Складноскорочені слова та абревіатури

Правила переносу слів в українській мові.

 

Найголовніше правило переносу слів – з одного рядка на інший слова переносяться здебільшого по складах. Проте слід уточнити деякі нюанси.

 

1. Ніколи не розриваються сполучення «йо» та «ьо». Наприклад: па-йок, а не пай-ок; сльо-за.

 

2. Не розриваються при переносі африкати [дж], [дз ]: си-джу, бджо-ла, від-дзер-ка-ли-ти.

 

3. При співпаданні однакових звуків на межі кореня і суфікса, що позначається на письмі подвоєнням літер, одна з них залишається в попередньому рядку, інша переноситься в наступний: зай-мен-ник, бу-ден-ний. Подовжені приголосні перед «я» мають два способи переносу: знан-ня і зна-ння. Обидва варіанти є правильними.

 

4. У складних словах не розриваються при переносі однакові приголосні, з яких починається друга частина слова: но-во-вве-ден-ня.

 

5. Від попереднього голосного ніколи не відривається буква «й»: лій-ка, лі-ній-ка, ко-пій-ка.

 

6. Не відривається один приголосний від кореня.

Складноскорочені слова та абревіатури

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення по­нять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 — 97), що чинний від 1998 року.

Основні правила скорочення:

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм од­ного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.

2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за зна­ченням слів без додаткового пояснення.

3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. Під час відсікання крапка ставиться, а під час стягування ні.

4. Скорочення слова до однієї початкової літери припус­кається тільки для загальноприйнятих скорочень:

к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.

5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини:

д-р (доктор), д-ри (доктори)

м-во (міністерство), м-ва (міністерства) та ін.

6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:

-авський -ентальний -ільський

-адський -енький -інський

-ажний -ерський -ірський

-азький -еський -істий

-айський -ецький -ічий

-альний -євий -ічний

-альський -ивний -кий

-аний -инський -ний

-анський -ирський -ній

-арський -истий -ований

-ативний -иський -овий

-атський -ицький -овськнй

-ацький -ичий -одський

-евий -ичний -ольський

-енський -іальний -Орський

-ельний -івний -ський

-ельський -івський -уальний

-енип -ійний -чий

-енний -ійський -яний

-енський -ільний -янський

скорочують відсіканням цієї частини слів.

7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний,

-помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова:

-афічний, -огічний, -омічний, -авчий:

географічний — геогр., соціологічний — соціол. і под.

8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський:

шевченківський — Шевченків, франківський — франків, і под.

9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів (як в етнографічному.г-так і в адміністративному значенні), зберігають найповнішу для розуміння форму ско­рочення:

грузинський народ — грузин, народ

Бориспільський край — Бориспіл. край

Луганська область — Луган. обл. і под.

Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочу­ються ідентично:

Харківська область — Харк. обл.

Харківський район — Харк. р-н і под.

10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голос­ний, то слід зберігати наступний за ним приголосний:

калійний — калійн.

олійний — олійн.

червоний — червон. і под.

11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують:

вищий — вищ., але вища — не скорочують

учений — учен., але вчена — не скорочують

міський — міськ., але міська — не скорочують і под.

12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

торф'яний — торф'ян.

слов'янський — слов'ян, і под.

13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати • слід на приголосний, що стоїть перед ним:

грецький — грец.

гуцульський — гуцул.

сільський — сіл. і под.

14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних:

законний — закон,

іменний — імен,

щоденний — щоден. і под.

15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочувано­го слова:

експериментальний — експерим.,

а не експериментал., експеримент,

фундаментальний — фундам.,

а не фундаментал., фундамент,

графічний — графіч.

комічний — коміч.

континентальний — континент, і под.

16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсіка­ють кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.

17. У словосполученні скорочують кожне слово:

видавничий відділ — вид. від.

допоміжна картка — допом. карт.

умовний друкований аркуш — ум. друк. арк. і под.

В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення:

без року — б. р.

без ціни — б. ц.

вихідні дані — вих. дан.

і так далі — і т. д. та под.

18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, від­сікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський:

місто Кам'янець-Подільський —

м. Кам'янець-Поділ. місто Корсунь-Шевченківський —

м. Корсунь-Шевченків. і под.

Примітка. Географічні назви, що є складними імен­никами та пишуться через дефіс, не підлягають скоро­ченню:

Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієвб-Дружківка та под.

19. У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:

греко-католицький — греко-католиц.

фізико-математичний — фіз.-мат.

хіміко-технологічний — хім. -технол. і под.

20. У складних прикметниках, що пишуться разом, відсіка­ють другу частину слова відповідно до загальних правил ско­рочення:

агролісомеліоративний — агролісомеліор.

лісогосподарський — лісогосп. і под.

21. Однокорінні прикметники та дієприкметники, що відрізня­ються лише префіксами, скорочуються однаково:

карпатський — карпат.,

закарпатський — закарпат.,

прикарпатський — прикарпат. і под.

22. У складних словах, що пишуться разом, скорочують або першу, або останню частину слова чи залишають перші літери слів, які утворюють складне слово:

відеофонограма — відеофоногр.

діафільм — дф

міська державна адміністрація — міськдержадмгн. і под.

23. Відсікати слово до однієї початкової літери не можна, окрім слів, що наведеш в додатку 2.

24. Якщо слово є єдиним членом речення (у відомостях, що відносяться до назви), його не відсікають:

Безпека життєдіяльності: Підручник,

а не Безпека життєдіяльності:

Підруч. Лікарські рослини: Словник-довідник, ;

а не Лікарські рослини: Слов. -довід,;

1 але Біологія: Підручник для 10-го класу — Біологія: Підруч. для 10-го кл.,

Лікарські рослини: Словник-довідник лікаря

Лікарські рослини: Слов. -довід, лікаря.