ОБРЯДИ ГОСПОДАРЧОГО ЦИКЛУ VII. СІВБА ТА ЖНИВА
1. Оранка.Що робили під час оранки, щоб був гарний врожай, щоб град не побив посівів: брали з собою яйце, хлібець, громничну свічку, закопували у борозну кістки від великоднього м'яса...?
2. Сівба, а) Що робили під час засівання, щоб був гарний урожай, щоб град не побив посівів: клали в насіння яйце, брали з собою хлібець, громничну свічку; доручали засівання людині з великою бородою чи хлопчикові, засівали босоніж чи у спідній білизні ? б) Яким зерном засівали: зерном з різдвяного снопа; зерном, що розкидували по хаті на Новий рік; зерном з дожиночного вінка, снопа, букета; зерном з двохколосого стебла..?
3. Чи ходили навесні в жито і коли: на Юрія, на Купала .:? Що там робили: обідали (що їли і пили?); "качалися" (хто?); ворожили на врожай, ховаючи в жито пиріг чи хліб; втикали прутики верби ..?
4. Що робили, щоб на жнивах не боліли руки: обв'язували їх шматками ганчірочки, якою були зв'язані ноги небіжчика; ниткою з весільного короваю;
.39
Ч
ниткою, що йде назад, тобто зайвої у берді; червоною вовняною ниткою; колоссям, вирваним на тім місці, де зажинали..?
5. Що робили, щоб під час жнив не боліла спина: "качалися" по землі з замовлянням (яким?); опоясувалися перевеслом (з колосся, трави "спориш"...); затикали що-небудь за пояс (колосся, корінці колосся, заячу капусту, гілочку дуба...); "топтали" спину, тобто м'яли її один одному ногами під сволоком ?
6. Що робили під час роботи в полі із залишками їжі: висипали чи виливали на межу приносили додому..? для птахів, мишей, мурах (що при цьому примовляли?); приносили додому і віддавали дітям, говорячи, що т "від зайця"; віддавали худобі чи курям; говорили, що треба доїсти, інакше "кури здохнуть"...?
7. Що робили для того, щоб миші і птахи не їли хліба: під час звезення снопів скидали з воза один сніп (що при цьому примовляли?); клали в кутку сараю, де зберігається зерно, особливий хлібець; починали складати снопи в день, на який припадало Благовіщення; обходили поле з "кілком", яким б'ють свиней, із "свяченою" хусткою ...?
8. "Борода", а) Як називалося колосся, яке по закінченні жнив залишали в полі (коза, борода, перепелиця, дожинки, квітка ...)? Скільки колосся залишали? Чи повинно воно було рости з одного зерна? б) Що робили, залишаючи "бороду": зв'язували червоною ниткою, надломлювали, заплітали в косу, обкладали жменями соломи чи камінням; просапували, розпушували землю серпом; обливали водою; клали усередину камінь, хліб, сіль..?
9. Перекидання. Чи перекидалися по полю по закінченні жнив? Як гралися по закінченні жнив: тягали один одного за ноги, "качалися", стоячи спиною один до одного..?
10. Як називали, дражнили женця, що жав гірше інших, останнім (козел-борода, старий, на тебе коза мекає, уся старістьпадає...)?
11. Чи обв'язували господаря поля перевеслом? Чи обставляли його снопами? Опишіть, цей обряд.
12. Освячення колосся, а) Коли освячували колосся: на Спаса, на Успіння..? б) Яке саме: зрізане на початку жнив, тобто під час зажинок, чи наприкінці жнив, тобто під час дожинок?
13. Дожиночний "букет", а) Як називалося колосся, що освячували (борода, коза, хрестик,. квітка, гілка, метелочка, дожинки...)! Опишіть, замалюйте чи сфотографуйте той предмет, що з них робили: букет, сніп, хрест, круглий вінок, особливе спорудження на трьох ніжках... Звідки брали колосся для такого букета, вінка, хреста: відрізали від "бороди" чи витягали зі снопа? б) Що робили з освяченим колоссям згодом: використовували під час засівок (як саме?), віддавали худобі (коли?), віддавали курям, використовували для лікування людей і тварин (як?) ?
14. Як називали страву, що готували під час зажинок чи на дожинках, коли саме (пряжмо, кутя...)! Що це: м'ясне (півень, свинина, баранина...), яєчня, смажене колосся, млинці, пироги, хлібці, каша (що з нею робили?) ?
15. "Залом", а) Як називалося поплутане, зв'язане, зламане жито в полі, що нібито заподіювало шкоду господареві поля (залом, завивка, зав'язка, лялька, кубло ...)! Як виглядав "залом": скручене, зламане, зв'язане колосся..? Що там можна було знайти: волосся, яйце, вбиту змію..? Якої шкоди це могло завдати господареві? б) Як знешкодити "залом": висмикнути осиковим колом, рукою, вимазаною у свинячому гної; захрестити серпом і т.д.? Що говорили при цьому?
16. Ріжок. Як називаються чорні зерна в житі? (воляче жито, вовче жито, бойснове жито, рогаки, рожки, спор...)!Чюл пояснювали їхня поява?
17. Жнивні пісні. Запишіть пісню про "бороду" типу "Ой, чия це борода чорним шовком повита..."?
VIII. ХУДОБА
1. Обереги худоби, а) Чи був звичай вивішувати в хліву, надворі, на дверях будинку (де саме?) убитогої птаха: сороку, ворону, сову, кажана ..? Навіщо це робили? б) Які предмети поміщали (клали, затикали, підвішували) у хліву, у будинку (де саме?): дзеркало, камінь, цвяхи, хрест з осикових лозин, серп, косу, кропиву, друзки від розбитого блискавкою дерева ..? Для чого?
2. Що робили й у яких випадках (при отеленні, на Юрія, на Купалу...) з коровою, щоб уберегти її від псування: прив'язували до рогів чоловічий пояс, хустку господині, шматок матерії, відірваний від подолу ЇЇ сорочки; навішували на роги решето, вінок з купальських трав; вішали на шию ладанку; обсипали освяченим маком, кропили святою водою..?
3. Яким чином і коли відьми віднімали у корів молоко: висмоктували, обернувшись жабою, вужем ...; збирали росу з чужого поля (як саме?)..?
4. Що робили, якщо у корови зникало молоко: доїли через обручку, проціджували молоко через "цідилку" з голками, ставили дійницю під зірки й місяць, клали в дійницю черепаху; окурювали вим'я, обмивали його проточною водою; годували корову крихтами з торбинки жебрака, напували водою, узятою з чужих колодязів...?
5. Від чого корова починає доїтися кров'ю: від того, що під її черевом пролетіла ластівка, пробігла ласка; провели ножем по молоку чи сметані..?
6. Як називалися спеціальні хлібці, які згодовували худобі? Який вони мали вигляд? Коли вони пеклися: на Різдво, на Стрітення, Сорок мучеників, Великдень, при першому вигоні худоби..?
7. Які предмети і для чого підкладали під поріг хліва під час першого вигону худоби: замок, ніж, косу, серп, пояс, яйце, хліб (який?)..?
'
8. 
Чи були особливі свята у пастухів і в які дні: при першому вигоні худоби, на Миколу зимового ..? Яку їжу готували в цей день (напр., яєчню), у які ігри фали?
9. Що робили, щоб корова (кінь) "погуляла": годували її хлібом через огорожу, годували з подолу, годували "поскребками" з хлібної лопати, обтирали сорочкою чи штанами, гнали ціпком з дерева (якого)..?
10. Які дії відбувалися під час мору худоби: обхід села, оборювання села,
ткання звичайного полотна (рушника), перегін через проточну воду, вогонь..?
11. Оборювання. Як проходив обряд оборювання і хто в ньому брав участь: баби й дівчата, чоловіки-близнюки ..? Кого впрягали в соху: баб, дівчат, волів-близнюків ?
12. Повсякденне полотно. Як називалося полотно (сорочка), що ткалася з Нагоди мору, падіння худоби, посухи, війни й інших нещасть (обиденник, завіса, оброк ...У? Що робили з цим полотном: переганяли худобу (через нього чи під ним?), жертвували в церкву, оперізували церкву, закопували в землю, вішали на придорожні хрести, розвішували по селу, спалювали..?
IX. БУДІВНИЦТВО
1. Як вибирали місце для закладання будинку: залишали на цьому місці хліб на ніч і перевіряли його збереженість, виходили на передбачуване місце босоніж, спали на цьому місці і ворожили по снах ..? На якім місці не можна було будувати будинок і чому?
2. Чи вважалося небезпечним підходити до закладеного будинку? Кому це було небезпечно (напр., жінкам) і чому (напр., народяться близнюки)? Чи могли будівельники "закласти", навести псування на людину і яким чином?
3. Як називалося свято, присвячене закладці верхньої балки (квітка, ялинка...)'?
4. Новосілля, а) Як називається переїзд у новий будинок (влазини, входини, вхідчини...)! б) Яку тварину впускали в будинок, перш ніж у нього ввійти: кота, півня ...? в) Який предмет вносили в будинок першим: ікону, стіл, діжу...? г) Які предмети вносили для того, щоб будинок був благополучним: повне цебро, хомут...?
X. ТКАЦТВО 1. Льон, коноплі, а) Що робили в день посіву, щоб був гарний врожай льону й конопель: їхали сіяти далекою дорогою; сівач одягався в усе-чисте; дівчата розпускали волосся; клали насіння на спину коня, несли його на плечі; клали в насіння яйця, сир, віск; підкидали вгору яйця, мішок з-під насіння; розкидали по полю шкарлупу крашанок..? б) Що робили протягом року, щоб льон (коноплі) був "довгим", білим, чистим: стрибали, танцювали, качалися на гойдалках, посипали насіннями льону високу жінку, затикали в стіну голку з довгою ниткою, купалися, мили руки в ріці чи озері, стрибали
через багаття, кидали в багаття кудель, намагалися у свята якомога раніше вимести піч і будинок...? Коли це робили: на Різдво, Купала, Трійцю ...?
2. Календарні заборони. В які дні (дні тижня, святки, "діди", інші свята,
фази місяця ...) не можна було і чому: а) прясти льон і вовну (з'явиться
Богоматір, Варвара, "п'ятниця", "середа", "недільки", "північ", "нічниці";
осліпнеш; на тім світлі будуть колоти веретенами; вівці будуть вертітися;
блискавка спалить сіно; будуть народжуватися хворі діти, ягнята, поросята;
господар відрубає руку, коли рубатиме дрова...); б) мотати нитки (напр.,
дідам дорогу замотаєш); в) снувати (вовки будуть бродити - "снуватися",
худоба і кури не будуть приходити додому, що вмерлі не прийдуть на "діди",
мошка буде "снуватися" ...) ; г) називати (у нитках будуть сорочі лапи, змії
наповзуть...); д) ткати (буде посуха, не вийдеш заміж...) ?
3. "П'ятниця". Хто, яка істота, дух, за розповідями старих, міг
приходити прясти чи ткати вночі: "п'ятниця", Богоматір, русалка, "північ",
домовик ...? У яких випадках це відбувалося? Який він мав вигляд? Що
робив (напр., гримів при роботі)? Запишіть бувальщини.
4. Основа. Що і з якою метою робили з основою, знявши її зі стіни: піднімали над головою, щоб льон був високий; ударяли об стіну, ослін, щоб полотно була міцне; сідали на неї і бовтали ногами; протягали між ніг, топтали ногами, щоб діло добре йшло...? Що при цьому примовляли?
5. Ткання, а) Що робила ткаля при "затиканні", (початку ткання): піднімала човник, перекидала його під кроснами, хрестила кросна...?.Навіщо вона це робила і що при цьому говорила (напр., "зівайте, кросна, як мачуха позіхає")? Що робили присутні (напр., сідали, щоб полотно гарно сідало)? б) Що робили при "дотиканні" (закінченні ткання) : ставили дотикальний пруток, щоб ріс високий льон; ворожили з ним; перекручували веретено, щоб рот був закритий після смерті...? Що робили присутні під час дотикання (напр., зав'язували волосся)?
6. Заборони, пов'язані з незакінченою роботою й знаряддями праці.
а) Чому не можна було у певні дні тижня, свята (коли саме?) залишати на очах веретено й прядку: веретена вужами в ліс підуть, будеш бачити влітку змій...? б) Як називається залишок куделі на прядці (недопрядок, недокудилок, борода, ковтун ...)? Як називається залишок "мички" (волокна) на гребені (ковтун, жмут ...)? в) Що буде, якщо залишити на прядці, гребені кудель чи мичку: "у діда борода виросте".,.? Що буде, якщо залишити їх на свято (напр., Різдво): льон не буде родити, будуть бур'яни ...? Чи був звичай спеціально залишати на прялці, гребені небагато волокна на якесь свято чи на літо? Коли і навіщо це робили: на Різдво — щоб родився льон, на літо — щоб "погуляла" корова...? г) Чому не можна залишати на ніч основу в будинку, надворі, проходити під нею, переступати через неї: чорти будуть снувати й усе переплутають; умре той, хто буде носити одяг з цієї полотнини; родина не буде спати, вівці будуть голими, немовля буде оповите пуповиною...? д) Чи можна "залишати на літо сплетену чи навиту на веретено основу? Якщо
ні, то чому (напр., вовки будуть "снуватися")? Що робили, якщо доводилося її залишати (напр., замикали замком)? є) Що буде, якщо залишити недоткані кросна на свято - Благовіщення, Великдень... (напр., будуть нападати вовки)? Що робили, якщо доводилося їх залишати (напр., замикали замком)?
7. Обереги,а) Як ставилися до приходу стороннього під час прядіння, снування, навивання, ткання? Що «робили, щоб він не "зіпсував" роботу (напр., показували дві дулі через ниті)? Що повинен був сказати той, хто прийшов, працюючим? Що йому відповідали? б) Як оберігалися від пристріту, псування при прядінні й снуванні (затикали голку, клали сокиру чи молоток, посипали основу пилом з-під порога, посипали хату льоном ...), при навиванні й тканні (брали сіль, хліб, ніж, устромляли голку...)? в) Що робили при тканні, якщо не йшла робота: проводили штаньми по кроснах, кропили кросна помиями з кочерги чи з руки, щоб зняти "уроки" ...?
8. Передача інвентаря,а) Чи можна було передавати, зокрема після заходу сонця, атрибути прядіння і ткання (основу, нит, берда, веретено, прялку, терницю ...) у чужий будинок, у чуже село, за ріку? Якщо не можна, то чому: вовки набіжать (будуть "снуватися"), буде град, пожежа, бджоли переведуться ...? б) Яких пересторог дотримувалися під час виносу з будинку й передачі в інший будинок цих предметів: обв'язували їх нитками, загортали, замикали замком ...? в) Яким чином і коли треба було повертати узяті в борг предмети: обернувши волокном, пряжею, відрізаними кінцями основи..? Чому?
9. Костриця.Що робили з кострицею: висипали в поле, на скотарню, на дорогу, де ходять корови, закопували у дворі, спалювали ...? Навіщо це робили: щоб був гарний врожай, щоб розпізнати відьму ...? Куди не можна "було викидати кострицею і чому?
10. Перша пряжа.Що робили з пряжею, уперше спряденою дівчинкою (напр., спалювали й давали їй з'їсти попіл) ?
11. Четвергова нитка.Чи прялася іноді особлива нитка? Коли: у чистий четвер до сходу сонця, у ніч на Івана Купала...? Як вона називалася? З чого її пряли: із кропиви...? Де і як її пряли: сидячи на порозі, мовчки, крутячи веретено в протилежну сторону, лівою рукою, без веретена...? Як вона використовувалася: для лікування ломоти, судорог, виведення бородавок, для ворожіння, наведення порчі?
12. Полотно, закручене вихором.Що робили з полотном, закрученим вихором: вішали на придорожні хрести, віддавали в церкву, закопували, спалювали, продавали іновірцю...?
ХІ.ХЛІБ
1. Повсякденний хліб,а) Як називався і який вигляд мав хліб з житнього борошна, що пекли в будні для щоденного вживання (буханець, кулидка, паляниця ...)? Якої він був форми? Замалюйте схематично, укажіть розміри, б) Як називався хліб із гречаного, .ячмінного й іншого борошна (гречаник,
малай, ячник...) ? Якої він був форми і коли його пекли? в) Як називався хліб із залишків тіста в діжі (напр., поскребач)? Що з ним робили? г) Як називалися подвійні (злигогі) буханці (напр., близнята)? Що з ними робили: розламували над головою дитини, ламали й давали молодятам на весіллі...? д) Як називався хліб, забутий у печі (напр., "забутний хліб")? Що з ним робили: використовували для лікування, давали з'їсти, щоб не боятися небіжчика...?
2. Як називається маленька булочка (пампушка, пиріжок, палюшка ...)? Якої форми бували маленькі булочки і коли їх пекли?
3. Як треба було ділити хліб — різати чи ламати? В яких випадках хліб можна було тільки ламати (напр., на поминках)?
4. Які існували ворожіння з хлібом і на що (запишіть розповідь цілком): пускали хліб по воді, виставляли собаці на вибір, клали під подушку, клали в колосся в полі, залишали на розвилці доріг, на передбачуваному місці нового будинку?
5. Чи був звичай залишати хліб на перехрестях, у лісі, у полі, у клуні, під піччю, кидати у воду — у ріку чи колодязь? Навіщо це робили: для ворожіння, рятування від хвороби, для наведення порчі...?
6. Запишіть легенду про те, що колись колосся починалося від самої землі. Яка роль у цій легенді приділяється кішці, собаці ...? Чи був звичай при випічці першого хліба з нового врожаю годувати їм кішку й собаку?
7. Чи відома бувальщина, загадка' про "муки хліба" (хлібу заздрять, що він у пошані; хліб відповідає, що колись він перетерпів багато мук: його молотили, місили, на вогні пекли...). Запишіть їх.
XII. НАЧИННЯ Й ОДЯГ
1.Хлібна діжа,а) Що робили з діжею, кришкою діжі на весіллі: саджали на діжу наречену, змушували наречену переступити через діжу, клали на кришку діжі коровай, чепець ...? б) Що робили з діжею, кришкою діжі, щоб зупинити дощ: виносили на двір, закидали на дах ...? в) Що робили з діжею при зажинках (напр., обв'язували перевеслом)? г) В який день (до якого свята) мили діжу: на чистий четвер, Благовіщення ...? Що ще робили з нею у цей день: виносили на двір, ставили на покуть, обв'язували червоним поясом ...? Як це називалося (напр., діжа говіє)? д) Які були відомі повір'я, пов'язані з діжею: якщо заглянути в діжу, не будеш боятися небіжчиків; якщо чоловік загляне в діжу, у його не буде рости борода ...? є) Що робили з діжею, якщо не вдавався хліб: окурювали, натирали цибулею, воском...?
2. Горщик, глечик,а) Що робили з горщиком, глечиком під час посухи: крали у сусідів, удови, інородця, гончара; кидали в колодязь ...? Чивішали цілий або дірявий горщик на паркан і для чого: від посухи, для оберегу курчат...? б) Коли били посуд (горщики): на весіллі, на хрестинах, на похороні...? Для чого це робили? в) Що робили з черепками: кидали в поділ жінці, на поріг; клали молодим на голову; кидали в колодязь; носили на
город...? Для чого? г) Що робили з горщиком каші на весіллі? д) Що робили з горщиком каші на хрестинах? є) Які повір'я пов'язані з горщечником (гончарем): якщо на святки проїде гончар, дівчат не будуть брати заміж; якщо украдеш горщик, на тім світі зустрінеш горщечника?
3. Ложки, а) Які обрядові і магічні дії й коли пов'язувалися з ложками: викладали на стіл на "діди", ворожили з ними на святки, носили в курятник, зв'язували на весіллі ...? б) Які заборони пов'язані з ложками: не можна було класти ложку виїмкою догори чи донизу, не можна було наливати в неї молоко, стукати ложкою по посуду з молоком, по столу..,?
4. Піч та пічне начиння. Які обрядові і магічні дії й коли відбувалися з пічним начинням (коцюбою (кочергою), рогачем, хлібною лопатою, пічною заслінкою, помелом): викидали на двір, щоб зупинити хмару, дощ, град; стукали рогачем у стелю на весіллі, били хлібною лопатою на весіллі; ворожили на заміжжя, стоячи на заслінці; перевертали рогачі під час проводів в армію; саджали хворих дітей на хлібну лопату, на пічну заслінку; скакали на коцюбі навколо будинку ,..?
5. Решето, сито. Які обрядові і магічні дії і коли відбувалися з решетом чи ситом: лили воду через решето (для чого?), навішували на роги корові, обходили корову, що отелилася, з решетом, палили старе решето й окурювали ним хворого...?
6. Ступа та товкач (пест). а) Які обрядові і магічні дії відбувалися зі ступою й товкачем: обводили "нечесну" наречену навколо ступи на весіллі, змушували товкти воду в ступі, клали товкач їй у ліжко...? Чому не можна залишати товкач у ступі на ніч (напр., діти будуть кошлаті)? б) Чи відомий жартівливе весільне примовляння типу "Дарую ступу з товкачем"? Чи відома розповідь про "весілля ступи з товкачем"? Запишіть їх. Чи відомі розповіді про одруження інших предметів: печі й "комина" (труби), мішка й торби...?
7. Віник, а) Як називався старий, стертий віник (напр., деркач)? Що робили зі старим віником — викидали чи спалювали? Чого не можна було робити: викидати на вулицю, спалювати, бити ним худобу, людину, переступати через нього ...? Чому? б) Які обрядові та магічні дії робили з віником? Чи був звичай рубати, сікти старий віник на порозі, колоді, у воротах? Як і коли це робили: на Різдво, Благовіщення, у чистий четвер...? Що при цьому приказували? Що робили з розрубаним віником? Що ще робили з віником (старим віником): палили на Благовіщення, Купала... (навіщо?); вносили до нової хати під час переїзду; клали в труну; били старим віником біля лівої руки, якщо не збивалося масло; били віником худобу в лікувальних цілях ..? в) В які дні, час доби було прийнято мести будинок (напр., підмітали в суботу ввечері, щоб город не заріс травою)? З якими подіями чи святами було пов'язане обрядове метіння будинку, двору: весілля, похорон, Благовіщення, чистий четвер, Різдво...? Чи відомий звичай обмітати могилу? г) Коли не можна було мести хату: коли в будив*,, небіжчик, коли хто-небудь з домашніх у від'їзді, на свята ...? Чому? д) Ще
робили зі сміттям? Куди і коли можна, куди і коли не можна було викидати його? Як і коли ворожили зі сміттям?
8. Борона. Які обрядові та магічні дії пов'язані з бороною: катали на бороні повитуху, тещу, молодих, наречену, свата; розпізнавали відьму; ворожили на заміжжя; клали в гніздо лелеки...?
9. Взуття. Як називаються старі лапті (постоли) — (остопки, вистопки,
недотопки, виходки, викидки, недодирки, кастожи...)? Чи відбувалися які-
небудь дії зі старим взуттям: спалювали його у купальскому багатті,
розвішували на купальськім дереві, кидали на городі, ворожили з ним,
виводили домашніх комах...?
10. Одяг. Які обрядові та магічні дії і коли відбувалися з предметами
одягу: а) шапкою (клали яйця для квочки, надягали на наречену, клали в
труну, обтиралися шапкою при хворобі...); б) чоловічою чи жіночою
сорочкою (загортали немовля, вішали в хліву, протягували сорочку хворого
через прокоп у землі...); в) чоловічими штанами (вішали в хліву, саджали на
них хворого, пекли на весіллі печиво у вигляді штанів...); г) фартухом
(вішали на могильні хрести, фартухом вагітної жінки обтирали корову перед
злучкою...); д) поясом (ворожили про заміжжя, підкладали під поріг при
першому вигоні худоби ...); є) кожухом (саджали на нього молодих, клали
немовля...)? ж) В яких випадках вивертали одяг: на весіллі, на хрестинах, на
святки, під час посухи, для запобігання від пристріту, псування (порчі)...?
Чи існувала заборона вивертати одяг (напр., одяг дитини до року) ?
11. Нагота, а) При яких обрядових діях вважалося необхідним
роздягатися цілком чи частково: при засіванні, обході чи оборюванні села
під час стихійних лих; метінні, побілці хати, виведенні комах, мишей ...?
Що саме знімали: спідницю, хустку, хрест, пояс, штани...? б) В яких
випадках потрібно було знімати взуття: коли ходили до дерев на Різдво, під
час вибору місця для нового будинку...?
12. Предмети-обереги. а) Які предмети носила із собою для оберегу
наречена, вагітна жінка, жінка після пологів, діти? б) Що клали в колиску:
ніж, голку, сіль, вугіллячко, хліб ...? в) Що говорили тому, хто похвалив
дитину, щоб уникнути пристріту (напр., "Сіль тобі в очі, горщик між щік") ?
ХНІ. ДЕМОНОЛОГІЯ 1. Русалка, а) Хто міг стати русалкою: безгрішна людина; нехрещена дитина; наречена, що вмерла до чи під час весілля; знахар, чаклун; людина, що вмерла (народжена) на русальному тижні ...? б) Як виглядали русалки (волосся, одяг): як діти (дівчатка), дівчина, залізна баба, чоловіки, напівлюди-напівтварини (напр., корови) ...? в) Коли можна було побачити русалок: на русальному тижні, іншим часом (коли?)? г) Де можна було бачити русалок: у житі, на лузі, у води, у лісі, на цвинтарі...? Куди вони йшли після русального тижня: у могилу, на той світ; у воду, у джерела; у ліс...? д) Що робили при зустрічі з русалками: хрестили, давали імена (які?), кидали одяг, хустки...?
2. Русальний тиждень.Як називається русальний тиждень (русальний тиждень, розігри.^.), коли він буває? Що робили на русальний тиждень: вивішували одяг, білизну (хто це робив?) ; "проводжали" русалок..?
3. Домовик,а) Чи вважалося, що в хаті є свій заступник? Який він мав вигляд: змія, вуж, кіт, ласка, заєць, білка, горобець, людина ...? Де він жив і що робив? б) Чи можна було убивати вужа, що живе в хаті (де саме?) ? Якщо ні, то чому? в) Запишіть бувальщину про вужа (люди перенесли яйця вужа. вуж отруїв людям питво, а коли знайшов яйця на колишнім місці, перекинув посуд з отрутою).
4. Вовк-перевертень.а) Що таке вовколак (вовколака, вовкулак
вовкун ...)? Як відбувалося обертання людини у вовка: шляхом утикання ножа
в пень, колоду; перестрибування через паркан, коли (кіл); пролізання через
дужку цебра, хомут; підкладання під поріг пояса відьми; накидувания вовчої
шкіри; перекидання гребеня ...? Як йому повертали людський вигляд:
устромляли ніж у хлібне тісто, били вилами між очі..? Коли відбувалося
обертання у вовка: на святки, Купала, на молодика, вночі, удень..? в) Чи
відомі розповіді про обертання на весіллях у тварин: вовків, собак,
ведмедів...? Запишіть ці розповіді.
5. Чорт.У якому вигляді міг з'явитися чорт: а) у вигляді дитини, людини, солдата, мисливця, музиканта, священика, інородця ...; б) у вигляді людини без спини, із звірячими копитами, хвостом, рогами, у "капелюші"... (укажіть колір одягу та форму "капелюша" і голови); в) у виді тварини (свині, барана, теляти, зайця, собаки, качки ...); і) у вигляді вітру, вихору, виру, вогненного стовпа й інших стихій; у вигляді колеса, клубка...?
6. Лісовик, водяник та інші.Як називається, який вигляд має і чим небезпечна нечиста сила: а) яка живе в лісі (лісун, лісовик ...); б) яка живе у воді - ріці, озері, болоті (напр., водяник); в) та, що з'являється в полі, на межі (польовик, межник ...); г) та, що з'являється опівдні, опівночі (полудник, полудниця, північ...)?
7. Ким і як лякали дітей (бабою, залізною бабою, бабою Мезою, мужиком, дурним дідом, німкенею, циганом, водяним дідом, русалкою, вовком, вужем, жабою ...), щоб вони не ходили: а) у город; б) до колодязя; в) до ріки; г) у ліс; д) у поле, у жито ...?
8. Як говорили про порчу (залазити, зурочити, накинути, перевести, приробити, пристріти, вроблять; уроки, пристрек, примовка ...)? Як говорили про зняття порчі (иапр.,одробити, відвести)?
9. Відьма, чаклун,а) Як називаються: чаклун, знахар (відьмар, відьмак, знахор, колдунник, шептун, чаровник, чорнокнижник ...), відьма, знахарка (відьма, відьмарка, відьмачка, знахарка, шептуння, чаровниця, волошебниця...уі Чим вони відрізнялися один від одного? б) В якому вигляді могла з'явитися відьма: у вигляді жаби, кота, собаки, свині, вівці, жука, колеса, клубка ...)? в) В які дні, свята оберігалися від відьом: на Купала, на святки, на Великдень, у чистий четвер ...? Що робили відьми в цей час?
г) Коли (напр., під час великодньої всеношної) і яким способом можна було розпізнати відьму: дивилися через зуби борони, йшли в церкву із шматочком сиру в роті, калічили тварин ...? д) Із якими заняттями людей пов'язують здатність до чаклунства? Кому найчастіше її приписують: ковалю, мірошнику, бджоляреві, пастуху, будівельнику, музиканту ...?