Тема 9. Видатки бюджету на економічну діяльність та науку

І) Опрацювати та систематизувати у формі таблиці 9.1 трактування вітчизняними та зарубіжними науковцями сутності поняття «бюджетне фінансування» (не менше десяти визначень) та на основі цього запропонувати власне, найбільш повне і точне.

Таблиця 9.1

Джерело	Визначення
Василик О. Д. Бюджетна система України / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 544 с	Бюджетне фінансування – це надання юридичним особам із державного бюджету фінансових ресурсів у вигляді безповоротних безоплатних коштів та інвестицій на розвиток економіки, соціально-культурні заходи, оборону й інші громадські потреби
Гуцайлюк. Л. Облік фінансування бюджетних установ / Л.Гуцайлюк // Галицький економічний вісник. — 2010. — №3(28).— с.191-196	Бюджетне фінансування – це надання грошових коштів з бюджетів різних рівнів на умовах безповоротності і безоплатності з метою забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства, державного управління, оборони тощо.
Орлюк О. П. Фінансове право: Навч. пос., К.: Юрінком Інтер.- 2003. – с. 58	Бюджетне фінансування являє собою безповоротний та безоплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів та забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.
Дем’янишин В. Бюджетне фінансування та його особливості в сучасних умовах / В. Дем’янишин // Світ фінансів. – 2007. – Випуск 2 (11). – С. 34–48.	Бюджетне фінансування – це сукупність грошових відносин, пов’язаних з розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються шляхом безповоротного й безоплатного надання бюджетних коштів юридичним і фізичним особам на проведення заходів, передбачених бюджетом.
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.	Бюджетне фінансування – надане в безповоротному порядку грошове забезпечення, виділення (асигнування) грошових коштів із державного (місцевого) бюджету на витрати, пов'язані з виконанням державних замовлень, державних програм, утриманням державних організацій.
Атамас П. Й. Основи обліку в бюджетних установах. – К.: Центр навчальної літератури, 2005 р. – 288 с.	Бюджетне фінансування - це безповоротне, безвідплатне виділення коштів з бюджету, що забезпечує процес розширеного відтворення, утримання соціальної сфери, обороноздатність та апарат управління державою з дотриманням режиму економи за постійного здійснення контролю.
Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика: Навч.-метод. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 256 с.	Бюджетне фінансування — надання з бюджету у безповоротному порядку коштів на видатки, пов'язані зі здійсненням державних замовлень, виконанням державних програм, утриманням державних і комунальних установ та організацій.
Юрій С. І. Казначейська система: Підручник/ С. І Юрій., В. І Стоян., О. С. Даневич– 2-ге вид., змін. і доп. – Тернопіль: Карт- Бланш, 2006. – 818 с.	Бюджетне фінансування являє собою процес виділення, зарахування, розподілу та перерахування коштів на рахунки розпорядників коштів у межах, визначених кошторисами і затверджених у бюджеті.
Фінансове право України: Навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / [Л. К. Воронова, М. П. Кучерявенко, Н. Ю. Пришва та ін.]. – К.: Правова єдність, 2009. – С. 395.	Бюджетне фінансування - безповоротне надання державою бюджетних коштів під-приємствам, організаціям та установам для забезпечення їх функціонування.
Финансовое право [отв. ред. д.ю.н., проф. Н. И. Химичева]. – М.: НОРМА, 2007. – 464 с.	Бюджетне фінансування - це порядок виділення бюджетних коштів бюджетним установам на основі кошторисів з бюджетної системи для здійснення видатків, пов’язаних з їхньою основною діяльністю і розвитком

Отже, бюджетне фінансування – це надання коштів з бюджетів різних рівнів на умовах безповоротності і безоплатності для виконання загальнодержавних функцій і функцій муніципальних органів та забезпечення діяльності бюджетних установ та організацій.

Висновок.

Як свідчать дані таблиці 9.2. найбільшу частку у складі видатків протягом 2009-2010 років займають поточні видатки. Також з кожним роком спостерігається тенденція до їхнього зростання ( у 2010 р. на 8484997,93. грн.. більше у порівнянні з 2009 р.). Загалом дана група видатків за останні 2 роки зросла більше ніж у 1,05 рази.

При цьому найвагомішою є сума видатків, що спрямовуються придбання товарів і послуг – 7402,98 млн. грн. або 37,62 % та на субсидії і поточні трансферти займають (18652,2 млн. грн. або 74%). Видатки на предмети, матеріали, обладнання та інвентар, в тому числі мякий інвентар та обмундирування протягом аналізованого періоду займали незначну питому вагу – 1,09% та 1,16% у 2009 і 2010 роках відповідно.

Зростання обсягів та частки поточних видатків загального фонду місцевого бюджету у першу чергу пояснюється збільшенням розмірів оплати праці працівникам бюджетних установ. Забезпечено зростання видатків по захищеним статтям місцевих бюджетів, зокрема у 2010 році спрямовано більше на:

- заробітну плату з нарахуваннями - на34,6%;

- продукти харчування - на1,9 %;

- медикаменти та перев’язувальні матеріали - на 7,8%;

- комунальні послуги та енергоносії - на 2,5 %.

Капітальні видатки за досліджуваний період зростали досить швидшими темпами. Проте у 2009р спостерігалася негативна тенденція до зниження їхньої частки більше як вдвічі порівняно з попереднім роком (11428,64 млн. грн.. у 2010р. порівняно з 25901,88 млн. грн.. у 2009р.) У 2010 році частка капітальних видатків у загальній сумі видатків є досить незначною і становить близько 5% . Серед капітальних видатків у 2010 році найбільше коштів було спрямовано на придбання основного капіталу - 5908311 грн., а найменше – на капітальний ремонт житлового фонду – 145211 грн.

Взагалі упродовж останніх років більша частина коштів спрямовується у невиробничу сферу, фонди соціального споживання, що використовуються переважно на оплату праці, соціальні виплати. Відбувається різке зниження обсягів державних інвестицій у виробничі галузі — відмирають інвестиційні функції бюджетної системи, бюджети перетворюються у споживацькі. Витрати місцевих бюджетів не спрямовані на структурну перебудову економіки.

На сучасному етапі уряд визначив основне завдання – перетворити місцеві бюджети в ефективний інструмент соціально-економічного розвитку територій, чого можна досягти шляхом:

· зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування та підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів;

· децентралізації управління бюджетними коштами;

· запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

· підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів.

Так як видатки місцевих бюджетів мають соціальну спрямованість, то потреба у розгалуженій системі соціального захисту перевищує здатність наявних економічних моделей до повного забезпечення цієї потреби. Тому серед головних проблем розвинених країн – пошук ефективних джерел коштів на соціальний захист. Джерелами прямого й непрямого фінансування соціальної сфери є:

• безпосередні бюджетні видатки:

• “податкові видатки” у вигляді пільг, відшкодувань, відстрочок;

• особисті кошти й зобов’язання громадян;

• страхові внески до державних і недержавних страхових фондів;

• усуспільнення коштів підприємств у вигляді їхнього зобов’язання щодо виконання соціальних функцій;

• громадські ініціативи – різного роду фонди та збори;

• кредити тощо.

Cтратегія реформування місцевих фінансів має передбачати запровадження програмно-цільового методу планування і виконання бюджетів. Застосування цього способу у галузі охорони здоров’я, освіти призведе до зміни акцентів у формуванні видатків місцевих бюджетів із їхнього спрямування на утримання бюджетних установ до використання на виконання суспільно важливих дій або заходів. Це сприятиме встановленню прямої залежності між обсягами витрачених бюджетних коштів і рівнем послуг наданих, що отримує суспільство [2].

Запровадження програмно-цільового методу у галузі освіти, охорони здоров’я та інших галузях передбачає, зокрема, розширення можливостей бюджетних установ щодо ухвалення управлінських рішень у фінансовій сфері. Заохочення власної ініціативи розпорядників коштів позитивно позначиться на результативності діяльності бюджетних закладів та ефективності управлінні місцевими бюджетами загалом.

Для підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів, децентралізації управління бюджетними коштами необхідно:[6]

Ø чітко розмежувати на законодавчому рівні видатки на виконання делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування;

Ø конкретизувати видаткові повноваження місцевих бюджетів у галузях бюджетної сфери (окремі видатки на забезпечення функціонування закладів освіти, охорони здоров’я, культури і мистецтва, соціального захисту та здійснення заходів у відповідних сферах);

Ø перерозподілити видатки між державним та місцевими бюджетами;

Ø переглянути склад видатків місцевих бюджетів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

Ø завершити формування бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, для отримання детальної інформації про таких осіб (у тому числі членів їх сімей, що мають право на пільги), перелік пільг, якими вони користуються чи мають на них право, та розмір пільг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 8.08.2010 р. // [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/

2. Дем’янишин В. Проблеми сутності та складу видатків місцевих бюджетів/ Дем’янишин В., Тулюк А. // Світ фінансів. – 2008. - № 3(16).– С.136-145.

3. Звіт про виконання місцевих бюджетів Бучацького району станом на 1.01.2010 р.-Фінансове управління Бучацької РДА,2010. – 24 с.

4. Звіт про виконання місцевих бюджетів Бучацького району станом на 1.01.2009 р.-Фінансове управління Бучацької РДА,2009. – 27 с.

5. Легкоступ І.І. Теоретичні та практичні аспекти видатків місцевих бюджетів в сучасних умовах/ Легкоступ І.І. // Економіка. Фінанси. Право. - 2010. - №2. – С.24-28

6. Огонь Ц.Г. Програмно-цільовий метод та ефективність бюджетних програм / Ц.Г. Огонь // Фінанаси України. – 2009. – № 7. – С. 20-30.

7. Сайт Бучацької районної державної адміністрації www.oda.te.gov.ua/buchatska/ua/.../1013.html

8. Шевчук Н.Ю. Структура видатків місцевих бюджетів України та особливості їх побудови/ Шевчук Н.Ю. // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №8. – С.84-86.