Особливості природно-антропогенних ресурсів

Географічне положення Автономної республіки Крим

Автономна республіка Крим утворилася 18 жовтня 1921 року.

Розташована на Кримському півострові і є найпівденнішим регіоном України. Територія Кримського півострова омивається Чорним і Азовським морями, що належать басейну Атлантичного океану. Керченською протокою відділяється від Росії. Протяжність автономної республіки з півночі на південь складає 210 км., із заходу на схід - близько 325 км. Його західний берег утворений Тарханкутським півостровом, східний - Керченським. З материком Крим сполучений вузьким (8 км.) перешийком Перекопським, по якому проходят залізна і автомобільна дороги. Другий транспортний вихід з території Криму - по штучному насипу через Сиваш. Діє також поромна переправа "Кавказ" між Керчю і Таманським півостровом Росії. По суші граничить з Херсонською областю. У Криму переважають морські кордони, протяжність берегової лінії складає близько 1000 км. На півночі Крим межує з Херсонською областю, на південному заході межує із містом державного значення Севастополь, морем на сході — із Краснодарським краєм Російської Федерації. Адміністративний центр м. Сімферополь. Севастополь - одне з найбільших портових міст України. Місто знаходиться на узбережжі Чорного моря на Південному Заході Кримського півострова. Севастополь - найбільший порт, курортний і культурно-історичний центр Криму. У Севастополі розташовані головні бази Російського Чорноморського флоту і ВМС України, безліч визначних пам'яток і туристичних об'єктів.

Особливості природних ресурсів

Орографічні ресурси

На півночі розташовані гірські масиви, на півдні- Кримські гори, центральна частина причорноморська низовина, яка переходить в західну частину Автономної республіки Крим. Південна кримська рівнина - Тарханкутська височина. Найвища точка гора Роман Кош.

Орографічні ресурси використовуються в гірськолижному туризмі.

Кліматичні ресурси

Південний берег Криму - один з основних кліматичних туристичних районів України. Його значення підсилюється унікальністю в межах держави. Південне узбережжя Криму і південні схили Кримських гір до висоти 600 м - це область субсередземноморського слабкоконтинен-тального клімату. Для нього характерна м'яка волога зима з відсутнім стійким сніговим покривом і жарке сухе безхмарне літо. Від холодних повітряних мас ПБК захищають гори, пом'якшує цей вплив і незамерзаюче море.

Характерною особливістю теплого періоду є бризова циркуляція, яка зумовлює підвищення вологості повітря і зниження його температури.

В цілому поєднання температури (+20 — +24 °С), відносної вологості повітря (близько 60 %) та повільних вітрів створює комфортні умови для літнього відпочинку на ПБК. Вже в квітні формується сприятливий стійкий погодний режим з переважанням сонячних помірно вологих днів, що сприяє кліматолікуванню, який триває аж до початку листопада. Мінливість погодного режиму і метеорогічних елементів влітку найменша в році.

Тривалість сонячного сяйва (2200-2350 год./рік), комфортні погодні умови, які створюють можливість цілорічного функціонування санаторіїв та насиченість повітря фітонцидами і морськими солями сприяли формуванню на південному узбережжі Криму близько двадцяти при морських кліматичних курортів та курортних місцевостей із спеціалізацією на лікуванні переважно легеневих (нетуберкульозного характеру), серцево-судинних та нервових захворювань.

Середня температура липня +22,1 +23,8. За ступенем комфортності – комфортна.

Бальнеологічні ресурси

Лікувальні мінеральні води

Відомі джерела мінеральних вод без вмісту специфічних компонентів в Ялті, Меласі, Саках, Євпаторії, в районі внутрішнього пасма, в степовій частині Криму. Лікувальні столові води Айвазовська та Феодосійська також відносяться до даного типу. Одні із них виходять на поверхню природним шляхом, інші виведені за допомогою свердловин.
Одним із найвідоміших мінеральних джерел Криму є Аджен-Су, або, як його ще називають, Чорні води. Знаходиться він у верхів'ях річки Бельбек, в Коккозській долині. Цікаво, що Аджен-Су виходить на поверхню трьома джерелами. Вони розташовані досить близько одне від одного. Але на цьому своєрідність Аджен-Су не закінчується.

Одне із джерел (верхнє) дає чисту прісну воду, інші два, що знаходяться на 18 і 45 м нижче нього, не тільки гірко-солоні на смак, але й містять значну кількість газу.

Лікувальні грязі

Мулові лікувальні грязі застосовують для лікування у вигляді ванн і аплікацій. Родовища мулових лікувальних грязей використовуються на курортах Євпаторії та Саках.

Водні ресурси

Автономна республіка Крим омивається 2 морями Чорним і Азовським.

Найкращі піщані пляжі властиві Західно-Кримській, а гравійні – Південно-Кримській береговим областям.

Річки Криму (Салгир, Альма, Кача, Чорна) утворюють велику кількість водоспадів, каньйонів і тому є важливими екскурсійними об’єктами. Вагому туристичну функцію вони виконують для жителів Сімферополя, Білогірська, Нижньогірського.

Особливий інтерес серед водних об’єктів завжди викликали водоспади. Найвищим водоспадом України і одним з найвищих у Європі є Учансу (висота падіння води – 98,5 м). В залежності від сезону він перетворюється, то в бурхливий потік, який можна спостерігати навіть з набережної Ялти, то стає подібним до Бахчисарайського фонтану.

Джур-Джур - найповноводніший водоспад Криму, розташований на території Алуштинського регіону в околицях села Генеральського, в ущелині Хапхал, що утворився в результаті дії вод річки Східний Улу-Узень на висоті 468 м над рівнем моря. Річка Улу-Узень спускається зі стометрової висоти по трехкаскадного порогу. З вапнякового уступу, висота якого 15 метрів, широким п'ятиметровим потоком вода обрушується в глибокий котлован і бурхливо прагне вниз по руслу річки.

Водоспад Головкінського знаходиться в долині річки Узень-Баш. Водоспад Головкінського насправді являє собою каскад водоспадів, що переходять один в іншій, що мають висоту від 4 - 5 до 12 м.

Спелеологічні ресурси

В Автономній республіці Крим є 3 популярні печери: Мармурова, Еміне-Баїр-Хосар та Червона або Кизил-Коба.

Червоні печери або Кизил- Коба - система з декількох печер розташованих у Кримських горах на відрогах Долгоруковской яйли в 3 км від села Перевального ( Ангара ) Сімферопольського району.
Кизил- Коба - найбільша печера в Криму. Загальна протяжність вивченої її частини складає на даний період часу близько 25 км , площа 64000 м ² , об'єм 270000 м ³ , перепад висот 275 м. Протяжність окремих залів становить 70 - 80 м , висота до 145 м (Зал Блакитної капели ) . Середня температура повітря нижніх поверхів 8,1 - 9,0 ° C. Печер тут кілька , разом вони утворюють складний підземний лабіринт , що складається з шести поверхів , тому відвідини Червоної печери допускається тільки у супроводі екскурсоводів.
По першому поверху протікає підземна річка Кізілкобінка . У печері чимало озер , водоспадів , сифонів . У цій печері знаходиться і один з найбільших сталактитів в Європі. Його довжина становить близько 8 метрів , а вік - близько 8000 років .
Сама печера була утворена річкою Кізілкобінкой , яка , витікаючи з печери , утворює водоспад Су - Учка .
Кизил- Коба відома і як пам'ятник археології. В урочищі близько 2,5 тисяч років тому жили люди , яких учені відносять до так званої кизил - кобінськой культурі.

Мармурова печера

Дивовижна краса підземного світу Мармурової печери нікого не залишить байдужим. Химерні форми вапнякових напливів нагадують персонажів відомих казок : Слоненяти , Царівну - Жабу , Діда Мороза , чудовиськ , драконів.
Зал Перебудови - місце , де щорічно проводяться концерти бардів . Нижня галерея Мармурової печери є геолого-мінералогічним заповідником. Вона представлена шістьма залами , кожен з яких відрізняється рідкісними натічними утвореннями. Перший зал нижньої галереї Мармурової печери - Рожевий , там «ростуть» кораліти - утворення, що нагадують корали. Наступний - Надії. Там є « водяні лілії » , а так само безліч сталагмітові « скульптур ». Далі слід Балконний зал , одна стіна якого - це кам'яні брили , протилежна - «зоряне небо» ( світло відбивається безліччю кальцитових кристаликів ) , а між стінами - балкон. Тут же знаходиться печерний орган. Театральний зал найменший , проте там є своя « сцена». Тут же можна побачити геліктити - найзагадковіші , але дуже крихкі печерні утворення Мармурової печери : вони ростуть хаотично , в різні напрямки.

.Еміне-Баїр-Хосар

Спелеологи відкрили унікальний світ кам'яних квітів, застиглих під час свого падіння водоспадів, маленьких озер, витончених колон, фігурок казкових героїв, звірів. Все це пишне оздоблення створено водою з мінералу кальціта.

Вчені знайшли тут кістки мамонтеня , оленя , шерстистого носорога , печерного ведмедя ( під час екскурсії відвідувачам показують останки кількох тварин). Один із залів обладнаний акустичною системою , яка дозволяє оцінити красу звучання музики всередині печери. Звук набуває тут неймовірну загадковість.

Флоро-фауністичні ресурси

Кримського півострова надзвичайно багата і нараховує більш 2700 видів вищих судинних рослин.

Рослинність Криму відрізняється багатством і різноманітністю. Навколо Сивашу землі дуже солоні , вони так і називаються - солончаки.
Південніше починається полиновий степ , блідо-сіра від зростаючих тут типчака і полину Ковиловий степ колись займала величезні простори , тепер же збереглася на невеликих розрізнених ділянках . Дивно красиве видовище є степ в кінці весни - початку літа , коли розпускаються сріблясті мітелки ковили . Навіть від невеликого подиху вітру біжать сріблясті хвилі. Поруч зацвітають жовта люцерна , синя шавлія , поширюють аромат меду білі мітелки катрана. На Південному Березі Криму (Кримське субсередземномор’я) зростають реліктові ялівцево-дубові ліси з ділянками таких цінних порід, як суничник дрібноплідний, фісташка туполиста, а також вічнозелені чагарники – іглиці понтійської, чисту кримського та ін.

За характером географічного поширення (по ареалах) види кримської флори дають строкату картину: тут є і середземноморські, і передньоазіатські, і європейські рослини. Однак особливу цінність становлять ендеміки – види, що не зустрічаються більше ніде у світі. У флорі півострова нараховується близько 140 таких видів рослин. В їхньому числі – клен Стівена, еспарцет Палласа, глід Пояркової і знаменита ясколка Біберштейна – кримський «едельвейс», а також представник єдиного ендемічного роду в кримській флорі – румія криптолистна. На півострові нараховується близько 300 видів мохоподібних рослин.

До Червоної книги України занесено 203 види рослин і 10 видів грибів, що поширені у Криму. До їхнього числа належать, наприклад, суничник дрібноплодний, іглиця під’язикова, комперія Компера, ялівець високий, сосна Станкевича, сосна піцундська, тюльпан Шренка, цикламен Кузнєцова тощо.

В Криму численні слимаки, павукоподібні (фаланга, тарантул, кримський скорпіон, близько 30 видів іксодових кліщів), багатоніжки (отруйна сколопендра), комахи (цикада звичайна, турун кримський, красотіл пахучий, альпійський і великий дубовий вусачі, метелики: махаон, білан, лимонниця, зірка, перламутрівка велика лісова, денне павине

око, адмірал, кропив’янка, мертва голова, бражник олеандровий, ведмедиця сільська,

бджоли теслі (ксилокопи), різні види джмелів тощо). Епідеміологічне значення мають москіти, малярійні комарі, іксодові кліщі.

Хребетні включають риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців. Прісноводних риб 36 видів, найпоширеніші: короп, карась, лин, вусань, головень, шемая, білий амур, товстолобик тощо. Зустрічаються лососеві (форелі), в’юнові (голець, щипавка), колючкові (трьохголкова колючка), окуневі (окунь, судак, йорж), бичкові (бичок-підкамінник), коропозубі (гамбузія), а також щукові, звичайні соми, пецилієві, керчакові.

Земноводні представлені 6 видами: гребінчастий тритон, жаба зелена, жаба озерна (найбільш численна) часникова жаба, червоночеревна жерлянка і деревна жаба – крякавка. Плазуни: болотна черепаха, прудка, кримська і скельна ящірки.

Особливості природно-антропогенних ресурсів

Природно-заповідний фонд Криму становить 147 об’єктів, що складає близько 120 тис. га (4,6% від площі Криму): 6 природних заповідників, 29 заказників, 68 пам’яток природи, 1 ботанічний сад, 1 дендрологічний парк, 30 парків-пам’ятників садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ, 1 національний природний парк.

Основу заповідного фонду Криму складають 6 державних природних заповідників: на їхню частку припадає 43,8% заповідної площі півострова.

Кримський заповідник охороняє гірсько-лісові, гірсько-лучно-лісові і субсередземноморсько-лісові унікальні ландшафти гірської частини півострова (створений в 1923 році; площа – 33397 га).

Ялтинський гірничо-лісовий заповідник розташований на заході Кримського Південного берегу (створений в 1973 р., площа – 14590 га).

Заповідник «Мис Мартьян» – найменший серед заповідників Криму; розташований у центрі Південного берега й охороняє унікальний субсередземноморський ландшафт з реліктовою вічнозеленою дендрофлорою (створений 1973 р., площа – 240 га) .

Карадагський заповідник охоплює на сході Південного берегу Криму територію давньовулканічного гірсько-лісового ландшафту (створений 1979 р., площа –2855 га).

Нарешті, два заповідники на Керченському степовому півострові: Казантипський (створений 1998 р., площа – 450,1 га) і Опукський (створений 1998 р., площа – 1592,3 га).

Помітну природоохоронну роль грають численні невеликі ландшафтні унікуми Криму інших заповідних категорій: заказники, пам’ятки природи, заповідні парки, заповідні урочища. На півострові створено 29 державних природних заказників (загальна площа – 51,7% всього заповідного фонду півострова).

Дрібніші за площею унікуми утворюють мережу з 68 пам’яток природи (сумарно вони займають 2,4% загальнокримської заповідної території). У числі кримських пам’яток природи 12 є пам’ятками загальнодержавного значення. Крім того, до мережі Криму, що заповідно охороняється, включено 10 державних заповідних урочищ (1,4% загальної площі заповідного фонду) і 30 кримських пам’ятників-парків (0,7% площ заповідного фонду).

У числі останніх – Державний Никитський ботанічний сад і 10 парків-пам’ятників загальнодержавного значення.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Лівадійський парк — ландшафтний парк з елементами регулярного. Розташований на території Лівадії (Велика Ялта), на схилі гори Могабі.. Закладено наприкінці XIX століття. У парку розташовані кілька фонтанів (у тому числі фонтан «Лівадія», прикрашений арабською в'яззю) і 80-метрова пергола, увита трояндами, виноградом і гліциніями, яка закінчується восьмикутним майданчиком, обрамлена трояндами Банкса. Також на території парку є альтанки (Царська, Рожева, Турецька). З парку до моря можна спуститься тунелем або на ліфті. Романтизм парку створювався шляхом введення різних малих архітектурних форм в його композицію, а також наближенням їх до основних палацових будов. До таких малих форм відносяться перголи з озелененням, декоративні вази, всілякі колони, декілька різних за формою невеликих фонтанів, мармурові лави-дивани біля східної стіни палацу, тонкої роботи мармурові вази і інші паркові елементи. Дуже оригінальні центральна пергола з металевим каркасом, який увитий ліанами; турецька альтанка, розміщена над невеликим тунелем, рожева і лаврова альтанки. Нині в парку налічується близько 200 видів і форм деревно-чагарникових порід. Особливе місце займають цінні декоративні дерева і кущі, що характеризуються високими декоративними якостями, яких виділено 1800 екземплярів, близько 1500 экз. вікових дерев у віці від 100 до 700 років, 16 видів рослин, занесених в червону книгу. Особливістю парку є унікальна по протяжності і особливостям планування Сонячна (раніше Горизонтальна) стежка, прокладена в 1843-61 рр.

Місхорський парк

Місхорський парк грає роль загальнокурортного рекреаційного центру. До Місхору примикають курортні селища Гаспра і Кореїз. Вони практично злилися, утворивши єдиний курортний район. По північній межі парку проходить автодорога Ялта-Алупка. На сході, вище за мис Ай-Тодор, лежить курортне селище Гаспра, поряд з ним - Кореїз. Попереду за зеленими пагорбами - Алупка, а далі на захід - Сімеїз. Посередині між ними і розташувався Місхор("серединне село"). Крім того, недалеко від Місхора знаходяться Воронцовський палац, Лівадійський палац, Ластівчине гніздо. Для Місхорського парку, як і практично для усіх кримських парків, характерний рельєф, що терасує, обладнаний елементами малих архітектурних форм у вигляді скульптур, балюстрад, сходів, колонад, фонтанів, пергол, басейнів. Парк знаменитий своєю скульптурою, розташованою уподовж Юсуповської набережної, фонтаном "Арзи і Алі-баба" 1905 р. споруди, а бронзова русалка, що випливає з моря, стала своєрідним символом курорту "Місхор". До меморіальної скульптури відноситься бюст А.М. Горького, встановленого на місці історичної дачі "Нюра". Також парк знаменитий своїм світломузичним фонтаном, який розташований в центральній частині парку. Невід'ємною приналежністю кримських парків є видові майданчики, які зв'язують парк з навколишнім пейзажем і є найважливішим елементом паркової архітектури. Справжню цінність Місхорського парку складають рослини-довгожителі(близько 400 дерев), що формують архітектурно-планувальний каркас парку-пам'ятки. Особливо цінними є "червонокнижні" види, яких виявлено близько 450 видів.

Масандрівський парк-пам'ятка - один з великих парків Південного берега Криму.. На території парку розташований мисливський будиночок графа Воронцова. У парку є великі ділянки різноманітних лісових насаджень, що добре збереглися, багато декоративних дерев і кущів, у тому числі субтропічних. Немало тут красивих доріжок, тінистих альтанок, природних полян, лужків, заростей, які надають парку особливу привабливість і розташовують до приємного відпочинку. На його території зосереджені більше 250 видів і садових форм дерев і кущів. У парку ростуть як місцеві види рослин(сосна кримська, дуб пухнастий, рускус понтійський, суничне дерево, фісташка туполистая, ялівець високий), так і екзоти (секвойядендрон велетенський, кедр гімалайський, кедр атласький, лавр благородний, магнолія крупноквіткова, бамбук, криптомерія, сосна Бунге, сосна чудова, ялиця чарівна).

Національні природні парки

Національний природний парк «Чарівна гавань» знаходиться в Євпаторії.

В ньому два відділи. Перший - це територія стародавнього городища на березі бухти, де ведуться розкопки. Другий - історико-краєзнавчий музей, що розповідає про природу і історію нашого краю. Тарханкутський півострів - незвичайний природно-ландшафтний куточок Криму. Він відомий живописною бухтою (де проходили зйомки відомих радянських фільмів “Пірати ХХ століття” та “Людина-амфібія” - прим. “Аратти”),

У V столітті до н.е. була заснована Керкінітіда (Євпаторія), а в IV в. до н.е. – Калос Лімен на березі бухти Тарханкутського півострова. Мабуть, перше враження еллінів-колоністів, коли їхні кораблі зайшли в бухту, відбилося і в назві заснованого тут портового міста – Калос Лімен, що в перекладі з грецької означає «Прекрасна Гавань».

Археологічні розкопки в Калос Лімені розкрили немало таємниць цього стародавнього містечка. Відкриті залишки старогрецької цитаделі, будинків. Повністю розкопані центральні міські ворота, основна магістральна вулиця була вимощена плитами, на яких збереглися сліди від возів.

Унікальність пам'ятки полягає насамперед у тому, що тут надзвичайно добре збереглися не лише архітектурнi комплекси різного призначення, але й рiзноманітнi археологічнi матеріали. Дані стратиграфії, а також епіграфічні документи зі згадкою Калос Лiмена при комплексному підході в дослідженні дозволяють співставити їх з реальними подіями, що відбувались у давнину, а також визначити роль містечка в історії не лише Західного Криму, а й всього Північного Причорномор’я античної епохи.

Історико-краєзнавчий музей в Чорноморському вражає відвідувачів багатством експонатів, прекрасним оформленням демонстраційних залів, що розповідають про історію району з початку IV століття до н.е. і до наших днів. У 2001 році увійшов до складу Республіканського історико-археологічного заповідника «Чарівна Гавань».