СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Соціальна педагогіка має давні традиції. Нині вона набуває дедалі більшої значущості як у системі педагогічних дисциплін, так і в соціальній роботі.

Педагогічна діяльність завжди була однією з кількох рівнів за своєю значущістю сфер соціальної роботи. Сучасні педагогічні ідеї стосуються не тільки системи шкільної або позашкільної освіти і виховання, а й практики соціального обслуговування.

Обєкти професійної діяльності соціального педагога - освітні заклади (загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї, школи-інтернати для дітей сиріт і дітей які залишилися без опіки дорослих, будинки для дітей інвалідів, групи продовженого дня в загальноосвітніх школах) позашкільні установи, соціальні служби для молоді, центри працевлаштування, будинки для людей похилого віку, комісії у справах неповнолітніх.

 

РОБОТА ЗІ ШКОЛЯРАМИ

Дуже важливою є робота педагога з різними віковими категоріями дітей.

а) Молодше школярство.

Основними небезпеками, які повинен контролювати соціальний педагог є пияцтво та аморальність батьків, убогість, антигуманність вчителя, зґвалтування, фізичні травми, гноблення старшокласниками.

Діти цієї вікової категорії грайливі (на уроці, на перерві, вдома), дитячий сленг, словесна творчість, фантазія та марновірство, прізвиська.

Основні напрямки діяльності педагога:

· бути неформальним лідером;

· вплив на зміст дозвілля;

· просвітницька діяльність з батьками;

· створення умов для розвитку молодших школярів у мікро соціумі;

· охоронно-захисний напрямок;

· культурно-дозвільний напрямок (фізкультурно-оздоровчі заходи, культурний відпочинок);

· духовно-практичний напрямок.

 

 

Завдання:

· розвиток духовних навичок;

· розвиток ознак маскулінності-фемінності;

· формування довільних психічних процесів;

· соціально-культурні (оволодіння роллю учня, систематизованими знаннями та уміннями в обсязі шкільної програми, оволодіння способами самоорганізації);

· соціально-психологічні (розвиток рефлексії щодо своєї діяльності, статева стереотипізація, подолання суперечностей між ролями дитини і школяра (криза 6 років) і між прагненнями до імпровізації, творчості, демократичного спілкування.

 

б) Робота з підлітками.

Особливості спілкування в цій віковій групі: скорочення обсягу спілкування з дорослими, спад довіри, зростання конфліктності, активний пошук з однолітками, нестійкість мікрогруп, конфліктність.

Небезпеки: пияцтво, алкоголізм, аморальність батьків, помилки педагогів і батьків, паління, зґвалтування, самотність, цькування однолітками, залучення до соціальних і злочинних груп.

Проблеми діяльності педагога в звязку з віковими особливостями:

· природно-культурні (розвиток усіх систем організму, статеве дозрівання);

· соціально-культурні (навчання, сфери інтересів, залучення до романтичних ідеалів (вірність, друг, честь));

· самовиховання (фізичне, індивідуальні інтереси);

· соціально-психологічні (ідентифікація зі статево віковою групою).

Вікова субкультура: ігри (перевага рухливих, поява азартних, захоплення електронними, жаргон, елементи моди в одязі, марновірства, міфи, фантазії).

Вікові завдання ранньої юності, також є сферою діяльності соціального педагога:

· завершення фізичного та статевого розвитку;

· оволодіння навчальною програмою;

· визначення орієнтації у професійній та поза професійній сфері;

· самореалізація через самоствердження;

· гармонізація „образу Я;

· сексуальна децентрація в поведінці;

· гармонізація прагнення „бути як усі та „не як усі.

 

Вікові проблеми: мода, жаргон, способи проведення часу, стиль поведінки, естетичні пристрасті.

Соціальна робота з дітьми припускає їх типолізацію за групами ризику: діти-інваліди, діти з неповних родин, діти з малозабезпечених сімей, „діти вулиці, діти-утікачі, діти, які страждають на алкоголізм, токсикоманію, наркоманію, діти злочинців, які зазнали насильство, діти девіантної поведінки

інформаційна допомога.

В) Діяльність влітку.

З переліку сфер діяльності соціального педагога зупинимося на його діяльності влітку, в літніх таборах праці та відпочинку.

В цих умовах педагогу дуже легко спостерігати як впливають діти один на одного, кого визнають лідером, як розподіляються обовязки з урахуванням здібностей підлітків.

Ці обставини допомагають педагогу знайти методи впливу на дітей, успішність виховання та перевиховання за короткий літній період, виявити та помітити творчі інтереси.

Цікавим направленням роботи соціального педагога в літній період можуть бути екологічне виховання та його види: організація походів з метою вивчення рідного краю, випуск екологічних листівок, виготовлення поробок з природного матеріалу, робота в лісництві збір лікарських рослин тощо.