Зразок аналізу предикативних частин складного речення

Я вірив, що Господь на небі чує

Мої різдвяні просьби і жалі…(Д. Павличко)

Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне (2 предикативні частини), сполучникове, складнопідрядне з підрядним з’ясувальним.

Перша предикативна частина ( Я вірив…) співвідноситься з простим, двоскладним, непоширеним, неповним (структ. й семант.), неускладненим реченням.

Головні члени речення:

(хто?) Я – підмет, простий, виражений займенником 1 особи у формі Н.в. однини;

я (що робив?) вірив – присудок, простий, дієслівний, виражений дієсловом у формі минулого часу однини;

Я вірив – предикативний зв'язок (координація), предикативні семантико-синтаксичні відношення.

Друга предикативна частина (…Господь на небі чує мої різдвяні просьби і жалі)співвідноситься з простим, двоскладним, поширеним, повним (мінімальний ступінь семантичної неповноти, бо це частина складного речення, хоч і така, що може самостійно функціонувати як повноцінне просте речення), ускладненим однорідними додатками реченням. Однорідні члени поєднані в один ряд сполучниковим звязком, між ними встановлюються єднальні відношення. Однорідні додатки є непоширеними структурно, проте їхній зміст конкретизований за допомогою залежного другорядного члена різдвяні. Звязок між однорідними членами безпосередній, з присудком, від якого вони залежать, опосередкований. Між присудком та однорідними членами встановлюється граматичний звязок....та ..... семантико-синтаксичні відношення (див. аналіз звязків і відношень між словами в реченні).

Головні члени речення:

(хто?) Господь – підмет, простий, виражений іменником у формі Н.в. однини;

Господь(що робить?) чує – присудок, простий, дієслівний, виражений дієсловом у формі теперішнього часу однини.

Другорядні члени речення:група присудка:

чує (що?) просьби і жалі – однорідні додатки, прямі, виражені іменниками у формі З.в. множини;

просьби і жалі (чиї?) мої – означення, узгоджене, виражене присвійним займенником у формі З.в. множини;

просьби і жалі (які?) різдвяні – означення, узгоджене, виражене прикметником у формі З.в. множини;

чує (де?) на небі – обставина, місця, виражена іменником у формі М. в. однини з прийменником на.

Господь чує – предикативний зв'язок (координація), предикативні семантико-синтаксичні відношення;

чує просьби (жалі) – підрядний зв'язок, керування, сильне, безпосереднє, об’єктні семантико-синтаксичні відношення;

просьби і жалі – сурядний зв'язок, єднальні семантико-синтаксичні відношення;

чує просьби (жалі) – підрядний зв'язок, узгодження, повне (неповне – див., напр.,у Шульжука К. Ф. Синтаксис…), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення;

просьби (жалі) різдвяні – підрядний зв'язок, узгодження, повне (неповне), атрибутивні семантико-синтаксичні відношення;

чує на небі – підрядний зв'язок, керування, слабке, опосередковане, обставинні семантико-синтаксичні відношення.

Кома ставиться в складнопідрядному реченні з підрядним з’ясувальним, що поєднується з головною частиною за допомогою сполучника що; крапка в кінці розповідного речення.

Практичне заняття № 16

Підсумкова контрольна робота

Методичні рекомендації

Підсумкова контрольна робота містить завдання теоретичного і практичного характеру й охоплює матеріал трьох модулів (14 тем). Тому необхідно повторити всі теми з курсу:

Модуль 3

Тема 1. Мовознавство як наука. Галузі мовознавства.

Тема 2. Мова, її проблеми та функції.

Тема 3. Походження та історичний розвиток мови.

Тема 4. Класифікація мов світу.

Тема 5. Письмо

Тема 6. Структура мови. Системний характер будови мови. Розділи мовознавства.

Модуль 2

Тема 7. Звуки мови. Їх класифікація. Фонетичне членування мовленнєвого потоку.

Тема 8. Фонетичні процеси.

Тема 9. Лінгвістичний (функціональний) аспект у характеристиці звуків мови.

Тема 10. Слово та його значення. Розділи лексикології.

Тема 11. Розвиток лексичної системи мови.

Модуль 3

Тема 12. Загальна характеристика граматики. Способи вираження граматичних значень.

Тема 13. Морфема і словоформа.

Тема 14. Частини мови. Словосполучення і речення.

Особливу увагу зверніть на практичні завдання, виконувані самостійно та на практичних заняттях.

Література

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – 336 с.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.

3. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. – К.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.

4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М.: Высшая школа, 1987. – 321 с.

Додаткова література:

1. Глазкова О.В., Колесник Д.М. Вступ до мовознавства.–Черкаси: ЧІТІ, 1999.–212с.

2. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – М., 1983. – 451 с.

3. Горох Г.В. Вступ до мовознавства. –Кам'янець-Подільський: Абетка, 2002.– 198с.

4. Дубічинський В.В. Вступ до мовознавства. – Харків, 2002. – 241 с.

5. Дубровина К.Н., Игнатьева М. М. Основы лингвистики. – М., 1994.– 199 с.

6. Зеленько А.С. З історії лінгвістичних вчень. – Луганськ: Альма-матер, 2002. – 226с.

7. Иванова К.А., Преображенская О. А. Введение в языкознание. – СПб: ТЭТУ, 1997. – 319 с.

8. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М.: Просвещение, 1987. – 335 с.

9. . Русанівський В.М.Структура лексичної і граматичної семантики. – К.: Наукова думка, 1988. – 234 с.

10. Семчинський С.В. Вступ до порівняльно-історичного мовознавства. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – 352 с.

11. Ющук I.П. Вступ до мовознавства. – К.: Рута, 2000 .– 128 с.