоматична терапія, барокамера.

 

18. Пацієнтка А., 18 років доставлена машиною швидкої допомоги в реанімаційне відділення в непритомному стані. Зі слів прибиральниці гуртожитку встановлено, що в 11.00 при прибиранні однієї з кімнат вона помітила сплячу ученицю, розбудити її не вдалось. Запідозривши недобре, прибиральниця викликала лікаря швидкої допомоги.

При огляді кімнати на столику знайдено п’ять пустих упаковок по 10 таблеток від люміналу.

Пацієнтка лежала на ліжку непритомна. В контакт не вступає, на больові подразнення не реагує. Очні, ковтальний і сухожильні рефлекси відсутні, зіниці звужені, тонус м’язів знижений. Шкірні покрови бліді. Пульс 84 уд. за хв. Границі серця в нормі, тони послаблені. AT 90/60 мм. рт. ст. Дихання поверхневе. Органи черевної порожнини без патологічних змін. Діагноз. Час можливого отруєння. Тактика І об’єм лікувальних заходів.

Відповіді:

1) Діагноз. Гостре отруєння барбітуратами важкого ступеня.

2) Час можливого отруєння – 8 годин.

3) Лікування. Промивання шлунку, реосорбілат, реополіглюкін, 5% глюкоза, бемегрид 5,0 в/в, вітамінотерапія.

 

19. Пацієнт К., 46 років, на протязі 9 років працює заправником літаків, де використову­ється етильований бензин. Поступив в клініку зі скаргами на головний біль, підвищену втом­люваність, нервозність, гіперсалівацію. Зран­ку виникають паморочні стани. Сон поверхне­вий. При обстеженні загальний стан хворого за­довільний. Відмічається асиметрія лицевої інервації, підвищення сухожильних рефлексів, неврівноваженість в позі Ромб ерга. Серце і легені, органи черевної порожнини без патологічних змін. Діагноз. Лікування. ЛТЕ.

Відповіді:

1) Діагноз. Хронічна інтоксикація тетраетилсвинцем легкого ступеня.

2) Лікування. Вітамінотерапія – В1 В6 і С, реополіглюкін, 5% глюкоза, рибок син.

3) ЛТЕ. Видача трудового лікарняного листа на 2 місяці з переведенням на іншу роботу.

 

20. Пацієнтка К., 32 роки, поступила в клініку зі скаргами на головну біль, швидку втомлю­ваність, поганий сон, підвищену пітливість, металевий смак в роті, зниження пам’яті. З анамнезу встановлено, що пацієнтка на протязі 6 років працює на заводі, що виготовляє ртутно-кварцеві лампи і має контакт з металевою ртуттю. Об'єктивно: загальний стан хворої задовільний, відмічається тремор, пальців витягнутих рук, стійкий червоний дермогра­фізм, знайдені трофічні розлади - ламкість нігтів, випадіння волосся. При огляді рото­вої порожнини відмічається кровоточивість ясен, помірний гінгівіт. Органи грудної кліт­ки і черевної порожнини без патологічних змін. При дослідженні крові - помірна анемія.

Діагноз. Лікування. Профілактика.

Відповіді:

1) Діагноз. Хронічна інтоксикація ртуттю середньої важкості.

2) Лікування. Унітіол 5% 5,0 в/в 2 рази на добу протягом 3-х днів, слідуючі 3 дні унітіол 5% 5,0 в/в 1 раз на добу, реополіглюкін, реосорбілат, вітамінотерапія, пірацетам, фезам.

3) Профілактика. Використання індивідуальних засобів захисту. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог до приміщення.

 

21. Пацієнт, 45 років, захворів гостро 10.09.2003 р. Раптово підвищилась температура тіла до 39 0 С, задишка в спокої, кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння. Об’єктивно: над верхньою часткою правої легені притуплення, дихання бронхіальне, множинні звучні вологі хрипи. Кров: лейк.- 15,0 . 109/л, ШОЕ – 55 мм/год. Рентгенологічно: справа у верхній частці масивне негомогенне затемнення з ділянками просвітлень, зліва, біля кореня вогнища малої інтенсивності. В харкотинні МБТ (+) методом бактеріоскопії і посіву, стійкі до стрептоміцину.

Запитання:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте лікування в інтенсивній фазі (препарати добова доза, тривалість).

Відповіді:

1. ВДТБ (10.09.2003) верхньої частки правої легені (казеозна пневмонія, обсіювання) Дестр + МБТ + М+ К + Резист + ( S) Гіст 0 Кат 1 Ког 3 ( 2003) .

2. Ізоніазид 0,3, рифампіцин 0,6 ,канаміцин 1,0 в/мязово, протягом 2-х місяців, піразинамід

2,0 та етамбутол 1,2 г через день. Тривалість лікування в інтенсивній фазі 2 місяці.

 

22. При влаштуванні на роботу в серпні 2004 р у жінки 35 років під час флюорографічного обстеження на верхівці правої легені виявлені дрібні вогнища малої інтенсивності з нечіткими контурами. На протязі останніх 2-х місяців відмічає підвищену втомлюваність, пітливість, зниження апетиту. Кашлю не має.

Запитання:

1.Про яке захворювання можна думати, сформулюйте попередній діагноз;

2. Намітьте план обстеження.

Відповіді:

1) ВДТБ (08. 2004) верхівки правої легені (вогнищевий, інфільтрації) Дестр – МБТ 0 М 0 К 0 Резист 0 Гіст 0 Кат 3 Ког 3 (2004)

2) Оглядова і бокова рентгенографія органів грудної клітки, томографія, загальний аналіз крові і сечі, дослідження промивних вод бронхів на КСБ методом мікроскопії і посіву 3 рази, визначення чутливості до антимікобактеріальних препаратів.

 

23. Пацієнт В., 52 роки. Госпіталізований 5.04.2004 р. в тубдиспансер. Зміни в легенях виявлені при профогляді. Хворим себе не вважає, раніше нічим не хворів. Рентгенологічно – з обох сторін в верхніх частках на фоні фіброзу і пневмослекрозу поліморфні вогнища, поодинокі кальцинати, справа над ключицею тонкостінні порожнина до 3 см. в діаметрі. В харкотинні методом бактеріоскопії МБТ (-), методом посіву 5-10 колоній чутливі до антибактеріальних препаратів І ряду.

Запитання:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте лікування в інтенсивній фазі.

Відповіді:

1) ВДТБЛ (5.04.2004) (дисемінований) Дестр + МБТ + М – К+ Резист – Гіст 0 Кат 1 Ког 2 (2004)

2) Ізонізазид 0,3, рифампіцин 0,6 г, піразинамід 2,0 г, стрептоміцин 1,0 в/м м’язово протягом 2-х місяців.

 

24. Пацієнт 50 років, захворів на туберкульоз у 2000 році. Лікування неефективне, каверна не закрилась, від операції відмовився. Поступив у вересні 2004 р. із скаргами на кашель, , задишку при фізичному навантаженні, періодичне підвищення температури тіла. Об’єктивно: перкуторно притуплення на всьому протязі правої легені. Справа в підключичній ділянці дихання бронхіальне, вислуховуються вологі різнокаліберні хрипи. На рентгенограмі: права легеня звужена, негомогенно затемнена, на цьому фоні дві каверни розміром 3 і 4 см з товстими стінками. Зліва в нижньому відділі вогнищеві тіні з нечіткими контурами. Серцево-судинний пучок зміщений вправо. В харкотинні МБТ (+) методом бактеріоскопії і посіву, стійкі до ізоніазиду і стрептоміцину.

Запитання:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

Відповіді:

ХТБ (ІХ. 2004) правої легені (фіброзно-кавернозний, обсіювання) Дестр +, МБТ + М+ К + Резист + ( H, S) Гіст 0, ДН П ст. Кат 4 Ког 3 (2004).

 

25. Пацієнт 38 років. Зміни в легенях виявлені при профілактичному флюорографічному обстеженні (8.11.2004 р.). Скарг не пред’являє. При перкусії і аускультації легень патологічних змін не виявлено. На рентгенограмі справа в 6-му сегменті виявлена тінь округлої форми з чіткими контурами, негомогенна, діаметром 4 см. В оточуючій легеневій тканині поодинокі вогнищеві тіні середньої інтенсивності, незначний фіброз. Проба Манту - папула 22 мм. Аналізи крові і сечі без змін. В промивних водах бронхів МБТ не виявлені методом бактеріоскопії і посіву.

Запитання:

Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Який метод лікування необхідно застосувати , якщо через 4 місяці лікування розміри тіні стабільні?

Відповіді:

1) ВДТБ (8.11.2004) нижньої частки правої легені (туберкульома) Дестр – М – К – Резист 0 Гіст 0 Кат 3 Ког 4 (2004).

2) Операція – резекція 6 сегменту правої легені.

 

26. У 5-ти річної дитини (8.06.2004) вперше позитивна реакція на пробу Манту з 2 ТО – 7 мм. Скарги на знижений апетит, загальну слабість, покашлювання. Над легенями – значне притуплення справа парастернально від П до ІУ міжребер’я, ослаблене везикулярне дихання в підключичній ділянці. Рентгенологічно: справа в 3-му сегменті інфільтративна тінь, яка переходить в широкий інфільтрований корінь легені. Аналіз крові: лейк. – 8,0 .10 9/л , ШОЕ – 20 мм/год. В харкотинні МБТ (-) методом бактеріоскопії і посіву.

Запитання:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Призначте лікування в інтенсивній фазі (препарати, добові дози, тривалість).

Відповіді:

1) ВДТБ (8.06.2004) верхньої частки правої легені (первинний туберкульозний комплекс, інфільтрації) Дестр – МБТ – М- К- Резист 0 Гіст 0 Кат 3 Ког 2 (2004)

2) Ізоніазид 5 мг/кг маси тіла, рифампіцин 10 мг/кг, піразинамід 25 мг/кг протягом 2-х місяців.

 

27. Чоловік 40 років, не працює, 4 роки тому вийшов з місць позбавлення волі, останнє профілактичне флюорографічне обстеження 4 роки назад. При звернені в поліклініку обстежений флюорографічно, виявлено фіброзно-кавернозний туберкульоз правої легені. Госпіталізований в протитуберкульозний диспансер.

Запитання:

1. Оцініть якість виявлення, обґрунтуйте своє заключення.

2. Які фактори ризику захворювання на туберкульоз є у хворого?

3. Як часто необхідно було проводити профілактичне флюорографічне обстеження хворому, хто за це відповідає?

Відповіді:

1) Пізнє виявлення. Вперше виявлено занедбану форму -фіброзно-кавернозний туберкульоз. 2.Безробітний, знаходився в місцях позбавлення волі.

3) Один раз на рік. Відповідальний за обстеження хворого дільничний лікар-терапевт, сімейний лікар.

 

28. Пацієнт В., 68 років, поступив на стаціонарне лікування 02.02.2006 р. Скаржиться на тупий біль в ділянці правої лопатки, кашель з виділенням харкотиння з домішками крові, пітливість, задишку при незначному фізичному навантаженні. Вважає себе хворим протягом 3 місяців. Об’єктивно: над верхнім відділом правої легені вкорочення перкуторного звуку, вологі друбноміхурцеві хрипи після покашлювання. На оглядовій рентгенограмі негомогенне затемнення верхньої частки правої легені, в центрі якого деструкція до 2-х см. В лівій легені в язичкових сегментах вогнища малої інтенсивності. В харкотинні МБТ (+) методом бактеріоскопії і посіву, чутливі.

Запитання:

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Схема інтенсивного етапу лікування.

Відповіді:

1) ВДТБ (02.02.2006)верхньої частки правої легені (інфільтративний) (обсіювання), Дестр + , МБТ + М+ К+ , Резист -, Гіст 0. К;кровохаркання. КУат 1 Ког 1 (2006).

2) На інтенсивний етап лікування хворому призначено 4 антибактеріальних препарати (вважаючи, що його вага менше 50 кг): ізонізади 0,3 г на добу, рифампіцин 0,3 г на добу, піразинамід 1,5 г 02,0 г на добу, стрептоміцин 0,75 г в/м або етамбутол 1,2 -1,6 г на добу.

 

29. Пацієнт 35 років. Захворювання почалося гостро, 25.09.04 - підвищення температури тіла до 39 0 С, кашель з виділенням харкотиння слизового характеру, біль в грудній клітці справа. Протягом тижня лікувався амбулаторно, отримував антибіотики широкого спектру дії, стан не поліпшився. На рентгенограмі на всьому протязі обох легень, більше у верхніх відділах, множинні вогнища різної величини з нечіткими контурами і тенденцією до злиття. В нижньому відділі правої легені від ІУ ребра до діафрагми гомогенне затемнення з косою верхньою межею, перкуторно над цією ділянкою тупість, дихання не прослуховується.

Запитання:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження хворого.

Відповіді:

а) Попередній діагноз ВДТБ (02.10.04) обох легень (дисемінований) (інфільтрація) Дестр -, МБТ 0 , М0, Гіст 0, ексудативний плеврит справа, Кат 1, Ког 4 (2004)

б) Загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз харкотиння на МБТ, аналіз плевральної рідини на МБТ, проба Манту з 2 ТО ППД-Л, КТ і ПТМ , томограми на відповідних зрізах.

 

30. Пацієнт К. Поступив у грудні 2003 р. Скарги на сильний головний біль, нудоту, блювання, яка не приносить полегшення, загальну слабість, Т до 39 0 С протягом 3-х тижнів. Пацієнт лежить на правому боці, голова закинута назад, птоз лівої повіки, асиметрія обличчя, зглаженість носогубної складки. Рентгенологічно на всьому протязі обох легень, але більше у верхніх відділах множинні вогнища різних розмірів з нечіткими контурами і тенденцією до злиття. Корені структурні.

Запитання:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

Відповіді:

1) ВДТБ 12.2003) обох легень (дисемінований) (інфільтрація), Дестр – МЮТ 0, М0, Гіст 0. Туберкульозний менінгоенцефаліт, Кат 1, Ког 4 (2003).

 

31. Дитина 5-ти років ( вага 20 кг) поступила у вересні 2004 р. з симптомами інтоксикації. У матері діагностована відкрита форма туберкульозу легень. На рентгенограмі: справа збільшені бронхопульмональні лімфатичні вузли з нечіткими контурами. В аналізі крові дитини ШОЕ- 31 мм/год. Проба Манту з 2 ТО – папула 18 мм. В промивних водах бронхів МБТ (–)методом бактеріоскопії і посіву.

Запитання:

1.Сформулюйте клінічний діагноз.

2. План І етапу лікування.

Відповіді:

1) ВДТБ (вересень 2004) бронхопульмо лімфатичних вузлів справа (бронхо…) (інфільтрація), Дестр -, МБТ -, М-, К -, Резист 0, Гіст 0, кат 3, Ког 3 (2004).

2) Призначають 3 антимікобактеріальних препаратів згідно ваги дитини: ізоніазид 0,15 г (0,2 г) на добу, рифампіцин 0,15 г на добу, піразинамід 0,5 г на добу.

 

32. Пацієнт 32 років. Скарг не пред’являє. При перкусії і аускультації патологічних змін бронхолегеневої системи не виявлено. 17.05.2005 р. На рентгенограмі зліва під ключицею група вогнищевих тіней без чітких контурів, малої інтенсивності Проба Манту з 2 ТО- папула 11 мм. В харкотинні МБТ (-) методом бактеріоскопії і посіву.

Запитання:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. План І і П етапу лікування.

Відповіді:

1) ВДТБ (127.05.2005) верхня частка лівої легені (вогнищевий) (інфільтрація), Дестр - ,МБТ -. К – Резист 0, Гіст 0 ,Кат 3, Ког 2 (2005).

2) І етап: ізоніазид 0,3 г на добу, рифампіцин 0,6 г на добу, піразинамід 2,0 г на добу або етамбутол 1,6 г на добу

П етап: ізоніазид 0,3 г (0,2 г) на добу або 0,45 г через день, рифампіцин 0,6 г на добу або 0,6 г через день.

 

33. Пацієнт 40 років, поступив у квітні 2004 р. із скаргами на кашель з виділенням харкотиння, підвищену температуру тіла до 38 0 С. Хворіє тиждень. Аналіз крові: лейк. - 15,1 . 10 9 /л, ШОЕ – 42 мм/год. В харкотинні МБТ (–) методом бактеріоскопії і посіву. На рентгенограмі: в верхніх частках обох легень вогнищеві тіні без чітких контурів, малої інтенсивності, зліва під ключицею вогнища зливного характеру з множинними просвітленнями розміром 1-2 см.

Запитання:

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

Відповіді:

ВДТБ (квітень 2004) обох легень (дисемінований) (інфільтрація) Дестр +, МБТ -, М -, К -, Резист 0, Гіст 0, Кат 1, Ког 2 (2004).

 

34. Пацієнт Л., 45 років, захворів гостро в червні 2004 р. Скарги на загальну слабість, Т до 39 0 С, сухий кашель, задишку, захриплість голосу, головний біль, блювання. Об’єктивно: перкуторно над легенями тимпаніт, дихання везикулярне, хрипів не чути. Позитивні симптоми Керніга і Брудзінського. На рентгенограмі: на всьому протязі обох легень, починаючи з верхівок, множинні вогнища розміром 1-2 мм малої інтенсивності з нечіткими контурами.

Кров: лейк.- 14,5 . 10 9/л, ШОЕ – 25 мм/год.

Запитання:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

Відповіді:

1) ВДТБЛ (червень 2004) обох легень (міліарний) туберкульозний менінгіт, Дестр - , МБТ 0

2) Дослідження ліквору

- ЗАК

-ЗАС

- БАК (білок, глюкоза)

- огляд очного дна

- харкотиння на наявність МБТ

- харкотиння на флору і чутливість до антибіотиків

- мазок із зіву і носа на МБТ

- мазок із зіву і носа на наявність менінгокока

- проба Манту

- томограма на серединному зрізі

- посів промивних вод бронхів на наявність МБТ.

 

35. Чоловік 55 років, проживає з дружиною, хворою на фіброзно-кавернозний туберкульоз, захворів поступово, протягом 1 місяця турбує загальна слабість, поганий апетит, Т 0 спочатку субфебрильна, пізніше до 39 0 С, біль у грудній клітці справа, задишка. Госпіталізований 10.01. 2004 р. Об’єктивно: права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Над правою легенею перкуторно притуплення від середини лопатки вниз, там же дихання ослаблене. На рентгенограмі справа від ІУ ребра донизу гомогенна тінь з косим верхнім контуром.

Запитання:

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. План обстеження.

Відповіді:

Вперше діагностований туберкульоз легень (10.01.2004). Туберкульозний ексудативний плеврит справа.

1. а) загальний аналіз крові

б) загальний аналіз сечі

в) пункція плевральної порожнини справа з бактеріологічним дослідженням

г) спірографія

д) бактеріологічне дослідження харкотиння.

 

36. Пацієнт М., 4 роки тому хворів на туберкульоз правої легені, лікування було ефективним. В даний час скарги на кашель, слабість, температура тіла 37,5 0 С, пітливість вночі. Перкуторно дихання везикулярне, хрипів не чути. Справа у верхній частці негомогенне затемнення з доріжкою до кореня, на фоні затемнення порожнина до 2 см. В харкотинні методом бактеріоскопії МБТ (-), методом посіву виявлено 3-4 колонії, чутливі.

Запитання:

1. Сформулюйте діагноз.

Відповіді:

РТЛ верхньої частки правої легені (інфільтративний туберкульоз, хмароподібний інфільтрат, деструкція (+), МБТ +, М -, К +, Резист +.

 

37. У дитини 4-х років реакція на пробу Манту з 2 ТО – папула 18 мм. Вакцинована в пологовому будинку. В 3 роки реакція на туберкулін – 5 мм.

Запитання:

1. Визначте природу позитивної реакції на туберкулін.

2. Визначте тактику лікаря стосовно дитини.

Відповіді:

а) В даному випадку наявний віраж туберкулінових реакцій внаслідок світового інфікування мікобактеріями туберкульозу. Виникло на фоні після вакцинної алергії.

б)Ретельне обстеження дитини з подальшим лікуванням. Обстеження контактних осіб.

 

38. У хлопчика у 4 і 5 років проба Манту з 2 ТО – папула 7-4 мм. В 6 років папула діаметром 12 мм. Вакцинований в пологовому будинку.

Запитання:

1. Визначте природу позитивної реакції на туберкулін.

2. На якій підставі дано висновок ?

3. Тактика фтизіатра стосовно дитини.

Відповіді:

а) В даному випадку ми спостерігаємо віраж туберкулінових реакцій внаслідок світового інфікування мікобактеріями туберкульозу.

б) На підставі переходу попередньо позитивних реакцій на туберкулін позитивні, або збільшення чутливості до туберкуліну

в) Детальне обстеження і подальше лікування.Обстеження контактних осіб.

 

39. Пацієнт 50 років. 4 роки тому лікувався з приводу фіброзно-кавернозного туберкульозу правої легені, МБТ (+). В даний час скарги на задишку при незначному фізичному навантаженні. Перкуторно: справа на верхівці під ключицею притуплення, там же ослаблене везикулярне дихання. Рентгенологічно – в зменшеній верхній частці правої легені масивне негомогенне затемнення, корінь підтягнутий догори, органи середостіння зміщені вправо. В харкотинні методом бактеріоскопії МБТ +, стійкі до рифампіцину.

Запитання:

1. Сформулюйте діагноз.

Відповіді:

Циротичний туберкульоз легень, Дестр -, МБТ +, М -, К +, Резист + (рифампіцин).

 

40. На третьому тижні лікування ізоніазидом, рифмпіцином, стрептоміцином і етамбутолом у хворої на інфільтративний туберкульоз верхньої частки правої легені у фазі розпаду, МБТ (+), зявилося відчуття сп’яніння, шум в голові та зниження слуху.

Запитання:

1. Чим зумовлені вказані явища?

2. Ваша тактика.

Відповіді:

а) стрептоміцином;

б) замість стрептоміцину призначити піразинамід; глюкозу, вітаміни В 1, В 6, глютамінову кислоту і короткочасно – сечогінні.

 

41. Пацієнт М., 32 роки звернувся у перший день захворювання зі скаргами на загальне нездужання, сильний біль голови, здебільшого в лобній, висковій ділянках і ділянці надбрівних дуг, ломоту у всьому тілі, закладеність носа, світлобоязнь, біль в очних яблуках, особливо при поворотах очей, озноб. При огляді температура тіла 38,9 0С. Лице гіперемійоване, ін’єкція судин склер і кон’юнктиви. Слизова оболонка м’якого піднебіння і задньої стінки глотки гіперемійована. Пульс 84 хв, АТ – 110 і 65 мм рт ст. Тони серця ослаблені. Дихання часте за 1 хв, аускультативно в легенях жорстке дихання.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

Відповіді:

1) Грип, типова форма, середньої тяжкості (гострий початок, максимальні прояви хвороби в перші години від початку захворювання, вираженість явищ токсикозу і катаральні явища.

2) Загальний аналіз крові (лейкопенія з відносним лімфоцитозом, збільшена, або нормальна,ШОЕ);

Метод імунофлюоресценції (мазки з носоглотки);

РГГА, РЗК, РРГ (парні сироватки з 5-6 дня хвороби

3. Велика кількість рідини, потогінні засоби, реанімація за схемою: у перший день по 0,1г 3 рази , на 2-й і 3-й дні – по 0,1 г 2 рази на день, а на 4-й день – 0,1г; лейкоцитарний інтерферон закапувати в носові ходи через кожні 1-2 год; амізон по 0,25 г 3 рази 5-7 днів.

 

42. До дільничого лікаря звернувся пацієнт, 45 років, зі скаргами на загальне нездужання, біль голови, різкі болі в м’язах, особливо – литкових. Хворіє 3-й день. Захворювання почалося гостро, впродовж декількох годин температура тіла підвищилася до 39 0С. При огляді – обличчя одутле, гіперемічне, ін’єкція судин склер і кон’юнктив, крововилив в перехідній складці лівого ока. Герпетичні висипання на губах. Пульс відповідає температурі, АТ знижений. В легенях жорстке дихання, поодинокі сухі хрипи. Слабо позитивний симптом Пастернацького. Олігурія.

ЗАПИТАННЯ:

1. Обгрунтуйте ймовірний діагноз

2. Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу

Відповіді:

1) Лептоспіроз, без жовтянична форма, реальний синдром, середньої тяжкості. Гостра ниркова недостатність, стадія олігурії (раптовий початок, висока гарячка, м’язів біль в литкових м’язах, ін’єкція судин склер, кон’юнктивіт, одутість обличчя, крововиливи в перехідній складці ока, олігурія).

3) Заг.аналіз крові (нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво, висока ШОЕ);

Заг. аналіз сечі (білок, лейкоцити, еритроцити, гіалінові циліндри);

Біохімічний аналіз крові (збільшення вмісту сечовини, креатині ну, залишкового азоту, підвищення АЛТ);

Мікроскопія крові (з 67 дня сечі) в темному полі (знаходження лептоспір);

РМА з культурами лептоспір (з 3-го дня хвороби);

Посів крові (5-10 крапель) на середовище Уленгута.

3. Госпіталізація в інфекційне відділення. Протилептоспірозний імуноглуболін (10мл протягом 3 днів). Бензилпеніцилін (6-9мл на добу), дезінтоксикаційні засоби, форсований діурез.

 

43. До терапевта звернувся пацієнт М., 28 років, зі скаргами на загальну слабість, пронос. Повернувся з відпочинку у Криму. При огляді загальний стан середньої тяжкості. Температура 36,0 0С, шкірні покриви чисті, акроціаноз. Язик сухий. Живіт м’який, неболючий. Випорожнення рясні, водянисті, без запаху і патологічних домішок.

ЗАПИТАННЯ:

Обгрунтуйте ймовірний діагноз

Призначте необхідне обстеження для верифікації діагнозу

3. Надайте невідкладну допомогу