Поняття і класифікація пасивів підприємства.
Наявні господарські засоби (активи) підприємства формуються за рахунок як власних, так і залучених коштів. Тому господарські засоби підприємства за джерелами їх формування та цільовим призначенням класифікують на:
— джерела власних засобів;
— джерела залучених засобів.
До власних джерел формування господарських засобів належать кошти статутного та пайового капіталу (кошти, внесені засновниками на час реєстрації підприємства), додаткового та резервного капіталу, прибутку (одержаного за результатами діяльності). Власний капітал підприємства визначається вартістю його майна — тобто чистими активами, що обчислюються як різниця між вартістю майна (активів) і залучених коштів.
У практиці бухгалтерського обліку до власних джерел відносять власний капітал та забезпечення.
До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий та додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений при-буток, забезпечення та цільове фінансування, доходи майбутніх періодів.
Статутний капітал формується за рахунок сукупності вкладів засновників (власників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами (статутом). Розмір статутного капіталу може змінюватися лише за рішенням засновників (акціонерів) за рахунок додаткових вкладень засновників або за рахунок частини прибутку підприємства. Аналогічно формується і пайовий капітал, наприклад у кооперативах.
Резервний капітал є джерелом коштів, призначених для покриття передбачуваних у майбутньому можливих видатків, резервів на списання прострочених боргів, гарантійних зобов'язань, збитків тощо.
Додатковий капітал формується за рахунок емісійного доходу, дооцінки активів, безоплатно одержаного майна тощо.
Фінансування є джерелом коштів за рахунок державного бюджету та інших фізичних і юридичних осіб. Фінансування діяльності підприємства з державного бюджету називають бюджетним фінансуванням. Якщо кошти підприємству з тією чи іншою спеціальною метою (науково-дослідні роботи, підготовка кадрів, соціальні потреби) надає організація, установа чи спонсор, то таке фінансування називають цільовим.
Прибуток підприємства є безпосереднім джерелом поповнення господарських засобів і відповідних резервів. У бухгалтерському обліку відображають не тільки формування прибутку, а й розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання.
До залучених джерел формування господарських засобів належать ті, що тимчасово надаються в користування підприємству, а потім повертаються їх власникам на узгоджених між ними і підприємством умовах. До таких джерел відносять: кредити банків, позикові кошти під зобов'язання, кредиторську заборгованість. Залучені кошти можуть бути довгостроковими і поточни-ми (короткостроковими) та мають форму зобов'язань.
Кредити — це позики у грошовій або товарній формах на умовах повернення, що їх надають банки чи інші кредитні установи позичальникові (фізичній або юридичній особі). За користування кредитом сплачують відсоток. Залежно від терміну повернення кредити поділяють на довгострокові (понад рік) і короткострокові (до року).
При кредитуванні підприємств банки дотримуються таких принципів: забезпеченість та цільовий характер кредиту, повернення, строковість та оплатність кредиту.
Зобов'язання за облігаціями — це додатково залучені кошти, які отримує підприємство внаслідок випуску і реалізації (емісії) своїх облігацій на умовах повернення і плати у вигляді премій. Як і кредити банків, вони можуть бути довгостроковими та короткостроковими.
Кредиторська заборгованість — це тимчасово залучені підприємством кошти від фізичних та юридичних осіб, тобто заборгованість підприємства перед іншими фізичними та юридичними особами за отриману від них продукцію, надані ними послуги чи виконані роботи, заборгованість за нарахованими але не сплаченими податками та іншими платежами. Кредиторську заборгованість у межах нормативних термінів оплати рахунків чи зобов'язань вважають нормальною, а в разі порушення термінів платежів
— простроченою.
Фізичні та юридичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість, називаються кредиторами.
У балансі підприємства джерела залучених коштів називають зобов'язаннями. Зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Власний капітал і зобов'язання відображають у балансі з правої сторони і називають пасивами.
Рис. 5. Джерела господарських засобів
|
7. Загальне поняття методу бухгалтерського обліку.
8. Елементи методу бухгалтерського обліку.
9. Зміст статей активу бухгалтерського балансу.
10. Зміст статей пасиву бухгалтерського балансу.
11. Групування й оцінка статей балансу.
12. Вплив господарських операцій на баланс. Типи змін у балансі.
13. Використання інформації балансу в керуванні підприємством.
14. Рахунки бухгалтерського обліку, їх структура і призначення.
15. Дебет і кредит рахунку.
16. Рахунки господарських засобів (активні) і рахунки джерел формування господарських засобів (пасивні). Рахунки активно-пасивні.
17. Оборот і залишки (сальдо) на рахунках, порядок їх визначення.
18. Механізм подвійного відображення господарських операцій на рахунках.
19. Кореспонденція рахунків. Рахункові формули, порядок їх складання.
20. Взаємозв’язок між рахунками і балансом.
21. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку, їх призначення і взаємозв’язок.
22. Поняття про субрахунки.
23. Узагальнення даних бухгалтерського обліку.
24. Оборотні відомості по рахунках синтетичного і аналітичного обліку, їх призначення і порядок складання.
25. Обумовленість рівності трьох пар підсумків в оборотній відомості за синтетичними рахунками та їх контрольне значення.
26. Оцінка як система вартісного виміру: поняття, значення, методи.
27. Калькуляція в системі бухгалтерського обліку: поняття, значення, види
28. Класифікація витрат.
29. Загальне поняття про документ і бухгалтерську документацію.
30. Правовий і економічний зміст бухгалтерських документів.
31. Реквізити бухгалтерських документів.
32. Порядок оформлення бухгалтерських документів.
33. Бухгалтерські документи як носії економічної інформації.
34. Класифікація документів.
35. Уніфікація і стандартизація документів.
36. Зміст, значення інвентаризації, її місце, завдання, а також функції, які вона виконує в системі елементів методу бухгалтерського обліку.
37. Види інвентаризації.
38. Порядок підготовки і проведення інвентаризації.
39. Поняття форм обліку, вимоги до форм обліку.
40. Поняття, оцінка і класифікація основних засобів.
41. Облік надходження основних засобів.
42. Облік вибуття основних засобів.
43. Поняття запасів та їх класифікація.
44. Визначення та первісна оцінка запасів, які надійшли на підприємство.
45. Методи оцінки вибуття запасів.
46. Синтетичний облік запасів: облік виробничих запасів; МШП; напівфабрикатів; готової продукції та товарів.
47. Інвентаризація запасів на місцях їх зберігання.
48. Поняття і склад грошових коштів.
49. Загальні положення регулювання касових операцій в національній валюті.
50. Порядок ведення касових операцій.
51. Синтетичний облік касових операцій.
52. Порядок відкриття поточного рахунку.
53. Виписки банку, їх перевірка і бухгалтерська обробка.
54. Синтетичний облік коштів на поточному рахунку в національній валюті.
55. Загальне поняття про дебіторську заборгованість та її оцінка.
56. Облік поточної дебіторської заборгованості.
57. Облік розрахунків з покупцями та замовниками.
58. Облік розрахунків іншої поточної дебіторської заборгованості
59. Визначення та класифікація фінансових інвестицій.
60. Визначення, оцінка та класифікація зобов’язань.
61. Особливості оцінки та обліку довгострокових зобов’язань.
62. Облік довгострокових кредитів.
63. Облік поточних зобов’язань.
64. Загальні положення і принципи обліку праці і зарплати.
65. Склад фонду оплати праці.
66. Види та порядок нарахувань зарплати робітникам.
67. Види та порядок утримань із зарплати робітників.
68. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці.
69. Облік розрахунків за страхуванням.
70. Визначення та визнання витрат.
71. Види витрат.
72. Облік виробничих витрат.
73. Облік загальновиробничих витрат і їх розподіл.
74. Облік собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт та послуг.
75. Облік адміністративних витрат і витрат на збут.
76. Визначення, визнання, оцінка та види доходів.
77. Облік доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт та послуг.
78. Облік фінансових результатів підприємства.
79. Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
80. Порядок розрахунку чистого прибутку підприємства в бухгалтерському обліку.
81. Поняття, види і зміст бухгалтерської звітності.
82. Поняття, користувачі і зміст фінансової, управлінської і податкової звітності.
83. Призначення основних компонентів фінансової звітності.
84. Коротка характеристика форм фінансової звітності.
85. Вимоги до складання фінансових звітів згідно П(С)БО – 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.