Судова влада. Органи контролю
Вступ
Чехія (офіційна назва — Чеська Республіка, esko, латинська назва Tzechia) — держава на території Центральної Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході — з Польщею, на південному сході — зі Словаччиною, на півдні — з Австрією. До складу сучасної Чехії входять історичні області Богемія, Моравія та Чеська Сілезія Чехія (Богемія, echy) — історична провінція в Європі між Сілезією, Моравією, Австрією, Баварією та Саксонією. Разом з Моравією і Чеською Сілезією (eské Slezsko) утворює Чеську Республіку. У минулому Чехія (Богемія) була ядром Чеського Королівства.
Територія - 78,864 тис. кв.км. Столиця - м. Прага.
Населення - 10 532 770 чол. (78-е) 94,4% - чехи.
Офіційний мова - чеська.
Релігія - більшість віруючих - католиків, поширений також протестантизм.
Чеська Республіка як самостійна держава утворилася 1 січня 1993 в результаті розпаду Чеській та Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР). З XVI в. чеські землі входили в австрійську імперію. У 1918 році після розпаду Австро-Угорщини було створено самостійну Чехословацьку державу. У 1969 р. чеські землі отримали статус республіки у складі федеральної Чехословацької Соціалістичної Республіки (ЧССР). З 1948 по 1989 р. влада в Чехословаччині належала комуністам, в результаті "оксамитової революції" листопада 1989р. соціалістичний лад в країні було ліквідовано, відновлений багатопартійної демократичний режим.
Політична система. Чехія є парламентською республікою. Її верховним законом є Конституція Чеської Республіки разом із Декларацією основних прав та свобод. Конституція у своєму сучасному вигляді діє від 1 січня 1993 року, тобто від виникнення самостійної чеської держави, яка утворилася в результаті розділення Чехословаччини. Влада поділяється на законодавчу (Парламент ЧР), виконавчу (Уряд ЧР та Президент республіки) та судову.
Адміністративно-територіально Чехія поділяється на 14 областей, у тому числі Прага як столичне місто. Області, у свою чергу, мають 77 районів, до яких входять 6242 населених пункти.
Населення. Основу населення Чехії (95%) складають етнічні чехи, що розмовляють чеською мовою. Серед іммігрантів найчисленнішу діаспору в Чехії складають українці, яких станом на 30 вересня 2010р. проживало в країні 126 521. На другому місці знаходяться словаки (71 676), багато з яких після поділу в 1993 році залишилися в Чехії і складають приблизно 2% населення. На третьому - громадяни В'єтнама (60 605). Слідом за ними йдуть громадяни Росії (31 294) і Польщі (18 328). Інші етнічні групи включають німців (13 577), циган і угорців.
Відзначаються як національні, так і релігійні свята:
Новий Рік — 1 січня
Великдень — дата не фіксована
Свято Праці — 1 травня
Свято визволення, День закінчення Другої світової війни — 8 травня
День Кирила і Мефодія — 5 липня
День Яна Гуса — 6 липня
День Республіки — 28 жовтня
Різдво — 24-26 грудня
Державні символи. Герб Чехії являє собою з’єднання гербів країв Чеської корони в середньовіччі. Емблема Богемії — білий лев з двома хвостами. Два орли представляють Моравію і Силезію: червоно-білий клітчастий орел на синьому полі належить Моравії, чорний орел на золотому тлі представляє Силезію. Герб Чеської Республіки затверджений в 1993 році.
Як офіційний державний прапор Чехія перейняла прапор колишньої Чехословаччини, введений у 1920 році. Після виникнення Чехословаччини йшла довга дискусія про те, як повинен виглядати державний прапор. Ще з 1914 використовувалися різні форми біло-червоного прапора Богемії, чиє забарвлення, у свою чергу, було перейняте з герба Богемії. У 1918 році біло-червоний прапор був оголошений офіційним прапором Чехословаччини. У 1920 році з лівого боку додався синій трикутник, що символізує Словаччину.
Як гімн Чехії вживається з 1993 року. Проте з 1920 року композиція «Kde domov mj?» використовувалася як складова частина національного гімну Чехословаччини, де разом з першим куплетом на чеській мові був присутній другий — словацькою — «Nad Tatrou sa blýska», що нині є національним гімном Словаччини. Автор музики — Франтішек Шкроуп (Frantiek kroup), автор тексту — Йосеф Каєтан Тил (Josef Kajetán Tyl)
1. Загальна характеристика правової системи
Чехія входить у романо-німецьку правову сім'ю. Рецепція римського права у високорозвинених містах середньовічної Чехії почалася вже в XIII в. Самостійне чеське національне законодавство, яке історично склалося як право чеської держави, складалася з величезної маси приписів і звичаїв. З XVI в. чеські землі опинилися під владою австрійській династії Габсбургів. З цього моменту розпочався процес поступового витіснення чеського права німецьким, що завершився у основному в ході буржуазної революції 1848 р. У такий спосіб, сучасна правова чеська система сформувалася під вирішальним впливом німецького права (у його австрійському варіанті). На території Чехії аж діяли до 1950 р. всі найважливіші кодекси періоду Габсбурзької монархії, включаючи австрійські Загальне цивільне укладення 1811р. і Кримінальне укладення 1852 р.
Після приходу до влади комуністів у лютому 1948 р. країна взяла курс на заміну старих законів. Конституція, прийнята 9 травня 1948, скасувала всі раніше діячі конституційні та інші закони, що суперечили Конституції і принципам народно-демократичного ладу. Це означало скасування старого цивільного законодавства, що регулювало майнові та сімейні відносини і порядок розгляду цивільних спорів в дореволюційній буржуазної Чехословаччини.
Для систематичної розробки законодавчих актів була оголошена "юридична дволітка", в ході якої було прийнято новий Цивільний кодекс, Цивільно-процесуальний кодекс, закон про сім'ю і ряд інших законодавчих актів.
У 1960-і рр. в Чехословаччині здійснювалися великі законодавчі реформи та експерименти. Був прийнятий новий ЦК (1964), ЦПК (1963), спеціальний Господарський кодекс.
Після ліквідації соціалістичного ладу в 1989 р. чеська правова система зазнала докорінної перебудови, зміст якої полягав у відмові від спадщини соціалістичної системи та реінтеграції у романо-німецьку правову сім'ю (у її німецької версії). Перш за все, була змінена сама галузева система. Місце господарського права поруч з цивільним знову зайняло торгове право. Відновлена колишня система інститутів цивільного права та їх концептуальний зміст.
З часу набуття чинності Конституції Чеської Республіки проведена значна робота по створенню правової системи нової держави. Прийнято кілька сотень нових законів, у тому числі про державні символи Чеської Республіки, по чеському Національному банку, про армію Чеської Республіки, про придбання і втрату громадянства Чеської Республіки, про Верховне контрольне управління, закон про регламент Палати депутатів, про державну статистичну службу, про вибори у громадських представництвах, закон про захист озонового шару Землі, про державні представництва, про поліцію Чеської Республіки. У результаті вже за першу половину 1990-х рр.. було майже повністю замінено законодавство в цілому ряді галузей права, а в основні кодексів (ЦК, ЦПК, КК, КПК, Трудовий кодекс) внесені значні зміни та доповнення.
Провідними джерелами права є в Чехії закони та інші нормативні акти. Їхня ієрархія включає Конституцію, Хартію основних прав та свобод, конституційні закони, звичайні закони, рішення Президента Республіки, розпорядження уряду, правові приписи міністерств, інших адміністративних відомств і органів територіального самоврядування. Згідно з Конституцією оприлюднені ратифіковані міжнародні договори про права та основні свободи людини діють безпосередньо і мають перевагу перед законом.
2. Державний устрій
Чехія - унітарна держава. Територія країни ділиться на області, райони та міста. Органами територіальних одиниць самоврядних є представництва - представницькі органи; рада, управління або магістрат (в місті), пріматор (у містах), староста (у селах) виконавчі органи.
Діє Конституція, основна частина якої була прийнята 16 грудня 1992 р. і вступила в силу 1 січня 1993р. У ній відсутні розділи, присвячені правовому статусу особистості, громадянина, за винятком деяких загальних норм. Відповідні положення містяться в Хартії основних прав і свобод, яка вважається складовою частиною Конституції Чеської Республіки. Цей документ було прийнято у формі конституційного закону 9 січня 1991 Федеральними зборами ЧСФР і переопублікований чеською Національною радою в 1993 р.
За формою правління Чехія є парламентською республікою. Політичний режим - демократія.
Парламент
Обрання та скликання Парламенту
Законодавча влада в Чеській Республіці належить Парламенту. Парламент складається з двох палат - Палати депутатів і Сенату. Палата депутатів складається з 200 депутатів, які обираються терміном на чотири роки. Сенат складається з 81 сенатора, які обираються терміном на шість років. Кожні два роки переобирається третина сенаторів. Вибори в обидві палати проводяться в останні тридцять днів терміну повноважень кожної палати. Якщо Палата депутатів була розпущена, то вибори проводяться у термін до шістдесяти днів з дня її розпуску.
Вибори до Палати депутатів здійснюються таємним голосуванням на основі загального, рівного і прямого виборчого права відповідно до принципів пропорційного представництва. Вибори в Сенат здійснюються таємним голосуванням на основі загального, рівного і прямого виборчого права відповідно до принципів мажоритарної системи.
Право обирати має кожен громадянин Чеської Республіки, який досяг 18 років. У Палату депутатів може бути обраний кожний громадянин Чеської Республіки, що має право обирати і досяг 21 року. У Сенат може бути обраний кожний громадянин Чеської Республіки, що має право обирати і досяг 40 років. Інші умови здійснення виборчого права, організації виборів і межі судової перевірки встановлюються законом.
Ніхто не може бути одночасно членом обох палат Парламенту. З функцією депутата чи сенатора несумісне здійснення функції Президента Республіки, судді та інших функцій, визначених законом. Депутат приносить присягу на першому засіданні Палати депутатів, у роботі якого він бере участь. Сенатор приносить присягу на першому засіданні Сенату, в роботі якої бере участь.
Депутат або лідер може відмовитися від свого мандата, зробивши особисту заяву на засіданні палати, членом якої він є. При наявності серйозних обставин він може це зробити також у порядку, встановленому законом.
Мандат депутата чи сенатора припиняється у випадках:
a) відмови від присяги або принесення присяги з застереженням;
b) закінчення строку повноважень;
c) відмови від мандата;
d) втрати пасивного виборчого права;
e) у депутатів - у разі розпуску Палати депутатів;
f) виникнення несумісності функцій.
Депутат або сенатор не може бути притягнутий до відповідальності за голосування в Палаті депутатів або в Сенаті або в їх органах. Депутат або сенатор не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за виступи в Палаті депутатів або в Сенаті або в їх органах. Депутат або сенатор несе дисциплінарну відповідальність тільки перед палатою, членом якої він є.
За скоєні вчинки депутат або сенатор несе дисциплінарну відповідальність тільки перед палатою, членом якої він є, якщо інше не встановлено законом.
Депутат або лідер може бути затриманий, тільки якщо він був застигнутий при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення. Відповідний орган зобов'язаний негайно повідомити про затримання голові палати, членом якої є затриманий; якщо протягом 24-х годин з моменту затримання голова палати не дасть згоду на передачу затриманого суду, орган здійснив затримання, зобов'язаний звільнити затриманого. На найближчому засіданні палата приймає остаточне рішення про допустимість кримінального переслідування.
Депутат або сенатор має право відмовитися свідчити про факти, які стали відомі йому у зв'язку із здійсненням функції депутата чи сенатора, в тому числі і після припинення мандата.
Організація та діяльність Парламенту. Палата депутатів обирає і відкликає голови та заступників голови Палати депутатів. Сенат обирає і відкликає голови та заступників голови Сенату.
Палати в якості своїх органів створюють комітети і комісії. Діяльність комітетів і комісій регулюється законом.
Депутат або лідер, який є членом Уряду, не може бути головою або заступником голови Палати депутатів чи Сенату, а також членом парламентських комітетів, слідчої комісії або інших комісій.
У разі розпуску Палати депутатів Сенату надається право приймати акти, які мають силу закону з питань, що вимагають законодавчого регулювання, які не терплять зволікання.
Сенат не має права приймати законодавчі акти з конституційних питань, з питань державного бюджету, виконання державного бюджету, виборчого права і міжнародних договорів, передбачених статтею 10. Проекти законодавчих актів можуть бути внесені в Сенат тільки Урядом.
Палати знаходяться на сесії постійно. Президент Чеської Республіки скликає сесію Палати депутатів, з тим щоб вона почалася не пізніше ніж на тридцятий день після виборів, якщо Президент у вказаний термін не скликає сесію, Палата депутатів збирається на тридцятий день після виборів. Сесія палати може бути перервана її постановою. Загальна тривалість перерви сесії не повинна перевищувати 120 днів у році.
Під час перерви сесії голова Палати депутатів чи Сенату може скликати палату раніше встановленого терміну. Таке рішення він приймає завжди на вимогу Президента Чеської Республіки, Уряду або не менше однієї п'ятої членів палати.
Палата депутатів може бути розпущена Президентом Чеської Республіки у випадку, якщо:
a) Палата депутатів не висловила довіри новопризначеному Уряду, голови якого Президент Чеської Республіки призначив за пропозицією голови Палати депутатів;
b) Палата депутатів протягом трьох місяців не прийняла постанову по урядовому законопроекту, з обговоренням якого Уряд пов'язує питання про довіру;
c) сесія Палати депутатів була перервана на більш тривалий термін, ніж допускається;
d) Палата депутатів протягом більше трьох місяців була нездатна приймати рішення, хоча її сесія і не переривалася і в цей час вона повторно скликалася на засідання.
Палата депутатів не може бути розпущена протягом останніх трьох місяців строку її повноважень. Засідання палат відкриті. Закриті засідання можуть проводитися тільки за наявності умов, встановлених законом.
Палати можуть приймати рішення, якщо присутні не менше третини їх членів. Для прийняття рішення палати необхідна згода більше половини присутніх депутатів або сенаторів, якщо інше не встановлено Конституцією.
Для прийняття рішення про оголошення стану війни та про згоду на перебування іноземних військ на території Чеської Республіки необхідна згода більше половини від загального числа депутатів і більше половини сенаторів. Проекти законів вносяться до Палати депутатів. Проекти законів можуть бути внесені депутатом, групою депутатів, Сенатом, Урядом або представництвом територіальної самоврядної одиниці вищого рівня.
Проект закону про державний бюджет, а також проект закону про виконання державного бюджету вноситься Урядом. Зазначені законопроекти обговорюються на відкритому засіданні та постанову по них приймається лише Палатою депутатів.
Парламент може прийняти рішення про оголошення стану війни у разі нападу на Чеську Республіку, а також при необхідності виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів про спільну оборону від агресії. Проект закону, схвалений Палатою депутатів, невідкладно передається до Сенату. Сенат розглядає проект закону і виносить по ньому постанову в термін до тридцяти днів з моменту його надходження.
Сенат своєю постановою може затвердити або відхилити проект закону, або повернути його до Палати депутатів з поправками, або відмовитися розглядати даний законопроект. Якщо Сенат не висловить свою думку щодо законопроекту в строк, проект закону вважається прийнятим.
У разі відхилення Сенатом проекту закону в Палаті депутатів проводиться повторне голосування. Проект закону вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загального числа депутатів. Якщо Сенат поверне Палаті депутатів проект закону з поправками, то голосування проводиться по законопроекту в редакції, затвердженій Сенатом. Проект закону приймається постановою Палати депутатів.
Якщо Палата депутатів не прийме проект закону в редакції, затвердженій Сенатом, то проводиться нове голосування по законопроекту в редакції, в якій він був направлений у Сенат. Проект закону вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загального числа депутатів. Якщо Сенат своєю постановою відмовиться розглядати законопроект, проект закону вважається прийнятим.
Міжнародні договори, що вимагають згоди Парламенту, затверджуються Парламентом в порядку, встановленому для прийняття проектів законів. Згоди Парламенту вимагають договори про права людини та основні свободи, політичні договори, економічні договори загального характеру, а також договори, для виконання яких необхідне прийняття закону.
Прийняті закони підписує голова Палати депутатів, Президент Республіки і голова Уряду. Для набуття чинності закон має бути оприлюднений. Порядок оприлюднення встановлюється законом. Це правило поширюється і на міжнародні договори, схвалені Парламентом.
Президент
Обрання Президента. Президент Республіки є главою держави. Президент Республіки обирається Парламентом на спільному засіданні палат. Президент Республіки не несе відповідальність за здійснення своєї функції.
Президент Республіки приступає до виконання своїх обов'язків з моменту складення присяги. Термін повноважень Президента Республіки становить п'ять років, він обчислюється від дня складення присяги.
Вибори Президента Республіки проводяться в останні тридцять днів терміну повноважень чинного Президента. Якщо посада Президента Республіки звільняється достроково, вибори нового Президента проводяться протягом тридцяти днів.
Президентом Республіки може бути обраний громадянин, який відповідає вимогам, які висуваються для обрання до Сенату. Ніхто не може бути обраний Президентом Республіки більше двох разів поспіль. Висувати кандидата на посаду Президента Республіки мають право не менше десяти депутатів або не менше десяти сенаторів.
Президентом Республіки вважається обраним кандидат, за якого проголосувало більше половини від загального числа депутатів і більше половини від загального числа сенаторів. Якщо жоден з кандидатів не отримав більше половини голосів від загального числа депутатів і загального числа сенаторів, протягом чотирнадцяти днів проводиться другий тур виборів.
У другому турі виборів бере участь кандидат, що отримав найбільшу кількість голосів у Палаті депутатів, і кандидат, що отримав найбільшу кількість голосів у Сенаті. Якщо кілька кандидатів отримали рівну найбільше число голосів у Палаті депутатів або в Сенаті, підраховуються голоси, віддані за них в обох палатах. У другому турі бере участь кандидат, що отримав найбільшу кількість голосів у сумарному обчисленні. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало більше половини присутніх депутатів і більше половини присутніх сенаторів.
Якщо Президент Республіки не обраний і в другому турі, протягом чотирнадцяти днів проводиться третій тур виборів; обраним вважається той з кандидатів, які брали участь у другому турі, за якого проголосувало більше половини присутніх депутатів і сенаторів. Якщо Президент Республіки не був обраний і в третьому турі, проводяться нові вибори.
Президент Республіки приносить присягу голові Палати депутатів на спільному засіданні палат. Присяга Президента Республіки: "Клянуся у вірності Чеській Республіці. Клянуся, що буду дотримуватися її Конституцію і закони. Присягаюся своєю честю, що на своїй посаді буду діяти в інтересах усього народу, керуючись своїми переконаннями і совістю ".
Відмова Президента Республіки принести присягу або принесення присяги з застереженням розглядаються як необрання Президентом Республіки. Президент Республіки може подати у відставку, заявивши про це голові Палати депутатів.
Повноваження та відповідальність Президента
Президент Республіки:
а) призначає і відкликає голову та інших членів Уряду та приймає їх відставку, відкликає Уряд і приймає його відставку;
b) скликає сесію Палати депутатів;
c) розпускає Палату депутатів;
d) уповноважує Уряд, відставку якого він прийняв або яке відкликав, Тимчасово здійснювати свої функції до призначення нового Уряду;
e) призначає суддів Конституційного суду, його голови та заступників голови;
f) призначає голову та заступників голови Верховного суду з числа його суддів;
g) здійснює помилування, пом'якшує покарання, Призначене судом; дає вказівку не починати провадження у кримінальній справі або призупинити розпочате провадження у кримінальній справі; знімає судимість;
h) має право повернути Парламенту прийнятий закон, За винятком конституційного закону;
i) підписує закони;
j) призначає президента і віце-президента Верховного контрольного управління;
k) призначає членів Банківської ради Чеського національного банку.
Президент Республіки також:
а) представляє державу в зовнішніх відносинах;
b) укладає і ратифікує міжнародні договори, укладення міжнародних договорів він може доручити Уряду або, за його згодою, Окремим членам Уряду;
с) є верховним головнокомандувачем збройними силами;
d) приймає глав дипломатичних місій;
e) призначає і відкликає глав дипломатичних місій;
f) призначає вибори до Палати депутатів та Сенату;
g) присвоює генеральські звання;
h) приймає рішення про нагородження і вручає державні нагороди, якщо не уповноважить на це інший орган;
i) призначає суддів;
j) має право оголошувати амністію.
Президент Республіки може здійснювати й інші повноваження, прямо не зазначені у конституційному законі, якщо це передбачено законом. Рішення Президента Республіки, прийняті відповідно до частин 1 і 2, набувають чинності після їх підписання головою Уряду або уповноваженим ним членом Уряду.
За рішення Президента Республіки, які потребують підпису голови Уряду або уповноваженого ним члена Уряду, несе відповідальність Уряд.
Президент Республіки має право брати участь у засіданнях обох палат Парламенту, їх комітетів і комісій. На його прохання в будь-який момент йому надається слово для виступу. Президент Республіки має право брати участь у засіданнях Уряду, запитувати від Уряду та його членів інформацію і обговорювати з Урядом або членами Уряду питання, пов'язані з їх компетенції.
Президент Республіки не може бути затриманий, підданий кримінальному переслідуванню, а також переслідування за правопорушення. Президент Республіки може бути притягнутий до відповідальності за державну зраду лише Конституційним судом на підставі звинувачення, висунутого Сенатом. Мірою покарання може бути відмова від посади Президента Чеської Республіки та позбавлення права бути обраним Президентом Чеської Республіки.
У випадках коли посада Президента Республіки стає вакантною, а новий Президент Республіки ще не обрано або не склав присягу, а також коли Президент Республіки не може здійснювати свої функції з серйозних причин, що підтверджується постановою Палати депутатів і Сенату, повноваження Президента, Передбачені пунктами а, b, c, d, e, h, i, j абзацу 1 статті 63 та абзацу 2 статті 63, здійснює голова Уряду. Голова Палати депутатів у період, коли голова Уряду виконує обмежені функції Президента Республіки, здійснює повноваження Президента Республіки, передбачені пунктами a, b, c, d, e, k статті 62; якщо посада Президента Республіки стає вакантною у період, коли Палата депутатів розпущена, Зазначені повноваження Президента здійснює голова Сенату.
Уряд
Уряд є вищим органом виконавчої влади. Уряд складається з голови Уряду, заступників голови Уряду і міністрів.
Уряд відповідальний перед Палатою депутатів. Президент Республіки призначає голову уряду і, за його пропозицією, інших членів Уряду і доручає їм керівництво міністерствами чи іншими відомствами. Не пізніше ніж через тридцять днів після свого призначення Уряд має постати перед Палатою депутатів і просити про висловлення довіри.
Якщо Палата депутатів не висловить довіри новопризначеному Уряду, знову здійснюються дії. Якщо і в цьому випадку Палата депутатів не висловить довіри Уряду, Президент Республіки призначає голову Уряду за пропозицією голови Палати депутатів. В інших випадках Президент Республіки за пропозицією голови Уряду призначає і відкликає інших членів Уряду і доручає їм керівництво міністерствами чи іншими відомствами.
Член Уряду приносить присягу Президенту Республіки. Присяга члена Уряду: "Клянуся у вірності Чеській Республіці. Клянуся, що буду дотримуватися її Конституцію і закони і втілювати їх у життя. Присягаюся своєю честю, що буду сумлінно виконувати свої обов'язки і не зловживати своїм становищем".
Член Уряду не має права займатися діяльністю, характер якої несумісний із здійсненням ним своїх функцій. Подробиці встановлюються законом. Уряд може просити Палату депутатів про висловлення довіри.
Палата депутатів може висловити недовіру Уряду. Питання про висловлення недовіри Уряду розглядається Палатою депутатів за письмовою пропозицією, внесеною не менше ніж п'ятдесятьма депутатами. Для прийняття рішення про висловлення недовіри необхідна згода більше половини від загального числа депутатів.
Голова Уряду подає заяву про відставку Президенту Республіки. Решта членів Уряду подають заяву про відставку Президенту Республіки через голови Уряду. Уряд подає у відставку, якщо Палата депутатів відхилила його прохання про висловлення довіри чи висловила йому недовіру. Уряд подає у відставку після установчого засідання новообраної Палати депутатів. Якщо Уряд подає у відставку відповідно до частини 2, Президент Республіки приймає його відставку.
Президент Республіки відкликає Уряд за пропозицією голови Уряду. Президент Республіки відкликає Уряд, який не подав у відставку, хоча був зобов'язаний це зробити.
Уряд приймає рішення колегіально. Для прийняття постанови Уряду необхідна згода більше половини від загальної кількості її членів. Голова Уряду організовує діяльність Уряду, керує його засіданнями, виступає від його імені та виконує інші обов'язки, покладені на нього Конституцією або законами. Голови Уряду заміщає заступник голови Уряду або інший уповноважений член Уряду.
На виконання закону та в його межах Уряд має право видавати постанови. Постанови підписуються головою та відповідним членом Уряду. Створення міністерств та інших адміністративних установ і визначення їх компетенції здійснюються тільки законом.
Правові відносини державних службовців міністерств та інших адміністративних установ визначаються законом. Міністерства, інші адміністративні установи та органи територіального самоврядування можуть на підставі та у межах закону видавати правові акти, якщо вони уповноважені на це законом.
Державне представництво здійснює публічне звинувачення у кримінальному провадженні, виконує інші завдання, покладені на нього законом. Положення та компетенція державного представництва визначаються законом.
Судова влада. Органи контролю
Судову владу в Чехії, за Конституцією, здійснюють незалежні суди (ст.81). Систему судів складають Верховний Суд, вищі, обласні та районні суди, Верховний суд адміністративний. Згідно з законом про суди і суддів в цю систему входять також вищі військові суди, окружні військові суди, і в період воєнного стану можливе створення польових судів. Не в системі судів загальної юрисдикції знаходяться обласні торгові суди.
Верховний суд є найвищим судовим органом у справах, що відносяться до компетенції судів, за винятком питань, рішення по яких виносить Конституційний суд або Верховний адміністративний суд.
Судді призначаються Президентом Республіки. Конституція встановлює, що суддею можливо тільки бездоганний громадянин, який має вищу юридичну освіту; термін діяльності суддів не обмежений (ст.93).
Рішення приймають судді як колегіально (у складі сенату), так й одноосібно; передбачена можливість участі громадян у здійсненні правосуддя (ст.94). Суд присяжних в Чехословаччині існував у 1867-1923 рр.
Конституційний контроль здійснюється Конституційним судом (КС), що складається із 15 суддів, які призначаються Президентом Республіки за згодою Сенату терміном 10 років. Процедура діяльності КС визначена Закону про Конституційний суд 1993
КС повноважний приймати рішення: про скасування законів, що суперечать Конституції і (у низці випадків) з міжнародними договорами; про скасування інших правових приписів або їх окремих положень, якщо вони суперечать Конституції, законом або міжнародним договором; за конституційними скаргами органів територіального самоврядування на незаконне втручання держави ; за конституційними скаргами на неправомірне рішення та інше втручання органів публічної влади у конституційно гарантовані основні права і свободи; за скаргами на правильність обрання депутата чи сенатора, про відповідність Конституції і законам рішення про розпуск політичної партії; за конституційним звинуваченням Сенату проти Президента Республіки; про заходи, необхідні для виконання рішення міжнародного суду, що має обов'язковий характер для Чеської Республіки, якщо це не можна здійснити іншим способом, і т.д.
Рішення КС носять загальнообов'язковий характер.
Згідно з Конституцією колишня прокуратура була замінена (з 1 січня 1994 р.) новою структурою, яка здійснює кримінально-процесуальні дії від імені держави. Слово "прокурор" замінене словами "державний заступник", генеральна прокуратура називається тепер "Верховне державне заступництво", а генеральний прокурор - "верховний державний заступник".
Верховне контрольне управління є незалежним органом. Воно здійснює контроль за господарським використанням державного майна і виконанням державного бюджету. Президента і віце-президента Верховного контрольного управління призначає на 9-річний термін Президент Республіки за пропозицією Палати депутатів. 15 членів Управління призначаються Палатою депутатів за пропозицією президента керування. В структуру Управління (крім Президента і віце-президента) входять рада, сенати і дисциплінарна палата.
Подробиці правового статусу Вищої контрольного управління визначені Законом от 20 травня 1993. У 1999 р. Парламент ухвалив закон про створення в Чехії інституту омбудсмана (публічного захисника прав), що обирається депутатів Палатою. Перший омбудсман був обраний у грудні 2000
Висновки
Таким чином, Чехія є парламентською республікою. ЇЇ верховним законом є Конституція Чеської Республіки разом із Декларацією основних прав та свобод. Конституція у своєму сучасному вигляді діє від 1 січня 1993 року, тобто від виникнення самостійної чеської держави, яка утворилася в результаті розділення Чехословаччини. Влада поділяється на законодавчу (Парламент ЧР), виконавчу (Уряд ЧР та Президент республіки) та судову.
Парламент Чеської Республіки складається із двох палат – Палати депутатів та Сенату. Право обирати до Палати депутатів та Сенату має кожний громадянин, який досяг 18-річного віку.
Важливі повноваження Палати депутатів:
• розглядає та схвалює закони
• депутат або група депутатів мають право вносити проекти законів
• виносить рішення про форму державного бюджету
• має право висловити недовіру уряду
• на спільному зібранні з сенаторами депутати обирають Президента республіки
Сенат створений на противагу Палаті депутатів, як елемент створення передумов більш якісного законодавчого процесу та як елемент наступництва Парламенту на випадок, якщо палата депутатів буде розпущена.
Представниками виконавчої влади у країні є Уряд ЧР та Президент республіки. Уряд є найвищим органом виконавчої влади. Про свою діяльність він звітує перед Палатою депутатів. Складовими частинами виконавчої влади є також Міністерства та інші органи адміністративного управління. Їхню правомочність можна обмежити лише законом.
Президент республіки є головою держави та Верховним Головнокомандуючим Збройних Сил. Президента обирають депутати та члени сенату на спільному засіданні. Вибори Президента відбуваються раз на п’ять років. Термін повноважень Президента починається від дня прийняття присяги.
Зараз Президентом ЧР є Вацлав Клаус, мандат якого закінчується в 2013 році. До нього першим президентом самостійної (незалежної) ЧР був Вацлав Гавел, який був 29 грудня 1989 року обраний Президентом Чехословаччини, a до 1992 р. він був Президентом Чехословацької федерації.
Судову владу представляють від імені республіки незалежні суди. Судді при виконанні своїх обов’язків повинні бути незалежними та їх неупередженість ніхто не має права ставити під загрозу. Система судів складається з Верховного суду, Верховного адміністративного суду, вищих, обласних та районних судів.
За дотримання конституції відповідає Конституційний суд, який складається з 15 судів, призначених на період 10 років.