Морфемні (морфологічні) способи словотворення

Афіксальні способи

Чисті афіксальні способи словотворення поділяються на власне афіксальні та безафіксні.

Власне афіксальні способи словотворення – це такі, різновиди яких визначаються за структурно-позиційним типом морфем, що застосовуються як форманти. Тут виділяють суфіксальний, префіксальний, постфіксальним і флексійний способи словотворення.

Суфіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням суфікса до твірної основи: вступник вступний, гризун гризти. Це спосіб словотворення характерний для всіх частин мови, особливо високою продуктивністю визначається в системі дієслів.

Префіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням префікса до твірної основи, не змінюючи частиномовної належності похідного слова: підписати писати. Найбільшою продуктивністю відзначається в системі дієслівних форм.

Постфіксальний спосіб словотворення характеризується приєднанням постфікса до твірної основи. Продуктивним є в системі дієслів: митися мити.

Флексійний спосіб словотворення полягає в додавання до твірного слова флексії, яка виражає не лише граматичне, а й дериваційне значення; словотвірним засобом виступає парадигма флексій: теща тесть, кума кум, онука онук.

Безафіксний спосіб словотворення – це такий, при якому формантом є нульовий афікс: вибірØ вибрати, золотØий золото, блакитьØ блакитний.

Існують різні підходи до оцінки співвідношення між безафіксним і флексійним способами: 1) їх розглядають як терміни-дублети; 2) вважають окремими способами, що відрізняються формантами нульовий суфікс – флексія, напр.: кума – кум (флексійний); підпис – підписати (безафіксний).

У системі комбінованих способів словотворення розрізняють такі: префіксально-суфіксальний, префіксально-постфіксальний, суфіксально-постфіксальний, префіксально-суфіксально-постфіксальний, префіксально-безафіксний.

Префіксально-суфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса і суфікса: по-осінньому осінній (по-…-ому), заборгувати борг(за-…-ува). Конфікс складається з двох або трьох різнотипних афіксальних морфем. Так утворюються різні частини мови. Цей спосіб є найбільш продуктивним серед комбінованих.

Префіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса і постфікса: прислухатися слухати (при-…-ся), дочекатися чекати (до-…-ся).

Суфіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з суфікса і постфікса: колоситися колос (-и-…-ся), гордитися гордий (-и-…-ся).

Префіксально-суфіксально-постфіксальний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса, суфікса і постфікса: розщедритися щедрий (роз-…-и-…-ся), насмілитися смілий (на-…-и-…-ся).

Префіксально-безафіксний спосіб словотворення – це такий спосіб морфемного словотворення, за якого формантом виступає конфікс, що складається з префікса та нульового афікса: озимØий зима (о-… -Ø), неробØа робити (не-…- Ø), безусØий ус (без-…-Ø).

 

Складання

Складання являє собою в дериватології певну сукупність способів словотворення, формантами яких є або єдність основного словесного наголосу, або фіксований порядок розташування частин твірних основ у складі похідного слова. Виділяють такі різновиди складання: осново складання, словоскладання, зрощення, абревіація.

Основоскладання – це такий спосіб словотворення складних слів, що характеризується 1) наявністю складної словотвірної бази, причому одне зі слів цієї бази використовується повністю у складі похідного слова як його кінцевий елемент, 2) такими словотвірними формантами, як єдність основного словесного наголосу і фіксованого порядку розташування частин, 3) використання сполучних голосних о, е (є), и, за допомогою яких з’єднуються твірні основи: науково-методичний науковий + методичний, кулеподібний куля + подібний, хлібозавод хліб + завод. Складні слова, утворені способом основоскладання, називаються композитами.

Словоскладання – це такий різновид складання, яким утворюються складні похідні слова шляхом поєднання окремих слів, словоформ без єднальних голосних і без змін морфемного складу: фізик-атомник фізик + атомник, штаб-квартира штаб + квартира, розтяг-стиск розтяг + стиск. Складні слова, утворені способом словоскладання, називаються юкстапозитами.

Зрощення – це такий різновид складання, за якого утворюються складні слова від словосполучень, і ці похідні слова в усіх своїх формах зберігають омонімію з формами твірних словосполучень: маловідомий мало + відомий, загальновизнаний загально + визнаний, високоефективний високо + ефективний.

Абревіація – це спосіб словотворення, що полягає в об’єднанні скорочених основ, скороченні й повних основ, а також творення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці: адмін адміністратор, зав завідувач.

Якщо абревіація застосовується для утворення простих слів, то цей спосіб виявляється продуктивним для слів просторічної лексики. Абревіація може розглядатися як спосіб, за допомогою якого утворюються складні слова від скорочених основ твірних слів. Залежно від того, які елементи використовуються у складному похідному слові від скорочення твірної основи розрізняють такі типи абревіатур: ініціальні, комбіновані та складові.

Ініціальні абревіатури – це такі складні слова, в яких твірні основи репрезентовані елементарними складниками. Тут виділяють літерні (буквені) та звукові. Перші читаються як назви літер в абетці: ЧДУ (че де у), МВС (ем, ве, ес). Другі читаються як фонетичне слово: ООН, МОН, ВАК.

Складові абревіатури – це такі, у яких кожна з твірних основ репрезентована складом: завлаб, бупром, мінздрав.

Комбіновані абревіатури являють собою комбінації звукових і літерних, складових і літерних, скороченої однієї з твірних основ і повної другої: ощадбанк, хімзахист, медпункт, райвно.

 

Способи, що комбінують афіксацію і складання

Ці способи виявляють як елементи складання, так і суфіксації. Тут визначають такі різновиди:

1. Складання з суфіксацією: десятитомний десять томів.

2. Складання з нульовою афіксацією: вузькокрилØий вузькі крила, водомірØ воду міряти.

3. Складання з префіксацією: одухотворити дух + творити.

4. Складання з суфіксацією і префіксацією: передноворічний Новий рік.

Незначна продуктивність комбінованих способів пояснюється тим, що за допомогою цих способів утворюються слова, кількість складів яких перевищує середню кількість складів в українській мові.